Відкрити головне меню

Гадоліні́тмінерал, силікат рідкісних земель, закисного заліза, ітрію та берилію острівної будови, групи датоліту.

Гадолініт
Gadolinitas.jpg
Nickel-Strunz 10 9.AJ.20
Ідентифікація
Колір чорний, зеленувато-чорний або коричневий
Сингонія моноклінна
Твердість 6,5—7
Блиск скляний до жирного
Питома вага 4—4,65
Інші характеристики
Названо на честь Йоган Ґадолін[1]
CMNS: Гадолініт на Вікісховищі

Мінерал було спершу названо ітербітом після першого знаходження на копальні поблизу селища Іттербю, що входить до муніципалітету Ваксхольм на шведському острові Ресаре у Стокгольмському архіпелазі.

Гадолініт (сьогодні Гадолініт (Y)) вперше був описаний в 1800 році Мартіном Генріхом Клапротом, який назвав мінерал на честь Йогана Гадоліна (1760-1852), фінського хіміка і мінералога, який, крім іншого, виявив елемент ітрію.

Гадолініт (Се) вперше був описаний в 1978 році Томом Віктором Сегалстадом, Альфом Олавом Ларсеном у місцевості Буера поблизу Скієна в норвезькій провінції Телемарк.

Гадолініт (Nd) вперше був описаний в 2016 році Радек Шкода, Якуб Плашил, Рената Чопякова, Мілан Новак, Ерік Джонссон, Міхаела Вашинова Галіова та Дан Хольцтам.

Загальний описРедагувати

Хімічна формула: TR2Fe2Be2Si2O10 або Y2FeBe2[O|SiO4]2. Містить (%): Y2О3 – 52; FeO – 14; BeO – 10; SiO2 – 24. Домішки: Ce2O3, (Dy, La)2O3, ThO2.

Сингонія моноклінна.

Кристали призматичні. Зустрічаються у вигляді масивних агрегатів.

Твердість 6,5—7.

Густина 4—4,65.

Блиск скляний до жирного.

Колір чорний, зеленувато-чорний або коричневий.

Зустрічається у гранітних пегматитах та чорних пісках і гранітах.

Знайдений в районах Коппарберґ та Іттербі (Швеція), Телемарк та Вестаґдер (Норвегія), Бавено (Італія), Льяно (шт.Техас, США). Рідкісний.

РізновидиРедагувати

  • ґадолініт кальціїстий (відміна ґадолініту, яка містить до 12 % СаО);
  • ґадолініт скандіїністий (відміна ґадолініту, яка містить до1 % Sc2O3);
  • ґадолініт церіїстий (відміна ґадолініту, яка містить до 23 % Се2О3).

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати