Гайгейтський цвинтар (англ. Highgate Cemetery) — некрополь у північному Лондоні, є частиною культурної спадщини Великої Британії[4]. Входить у так звану «Магічну сімку» цвинтарів Лондона.

Гайгейтський цвинтар
англ. Highgate Cemetery
Східна частина Гайґейтського цвинтаря
Східна частина Гайґейтського цвинтаря
Східна частина Гайґейтського цвинтаря
Інформація про цвинтар
51°34′01″ пн. ш. 0°08′49″ зх. д.H G O
Країна Велика Британія[2]
РозташуванняКемден[3]
Відкрито1839
СтатусQ131033106?
Охоронний статуспарк і сад І класуd[3]
Площа36 акр
Кількість поховань170,000
Адреса:
N6 6PJ, London, Swain's Ln.
Вебсайтhighgatecemetery.org
Мапа

Гайгейтський цвинтар. Карта розташування: Великий Лондон
Гайгейтський цвинтар
Гайгейтський цвинтар
Гайгейтський цвинтар (Великий Лондон)

Опис

ред.

Цвинтар розташований у лондонському районі Кемден, на кордоні з районами Герінгей та Ізлінгтон. Цвинтар займає територію півдня пагорба Гайґейт від його вершини до парку Вотерлу. Гайгейтський цвинтар розділений алеєю Свейнз-лейн на дві частини — східну, відкриту (існує з 1854 року)[5], та західну, закриту (відкрита у 1839 році). Найстаріша та найкрасивіша частина цвинтаря — західна. Туди можна потрапити тільки зі спеціальною екскурсією. На цвинтарі поховано понад 170,000 осіб, та є понад 53,000 надгробків[6][7].

 
Вхід на західний цвинтар

Час роботи східного (відкритого) цвинтар: з понеділка по п'ятницю: 10:00 — 16:00, вхід до 15:30, вихідні та святкові дні: 11:00 — 16:00, вхід до 15:30.

Вхід на східний цвинтар: 4 GBP, діти до 18 років: безкоштовно.

Екскурсія по східному цвинтарі проходить по суботах о 14:00. Вартість входу та екскурсії для дорослих 8 GBP, для дітей 4 GBP.

Вартість екскурсії по західному (закритому) цвинтарі: 12 GBP, діти (від 8 до 17 років): 6 GBP, дітям до 8 років вхід заборонений.

Екскурсії по західній частині цвинтаря: понеділок — п'ятниця: 13:45. Субота — неділя: 11:00 — 15:00 кожні півгодини.

Історія цвинтаря

ред.

Гайгейтський цвинтар було відкрито у 1839 році, як частина плану зі створення семи великих, сучасних некрополів, відомих як «Магічна сімка», навколо Лондона[8]. Внутрішні міські цвинтарі в основному, поховання при церквах, які вже давно не в змозі були впоратися з числом поховань. Тому вони вважалися небезпечними для здоров'я мешканців.

 
Ліванське коло

Початковий дизайн був розроблений архітектором і підприємцем Стівеном Гірі. Цвинтар було освячено на честь Святого Джеймса. Один гектар площі цвинтаря було віддано для іновірців, а 6 га. для вірних англіканської церкви. Права на поховання продавалися, як на обмежений, так і на необмежений термін.

 
Вхід на Єгипетську вулицю

Цвинтар незабаром стає фешенебельним місцем поховання і популярним місцем прогулянок. Весь світ Лондона мріяв бути похованим саме тут. І, звичайно, багатії не шкодували грошей на те, щоб якомога пишніше обставити свій відхід у інший світ. До сьогодні цвинтар вражає своєю красою. Вікторіанське ставлення до смерті і його уявлення про неї привело до створення великого числа Готичних могил і будівель. У 1854 році був куплений район на схід від первісної площі кладовища для створення його східній частині. Ця частина досі використовується для поховань, як і західна частина.

На землях цвинтаря росте велика кількість дерев, чагарників та диких квітів, що виросли там без сприяння людей. Землі є притулком для птахів і дрібних тварин, таких як лисиці. Єгипетська вулиця і Ліванське коло містять гробниці, склепи і звивисті стежки на схилах пагорбів. Для збереження цвинтаря, у найстаршій частині якого знаходиться вражаюча колекція вікторіанських мавзолеїв і надгробків, а також майстерно вирізаних гробниць, допуск здійснюється тільки для туристичних груп. За новою східній частині, яка містить суміш вікторіанської і сучасної скульптури, можна подорожувати без супроводу.

Могила Карла Маркса, Єгипетська вулиця і Колумбарій — споруди Першого рівня британського списку споруд, які охороняються державою.

Гайгейтський цвинтар також відомий завдяки своєму минулому, пов'язаному з нібито активністю вампірів. У пресі дані події отримали назву англ. Highgate Vampire. На цвинтарі проходили зйомки фільму жахів «Смак крові Дракули»[9].

Друзі Гайгейтського цвинтаря

ред.

Фонд «Друзів Гайгейтського цвинтаря» був заснований у 1975 році і придбав безумовне право власності на східний та західний цвинтар в 1981 році. З тих пір він несе відповідальність за підтримання цих місць. У 1984 році фонд опублікував книгу «Гайґейтський цвинтар: Вікторіанська Валґалла» Джона Ґея[10] .

 
Невідоме поховання

Відомі поховання

ред.
 
Могила Вільяма Фріза-Ґріна
 
Могила Карла Маркса
 
Могила Дугласа Адамса.
 
  • Дуглас Адамс (1952—2001) — британський радіодраматург, письменник. Автор книги «Путівник Галактикою для космотуристів».
  • Джейн Арден (1927—1982) — валлійська режисерка, акторка, сценариста, драматург, автор пісень;
  • Фарзад Базофт (1958—1990) — іранський журналіст;
  • Джеремі Бідл (1948—2008) — англійський теле- та радіоведучий, письменник і продюсер;
  • Берил Бейнбридж (1934—2010) — англійська письменниця;
  • Едвард Блор (1787—1879) — британський архітектор 19 століття;
  • Джейкоб Броновскі (1908—1974) — британський математик, біолог і історик науки;
  • Патрік Ваймарк (1920—1970) — англійський актор;
  • Артур Вейлі (1889—1966) — англійський перекладач та вчитель;
  • Роберт Вільям Басс — художник та ілюстратор;
  • Еллен Вуд (1814—1887) — англійська письменниця, автор детективів та романів;
  • Макс Волл (1908—1990) — англійський комедіант;
  • Адам Ворт (1844—1902) — злочинець і можливий прототип професора Моріарті з історій про Шерлока Холмса;
  • Стелла Ґіббонс (1902—1989) — англійська письменниця;
  • Лу Ґіш (1967—2006) — англійська акторка;
  • Шейла Ґіш (1942—2005) — англійська акторка;
  • Джон Голсуорсі (1867—1933) — англійський письменник, лауреат «Нобелівської премії»;
  • Роберт Грант (1837—1874) — солдатів та поліцейський констебль;
  • Генрі Грей (1827—1861) — англійський хірург та анатом. Видав книгу «Анатомія Грея»;
  • Едвард Годжес Бейлі (1788—1867) — англійський скульптор;
  • Редкліф Гол (1880—1943) — англійська поетеса та письменниця;
  • Джеймс Голман (1786—1857) — англійський мандрівник і письменник-натураліст;
  • Девід Девант (1868—1941) — ілюзіоніст;
  • Клаудія Джонс (1915—1964) — чорна комуністка і борець за соціальну справедливість
  • Берт Дженш (1943—2011) — шотландський фолк-рок музикант;
  • Джон Дікенс та Елізабет Дікенс — батьки Чарлза Дікенса, прототипи Микобера і місіс Нікльбі;
  • Альфред Ламерті Дікенс — молодший брат Чарлза Дікенса;
  • Катерина Дікенс (1815—1879) — дружина Чарльза Дікенса;
  • Гілберт Еббот Е-Беккет (1811—1856) — британський письменник-сатирик;
  • Джордж Еліот (1819—1880) — англійська письменниця;
  • Люсі Кліффорд (1846—1929) — британська письменниця і журналістка, дружина Вільяма Кліфорда;
  • Вільям Кліфорд (1845—1879) — англійський математик та філософ;
  • Патрік Колфілд (1936—2005) — англійський живописець та гравер відомий своїми поп-арт полотнами;
  • Джон Сінглтон Коплі (1738—1815) — американський та англійський художник XVIII ст.;
  • Сер Чарльз Купер (1807—1875) — прем'єр штату Новий Південний Уельс, Австралія (1857—1859);
  • Чарльз Крафт (1852—1938) — засновник собачого шоу «Crufts»;
  • Анатолій Кузнєцов (1929—1979) — російський письменник;
  • Джордж Джей Льюїс (1817—1878) — англійський філософ, літературний та театральний критик;
  • Роберт Лістон (1794—1847) — шотландський хірург, винахідник ефірного наркозу;
  • Олександр Литвиненко — колишній співробітник ФСБ; помічник Бориса Березовського
  • Чарльз Люсі (1814—1873) — художник;
  • Карл Майєр (1894—1944) — німецький письменник і сценарист австрійського походження;
  • Малкольм Макларен (1946—2010) — британський музикант та продюсер;
  • Елеонора Маркс (1855—1898) — марксистська політична активістка та теоретик, суфражистка, молодша донька Карла Маркса;
  • Карл Маркс (1818—1883) — німецький філософ-матеріаліст, теоретик-суспільствознавець, політичний журналіст-публіцист; один із засновників Першого Інтернаціоналу;
  • Анна Махлер (1904—1988) — австрійський скульптор;
  • Ральф Мілібенд (1924—1994) — британський соціолог бельгійського походження;
  • Генрі Мур (1841—1893) — художник-мариніст;
  • Френк Метчем (1854—1920) — театральний архітектор та дизайнер;
  • Сідні Нолан (1917—1992) — один з провідних художників-сюрреалістів Австралії 20-го століття;
  • Шерерд Озборн (1822—1875) — британський адмірал, учасник Кримської війни;
  • Генрі Томас Олкен (1785—1851) — англійський живописець і гравер;
  • Брюс Рейнольдс (1931—2013) — англійський злочинець, організатор Великого пограбування поїзда у 1963 році;
  • сер Ральф Річардсон (1902—1983) — англійський актор;
  • Крістіна Россетті (1830—1894) — поетеса;
  • Вільям Майкл Россетті (1829—1919) — англійський критик і письменник, співзасновник руху прерафаелітів;
  • Рафаель Самуель (1934—1996) — британський історик-марксист, професор історії в Університеті Східного Лондона;
  • Дайан Сіленто (1933—2011) — австралійська акторка, номінантка на премію «Оскар» у 1963 році;
  • Елізабет Сіддал (1829—1862) — дружина та натурниця Данте Ґабріеля Россетті;
  • Джин Сіммонс (1929—2010) — голлівудська акторка англійського походження;
  • Герберт Спенсер (1820—1903) — англійський філософ і соціолог вікторіанської епохи британського індустріалізму, один з родоначальників еволюціонізму;
  • сер Леслі Стівен (1832—1904) — критик, перший редактор Оксфордського словника національної біографії;
  • Альфред Стівенс (1817—1875) — британський скульптор;
  • Томас Сейерс (1826—1865) — англійський боксер;
  • Фелікс Топольський (1907—1989) — англійський художник-експресіоніст польського походження;
  • Майкл Фарадей (1791—1867) — англійський фізик і хімік, основоположник вчення про електромагнітне поле;
  • Пол Фут (1937—2004) — британський журналіст, політичний активіст;
  • Люсьєн Фрейд (1922—2011) — британський художник німецько-єврейського походження;
  • Вільям Фрізе-Ґрін (1855—1921) — фотограф, який у 1889 році створив і запатентував хронофотографічну камеру та створив перший фільм на целулоїдній плівці;
  • Роберт Цезар Чайлдерс (1838—1876) — сходознавець, письменник;
  • Шура Черкаський (1909—1995) — американський і британський піаніст;
  • Едмунд Чіппі (1823—1886) — англійський органіст і композитор;
  • Джордж Майкл (1953—2016) — популярний британський співак, поет і композитор

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Highgate Cemetery", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q44416625/uk. Докладніше: Вікіпедія:Проєкт:Вікідані; Вікіпедія:Категоризація.
  2. http://web.archive.org/web/20200806213434/https://highgatecemetery.org/about/history
  3. а б National Heritage List for England
  4. Highgate Cemetery. Гайґейтський цвинтар. Архів оригіналу за 18 березня 2010. Процитовано 24 квітня 2010.
  5. Highgate Cemetery offers a dose of history [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  6. Frequently Asked Questions. Highgate Cemetery. Highgate Cemetery. Архів оригіналу за 16 February 2013. Процитовано 21 серпня 2014.
  7. Highgate Cemetery, London. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 29 листопада 2015.
  8. Гайґейтський цвинтар [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] на Historic.UK(англ.)
  9. Смак крові Дракули [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] на Internet Movie Database(англ.)
  10. A Brief History of Highgate Cemetery, архів оригіналу за 12 березня 2013, процитовано 29 листопада 2015

Посилання

ред.