Га́ничі — село в Україні, в Закарпатській області, Тячівському районі.

село Ганичі
Ganichi gerb.gif
Герб
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Тячівський район
Рада/громада Ганичівська сільська рада
Код КОАТУУ 2124481201
Основні дані
Засноване 1402
Населення 4986
Площа 560 км²
Густота населення 7,12 осіб/км²
Поштовий індекс 90535
Телефонний код +380 0313439
Географічні дані
Географічні координати 48°07′31″ пн. ш. 23°48′04″ сх. д. / 48.12528° пн. ш. 23.80111° сх. д. / 48.12528; 23.80111Координати: 48°07′31″ пн. ш. 23°48′04″ сх. д. / 48.12528° пн. ш. 23.80111° сх. д. / 48.12528; 23.80111
Середня висота
над рівнем моря
344 м
Місцева влада
Адреса ради 90535, с.Ганичі, вул.Народна,179 , тел. 3-91-31
Карта
Ганичі. Карта розташування: Україна
Ганичі
Ганичі
Ганичі. Карта розташування: Закарпатська область
Ганичі
Ганичі
Мапа

CMNS: Ганичі на Вікісховищі

Рішенням Закарпатської обласної ради від 6 березня 2015 року[1] село Солоне Ганичівської сільської ради об'єднане із селом Ганичі.


археологічні дані свідчать, що територія села була заселена в період неоліту.

Перша згадка про село у 1402 рці під назвою Ganyafalva

Назви: 1418 рік Ganya, 1465 Nagy Gania, 1492 Gornyf. У 1402 році сини воєводи Саса отримали село, у спадок. У 15 столітті були господарями села родини Урмезей і Ірхольці Татул, а пізніше Долгаї та Корніс.У 1550 році селом володів Імре Долгаї.

В єпископській візитації 1751 р. згадують дерев’яну церкву Успіння пр. богородиці з малою вежею та двома дзвонами, слабо прикрашену образами, а апостолів не було. У 1801 р. йшлося про стару дерев’яну церкву, що розпадалася і не підлягала ремонту. Того ж року намісницький уряд підготував проект будівництва нової церкви та затвердив бюджет. Громада зі свого боку “крім роботи ручної і возової безплатно даємої, еще 230 ринських додаєт”. Нову церкву Успіння було збудовано в 1810 р. Це була гарна, граційна споруда з високим готичним шпилем. Церкву зняли з реєстрації 21 листопада 1960 р. Розібрано її в середині 1966 р. за ініціативою тогочасного голови сільської ради. Дзвіниця збереглася і була перенесена до православної дерев’яної церкви, збудованої в 1925 p., куди потрапило і майно зі старої церкви. У 1993 р. збудували нову православну церкву і стара дзвіниця перестала існувати.

Церква Успіння пр. богородиці. 1993.

Базилічну смерекову церкву спорудили в 1925 р. Головний фасад, крім невеликої вежі з цибулястою банею, прикрашали дві маленькі баньки.У 1960-х роках до церкви перенесли дерев’яну дзвіницю, що стояла біля старовинної дерев’яної греко-католицької церкви, тоді вже розібраної. Православну церкву розібрали у 1993 р. Того ж року навесні залили фундамент під нову муровану церкву, і до кінця року будівництво закінчили. Мурована церква повторила у збільшеному вигляді форми дерев’яної. Іконостас вирізьбив Петро Руснак, а художнє оформлення інтер’єру виконав Вадим Мордвінов з Чернівців. На вежі встановили три дзвони, виготовлені фірмою “Акорд” та Ф. Еґрі у 1925 р. Стару дзвіницю розібрали.

Церква Різдва пр. богородиці. 1992.

У 1991 – 1992 роках у Ґаничах на місці розібраної дерев’яної церкви збудовано нову цегляну греко-католицьку церкву.Вів будівництво Василь Кубинець, який з Михайлом Анишинцем також збирав по селах кошти. Багато допоміг двоюрідний брат В. Кубинця Юлій Кубіні, що служить священиком у США Немало сил до будівництва доклали Іван Фіцай, Петро Бердар, Іван Попович. Столярну роботу виконав Михайло Плиска. Коробове склепіння нави і вівтаря обшито дошками.

ПриміткиРедагувати