Вітроенерге́тика — галузь відновлюваної енергетики, яка спеціалізується на використанні кінетичної енергії вітру.

Сучасний вітрогенератор
Вітряки в Греції

Вітер як джерело енергії є непрямою формою сонячної енергії, і тому належить до відновлюваних джерел енергії. Використання енергії вітру є одним із найдавніших відомих способів використання енергії із навколишнього середовища, і було відоме ще в давні часи.

Історія використання вітру та повітря

ред.

Одним з найперших винаходів використання вітру було вітрило десь у 5-му тисячолітті до н. е. У першому сторіччі до нашої ери давньогрецький вчений Герон Александрійський винайшов вітряк, що керував органом.

 
Модель старовинної системи кондиціювання

У середньовіччі були винайдені вітряні млини для переробки зерна. Вважається, що перші вітряки були збудовані в Сістані, десь між сучасним Іраном та Афганістаном, між IX та VII ст. до н. е. Вони мали вертикальну вісь, від 6 до 12 крил із полотна або очерету та використовувались як млини та помпи для води.

У будівництві феномен вітру в давнину також застосовували для природної вентиляції та охолодження повітря у сухих та жарких країнах Середньої Азії.

В останні роки енергія вітру все ширше використовується для одержання електроенергії. Створюються вітряки великої потужності і встановлюються на місцевості, де дмуть часті й сильні вітри. Кількість і якість таких двигунів зростає щорічно, налагоджене серійне виробництво. Щоб найкраще використати вітряну енергію, важливо враховувати добові та сезонні зміни вітру, розподіл швидкості вітру залежно від висоти над поверхнею землі, кількість поривів вітру за короткі відрізки часу. Сучасна технологія дозволяє використовувати тільки горизонтальні вітри, що розташовані близько до поверхні землі та мають швидкість від 12 до 65 км/год[1].

Загальна характеристика вітроенергетики

ред.
 
7,5 МВт вітротурбіни в Бельгії, липень 2010
 
Завершені 11 х 7,5 МВт вітрових турбін Enercon E-126 Estinnes в Бельгії, 10 жовтня 2010

Світовим лідером з використання енергії вітру є Німеччина. Тільки за перші 6 місяців 2001 року в ФРН було збудовано 673 нові вітрові електричні установки. Загальна кількість «вітряків» у Німеччині становить понад 10 тисяч, а їх загальна сукупна потужність досягла 6900 МВт. У Нижній Саксонії працює близько 2000 таких установок, які виробляють близько 8 % електроенергії. Розроблено проект, згідно з яким у 2004—2005 роках почалося будівництво чотирьох промислових вітрових парків у Балтійському морі і десятьох — у Північному. Перші експериментальні станції з'явилися у морі на насипних островах у 2003 році. До 2010 року частка екологічно чистої енергії в енергетичному балансі Німеччини може зрости до 10 відсотків. В Данії близько чверті електроенергії отримують на ВЕС.

Станом на кінець 2007 р., загальна потужність встановлених вітрових турбін у світі становила 94,1 гігават[2]. Не зважаючи на те, що отримана електрична енергія становить 1 % від обсягу споживання електричної енергії у світі[3], приблизно 19 % виробленої в Данії електричної енергії отримано від енергії вітру, 9 % в Іспанії та Португалії, 6 % в Німеччині та Ірландії (дані за 2007 рік). У глобальному вимірі виробництво електричної енергії на основі енергії вітру зросло в п'ять разів від 2000 до 2007 року[2].

Вітроенергетичні потужності за підсумками 2009 року[4]
Місце Країна Енергопотенціал
на шельфі,
МВт
Потужності,
на шельфі,
МВт (2009)
Зростання,
%
1 Велика Британія 688 104 18,1
2 Данія 663,6 237 55,6
3 Нідерланди 247 0 0
4 Швеція 164 30 22,4
5 Німеччина 72 60 500
б Бельгія 30 0 0
7 Фінляндія 30 0 0
8 Ірландія 25 0 0
9 Китай 23 21 1050
10 Іспанія 10 0 0
11 Норвегія 2,3 2,3
12 Японія 1 0 0
Загалом 1955,9 454,3 30,5

Вітроенергетика за країнами

ред.

Європейський Союз

ред.

Станом на кінець 2014 року на вітроелектрогенерацію ЄС припадало 128,8 ГВт встановлених потужностей із 134,0 ГВт загалом у Європі[5] (106,0 ГВт та 109,6 ГВт відповідно для 2012 року). Дані потужності забезпечують майже 10 % виробництва електроенергії Євросоюзу[6]. У таких країнах як Данія та Шотландія вітрогенерація виробляє більше третини електроенергії.

Данія

ред.

У Данії в 2015 році вітрогенерація забезпечила 42,1 % споживання електроенергії, в порівнянні із 39,1 % у попередньому році[7].

Португалія

ред.

У Португалії в 2014 році вітрогенерація забезпечила 25,7 % споживання електроенергії, що практично збіглося з рівнем попереднього року. За 2014 р. було встановлено 222 МВт потужностей, тоді як у 2013 році цей показник становив 184 МВт[8][9][10]. Майже 100 % потужностей вітроенергетики Португалії відносяться до наземних. У 2015 році Євросоюз виділив 30 млн євро на створення експериментальної плавучої вітроелектростанції потужністю 25 МВт[11].

Ірландія

ред.

В Ірландії в 2015 році вітрогенерація забезпечила 23 % споживання електроенергії[12], порівняно з 17,7 % у попередньому році. За 2014 р. було встановлено 222 МВт потужностей, тоді як у 2013 році цей показник становив 343 МВт[13]. Станом на березень 2015 року майже 99 % потужностей вітроенергетики Ірландії відносилось до наземних.

Іспанія

ред.

В Іспанії в 2015 році вітрогенерація забезпечила 19 % споживання електроенергії[14], що дещо менше, ніж в попередньому році, коли її частка склала 21 %[15]. Після проведеної у 2014 році реформи, яка внесла суттєві зміни до правил субсидіювання галузі, зростання вітроенергетики в Іспанії фактично зупинилось. Так, за 2014 р. було встановлено лише 27 МВт потужностей (близько 0,12 % від загальної досягнутої потужності 22 986 МВт), а в першій половині 2015 р. введення нових потужностей взагалі не відбувалось. Представники галузі покладають сподівання на запланований урядом тендер на заміну та встановлення нових вітрогенеруючих потужностей обсягом 500 МВт, умови якого повинні були бути оголошені у другій половині 2015 року[16]. Подібні тендери мають започаткувати нову модель розвитку вітроенергетики, якій за оцінкою іспанського міністерства енергетики необхідно встановити не менше 4553 МВт потужностей до 2020 року для досягнення поставлених цілей з використання відновлюваних джерел енергії[17]. Майже 100 % потужностей вітроенергетики Іспанії відносяться до наземних. У 2014 році Євросоюз виділив 67 млн євро на створення двох експериментальних плавучих вітроелектростанцій потужністю 51 МВт[18].

Німеччина

ред.

У Німеччині в 2015 році вітрогенерація забезпечила 13,3 % виробництва електроенергії, порівняно з 8,9 % у попередньому році[19]. За 2014 р. було встановлено 5279 МВт потужностей, тоді як у 2013 році цей показник становив 3278 МВт[13]. У першій половині 2015 р. обсяг встановлення наземних вітрогенераторів впав на третину, що пояснювалось високою порівняльною базою аналогічного періоду попереднього року, коли на галузь суттєвий вплив мало бажання встигнути до запровадження у серпні 2014 року серйозних змін у моделі субсидіювання[20]. Усього за підсумками 2015 р. було встановлено 3730 МВт наземних установок, що на 21,3 % менше ніж у 2014р[21]. Утім, загальний обсяг нових вітроенергетичних потужностей перевищить показники попереднього року, оскільки оффшорні проекти забезпечили за перші сім місяців 2015 р. рекордний приріст потужностей на 1770 МВт (водночас станом на кінець 2014 р. на оффоршну складову поки припадало лише 2,5 % потужностей). Наразі в Німеччині відбувається реформа вітроенергетики, яка передбачає перехід до північноамериканської системи тендерів. Очікується, що нові умови розвитку галузі будуть встановлені у 2016 році[22].

Велика Британія

ред.

У Великій Британії в 2015 році вітрогенерація забезпечила 11 % виробництва електроенергії, порівняно з 9,5 % у попередньому році. За 2015 р. було встановлено 1464 МВт потужностей, що незначно менше ніж у 2014 році, коли цей показник становив 1499 МВт. Водночас 72 % встановлених потужностей у 2015 р. прийшлося на оффшорні вітроелектростанції порівняно з 36 % за 2013—2014 рр. При цьому оффшорна складова вітроенергетики забезпечила у 2015 р. 47 % виробництва при 42 % у 2014 р.[23]. Британський уряд планує в рамках реформ, спрямованих на переведення відновлюваної енергетики на самоокупність, припинити з квітня 2016 р. субсидіювання наземної вітроенегетики[24] та наголошує на підтримці розвитку оффшорних вітроелектростанцій[24]. Такі плани викликали занепокоєння в Шотландії, яка задекларувала наміри досягнути до 2020 року 100%-го виробництва електроенергії з відновлюваних джерел[25]. Для цього суттєве значення має шотландська вітроенергетика, майже всі потужності якої відносяться до наземної складової (5131 МВт або 96 % станом на березень 2015 року[26]) та на яку в 2014 році прийшлось 30 % виробництва електроенергії[27]. Водночас Шотландія має наміри розвивати й оффшорну вітроенегетику, зокрема, у 2017 р. очікується встановлення плавучої вітроелектростанції потужністю 30 МВт[28].

Вітроенергетика Єврокомісією віднесена до одних з пріоритетних напрямів розвитку електрогенерації. Щорічне зростання потужностей становить 13,1 %[6].

Потужності вітроелектростанцій ЄС[29]

Рік 2008 2009 2010 2011 2012
Встановлені потужності, (ГВт) 64,7 75,1 84,3 94,4 106,4

Виробництво турбін: Vestas, Gamesa, Enercon, Siemens Wind Power, Nordex

Сполучені Штати Америки

ред.

Вітроенергетика — галузь економіки, яка бурхливо розвивається в США. У 2012 році 41,6 % зі всіх новозбудованих потужностей електрогенерації, становили ВЕС[30], ще 14,4 % — СЕС, ГЕС, Біогазові станції. Станом на 1-ше півріччя 2013 року, у США діє найпотужніша вітрова електростанція «Альта» — 1,320 ГВт. Загалом встановлені потужності ВЕС в 2012 році сягнули понад 60 ГВт, серед штатів найбільше вітроагрегатів зосереджено в Техасі (12,2 ГВт), Каліфорнії (5,5 ГВт), Айові (5,1 ГВт), Іллінойсі (3,6 ГВт). У 2012 році виробництво електроенергії ВЕС становило в 14 разів більше ніж в 2002—140 млрд кВт·год. Майже стільки ж виробляє енергосистема такої держави, як Польща.

Вітроенергетика в США[31][32]

Рік 2000 2005 2008 2009 2010 2011 2012
Встановлені потужності, ГВт 2,5 9,15 25,4 34,7 40,18 46,9 60,0
Виробництво електроенергії, млрд кВт·год 5,6 17,8 55,4 73,9 94,7 120,2 140,1

Виробництво турбін: GE Energy

Китайська Народна Республіка

ред.

Вітроенергетика Китаю порівняно з ЄС та США розпочала розвиватися дещо пізніше, однак швидко надолужує втрачене. У 2012 році вона зайняла 35 % світового ринку введених в експлуатацію ВЕС — 15,9 ГВт. Потужність ВЕС Китаю сягнула 75 ГВт[33], випередивши США.

Виробництво турбін: Sinovel, Goldwind, Ming Yang

Україна

ред.

Процес будівництва української вітроенергетики розпочався у 1996 році, коли була зпроектована Новоазовська ВЕС проектною потужністю 50 МВт. У 1997 році запрацювала Трускавецька ВЕС. У 2000 році в Україні працювало вже 134 турбіни та закладено близько 100 фундаментів під турбіни потужністю 100 кВт. У 1998—1999 роках стали до ладу три нові ВЕС.

Встановлена пікова потужність ВЕС України[34][35].
Рік МВт
2009
80
2010
90
2011
120
2012
260
2013
370
2014
420

Значне зростання будівництва вітроелектростанцій спостерігається з 2009 року після запровадження Урядом України «Зеленого тарифу».

На кінець 2012 року сумарна потужність вітроелектростанцій в Україні вже становила майже 263 МВт, які протягом 2012 року виробили 288,2 млн кВт·год електроенергії, що в 3,2 раза більше, ніж у попередньому році (89,5 млн кВт·год)[36].

Виробництво національних вітрогенераторів налагоджено на «Південмаші» у Дніпропетровську де збудували турбіну потужністю 1,0 МВт, яка встановлена зокрема на Новоазовській ВЕС. Наразі будівництво вітротурбін також здійснює спільне українське підприємство ТОВ «Фурлендер Віндтехнолоджі», яке володіє ліцензіями на виробництво турбін потужністю 2,05, 2,5 та 3,0 МВт і в 2016 році розпочне виробництво однієї з найсучасніших вітроустановок світу зі встановленою потужністю в 3,3 МВт[37].

Дане підприємство побудувало та ввело в експлуатацію першу вітрову електростанцію потужністю 45 МВт у Казахстані[38].

На 2013 рік в Україні діють десятки вітроелектростанцій (ВЕС), оснащених як імпортними, так й власними вітроагрегатами.

Обмеження існуючих технологій та систем вітроенергетики

ред.
 
Roscoe Wind Farm in West Texas

Досвід експлуатації висвітлив переваги, проте, засвідчив і суттєві вади існуючих систем енергетики. Оскільки енергетичні перетворення в системах відбуваються за допомогою масивних рухомих елементів (роторів), це обумовлює їх високу інерційність та необхідність періодичного обслуговування протягом всього строку експлуатації.

З іншої сторони, існуючі енергетичні об'єкти зазвичай є системами непрямої дії. Вони потребують подвійного і навіть потрійного проміжного перетворення енергії. Наприклад, у вітрових електростанціях механічна кінетична енергія водяного або повітряного потоку спочатку обертається у кінетичну енергію роторів гідро- та вітротурбін. Унаслідок перехідних енергетичних трансформацій схеми електростанцій ускладнюються і знижується їх виробнича ефективність (коефіцієнт корисної дії).

На додаток, велетенські енергетичні об'єкти породжують суттєві екологічні проблеми, зокрема викиди парникових газів і забруднення довкілля у разі використання викопного органічного палива, запаси якого, до речі, на Землі швидко скорочуються. Значні капіталовкладення у фундаментальні та прикладні дослідження дали змогу кількісно накопичити нові знання, утім, до цього часу не забезпечили якісного прориву у створенні енергоефективних та доступних систем відновлюваної енергії. І в подальшому можливості підвищення енергоефективності макроскопічних систем будуть звужуватися через невідповідність якості конструктивних матеріалів умовам їх використання.

Розрахунки свідчать, що навіть прогрес у створенні енергетичних перетворювачів, окремі удосконалення як то вітротурбінні гідроакумулювальні електростанції, вітротурбінні системи виробництва й постачання тепла населеним пунктам, промисловим та агропромисловим об'єктам кількісне їх нарощування не в змозі кардинально вирішити назрілі проблеми макроскопічної енергетики в рамках класичних положень гідромеханіки та термодинаміки.

Вітрові ресурси, які живлять роботу вітрових електростанцій, є також обмеженими і часто географічно віддаленими від місць споживання.

Попри те, що 18—68 ТВт вітрових ресурсів є технічно досяжними та економічно доцільними для використання, світова частка освоєного потенціалу на кінець 2018 року становила лише 597 ГВт.

Наявних у людства ресурсів недостатньо для задоволення потреб суспільства в електричній енергії. Не відповідають вони повною мірою і вимогам сталого розвитку. Магістральним шляхом подолання проблем розвитку галузі є вдосконалення існуючих та створення принципово нових технологій виробництва кінцевої електричної енергії із застосуванням глибинних енергетичних перетворень, які б дали б змогу використовувати новітні джерела відновлюваної енергії, а також раніше технічно недоступний та економічно недоцільний енергетичний потенціал.

Альтернативою макроскопічній вітроенергетиці може стати молекулярна вітроенергетика[39].

Молекулярна вітроенергетика

ред.

Молекулярна вітроенергетика (англ. molecular wind power) — складова частина молекулярної енергетики, що вивчає та використовує відновлювані енергетичні властивості швидких молекул, атомів, йонів, інших малих частинок газового повітряного середовища, взаємодію цих частинок між собою, з іншими тілами а також з електричними та магнітними полями з метою вироблення, накопичення, передачі та розподілу електричної енергії.

 
Узагальнена схема молекулярної системи вітроенергетики.

Ключовим поняттям молекулярної вітроенергетики є молекулярна системаенергії — певний об'єм газової повітряної суміші, що володіє точно визначеними фізико-хімічними параметрами та характеристиками, зокрема, внутрішньою енергією молекул газової повітряної суміші, швидкістю, довжиною вільного пробігу, частотою співударів молекул та їх енергією на кордоні фаз. У рамках молекулярної вітроенергетики вивчаються молекулярні системи повітряної газової суміші, встановлюються їх енергетичні параметри та характеристики, створюються й досліджуються способи (технології) молекулярної вітроенергетики та технічні системи (засоби) молекулярної вітроенергетики, які дозволяють перетворити кінетичну енергію теплового руху швидких молекул повітря в електричну енергію безпосередньо або ж опосередковано.

Молекулярна вітроенергетика є складовою частиною класичної вітроенергетики, в основі якої лежать закони газодинаміки (аеродинаміки), що описують рух повітря та його взаємодію з твердими тілами, а також закони аеростатики, що оцінюють рівновагу повітря та його дію на занурені в нього тіла. У розрахунках параметрів та характеристик систем молекулярної вітроенергетики поряд з енергетичними характеристиками швидких молекул повітря, силами взаємодії цих молекул між собою та з іншими тілами використовуються макроскопічні параметри (швидкість, тиск, густина) потоків повітря. Резерви внутрішньої енергії, що криються в газовому повітряному середовищі, суттєво перевищують рівні енергії, які сьогодні доступні для освоєння макроскопічними вітроенергетичними технологіями.

Для ефективного перетворення енергії молекул газової повітряної суміші велектричну енергію можна використати відомі фізичні явища: іонізації атомів та молекул активної речовини під дією швидких молекул повітря, зокрема:

Ці фізичні явища окремо або в поєднанні з іншими застосовні для створення високоефективних молекулярних систем вітроенергетики. В основі роботи молекулярних систем вітроенергетики лежать закони молекулярної фізики, кінетичної теорії газів, квантової хімії,фізики і хімії поверхні, молекулярної гідродинаміки, термодинаміки таелектродинаміки, хімічного інжинірингу та матеріалознавства.

Методологія розрахунків та побудови ключових енергогенеруючих елементів молекулярної вітроенергетики відрізняється від звичних підходів, які використовуються при створенні систем класичної вітроенергетики[40].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Allievi del corso di Meccanica, coordinati dal Professore A. Gatto (anno scolastico 2003/04) Risorse energetiche alternative: La forza del vento [Архівовано 15 квітня 2009 у Wayback Machine.] Scuole Medie Superiori, Progetti Interdisciplinari, Valsesia, Piemonte, Italia.
  2. а б Global Wind Energy Council News. Архів оригіналу за 4 січня 2009. Процитовано 23 травня 2008.
  3. http://www.wwindea.org/home/images/stories/pr_statistics2007_210208_red.pdf [Архівовано 22 листопада 2009 у Wayback Machine.] World Wind Energy Association press release retrieved 2008 03 18
  4. Ветер, ветер, ты могуч. Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 10 листопада 2012.
  5. http://www.ewea.org/fileadmin/files/library/publications/statistics/EWEA-Annual-Statistics-2014.pdf
  6. а б в Європейська асоціація вітроелектрогенерації [Архівовано 16 травня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
  7. henriettej. Denmark breaks its own world record in wind energy. EurActiv | EU News & policy debates, across languages (брит.). http://www.euractiv.com/about. Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 17 січня 2016.
  8. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 8 січня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. Electricity consumption (TWh) - Portugal (1990 - 2014). data.trendeconomy.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 січня 2016.
  10. Portugal. www.ieawind.org. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 8 січня 2016.
  11. Portuguese floating wind farm gets green light from Brussels. www.businessgreen.com. Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 8 січня 2016.
  12. Over 23% of electricity demand now supplied through wind. The Irish Times (амер.). Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 8 січня 2016.
  13. а б http://www.ewea.org/fileadmin/files/library/publications/statistics/EWEA-Annual-Statistics-2014.pdf
  14. Wind helped lower Spain's power prices in 2015 - AEE - SeeNews Renewables. renewables.seenews.com. Архів оригіналу за 3 травня 2016. Процитовано 8 січня 2016.
  15. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 8 січня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. Zero wind power megawatts installed in Spain in the first half of 2015 - GWEC. www.gwec.net. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 січня 2016.
  17. Spain plans 500MW wind tender | SolutionWind. SolutionWind (амер.). Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 8 січня 2016.
  18. EU Funds Two Spanish Floating Offshore Wind Projects with EUR 67.4 Mln. Offshore Wind. Архів оригіналу за 4 січня 2016. Процитовано 8 січня 2016.
  19. Germany produces 50% more wind electricity in 2015 - SeeNews Renewables. renewables.seenews.com. Архів оригіналу за 17 січня 2016. Процитовано 30 січня 2016.
  20. erikak. German onshore wind power drops in first half of 2015. EurActiv | EU News & policy debates, across languages (брит.). http://www.euractiv.com/about. Архів оригіналу за 14 грудня 2015. Процитовано 8 січня 2016.
  21. Nordex: Nordex gains market shares in Germany. www.nordex-online.com. Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 30 січня 2016.
  22. German offshore wind progress. German Energy Transition. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 8 січня 2016.
  23. RenewableUK | Press Releases — New records set in best ever year for British wind energy generation. www.renewableuk.com. Архів оригіналу за 21-03-2016. Процитовано 8 січня 2016.
  24. а б Wintour, Patrick; Vaughan, Adam. Tories to end onshore windfarm subsidies in 2016. the Guardian. Архів оригіналу за 15 грудня 2015. Процитовано 8 січня 2016.
  25. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 березня 2016. Процитовано 8 січня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  26. Energy Trends section 6: renewables - Publications - GOV.UK. www.gov.uk. Архів оригіналу за 14 листопада 2019. Процитовано 8 січня 2016.
  27. Renewable Electricity Ahead of Schedule. www.offshorewindscotland.org.uk. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 січня 2016.
  28. Siemens to Supply Turbines for 30 MW Floating Offshore Wind Farm in Scottish Waters. www.renewableenergyworld.com. Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 8 січня 2016.
  29. Wind in power: European statistics (Archive). Архів оригіналу за 9 вересня 2013. Процитовано 13 серпня 2013.
  30. Американська асоціація вітроенергетики [Архівовано 26 грудня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
  31. Electric Power Monthly (PDF). U.S. Department of Energy. February 2013. Архів оригіналу (PDF) за 10 грудня 2012. Процитовано 16 лютого 2013.(англ.)
  32. Wind Powering America: Installed U.S. Wind Capacity and Wind Project Locations. U.S. Department of Energy. 19 січня 2012. Архів оригіналу за 16 серпня 2013. Процитовано 19 січня 2012.(англ.)
  33. Bloomberg: Китай найбільший ринок вітроенергії в 2012 році [Архівовано 5 листопада 2013 у Wayback Machine.](англ.)
  34. Річний звіт ДП "НЕК "Укренерго" за 2013 рік[недоступне посилання з серпня 2019]
  35. Річний звіт ДП "НЕК «Укренерго» за 2013 рік[недоступне посилання з серпня 2019]
  36. [УНІАН: «За даними Держстату, впродовж останніх двох років Україна суттєво збільшила обсяг виробництва електроенергії альтернативними джерелами.» ]
  37. В Краматорську до лютого налагодять виробництво 3 МВт вітротурбіни. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 серпня 2013.
  38. Українці побудують перший вітропарк в Казахстані. Архів оригіналу за 4 січня 2014. Процитовано 12 серпня 2013.
  39. Сидоров, В. І. (2020). Молекулярна енергетика. Теорія та технічні рішення (укр.). Черкаси: Вертикаль, видавець Кандич С.Г. с. 486. ISBN ISBN 978-617-7475-79-7. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
  40. Сидоров, В.І. (2020). Молекулярна вітоенергетика. В кн. Молекулярна енергетика. Теорія та технічні рішення (Укр.) . Черкаси: Вертикаль, видавець Кандич С.Г. с. 486. ISBN ISBN 978-617-7475-79-7. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)

Література

ред.
  • Атлас енергетичного потенціалу відновлюваних джерел енергії України. — К.: ТОВ «ВіолаПрінт», 2008. — 55 с.
  • Вітроенергетика. Вітроенергетичні установки та вітроелектричні станції. Терміни та визначення понять. — Вид. офіц. — На заміну ДСТУ 3896-99; чинний від 2009-01-01. — К.: Держспоживстандарт України, 2008. — III, 23 с. — (Національний стандарт України).
  • Вітроенергетика. Станції електричні вітрові. Загальні технічні вимоги / розроб. М. Земін [та ін.]. — Чинний від 2002.04.01. — Офіц. вид. — К.: Держстандарт України, 2001. — III, 12с.; III, 12 с.: рис. — (Державний стандарт України).
  • Вітроенергетика та енергетична стратегія / О. Ф. Оніпко, Б. П. Коробко, В. М. Мханюк. — К.: УАН, Фенікс, 2008. — 168 с.
  • Вітроенергетика. Установки вітронасосні. Загальні технічні вимоги/ розроб. М. Земін [та ін.]. — Офіц. вид. — Чинний від 01.07.2006. — К.: Держспоживстандарт України, 2006. — IV, 16 с. — (Національний стандарт України).
  • Вітроенергетика. Установки електричні вітрові. Загальні технічні вимоги / розроб. М. Земін [та ін.]. — Чинний від 2002.01.01. — Офіц. вид. — К.: Держстандарт України, 2001. — III, 28с., III, 28 с. — (Державний стандарт України).
  • Вітроенергетика. Установки електричні вітряні малої потужності. Загальні технічні вимоги. — Вид. офіц. — Чинний від 2009-01-01. — К.: Держспоживстандарт України, 2009. — IV, 20 с. — (Національний стандарт України).
  • Вітроенергетика. Установки електричні вітряні. Методи випробування / розроб М. Земін [та ін.]. — Офіц. вид. — Чинний від 01.07.2003. — К.: Держспоживстандарт України, 2003. — III, 40 с.: рис. — (Національний стандарт України).
  • В. І. Саранчук, М. О. Ільяшов, В. В. Ошовський, В. С. Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — с. 600. ISBN 978-966-317-024-4.
  • Енергетика: історія, сучасність і майбутнє. Електроенергетика та охорона навколишнього середовища. Функціонування енергетики в сучасному світі / [Бурячок Т. О. та ін. ; наук. ред.: Клименко В. Н., Ландау Ю. О., Сігал І. Я.]. — Київ: [б. в.], 2013. — 391 с. : іл., табл. — Бібліогр.: с. 383—389. — 500 пр.[1] — ISBN 978-966-8163-18-0.
  • Клименко Л. П. Техноекологія. — Сімферополь: Таврія, 2000. — 542 с.
  • Невичерпна енергія: підруч. для студ. спец. «Нетрадиційні джерела енергії» вищ. навч. закл. / В. С. Кривцов, О. М. Олейников, О. І. Яковлєв ; Нац. аерокосм. ун-т ім. М. Є. Жуковського «Харк. авіац. ін-т», Севастоп. нац. техн. ун-т. — Х. : ХАІ, 2010.
Кн. 2 : Вітроенергетика. — 2005. — 502 с. : іл., табл. — Бібліогр.: с. 476—485. — 500 пр.
  • Нетрадиційна енергетика: основи теорії і задачі: навч. посіб. / Д. Л. Дудюк, С. С. Мазепа, Я. М. Гнатишин. — Львів: Магнолія, 2008. — 188 с.
  • Нетрадиційні та відновлювальні джерела енергії: підруч. / С. О. Кудря. — К.: НТУУ «КПІ», 2012. — 492 с.
  • Нетрадиційні та поновлювальні джерела енергії: навч. посіб. / О. І. Соловей, Ю. Г. Лега, В. П. Розен, О. О. Ситник, А. В. Чернявський, Г. В. Курбас; за заг. ред. О. І. Солов'я. — Черкаси: ЧДТУ, 2007. — 483 с.
  • Основи вітроенергетики: підручник / Г. Півняк, Ф. Шкрабець, Н. Нойбергер, Д. Ципленков ; М-во освіти і науки України, Нац. гірн. ун-т. — Д.: НГУ, 2015. — 335 с. — ISBN 978-966-350-526-8
  • Поновлювані джерела енергії: Навч. посіб. / М. І. Сиротюк ; за ред. С. І. Кукурудзи. — Л. : ЛНУ ім. І.Франка, 2008. — 248 c.
  • Функціонування, стратегічний розвиток і регулювання відновлюваної енергетики / Трофименко О. О., Войтко С. В. ; Нац. техн. ун-т України «Київ. політехн. ін-т». — К. : [Альфа Реклама], 2014. — 179 с. : рис., табл. — Бібліогр.: с. 143—157.
  • Сидоров В. І. Технології гідро- та вітроенергетики. — Черкаси: Вертикаль, видавець Кандич С. Г., 2016. — 166 с.
  • Сидоров В. І. Вітротурбінні технології гідроакумулювання / Промислова електроенергетика та електротехніка. — 2016. — № 6. — С. 14—24.

Посилання

ред.

Організації

ред.

Асоціації

ред.
  1. Книга 5. Електроенергетика та охорона навколишнього середовища. Функціонування енергетики в сучасному світі - Енергетика: історія, сучасність і майбутнє. energetika.in.ua. Процитовано 10 лютого 2023.