Гальчинська сільська рада (Бердичівський район)
Гальчинська сільська рада (Гальчинецька сільська рада) — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Коднянському (Солотвинському) і Бердичівському районах, Бердичівській міській раді Житомирської і Бердичівської округ, Вінницької й Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Гальчин.
Гальчинська сільська рада | |||
---|---|---|---|
| |||
Основні дані | |||
Країна | СРСР— УРСР Україна | ||
Область | Житомирська округа Бердичівська округа Київська область Житомирська область | ||
Район | Коднянський район Бердичівський район Бердичівська міська рада | ||
Адм. центр | с. Гальчин | ||
Утворена | 1923 року | ||
Ліквідована | 3 січня 2019 року | ||
Код КОАТУУ | 1820881500 | ||
Облікова картка | Гальчинська сільська рада | ||
Склад | |||
Кількість членів | 15 | ||
Голова ради | Андрійчук Володимир Олексійович | ||
Територія та населення | |||
Площа | 17,057 км² | ||
Населення | 516 | ||
Густота | 30,25 осіб/км² | ||
Населені пункти | 2 | ||
Контактні дані | |||
Адреса | вул. Центральна, 55, с. Гальчин, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13322 | ||
Населені пункти
ред.Сільській раді були підпорядковані населені пункти:
Населення
ред.Кількість населення ради, станом на 1923 рік, становила 2 058 осіб, кількість дворів — 427[1].
Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення ради становила 2 072 осіб, з них за статтю: чоловіків — 990, жінок — 1 082; етнічний склад: українців — 2 010, росіян — 1, євреїв — 5, поляків — 56. Кількість господарств — 421[2].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 616 осіб, з яких 254 чоловіки та 362 жінки[3], постійне населення — 617 осіб.
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 502 особи[4], постійне населення — 516 осіб[5].
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,29 % |
російська | 2,33 % |
інші | 0,38 % |
Склад ради
ред.Рада складалась з 15 депутатів та голови.
Керівний склад сільської ради
ред.ПІБ | Основні відомості | Дата обрання | Дата звільнення |
---|---|---|---|
Богдан Володимир Васильович | Сільський голова, 1947 року народження, освіта, безпартійний | 26.03.2006 | 01.02.2008 |
Андрійчук Володимир Олексійович | Сільський голова, 1957 року народження, освіта | 01.06.2008 | 31.10.2010 |
Андрійчук Володимир Олексійович | Сільський голова, 1957 року народження, освіта середня спеціальна, безпартійний | 31.10.2010 |
Примітка: таблиця складена за даними джерела[7]
Історія
ред.Створена 1923 року в складі сіл Агатівка, Гальчинець, Сьомаки та хутора Борисівка Солотвинської волості Житомирського повіту Волинської губернії. У 1925 році х. Борисівка переданий до складу новоствореної Осиківської сільської ради, 4 вересня 1928 року с. Агатівка — до складу новоствореної Катеринівської сільської ради Бердичівського району Бердичівської округи[8].
Станом на 1 вересня 1946 року та 1 січня 1972 року сільська рада входила до складу Бердичівського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Гальчин та Сьомаки[9][10].
Ліквідована 3 січня 2019 року через об'єднання до складу Гришковецької селищної територіальної громади Бердичівського району Житомирської області[11].
Входила до складу Солотвинського (Коднянського, 7.03.1925 р.), Бердичівського (17.06.1925 р., 28.06.1939 р.) районів та Бердичівської міської ради (15.09.1930 р.)[8].
Примітки
ред.- ↑ Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . Житомир. 1923. с. 161. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 7 листопада 2021.
- ↑ Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.) (PDF). http://history.org.ua/. Бердичів. 1927 р. с. 78. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 7 листопада 2021.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ rada.gov.ua
- ↑ а б Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. http://resource.history.org.ua/ (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 64. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 7 листопада 2021.
- ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. https://archive.org/. 1947. с. 165. Процитовано 7 листопада 2021.
- ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF). http://history.org.ua/. 1973. с. 131. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 7 листопада 2021.
- ↑ Гальчинська сільська рада Житомирська область, Бердичівський район. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 12 липня 2020.
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |