Гайворонський районний методичний кабінет

Освіта 60-х років ХХ століттяРедагувати

Кожна історична доба характеризується своїми поглядами на освіту. Проходять роки, змінюються покоління, а з ним і суспільний світогляд, з'являються нові і нові люди, визначні постаті, але залишається слід, той спомин про пройдений період, без якого немає справжньої історії освіти, гордості за рідний край, за його людей, відомих своїми педагогічними пошуками.

60-ті роки були визначальними для розвитку освіти Гайворонщини. В 1959/1960 навчальному році працювали 9 початкових, 10 восьмирічних і 10 середніх шкіл, в яких навчалося 6024 дітей (2013/2014 н.р. — 3152). Крім того, в районі працювали 2 середні школи робітничої молоді, 4 середні школи сільської молоді і 8 окремих восьмих класів при восьмирічних школах, в яких навчалися без відриву від виробництва 832 чоловіка. В 1960 році було 418 вчителів, серед них з вищою освітою — 141. В 1961 році, за ініціативи М. Ставчанського, вперше не лише в УРСР, а й у всьому колишньому Союзі в Гайвороні було створено центр виробничого навчання, який згодом був реорганізований у міжшкільний навчально-виробничий комбінат. Саме в 60-ті роки, коли освіті в державі приділялася значна увага (1960 рік з державного бюджету на народну освіту було виділено понад 6 млн карбованців) було створено в Гайвороні районний методичний кабінет (рішення райвиконкому від 12 вересня 1968 року № 223).

Керівництво райметодкабінетуРедагувати

Першим завідуючим райметодкабінету був Ніколайчук Олексій Нестерович, який працював на цій посаді з жовтня 1968 року по січень 1969 року. Методичний кабінет був розташований в старому приміщенні середньої школи № 5. 3 січня 1969 року по серпень 1976 року на посаді методиста, згодом завідуючої методичним кабінетом працювала Чабан Олена Іванівна. В обов'язки завідуючої входило керівництво райметодкабінетом, фільмотекою та всією методичною роботою в районі, вона відповідала за перепідготовку педагогічних працівників та підвищення їх ідейно — політичного рівня, організацію, вивчення та поширення передового педагогічного досвіду. Завідуюча вважала, що найголовніше для молодих вчителів — це набуття навичок професійного спілкування. Саме в цей час набули розповсюдження школи передового досвіду, постійно діючі семінари, одноразові короткотермінові заходи (семінари–практикуми, екскурсії, педагогічні читання, науково-практичні конференції тощо). Уся ця розгалужена система, включаючи індивідуальну самоосвіту, як основу підвищення кваліфікації, а також курсову перепідготовку, заочне навчання і різні заходи було спрямовано на постійне підвищення освітнього та наукового рівня, а також фахової і методичної кваліфікації педагогічних кадрів.

Виховні заходиРедагувати

За ініціативою методичного кабінету, в 70-х роках колективом Гайворонської середньої школи № 5 було започатковано проведення в районі щорічних спортивних свят на стадіоні «Локомотив». Спортивне свято 1977 р. Кожен етап розвитку системи народної освіти вдосконалював старі і розробляв нові організаційні форми і зміст роботи з педагогічними кадрами. Цьому сприяли як розвиток педагогічної науки, так і досвід вчителів-практиків.

З 1976 року по 2005 роки на посаді завідуючих методкабінету працювали Чепкий Анатолій Сергійович та Дзярук Катерина Володимирівна. Саме Спортивне свято 2005 р. керівництва Катерини Володимирівни зріс імідж методкабінету. Методисти вивчали і пропагували передовий педагогічний досвід, працювали над інформаційно-методичним забезпеченням стану викладання предметів, зростанням фахової майстерності вчителів. Свою роботу планували так, щоб перша половина дня була відведена для творчої праці у методичному кабінеті, а друга половина — в школах. Робота в методичному кабінеті будувалася на діагностичній основі. Наприклад, Ткаченко А. І., методист, що відповідала за математику, провела діагностування і зробила висновки, що багато вчителів мають проблеми з методами та прийомами роботи на уроці. Щоб допомогти їм, було організовано роботу школи передового педагогічного досвіду на тему «Організація навчально-пізнавальної діяльності школярів на уроках математики».

Одним з напрямків діяльності методичної служби 80-90-х років було й впровадження інновацій. Ще у 1986 році було запроваджено тематичний облік знань на уроках математики. На дану тематику проводилися районні семінари, було створено творчу групу, до складу якої входили педагоги, які прагнули покращити стан викладання математики: Михайлов Є. К., Гречана В. І. (СШ № 5), Самовол П. І. (СШ № 2), Пустовойт В. І. (Хащуватська СШ), Заболотна В. І. (СШ № 3), Натолочна В. І. (Заваллівська СШ). Так, через декілька років всі вчителі математики стали застосовувати тематичне оцінювання знань. Пізніше вчителі інших предметів використали в своїй роботі цю інновацію. Тому, коли в школах України почали застосовувати тематичний облік знань, близько 70 % педагогів з різних предметів Гайворонського району вже добре знали, що це таке. Завдяки ідеям Самовола Петра Ісаковича (вчитель математики Гайворонської СШ № 5) у 1992 році створено експериментальний клас прискореного навчання «Самоосвіта». 11 учнів — одинадцятикласників з трьох міських шкіл прийшли на навчання. Умови навчання були жорсткі, за півроку належало опонувати те, на що у звичайній школі відводилося 10 місяців. Завдяки введеному факультативному курсу наукової організації праці, учні змогли швидше адаптуватися до перевантажень навчальним матеріалом. Досвід роботи методичного кабінету, вчителів математики району став відомий в області та за її межами. В 1992 році на базі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 м. Гайворон відбувся Всеукраїнський семінар вчителів математики. Педагоги приїхали заслухати «секрети» педагогічної майстерності Самовола П. І. Вів семінар Дивак В. В., завідуючий кабінетом математики Центрального інституту удосконалення вчителів.

НагородженняРедагувати

Всі добрі починання вчителів завжди одержували підтримку методистів методкабінету, особисто начальником відділу освіти Мудрим І. Л., який приклав багато зусиль для створення умов для теоретичного і методичного росту вчителів. Завідуюча методкабінетом Дзярук К. В. направляла роботу методистів на співпрацю з учителями по впровадженню в практику роботи досягнень педагогічної науки, перспективного досвіду. Методисти у 80-х-90-х роках працювали під девізом: «Умом умен и серцем чист — таким быть должен методист».

В 90-х роках сяяли на педагогічному небосхилі педагоги, чий досвід був вивчений методкабінетом. Це: Пєховська Ольга Андріївна (школа смт. Завалля), Гороховська Лідія Степанівна (школа № 2 м. Гайворон), Комірний Олександр Іванович (школа № 5 м. Гайворон), Горобець Олена Федорівна (школа с. Могильне) та інші. Традиційними стали районні педагогічні виставки «Творчі сходинки педагогів району». Завданням виставки було показати досягнення педагогічних колективів, пропаганда нових форм навчально-виховної роботи, поширення передового досвіду.

З 2007 по 2011 роки завідуючими методичним кабінетом працювали Пошенко Юлія Володимирівна та Грицик Неля Георгіївна. Саме в цей період створено Гайворонську філію Малої академії наук, за роботу якої відповідала завідувач РМК, методистами розроблено рейтингову систему роботи загальноосвітніх навчальних закладів, положення про педагогічну премію імені А. Б. Резніка, рейтингові програми «Кращий вчитель міста» та «Кращий учень міста».

На сторінках районної газети «Вогні комунізму», в ефірі районного радіо в 50-х — 70-х роках минулого сторіччя часто з'являлись матеріали, які допомагали освітянам Гайворонщини якісно організовувати навчально-виховний процес. Читачам були добре відомі публікації директора Гайворонської СШ № 5, кандидата педагогічних наук А. Б. Резніка, вчителя — краєзнавця Л. І. Солгутовського, заслуженого вчителя УРСР І. Л. Мудрого, завідуючої методичним кабінетом К. В. Дзярук, вчителя математики П. І. Самовола.

«Трудовий старт»Редагувати

З 1983 року на сторінках районної газети двічі на місяць виходила педагогічна сторінка «Трудовий старт», яку редагували завідуюча РМК К. В. Дзярук, директор Гайворонського міжшкільного навчально-виробничого комбінату М. М. Ставчанський і кандидат педагогічних наук А. Б. Резнік. Випуск «Трудового старту», в якому висвітлювався передовий досвід вчителів, був дуже актуальним.

З жовтня 1987 року по листопад 2006 року на Гайворонщині почала виходити освітянська газета «Першовересень», засновниками якої був відділ освіти Гайворонської районної державної адміністрації і науково — педагогічний центр «Знання». Газета виходила двічі на місяць протягом дев'ятнадцяти років, широко висвітлюючи всі аспекти навчально-виховного процесу, методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах району.

Задовольняли потреби педагогів у підвищенні професійної компетентності у різні роки діяльності методичної служби методисти: Краснянська Любов Олексіївна, Лисиця Олександра Іванівна, Запорощук Наталя Анатоліївна, Сосонська Людмила Іванівна, Незбжицька Галина Леонідівна, Задорожна Марія Корніївна, Ткаченко Анастасія Іванівна. І кожен з них залишив добрий слід у літописі розвитку методичної роботи району.

Методичний кабінет відділу освіти Гайворонської районної державної адміністрації сьогодні — це науково-методична установа, центр професійного спілкування педагогічних працівників, діяльність якого спрямована на вирішення завдань підвищення професійної компетентності педагогів, науково-методичне забезпечення модернізації освіти відповідно до вимог Національної доктрини розвитку освіти, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, формування основних професійних компетентностей учителів, піднесення ефективності самоосвіти педагогічних працівників, творче впровадження в практику роботи педагогічних ідей В. О. Сухомлинського, А. Б. Рєзніка.

Робота методичного кабінетуРедагувати

В арсеналі методичної служби — районні методичні об'єднання, семінари-практикуми, тренінги, клуби «Математичний світ», «Завуч», творчі педагогічні лабораторії з проблем: «Професійна підготовка вчителя до роботи з обдарованими дітьми», «Профорієнтація учнівської молоді», школи педагогічної майстерності, молодого вчителя, творчі групи, майстер-класи, консультативні пункти, науково-практичні конференції та адресна методична допомога. Забезпечує постійний поступ уперед у розвитку науково-методичної роботи команда високопрофесійних педагогів районного методичного кабінету, які підтримують інноваційні процеси. Це методисти Береза І. Г., Чепельська Л. В., Рябокучма А. Д., Гончарук Г. В., Прач Л. В. Завідувачем методичного кабінету працює Касьяненко В. О., секретарем — Грабова Н. В. Уміле поєднання творчого потенціалу педагогічного колективу методичного кабінету, навчально-методичного ресурсу дає можливість забезпечувати сталий розвиток освітньої галузі, постійне зростання учнівських та вчительських досягнень на обласному рівні. У 2017 році в Гайворонському районі 18 призерів обласних олімпіад, 17 — ІІ (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України, 4 лауреата обласного етапу всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2017». Педагоги друкуються у фахових виданнях, беруть участь в обласних конференціях. Але попереду ще багато роботи, ми будемо йти вперед, невтомно працювати, учитись, творити, щоб методична служба району зайняла гідне місце в освітянських небосхилах області та України.