Газонафтоносні ознаки

Газонафтоносні ознаки (рос.газонефтеносные признаки; англ. gas and oil shows (indications); нім. Erdgas- und Erdölanzeichen n) — ознаки, які характеризують перспективи нафтогазоносності регіонів і якісний склад покладів вуглеводнів. Розрізняють прямі і непрямі Г.о. наявності покладів нафти і газу, розвитку процесів їх міграції і газонафтоутворення.

До прямих газонафтоносних ознак належать газонафтопрояви всіх типів, аж до отримання промислових припливів нафти і газу і суцільного просочування гірських порід нафтою, а також грязеві вулкани; до непрямих Г.о. належать підвищена кількість у пластових водах бензолу і толуолу, нафтенових кислот, йоду, брому, розчинених вуглеводневих газів (часом сірководню) і нерідко знижена кількість сульфатів. На поверхні Землі непрямими Г.о. є сіркопрояви і виходи підземних вод з відзначеними вище особливостями. Прямі Г.о. міграції нафти і газу — макро і мікрогазонафтопрояви, в першу чергу приурочені до проникних горизонтів або зон тріщинуватості, як на поверхні і на дні водоймищ, так і в гірничих виробках (бурових свердловинах, шахтних стовбурах і штольнях).

Непрямі газонафтоносні ознаки процесів міграції — наявність у проникних породах і зонах вод із зазначеними вище характеристиками, зміна геохімічних обставин у мінеральних і органічних частинах порід і т. д. До прямих ознак газонафтоутворень у гірських породах відносять мікронафтопрояви і підвищений вміст вуглеводнів у газах, сорбованих породами, і в закритих порах, до непрямих — наявність нафтогазоматеринських порід на середніх стадіях катагенезу, результати аналізів розсіяної органічної речовини, які вказують на розвиток процесів газонафтоутворення.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати