Гайнц-Елер Бойке

німецький офіцер-підводник

Гайнц-Елер Бойке (нім. Heinz-Ehler Beucke; 12 січня 1904, Берлін23 травня 1979) — німецький офіцер-підводник, капітан-цур-зее крігсмаріне.

Гайнц-Елер Бойке
нім. Heinz-Ehler Beucke
Народився 12 січня 1904(1904-01-12)[1]
Берлін, Німецька імперія[1]
Помер 23 травня 1979(1979-05-23) (75 років)
Діяльність підводник, солдат, офіцер ВМФ Німеччини
Знання мов німецька[2]
Учасник Друга світова війна[2]
Військове звання Капітан-цур-зее
Нагороди
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Нагрудний знак підводника
Нагрудний знак підводника

Біографія ред.

1 квітня 1922 року вступив на флот. З 6 січня 1926 року — офіцер взводу на лінкорі «Ганновер». З 1 березня 1927 року служив на навчальному кораблі «Сілезія». З 27 вересня 1927 року — офіцер взводу 2-го дивізіону корабельних гармат на Північному морі у Вільгельмсгафені. З 26 жовтня 1928 року служив на різних посадах, в тому числі на легкому крейсері «Нюрнберг».

З 3 вересня 1939 року — референт Управління морської війни ОКМ. З квітня 1940 року — 3-й офіцер Адмірал-штабу при командувачі-адміралі на західному узбережжі Норвегії, з серпня 1940 року — при командуванні групи ВМС «Захід». З 31 березня по серпень 1941 року пройшов курс підводника, з 1 вересня по 5 жовтня 1941 року — курс командира підводного човна. В жовтні 1941 року направлений на будівництво підводного човна U-173. З 15 листопада 1941 року — командир U-173, на якому здійснив 1 похід (15 червня — 20 вересня 1942). В жовтні 1942 року був знятий з фронту, оскільки обидва брати Бойке загинули і він залишився єдиним членом сім'ї. З листопада 1942 року — офіцер штабу 2-го адмірала підводного флоту в Кілі. З лютого 1943 року — начальник штабу командувача-адмірала підводними човнами в Кілі. З червня 1943 року — начальник командного відділу управління квартирместера Управління морської війни ОКМ. З серпня 1944 року — 1-й офіцер керівного штабу головнокомандування ВМС «Північ». 8 травня 1945 року взятий в полон британськими військами. 18 квітня 1947 року звільнений.

Звання ред.

Нагороди ред.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. а б Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 28. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
  2. а б Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 28f. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1