ГП-25
ГП-25 «Костьор» (рос. ГП-25 «Костёр» (Вогнище) (Індекс ГРАУ — 6 Г15) — однозарядний 40-мм підствольний гранатомет, призначений для використання в комплекті з автоматами АКМ, АК-74. Відноситься до дульно-зарядних нарізних систем, використовується для ураження живої сили супротивника і неброньованої техніки.
 Стрільба з підствольного гранатомета ГП-25 з автомату АН-94 «Абакан» | |
| Тип | підствольний гранатомет |
| Походження |
 СРСР |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1978 — по т.ч. |
| Оператори | Див. Країни-оператори |
| Війни |
Афганська війна (1979-1989), Карабаський конфлікт, Грузино-абхазький конфлікт, Перша чеченська війна, Друга чеченська війна, Російсько-грузинська війна, Російська збройна агресія проти України |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Конструкторське бюро приладобудування |
| Розроблено | 1972—1978 |
| Виробник | Конструкторське бюро приладобудування |
| Виготовлення | 1978 — по т.ч. |
| Варіанти | ГП-30 |
| Характеристики | |
| Вага |
1,5 (без гранати) 1,76 (із гранатою) |
| Довжина | 323 мм |
| Довжина ствола | 205 мм |
|
| |
| Набій | 40-мм гранати (ВОГ-25, ВОГ-25П |
| Калібр | 40-мм |
| Темп вогню | 5-6 постр/хв. (бойова) |
| Дульна швидкість | 76 м/с |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | 400 м |
| Система живлення | однозарядний |
| Приціл | відкритий |
|
| |
ГП-25 у Вікісховищі | |
СистемаРедагувати
Гранатомет ГП-25 конструктивно складається з трьох частин:
- сталевого ствола з кронштейном та прицілом,
- казенника
- ударно-спускового механізму, зібраного в окремому корпусі.
Для перенесення в похідному положенні гранатомет розбирається на дві частини: одну становить ствол, іншу — зібрані разом казенник і корпус ударно-спускового механізму. Ствол має довжину 205 мм (близько 5 калібрів гранатомета), в його каналі зроблено 12 гвинтових нарізів правого обертання.
Для зручності стрільби, до корпусу ударно-спускового механізму кріпиться пластикова пустотіла пістолетна рукоятка. Прицільні пристосування розраховані на стрільбу прямим або напівпрямим наведенням. Вони встановлені на лівій стінці кронштейну, тут же нанесено дистанційну шкалу у вигляді дуги з поділками. Для прямого наведення слугують відкидний цілик і рухома мушка. При встановленні прицілу на дальність особливий кулачок зміщує корпус мушки убік: таким чином вводиться поправка на деривацію гранати. Напівпряма наводка здійснюється: у напрямку — за допомогою цілика і мушки, за дальністю — за допомогою дистанційної шкали і схила, підвішеного на осі прицілу (метод «квадранта»). Напівпряме наведдення проводиться при навісний стрільбі.
Максимальна прицільна дальність як прямої, так і навісної стрільби становить 400 м, мінімальна дальність навісної стрільби — 150—200 м. На дальності 400 м середні відхилення точок влучення гранат становлять: за дальністю — 6,6 м, по фронту — 3 м.
ГП-30Редагувати
В 1989 році на озброєння був прийнятий вдосконалений гранатомет ГП-30, має меншу масу і простішу конструкцію.
Бойове застосуванняРедагувати
Російсько-українська війнаРедагувати
Під час відбиття великої московитської навали в 2022 році поблизу населеного пункту Димер на Київщині спецпризначенці ГУР МО України знищили колону Росгвардії. Залишені окупантами в розбитих машинах документи 748 окремого батальйону оперативного призначення Росгвардії (в/ч 6912, м. Хабаровськ) серед яких був атестат з переліком наявної в підрозділі зброї. В переліку було названо, зокрема, підствольні гранатомети ГП-25 (6Г15)[1].
Країни-операториРедагувати
Див. такожРедагувати
ПосиланняРедагувати
- опис ГП-25 на сайті world.guns.ru
ПриміткиРедагувати
- ↑ Список зброї, якою окупанти планували "приборкувати" українців (Документ). Тексти. 7 квітня 2022.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 20 березня 2011.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 березня 2011.
- ↑ а б Jones, Richard D. Jane's Infantry Weapons 2009/2010. Jane's Information Group; 35 edition (January 27, 2009). ISBN 978-0-7106-2869-5.
|
Це незавершена стаття про зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |