Відкрити головне меню

Галас Іван Іванович (20 лютого 1933 р.) — Народний депутат України 1-го скликання.

Галас Іван Іванович
Народився 20 лютого 1933(1933-02-20) (86 років)
с. Гребля Іршавського району, Закарпатської обл.
Громадянство УРР УРР
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького.
Посада Народний депутат України[1]
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Дружби народів

4 медалі.
Україна Народний депутат України
1-го скликання
15 травня 1990 10 травня 1994

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 20 лютого 1933 р, в с. Гребля Іршавського району, Закарпатської обл., в сім'ї селян. Закінчив Львівський зооветеринарний інститут за спеціальністю «зоотехнік».

З 1948 р. працював різноробочим у колгоспі ім. Й. В. Сталіна, с. Гребля. З 1949 р. навчався у Вілоцькій зооветеринарній школі Виноградівського р-ну Закарпатської обл. З 1950 р. — зоотехнік колгоспу ім. В. І. Леніна, с. Заріччя Іршавського р-ну. З 1952 р. проходив строкову військову службу.

З 1955 р. працював зоотехніком колгоспу «Перше травня», Іршавський р-н. З 1957 р. — голова колгоспу «Червоний партизан», с. Чорний Потік Іршавського р-ну, а з 1969 р. — голова колгоспу «Верховина», с Загаття Іршавського р-ну.

З 1991 р. — заступник начальника Іршавського районного відділення ВО «Іршавсадвинпром».

Одружений, має дітей.

Політична діяльністьРедагувати

З 1975 р. — другий секретар Іршавського РК КПУ. З 1977 р. — голова Іршавської районної ради. З 1980 р. — перший секретар Іршавського РК КПУ Закарпатської обл.

Член КПРС з 1957 р., депутат сільських, районних та обласних рад.

18 березня 1990 р. обраний Народним депутатом України, набравши у 2-му турі 50,14 % голосів, 6 претендентів (Закарпатська обл., Іршавський виборчий округ N 171).

До груп, фракцій не входив.

Член Комісії ВР України з питань агропромислового комплексу.

Кандидат в Народні депутати України Верховної Ради XIII скликання.

НагородиРедагувати

Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, чотирма медалями.

ДжерелаРедагувати