Гаврилюк Олександр Якимович

Олекса́ндр Яки́мович Гаврилю́к (10 (23) квітня 1911, с. Заболоття Бєльського повіту Седлецької губернії, нині в Польщі — 22 червня 1941, Львів) — український письменник, публіцист, діяч комуністичного руху.

Гаврилюк Олександр Якимович
Народився 10 (23) квітня 1911
Люблінське воєводство, Польща
Помер 22 червня 1941(1941-06-22)[1] (30 років)
Львів, Українська РСР, СРСР[1]
Поховання
Країна Flag of Poland (1928–1980).svg Польща
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність письменник, поет
Мова творів українська
Роки активності з 1929
Жанр поезія
Партія Комуністична партія Західної України
Діти Гаврилюк Михайло Олександрович

CMNS: Гаврилюк Олександр Якимович у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

 
Меморіальна таблиця Степанові Тудору та Олександру Гаврилюкові на місці їхньої загибелі на вулиці Дорошенка (демонтована)
 
Надгробок спільної могили Степана Тудора та Олександра Гаврилюка на Личаківському цвинтарі у Львові

Народився 10 (23) квітня 1911 року в селі Заболоття Бєльського повіту Седлецької губернії (Підляшшя, нині в Польщі) в селянській родині.

В 1929 році вступив у Комуністичну партію Західної Білорусі. У 1929—1939 роках 14 разів піддавався арештам, двічі був у польському концтаборі Береза-Картузька, з якого у вересні 1939 року його звільнила Червона Армія.

Був членом літературної групи «Горно», до якої входили письменники Ярослав Галан і Степан Тудор.

Вірш Олександра Гаврилюка «Спогади в'язня» (1929) став піснею комуністичних політв'язнів у польських тюрмах. У його поемі «Пісня з Берези» (1937) та у повісті «Береза» (1941) зображена боротьба проти поліцейського режиму в концтаборі.

ЗагибельРедагувати

Олександр Гаврилюк загинув в перший день нападу Німеччини на СРСР у Львові від випадкового потрапляння німецької бомби в групу галицьких письменників. Разом з ним загинули Степан Тудор з дружиною, Францішек-Станіслав Парецький та Зофія Хажевська. Рукопис єдиного великого роману, написаного Олександром Гаврилюком у 1941 році, безслідно зник після смерті автора.

Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 84 поруч Степана Тудора[2].

Пам'ятьРедагувати

ТвориРедагувати

  • Поезії. — К., 1941
  • Вибране. — К., 1955
  • Песни из Березы. — М., 1954.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Гаврилюк Александр Акимович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 454. — ISBN 966-8955-00-5.
  3. Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 258. — ISBN 5-7705-0178-2.
  4. З калейдоскопу подій // Жовтень. — 1971. — № 8. — С. 158.

ДжерелаРедагувати