Ганс Георг фон Макензен

Ганс Георг Віктор фон Макензен (нім. Hans Georg Viktor von Mackensen; 26 січня 1883, Берлін28 вересня 1947, Констанц)— німецький дипломат, группенфюрер СС.

Ганс Георг фон Макензен
нім. Hans Georg von Mackensen
Bundesarchiv Bild 121-2051, Rom, Beisetzung italienischer Polizeichef Bocchini.jpg
Макензен (крайній праворуч) під час параду італійської поліції (Рим, 21 листопада 1940).
Народився 26 січня 1883(1883-01-26)
Берлін, Королівство Пруссія
Помер 28 вересня 1947(1947-09-28) (64 роки)
Констанц
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany (1935–1945).svg Німеччина
Діяльність політик, дипломат
Alma mater Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Членство СС
Посада ambassador of Germany to Italyd
Військове звання Группенфюрер
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Батько Август фон Макензен
Брати, сестри  • Еберхард фон Маккензен
Нагороди
Кавалер ордена «За військові заслуги» (Болгарія)
Орден Святого Георгія
Почесний хрест (Ройсс)
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Лицарський хрест Ордену Спасителя
Орден Османие 4 ступеня
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Офіцер ордена Корони Італії
PRU Order of Crown ribbon.svg
Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
Орден Альберта (Саксонія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Орден дому Саксен-Ернестіне 1 класу з мечами
Залізний хрест 2-го класу
Кавалер ордена «Святий Олександр» (Болгарія)
Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг)
Галліполійська зірка
Кавалер Великого хреста ордена Ізабелли католички (Іспанія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Орден Святого Йоанна (Бранденбург)
Почесний знак Німецького Червоного Хреста
Великий хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Почесний знак «За вірну службу»
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Орден німецького орла
Кавалер ордена Фенікса
Кавалер Великого хреста Колоніального ордена Зірки Італії
Великий хрест орден Скандербега (Албанія)
Великий Хрест ордена Білої Троянди із зіркою
Орден Корони (Югославія)
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Хрест Воєнних заслуг I класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
Цивільний знак СС
Кільце «Мертва голова»
Йольський свічник СС

БіографіяРедагувати

Син генерал-фельдмаршала Августа фон Макензена, хрещеник (з 10 серпня 1926 року— зять) Константіна фон Нейрата. Вивчав юриспруденцію і державні науки в Лозаннському, Боннському, Страсбурзькому і Берлінському університетах, доктор права. У 1901 році вступив в армію. У 1905-19 роках — особистий ад'ютант принца Августа Вільгельма Прусського. У 1919 вийшов у відставку в чині гауптмана 1-го гвардійського піхотного полку і вступив на державну службу в міністерство закордонних справ. З 1920 року — секретар посольства в Копенгагені, з 1922 року — в центральному апараті міністерства. З 1923 року — радник посольства у Ватикані, з 1926 року — в Брюсселі, з 1929 року — в Албанії, в 1930-31 роках — в центральному апараті МЗС, з 1931 році — в Мадриді. З 7 грудня 1933 року — посланник в Будапешті. 1 травня 1934 вступив у НСДАП (квиток № 3 453 634), 9 листопада 1937 року — в СС (посвідчення № 289 239). З квітня 1937 року — статс-секретар Імперського міністерства закордонних справ. З 10.3.1938 посол в Римі. Підписав німецько-італійський договір, за яким була створена «вісь Берлін-Рим». 6 серпня 1943 року, після арешту Беніто Муссоліні, покинув пост.

ЗванняРедагувати

НагородиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934
  • Jobst Knigge: Das Dilemma eines Diplomaten – Fürst Otto II. von Bismarck in Rom 1940–1943, Humboldt-Universität zu Berlin

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати