ГЕС Манік-1, ГЕС Манікуаган-1 — ГЕС і гребля у гирлі річки Манікуаган за 3 км на захід від Бе-Комо, Квебек, Канада. ГЕС була введена в експлуатацію у 1966—1967 і виробляє 184 МВт, це найменша ГЕС проєкту Манік-Утард[1][2]

ГЕС Манік-1
(фр. Centrale Manic-1)
49°11′29″ пн. ш. 68°19′45″ зх. д. / 49.19140000002777668° пн. ш. 68.32940000002778902° зх. д. / 49.19140000002777668; -68.32940000002778902Координати: 49°11′29″ пн. ш. 68°19′45″ зх. д. / 49.19140000002777668° пн. ш. 68.32940000002778902° зх. д. / 49.19140000002777668; -68.32940000002778902
Країна Канада
Адмінодиниця Бе-Комо
Стан діюча
Річка Манікуаган
Каскад Манік-Утард
Початок будівництва 1964
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1966
Основні характеристики
Установлена потужність 184  МВт
Середнє річне виробництво 40 000  млн кВт·год
Тип ГЕС руслова
Розрахований напір 37  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Радіально-осьові
Кількість та марка турбін 3
Витрата через турбіни ????  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 3
Потужність гідроагрегатів 3 x 61.3  МВт
Основні споруди
Тип греблі центральна — бетонна, бокові — кам'яно-накидні
Висота греблі ???  м
Довжина греблі ???  м
Шлюз не є
ЛЕП ???
Власник Hydro-Québec
ГЕС Манік-1. Карта розташування: Канада
ГЕС Манік-1
ГЕС Манік-1
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС Манік-1 у Вікісховищі

У 1959 році було закінчено будівництво греблі Маккормік за для забезпечення електрикою елеваторів і алюмінієвого заводу. Проте зростання попиту на електрику змусило електрогенеруючу компанію Гідро-Квебек переглянути проєкт. І вже у 1966/67 роках була введена в експлуатацію на цьому ж водосховищі додаткова ГЕС — ГЕС Манік-1[3]

Гребля Манік-1 складається з бетонної центральної частини, де розміщена електростанція, і двох кам'яно-накидних дамб по обидві сторони річки. Західна дамба має 85 м завдовжки, а східна дамба — 110 м. Середній гідравлічний напір — 37 м, але може варіюватися від 34—39 м через морські припливи[4] Разом з сусідньою гідроелектростанції Маккормік використовує водосховище Манік-1 як резервуар.

ГЕС працює в піковому режимі[5] і генерує 40 гігават-годин на рік[5].

Примітки ред.

  1. Hydroelectric Plants in Quebec. Power Plants Around The World. Процитовано 3 червня 2013.[недоступне посилання]
  2. Hydroelectric Generating Stations. HydroQuebec. Архів оригіналу за 13 грудня 2010. Процитовано 20 серпня 2010.
  3. (Paradis, 1967, с. 31–34)
  4. (Paradis, 1967, с. 34)
  5. а б (Paradis, 1967, с. 53)