Гай Юлій Еруцій Клар Вібіан
Гай Юлій Еруцій Клар Вібіан (лат. Gaius Iulius Erucius Clarus Vibianus, ? — 197) — політичний діяч часів Римської імперії, консул 193 року.
| Гай Юлій Еруцій Клар Вібіан | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер |
197 ·страчено |
| Підданство | Римська імперія |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | латина |
| Посада | консул |
| Термін | 193 рік |
| Попередник | Гай Емілій Север Кантабріан |
| Рід | Еруції |
| Батько | Гай Еруцій Клар |
| Мати | Помпея Триарія |
| Діти | 1 син |
Життєпис ред.
Походив із роду Еруціїв. Син Гая Еруція Клара, консула 170 року, та Помпеї Триорії. Про його молоді роки нічого невідомо. Втім з огляду на належність родини до впливової сенаторської групи, напевне Вібіан зробив гарну кар'єру за часів імператорів Марка Аврелія і Коммода.
192 року підтримав Пертінакса, який став новим імператором після вбивства Коммода. У 193 році став ординарним консулом, разом із Квінтом Помпеєм Сосієм Фальконом. Надалі підтримував Клодія Альбіна. Проте після поразки останнього у боротьбі з Септимієм Севером разом з іншими сенаторами і консулярами, прихильниками Альбіна, Еруція Клара було страчено. За іншою версією відмовився свідчити проти прихильників загиблого претендента Песценнія Нігера.
Родина ред.
- Гай Юлій Руфін Лаберій Фабіан Помпоній Триарій Еруцій Клар Сосій Пріск
Джерела ред.
- Prosopographia Imperii Romani (PIR) ² E 97.
- Rudolf Hanslik, Erucius II. 3. In: Der Kleine Pauly (KlP). Band 2, Stuttgart 1967, Sp. 364.
- Der Neue Pauly, Stuttgardiae 1999, T. 4, c. 104