HD106625
| Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
|---|---|
| Сузір'я | Ворон |
| Пряме піднесення | 12г 15х 48,37с |
| Схилення | -17° 32′ 30,9″ |
| Видима величина (V) | 2,58[1] |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | B8 III |
| показник кольору U−B | -0,35 |
| яскравість B | 2,490±0,003[2] |
| показник кольору B−V | -0,107±0,002[2] |
| яскравість V | 2,572±0,003[2] |
| Тип змінності | |
| Дані фотометрії Стрьомґрена | |
| колір b−y | -0,04 |
| індекс m1 | 0,11 |
| індекс c1 | 0,76 |
| індекс Hβ | 2,72[1] |
| Дані фотометрії Гіппаркос | |
| Максимальна яскравість | 2,540[2] |
| Мінімальна яскравість | 2,560[2] |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | -4,2± 2,6[3] км/сек |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: -159,58± 0,66[2] мас/рік |
| Паралакс (π) | 19,78 ± 0,81[2] мас |
| Відстань | 164,89 світлових років 50,56 парсек |
| Подробиці | |
| Маса | M☉ |
| Ефективна температура | 12000[4] K |
| lg g | 3.5[4] |
| Обертання | Vsin(i)=30[5]км/сек |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD106625 |
HD106625 (Гамма Ворона) — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B8 й має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 2,6.[1] Це є четверта за яскравістю зоря у сузір'ї Ворона й, маючи третій клас світності, є блакитним гігантом. Вона розташована на відстані близько 164,9 світлових років від Сонця[2] й наближається до нас зі швидкістю близько 4 км/сек[3].
Фізичні характеристики ред.
Дана зоря обертається відносно повільео навколо своєї осі зі швидкістю Vsin(i) = 30 км/сек[5]. Зовнішні шари атмосфери HD106625 є досить гарячими й мають ефективну температуру близько 12000К[4]. Гравітаційне прискорення на поверхні зорі є відносно малим (lg(g) = 3.5[4]), що може свідчити про її значний радіус.
Пекулярний хімічний склад ред.
Зоряна атмосфера HD106625 має підвищений вміст Hg[1], Be, B, P, Mn, Cu та Ga[4]. Вміст Al, Zn є більш ніж в десять раз менший[4] за їх вміст в атосфері Сонця.
Магнітне поле ред.
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу становить 29,0± 46,0 Гаус.[6]
Див. також ред.
Джерела ред.
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ а б GONTCHAROV G.A., Pulkovo compilation of radial velocities for 35495 stars in a common system, 2006 Astron. Lett., 32, 759-771
- ↑ а б в г д е Fremat, Y.; Houziaux, L., Elemental abundances in the Hg-Mn star γ Corvi, 1997 Astronomy and Astrophysics, v.320, p.580-585
- ↑ а б ABT H.A.; LEVATO H.; GROSSO M., Rotational velocities of B stars, 2002 Astrophys. J., 573, 359-365
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |