Гай Валерій Левін (*Caius Valerius Laevinus, прибл. 220 до н. е. — після 169 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки, претор 179 і 177 до н. е., консул-суффект 176 до н. е., удостоєний тріумфу.

Гай Валерій Левін
лат. C.Valerius Laevinus
Народився прибл. 220 до н. е.
Стародавній Рим
Помер після 169 до н. е.
невідомо
Країна Стародавній Рим
Діяльність політик, військовий очільник
Суспільний стан патрицій[d][1]
Посада давньоримський сенатор[d], римський губернаторd і консул
Військове звання консул-суфект
Термін 176 рік до н.е.
Попередник Гней Корнелій Сципіон Гіспалл
Наступник Публій Муцій Сцевола
Рід Валерії
Батько Марк Валерій Левін
Мати невідомо
Брати, сестри Марк Фульвій Нобіліор[1][1]

Життєпис ред.

Походив з патриціанського роду Валеріїв. Син Марка Валерія Левіна, консула 220 та 210 років до н. е.

Про молоді роки мало відомостей. У 189 році до н. е. брав участь у військовому поході консула Марка Фульвія Нобіліора, свого зведеного брата, проти етолійців. Проявив себе під час бойових дій в Амбракії.

У 179 році до н. е. стає претором, у 178 році до н. е. як пропретор керував Сардинією. У 177 році до н. е. вдруге стає претором. У 176 році до н. е. призначається консулом-суфектом замість раптово померлого Гнея Корнелія Сципіона Гіспалла. Очолив війська в Лігурії, де придушував повстання місцевих племен. У 175 році до н. е. за свої перемоги отримав триумф.

У 174 році до н. е. увійшов до римського посольства, що спрямовувалося до Дельфійського оракула. після цього відвідав Македонію, повернувшись до Риму у 173 році до н. е. Того ж року знову відправлений як посланець до грецьких держав, а також Птолемея VI, царя Єгипту.

Останні відомості про Левіна датуються 169 роком до н. е., коли він невдало балотувався на посаду цензора. Подальша доля не відома.

Джерела ред.

  • Hans Volkmann: Valerius 208). In: Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band VIII A,1, Stuttgart 1955, Sp. 44-45.
  1. а б в Digital Prosopography of the Roman Republic