ГАЗ-М20 «Побєда»
ГАЗ-М-20 «Побєда» (рос. «Победа» — «Перемога») — радянський легковий автомобіль, який серійно виготовлявся на Горьківському автомобільному заводі в 1946—1958 роках.
| Виробник: |  ГАЗ
|
| Роки виробництва: | 1946 — 1958 (СРСР) 1951 — 1973 (Польща) 1957 — 2002 (Камбоджа) |
| Клас: | середній (за стандартом СРСР) |
| Дизайнер: | В. Самойлов |
| Тип(и) кузова: | седан (фастбек), кабріолет |
| Компонування: | FR (задній привід з переднім розташуванням двигуна) |
| ГАЗ-20[1] | |
|---|---|
| Марка: | ГАЗ-20[1] |
| Тип: | бензиновий 4-тактний R4 |
| Робочий об'єм: | 2120 см3 |
| Максимальна потужність: | 52 к.с. (38 кВт [52 к.с. по ГОСТ[2]]), при 3600 об/хв |
| Максимальний обертовий момент: | 123 Н·м, при 2200 об/хв |
| Конфігурація: | SV (нижньоклапанний) |
| Хід поршня: | 100 мм |
| Діаметр циліндра: | 82 мм |
| Ступінь стиску: | 6,2:1 |
| Система живлення: | карбюратор К-22Е (до середини 1955 р. К-22А) |
| Охолодження: | рідинне |
| Газорозподільний механізм: | SV (нижньоклапанний) |
| Матеріал блоку циліндрів: | чавун |
| Матеріал ГБЦ: | алюмінієвий сплав |
| Порядок роботи циліндрів: | 1—2—4—3 |
| Рекомендоване паливо: | А—72 |
Коробка передач: механічна 3-ступенева з синхронізаторами на ІІ та III передачах (передатні числа: І — 3,115; ІІ — 1,772; III — 1, З. Х. — 3,74);
Передатне число головної передачі — 5,125
| Довжина: | 4665 мм |
| Ширина: | 1695 мм |
| Висота: | 1640 мм |
| Кліренс: | під передньою віссю: 210 мм, під задньою: 200 мм; передній кут звису: 27°, задній: 19° |
| Колісна база: | 2700 мм |
| Колія передня: | 1364 мм |
| Колія задня: | 1362 мм |
| Маса: | споряджена: 1460 кг; повна: 1835 кг |
| Макс. швидкість: | 105 км/год |
| Зв'язані: | FSO Warszawa |
| Схожі моделі: | Opel Kapitän Tatra 600 Standard Vanguard |
| Витрата палива: | 11 л/100 км |
| Об'єм бака: | 55 л |
Перший радянський легковий автомобіль із несучим кузовом і один із перших у світі великосерійних автомобілів з кузовом понтонного типу — без виступних крил і їх рудиментів, підніжок і фар.
Передісторія ред.
З початком німецько-радянської війни всі роботи над перспективними легковими автомобілями в СРСР були згорнуті, а основні потужності автозаводів завантажені випуском вантажівок та продукції військового призначення. 3 лютого 1943 року відбулася нарада Наркомату середньої промисловості, де було схвалено повоєнний модельний ряд запропонований із боку виробництва. Після цієї події у Горьківського заводу з'явилася повноцінна можливість повернутись до робіт над легковими автомобілями.
Існує легенда, що автомобіль хотіли назвати «Родіна» («Батьківщина»), але коли в червні 1944 Йосипу Сталіну показали зразок майбутнього серійного автомобіля, той запитав: «І за скільки ми Батьківщину продаватимемо?». Тоді Сталіну повідомили другий варіант назви, який було схвалено. Однак, насправді це просто один із численних міфів про «мудрого вождя», оскільки з самого початку проектування майбутнього автомобіля, у нього було закладено офіційну назву «Побєда», на честь скорої перемоги СРСР над Німеччиною. Назва «Батьківщина» пропонувалася для наступної моделі, М-21, і ніколи не виходила за стіни заводу.[3]
Перші «Побєди» зійшли з конвеєра Горьківського автозаводу 28 червня 1946 року.
Технічні особливості ред.
ГАЗ-М20 був першим радянським автомобілем із тримальним кузовом і першим у світі автомобілем із кузовом «безкрилої» форми [джерело?], виконаним не для зовнішнього ефекту, а для прискорення й здешевлення виготовлення кузовних штампів і кращих аеродинамічних показників.
У салоні «Побєди» вільно розміщувалися 5 осіб, в автомобілі вперше були встановлені електричні покажчики поворотів, стоп-сигнали і звуковий сигнал високого і низького тонів. Відтоді двотональний сигнал став фірмовою особливістю автомобілів марки «ГАЗ». Машина також мала незалежну підвіску передніх коліс (уперше на автомобілях «ГАЗ»), гідравлічний привод гальм, 3-ступінчату коробку передач із синхронізаторами і V-подібне лобове скло, що стало відмінною рисою цієї моделі.
При спорядженій масі 1,46 т найбільша швидкість «Побєди» становила 105 км/год, розгін з місця до 100 км/год займав 46 с, а витрата палива — 11 л на 100 км. Для забезпечення економічності був обраний чотирициліндровий двигун робочим об'ємом 2,1 л замість 6-цилиндрового, що передбачалося в початковому варіанті.
За 12 років виробництва з конвеєра зійшли 235 999 автомобілів «Побєда».
FSO Warszawa ред.
Warszawa — сімейство польських автомобілів, перші з яких були копією радянської «Побєди» ГАЗ М-20. Проте з 1957 року у конструкцію вносились зміни — від суто декоративних до вдосконалення окремих вузлів та агрегатів. На відміну від радянського прототипу Warszawa мала більше модифікацій кузова — пікап, фургон, седан (у сучасному розумінні), універсал тощо. На агрегатах Warszawa побудовані такі «польські автолегенди» як Żuk, Nysa, Tarpan. Виробництво Warszawa мабуть триває у Камбоджі досі.
В ігровій і сувенірній індустрії ред.
У 2010 році моделі М-20В «Побєда» бежевого і ГАЗ-М20 «Побєда» кабріолет сірого кольорів у масштабі 1/43 вийшли в рамках проєкту «Автолегенди СРСР» від видавництва «ДеАгостіні».
У 2010 році модель М-20 «Побєда» в масштабі 1:43 випущена в серії «Наш Автопром» ТОВ «Феран».
У 2011 році модель М-20А «Побєда» (таксі) в масштабі 1:43 вийшла в рамках проєкту «Автомобіль на службі» від видавництва «ДеАгостіні». У 2013 році фірма «ДеАгостіні» почала випускати збірну модель автомобіля масштабом 1:8 у колекції М-20 «Побєда». Крім того, у 2014 році в рамках «освіженої» версії модельної серії «Автолегенди СРСР. Найкраще» вийшла модель ГАЗ-М20В «Побєда» синьо-білого кольору. Крім того, модель М-20 «Побєда» в масштабі 1:43 випускається дрібносерійною модельною майстернею «Херсон Моделс».
Див. також ред.
Джерела ред.
- ↑ НИИАТ Краткий автомобильный справочник. — Москва : "Транспорт", 1967. — С. 60.
- ↑ ГОСТ 8.417-2002
- ↑ Победа как предчувствие. motor.ru. Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 11 травня 2018.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: ГАЗ-М20 «Побєда» |