Ганелін В'ячеслав Шевелевич

радянський та ізраїльський композитор, джазовий музикант
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

В'ячесла́в Ше́велевич Гане́лін (івр. ויאצ'סלב שבלביץ' גנלין‎, рос. Вячеслав Шевелевич Ганелин, 17 грудня 1944, смт Красково, Люберецький район, Московська область, РРФСР, СРСР) — радянський та ізраїльський композитор, джазовий музикант.

В'ячеслав Ганелін
Зображення
Зображення
В'ячеслав Ганелін, 2008
Основна інформація
Дата народження17 грудня 1944(1944-12-17) (79 років)
Місце народженняКрасково, Люберецький район, Московська область, РРФСР, СРСР
Роки активності1961 — тепер. час
ГромадянствоІзраїль і СРСР
Професіїджазмен, лідер гурту, композитор, музичний педагог, піаніст, кінокомпозитор
ОсвітаЛитовська академія музики та театру
Інструментифортепіано
Жанрсучасна музика, джаз, кіномузика
ЗакладЛитовська академія музики та театру
ЛейблLeo[en], Мелодія, Auris Media
Нагороди
орден Вітовта Великого
ganelin-music.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Біографія

ред.

З батьками переїхав з Москви до Вільнюса 1951 року. З кінця 1960-х разом з Володимиром Тарасовим (ударні інструменти), який переїхав до Вільнюса з Архангельська 1967 року, і фотографом Григорієм Таласом (контрабас) грав джаз у вільнюському кафе «Нерінга». Закінчив Вільнюську державну консерваторію. У 1968—1984 роках завідувач музичною частиною Російського драматичного театру в Вільнюсі.

З 1970 року Ганелін і Тарасов формально значилися учасниками художньої самодіяльності Будинку культури будівельників. Виступали дуетом на фестивалі «Янтарна труба» в Каунасі, на джазових фестивалях в Горькому (1970), Донецьку (1971). У Свердловську, де Ганелін, Талас і Тарасов виступали з концертом, познайомилися з саксофоністом Володимиром Чекасіним. Після переїзду Чекасіна до Вільнюса (1971), де він почав працювати в духовому оркестрі «Трімітас», утворилося відоме джазове тріо Ганелін — Тарасов — Чекасін (ГТЧ), яке виступало під егідою Державної філармонії Литовської РСР. Тріо ГТЧ виступало на фестивалях «Юність-71» у Дніпропетровську, «Подорож у світ джазу» в Москві (1971), пізніше за кордоном по всій Європі, крім Албанії, і 1986 року в США в 16 найбільших містах, випустило багато записів.

Тріо існувало по 1986 рік. Прекрасне знання як академічного, так і джазового авангарду XX століття, вільне художнє мислення дозволяло їм створювати музичні картини, засновані на оригінальному переплетенні фрі-джазу, фольклору, модального джазу та камерної музики. Тріо ГТЧ стало першою радянською групою, яка підкорила Західну Європу музикою, не наслідуючи відомі американські зразки.

Ганелін вже 1985 року за авторитетними європейськими і американськими опитуваннями входив до числа найкращих джазових композиторів і найкращих виконавців в області вільного джазу — легендою радянського джазу, був членом Спілки композиторів. Написав музику до більш ніж 30 вистав і 6 мюзиклів. Автор музики кількох концертів для окремих інструментів, понад 50 пісень і музики до понад 60 кінофільмів кіностудій «Мосфільм», «Ленфільм», «Литовська кіностудія» та ін. За мотивами повісті Казіса Борути «Млин Балтарагіса» написав мюзикл; ставився в театрах, реалізований в кінофільмі-мюзиклі «Чортова наречена» (лит. «Velnio nuotaka»; 1974; режисер Арунас Жебрюнас), саундтрек випущений платівкою фірми Мелодія. Написав оперу «Руда Брехуха і солдат», поставлену 1977 року Московським камерним музичним театром. Всього написав три опери.

1987 року переїхав до Ізраїлю. Викладає на джазовому відділенні Єрусалимської Академії музики композицію, музику кіно і гру на фортепіано. Член Спілки композиторів Ізраїлю з 1988 року. З 1996 завідує джазовою кафедрою в Єрусалимській Академії Музики. Активно концертує і бере участь у джазових фестивалях. Є художнім керівником Єрусалимського джазового фестивалю «Джаз Глобус». П'ять фільмів з музикою В. Ганеліна були удостоєні почесних премій на міжнародних фестивалях у Венеції, Стокгольмі, Барселоні та Вашингтоні.

Виступає з багатьма музикантами з різних країн: Ерікою Цімбровською і її чоловіком художником Вадимом Пуєндаєвим, також з художником-перформансистом Алексом Кремером, дуетами, орієнтованими на етнічну музику: зі співачкою Есті Офрі Кенан і з Гершон Вайсерфірером — виконавцем на уді, зі скрипалем Моті Шмідтом, з ударником Міккі Марковичем та саксофоністом Борисом Гаммером, грає з Пятрасом Вішняускасом та з Клаусом Кугелем (The Ganelin Trio Priority).

Фільмографія

ред.

Вибрана дискографія

ред.
  • 1976 — Con Anima (Мелодія)
  • 1979 — Catalogue: Live in East Germany (Leo[en])
  • 1980 — Concerto Grosso (Мелодія)
  • 1981 — Con Fuoco (Leo[en])
  • 1981 — Baltic Triangle (Leo[en])
  • 1982 — Poi Segue (Мелодія)
  • 1982 — Non Troppo (Мелодія)
  • 1982 — Ancora da Capo (Мелодія)
  • 1983 — New Wine (Leo[en])
  • 1983 — Vide.1981 (Leo[en])
  • 1984 — Strictly For Our Friends (Leo[en])
  • 1984 — Semplice (Мелодія)
  • 1985 — Con Affetto (Мелодія)
  • 1986 — Traango .. In Nickelsdort (Leo[en])
  • 1988 — Poco A Poco (Leo[en])
  • 1989 — Inverso
  • 1989 — Jerusalem February Cantible (Leo[en])
  • 1989 — Opuses (Leo[en])
  • 1990 — Non Troppo (Leo[en])
  • 1992 — San Francisco Hoidays
  • 1993 — Encores (Leo[en])
  • 1995 — Old Bottles (Leo[en])
  • 1995 — Trio Alliance (Leo[en])
  • 2000 — On Stage Backstage (Leo[en])
  • 2003 — 15 Year Reunion (Leo[en])
  • 2003 — Birds of Passage (Leo[en])
  • 2004 — Eight Reflections of the Past Century (Auris Media)
  • 2005 — Live in Germany (Auris Media)
  • 2006 — Priority: Live at the Lithuanian National Philharmony Vilnius (Nemu)
  • 2006 — Falling into Place (Auris Media)
  • 2007 — Ne Slyshno (Auris Media)

Примітки

ред.

Джерела

ред.

Посилання

ред.