Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Га́нно-Микола́ївка — село в Україні, у Девладівській сільській громаді Криворізького району Дніпропетровської області.

село Ганно-Миколаївка
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Криворізький район
Тер. громада Девладівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA12060110070094347
Облікова картка Ганно-Миколаївка 
Основні дані
Населення 139
Поштовий індекс 53120
Телефонний код +380 5650
Географічні дані
Географічні координати 48°12′33″ пн. ш. 33°52′55″ сх. д. / 48.20917° пн. ш. 33.88194° сх. д. / 48.20917; 33.88194
Середня висота
над рівнем моря
121 м
Місцева влада
Карта
Ганно-Миколаївка. Карта розташування: Україна
Ганно-Миколаївка
Ганно-Миколаївка
Ганно-Миколаївка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Ганно-Миколаївка
Ганно-Миколаївка
Мапа
Мапа

CMNS: Ганно-Миколаївка у Вікісховищі

Населення — 139 мешканців.

Географія

ред.

Село Ганно-Миколаївка знаходиться на відстані 1 км від села Південне і за 1,5 км від села Олександрівка. Через село протікає пересихаючий струмок з загатою.

Історія

ред.

За даними на 1859 рік у власницькому селі Андріївка (Уськівка) Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії налічувалось 21 дворове господарство, у яких мешкало 95 осіб (42 чоловічої статі та 53 - жіночої )[1].

Раніше, за свідченнями місцевих жителів, місцина на якій проживав пан Ланшин М. І. з родиною, мала назву Ланжівка, від прізвища господарів. По іншу сторону тодішнього ставка знаходилася Вараківка, володіння панів Вараковських. Місцеві говорять, що Ланшини мали більші статки, ніж Вараковські. Наразі колишні Ланжівка, Вараківка та Потоцьківка є складовими частинами теперішнього села Ганно – Миколаївка.

Також зі свідчень відомо, що Ланшині були вправними господарями на своїх землях. Інформаційні джерела дають знати, що в обробітку угідь господарі вдало застосовували сівозміну. Отже, основними напрямками господарювання родини були землеробство та тваринництво - утримували свою конюшню. Родина мала свій маєток, згодом побудували школу. Відомо, що приміщення школи було збудоване з рожевої цегли, на якій був фамільний відтиск пана. Цю цеглу виготовляли у обійсті господарів. Будівля мала три високі ганки. Навколо школи був великий садок, у якому росли фруктові дерева: вишні, груші, яблуні. Поряд був ставок. Відомо, що згодом будівлю переобладнали у лікарню(пологове відділення), яка функціонувала до 1970-х років.

В полі, над ставком, проти села Ганно – Миколаївка зберігся надгробок з рожевого граніту, що залишився від поховання Ланшиних. За свідченнями старожилів доля цього надгробку досить цікава. Справа в тому, що односельчани неодноразово його перетягували, ховаючи від небезпек. У вихорі революційних подій панський маєток був знищений, і з невідомих нам причин, можливо від ненависті до панів, плиту перемістили в інше місце, в балку. Під час Другої світової війни надгробки з кладовища військові перетягли у балку та зробили з них переправу для танків. Є інформація, що поховання неодноразово розкопували «чорні археологи», шукаючи там скарби, але нічого не знаходили окрім людських останків. Нині плита знаходиться там, де їй належить, на старому кладовищі. Про те, що це територія поховань свідчить рів та горбочки, що залишилися від могил.

 
Надгробок з місця поховання родини Ланшиних

У 1908 році кількість мешканців колишнього панського села Ордо-Василівської волості зросла до 250 осіб (175 чоловіків та 75 жінок), налічувалось 56 дворових господарств[2].

Населення

ред.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Відсоток
українська 96,4 %
російська 3,6 %

Примітки

ред.
  1. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1216) (рос. дореф.)
  2. Списокъ населенныхъ мѣстъ Верхнеднепровскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911 (рос. дореф.)
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

ред.