Гайдук Дмитро Олександрович

Дмитро Олександрович Гайдук
Dmitry Gajduk and Moscow Map.jpg
Фольклорист Дмитро Гайдук на тлі мапи Москви
Ім'я при народженні Гайдук, Дмитро Олександрович
Народився 20 березня 1964(1964-03-20) (55 років)
Дніпропетровськ
Громадянство Україна
Діяльність публіцист, письменник, казкар, збирач російськомовного растаманського фольклору
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Мова творів українська
Напрямок фольклор, публіцистика
Нагороди «Тенёта-98»
Сайт: rastamantales.com

CMNS: Гайдук Дмитро Олександрович на Вікісховищі

Дмитрó Олексáндрович Гайдýк (нар. 20 березня 1964 року в Дніпропетровську) — публіцист, письменник, казкар, збирач російськомовного растаманського фольклору. Найбільш відомий як автор «Растаманських казок» і «Енциклопедії коноплі».

БіографіяРедагувати

Навчався в Харківському університеті на факультеті іноземних мов (німецька мова), 1987–1998 жив у Полтаві, потім у Москві. З 1992 року працював перекладачем, редактором, упорядником енциклопедій у видавництвах «Міф» (Москва), «Софія» (Київ) і «Ультра.Культура» (Москва), музичним рецензентом на Ozon.ru[1]

Основні роботи: «Містики XX століття», «Енциклопедія забобонів», «Енциклопедія пророкувань», «Енциклопедія конопель" (не видана), «Магія в теорії і на практиці» Алістера Кроулі (переклад, передмова, коментарі).

Проект «растаманських народні казки» існує з жовтня 1995 року, присвячений збиранню і обробці фольклору споживачів конопель. Збірники растаманських казок видаються з 1998 року , найбільш відомі видання - «Растаманські народні казки» (Ростов-на-Дону, Фенікс, 2000) і «Растаманські казки і таке інше» (М., «Ультра.Культура», 2005). Інтернет-сайт проекту (rastaman.tales.ru) відкрився в січні 1999 р. і є одним з найстаріших літературних проектів в Рунеті. З 2001 року видаються також аудіоверсії растаманських казок у виконанні Дмитра Гайдука з музичним супроводом (DJ Kayla Cariapadas , DJ Голландець та ін.) — цей жанр ідентичний англомовному «spoken word». Гайдук регулярно гастролює з виступами по містах Росії, України та інших країн.

Паралельні проекти: «Джа-Будда і його джатаки» (розпочато в 1997, виданий М., «Кайя»[2], 2004); « Конопляні джунглі» (1999–2000) — одна з перших оплачуваних регулярних авторських колонок в Рунеті, виходила на сайті High.Ru (матеріали видано М., «Кайя», 2004); «Цивільні казки» (розпочато в 1992 році, виданий у збірнику «Растаманські казки і таке інше», М., «Ультра.Культура», 2005), «Казки народів світу» та ін.

Крім того: п'єси («Сцени зі Старого Завіту» (1997, премія «Тенета-98»[3]),філософська есеїстика («Фаллософія» (1996, 1999) та ін.)

На думку поета і критика Дар'ї Суховій,

Його тексти збудовані в дусі буддійських коанів; він же носить зачіску з косичкою. Популярність Гайдук отримав завдяки публікаціям в Інтернеті і був одним з перших російських авторів , зобов'язаних своєю популярністю саме Інтернету [4] .

Однак є відомості , що його тексти доволі широко поширювалися самвидавом перед глобальною інтернетизацією. Спостерігалися навіть видрукувані на машинці копії творів Гайдука. Також він був досить поширений по FIDO.

«Чудовим прозаїком» називає Гайдука і критик Ілля Кукуліна [5] .

19 грудня 2012 року сайт rastaman.tales.ru був внесений до Єдиного реєстру заборонених сайтів Федеральною службою з контролю за обігом наркотиків[6].

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати