Вічуга

населений пункт у Росії

Вічуга (рос. Вичуга) — місто в Івановській області Росії. Є центром Вічузького району. Населення станом на 2010 рік становило 37,8 тисяч жителів. Утворене 1925 року як робітниче місто.

місто Вічуга
рос. Вичу́га
Герб Вічуги Прапор Вічуги
Червоний храм (1911)
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Івановська область
Код ЗКАТУ: 24403000000
Код ЗКТМО: 24703000001
Основні дані
Час заснування 1925
Статус міста 1925
Населення 37 828
Площа 30 км²
Густота населення 1261 осіб/км²
Поштові індекси 1553xx
Телефонний код +7 49 354
Географічні координати: 57°12′00″ пн. ш. 41°55′00″ сх. д. / 57.2000000000277779577118054° пн. ш. 41.9166666666947733688175504° сх. д. / 57.2000000000277779577118054; 41.9166666666947733688175504Координати: 57°12′00″ пн. ш. 41°55′00″ сх. д. / 57.2000000000277779577118054° пн. ш. 41.9166666666947733688175504° сх. д. / 57.2000000000277779577118054; 41.9166666666947733688175504
Часовий пояс UTC+4
Влада
Вебсторінка vichuga37.ru
Мапа
Вічуга (Росія)
Вічуга
Вічуга

Вічуга (Івановська область)
Вічуга
Вічуга

Мапа


CMNS: Вічуга у Вікісховищі

Назва ред.

Назву місто отримало від річки Вічуга правої притоки, Волги. У гідронімі виділяється давньо фіно-угорська основа «віч-» та формант від російської «-юга», «-уга» — «річка».[1]

Історія ред.

Місто Вічуга було утворене відповідно до постанови Президії ВЦВК від 6 червня 1925 року шляхом об'єднання трьох великих фабричних сіл: Бонячки, Тезіного, Нової Гольчихи і 24-х прилеглих сіл і посадів. Проте населений пункт з назвою Вічуга вперше згадується в історичних документах ще в 1482 році.[2] Також Вічуга згадується у заповіті Великого царя Івана Васильовача Грозного у 1504 році як волость.[3]

У 1932 році в місті відбувся «хлібний бунт», внаслідок якого було вбито декілька сотень робітників.[4]

Економіка ред.

За роки радянської влади Вічуга перетворилась на сучасне та індустріальне місто.[5]

Економіка міста представлена текстильною, машинобудівною промисловостями.[6]

Примітки ред.

Джерела та література ред.

  • В. Г. Пирогов. «Очерки фабрик Костромской губернии» (Матеріал для статистики Костромської губернії). — випуск 6. (рос.)
  • «Статистический сборник мин. путей сооб.». — випуск 26. (рос.)