Гамільтонове доповнення

задача знаходження найменшого числа ребер, які потрібно додати в граф, щоб він став гамільтоновим

Задача гамільтонового доповнення — це задача знаходження найменшого числа ребер, які потрібно додати в граф, щоб він став гамільтоновим.

Ясно, що задача в загальному випадку NP-складна (оскільки її розв'язок дає відповідь на NP-повну задачу визначення, чи має граф гамільтонів цикл). Пов'язана задача розв'язності, чи може додавання K ребер в заданий граф дати гамільтонів граф, є NP-повною.

Понад це, Ву, Лу і Лі показали, що існування ефективних алгоритмів зі сталим коефіцієнтом апроксимації для цієї задачі малоймовірне[1].

Задачу можна розв'язати за поліноміальний час для деяких класів графів, серед яких паралельно-послідовні графи[2] і їх узагальнення[3], які включають зовніпланарні графи. До цих класів належать також реберні графи дерев[4][5] і кактуси[6].

Гамарник і Свириденко використовували алгоритм лінійного часу для розв'язання задачі на деревах для вивчення асимптотичного числа ребер, які потрібно додати до розрідженого випадкового графу, щоб зробити його гамільтоновим[7].

Примітки ред.

  1. Wu, Lu, Lee, 2000, с. 156 – 167.
  2. Takamizawa, Nishizeki, Saito, 1982, с. 623–641.
  3. Корниенко, 1984, с. 109-111.
  4. Raychaudhuri, 1995, с. 299 – 306.
  5. Agnetis, Detti, Meloni, Pacciarelli, 2001, с. 17 – 24.
  6. Detti, Meloni, 2004, с. 197 – 215.
  7. Gamarnik, Sviridenko, 2005, с. 139 – 158.

Література ред.