Уренгой — Помари — Ужгород (газопровід)

Газопровід Уренгой — Помари — Ужгород (УПУ) — експортний газопровід, з'єднує Уренгойське газове родовище та газові родовища півночі Західного Сибіру із Ужгородом. Далі газ транспортується кінцевим споживачам у Центральній та Західній Європі.

УПУ помилково позначений як «Дружба»
Марка СРСР, 1983 р.

Загальний описРедагувати

Перетинає російсько-український кордон на північ від міста Суми, перша компресорна станція на території України — КС«Ромненська». По території України газ транспортується до КС «Ужгород» на українсько-словацькому кордоні та до менших компресорних станцій на угорському та румунському кордонах. Трубопровід перетинає Уральські гори і більше 600 річок, включаючи Об, Волгу, Дон і Дніпро.

Початковий проект експортного трубопроводу 1978 року передбачав будівництво від родовищ Ямбурга, але пізніше було змінено на трубопровід від Уренгойського родовища, яке вже, на той час, експлуатувалося. У липні 1981 року консорціум німецьких банків на чолі з Deutsche Bank і AKA Ausfuhrkredit GmbH погодився надати 3,4 млрд німецьких марок у вигляді кредитів для будівництва компресорних станцій. Пізніше були підписані угоди з групою французьких банків і японським експортно-імпортним банком. У 19811982 були підписані контракти про постачання компресорів, труб та інше обладнання з Creusot-Loire, John Brown Engineering, Nuovo Pignone, AEG-Telefunken, Mannesmann, Dresser Industries, Walter Kidde і Japan Steel Works. Трубоукладачі були придбані у компаній Caterpillar Inc і Komatsu.

Газопровід був побудований в 19821984 роки. Він створив трансконтинентальну систему транспортування газу Західного Сибіру до Західної Європи, офіційна церемонія інавгурації відбулася у Франції.

Будівництво газопроводу закінчено в 1983. Загальна довжина — 4 451 км, потужність — 32 млрд кубометрів газу на рік. Діаметр труб — 1420 мм. Протяжність по території України — 1 160 км, на трасі знаходяться дев'ять компресорних станцій. На кожній КС встановлено по три ГПА ГТК-25І[1], по три ГПА-25 (ГТУ ДН80Л ВО «Зоря-Машпроект», м. Миколаїв, Україна, нагнітач виробництва НЗЛ, м. Ленінград, СРСР) на КС33 и КС37.

КС української ділянкиРедагувати

  • КС32 Ромни;
  • КС33 Гребінка, (37203, Україна, Полтавська область, с. Веселе, вул. Польова, буд. 1а). Спершу планувалося будувати станцію в м. Гребінка, пізніше проект було змінено, проте назву станції КС33 "Гребінківська" залишили без зміни. 3488 км;
  • КС34 Софіївка;[2]
  • КС35 Ставище;[3]
  • КС36 Іллінці;
  • КС37 Бар;
  • КС38 Гусятин;
  • КС39 Богородчани;[4]
  • КС40 Воловець; [5]

Газопровід у мистецтвіРедагувати

Історії будівництва цього газопроводу присвячений художній фільм «Контракт століття».

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати