Відкрити головне меню

Гайда Павло Васильович
Національність українець
Діяльність композитор, диригент, педагог, музикознавець, фольклорист
Відомий завдяки член Музичного товариства імені Миколи Леонтовича
Alma mater Московська консерваторія
У шлюбі з Ївга Петрівна

Павло́ Васи́льович Га́йда (остання чверть ХIХ — перша половина ХХ) — композитор і диригент українських народних хорів. Член Музичного товариства імені Миколи Леонтовича.

ЖиттєписРедагувати

1912 — закінчив Московську консерваторію (клас композиції С. І. Танєєва).

Працював учителем співу, був фахівцем у галузі музично-хореографічної освіти, займався культурно-просвітницькою діяльністю. Зокрема, 1920 року був інструктором музичної справи культурно-освітнього відділу у Дніпросоюзі.[1]

1921 року увійшов до Комітету пам'яті М. Леонтовича — згодом Музичного товариства імені Миколи Леонтовича.[2]

Записував мелодії народних пісень. Є відомості, що до книги Климента Квітки «Українські народні мелодії» (1922) увійшла пісня, яку записав і особисто передав К. Квітці «Павло Гайда, людина поважного віку, співробітник музичного кооперативного видавництва у Києві».[3]

На початку 1920-х років подорожував з Другою мандрівною капелою «Дніпросоюзу» (згодом — капела «Думка»), про що дізнаємось зі спогадів Павла Тичини: «Кожного разу, коли Павло Васильович Гайда раптом зробить рукою заковику в повітрі і почне сам собі усміхатись, — ми вже знаємо наперед, що він от-от якусь штуку нам упоре. Або коли тпрукає губами собі — це вже значить: стережись! — от-от щось мудре вискочить із устен його.»"[4]

ТвориРедагувати

для хору
  • «Колискова»
  • «Старосвітська прославна пісня»
  • «Все упованіє моє», слова Тараса Шевченка
дитячі

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати