Відкрити головне меню

Вітренко Юрій Юрійович

український економіст та фінансист

Юрій Юрійович Вітренко (нар. 17 вересня 1976(19760917), Київ, Українська РСР) — український економіст та фінансист. Гендиректор інвестиційної компанії «ЕйВайЕй кепітал» (AYA Capital). Директор виконавчий НАК «Нафтогаз України».

Вітренко Юрій Юрійович
Народився 17 вересня 1976(1976-09-17) (43 роки)
Київ, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність економіст
Alma mater Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Член Наглядової ради Державного концерну «Укроборонпром» (з жовтня 2019)[1].

Біографічна довідкаРедагувати

Народився в Києві. Батько — Вітренко Юрій Миколайович (21 вересня 1947 р. м. Ромни, Сумська область), закінчив Київський інститут народного господарства ім. Д. С. Коротченка за спеціальністю «Фінанси і кредит», кваліфікація «Економіст», кандидат економічних наук, доцент. Нагороджений нагрудним знаком «За сумлінну працю І ступеня» (2007 р.), заслужений економіст України (2007 р.). Протягом 1991—2010 рр. працював на різних посадах у Міністерстві економіки України, остання з яких — заступник міністра економіки України.

Мати — Вітренко Наталія Михайлівна (28 грудня 1951 р., м. Київ) — український політик, лідер Прогресивної Соціалістичної Партії України, народний депутат України 2 та 3 скликань, кандидат в президенти України 1999 та 2004 років. Закінчила обліковий факультет Київського інституту народного господарства, викладала статистику у КНЕУ, доктор економічних наук.

Дитинство провів у Києві. Його батько в 80-ті працював у Держплані УРСР та почав міністерську кар'єру, мати була доцентом кафедри статистики Інституту народного господарства.

З 1991 року, після розлучення батьків, Юрій залишився жити з батьком [2].В пресі згадується, що причиною розлучення Наталія Вітренко називала свою активну політичну діяльність.

З 5 років навчався в україномовній школі № 172, а також почав активно займатися у футбольній школі «Динамо». Після 8 класу вступив до економічного класу гімназії № 153, паралельно навчався у Київській школі менеджменту для старшокласників «КРОК», яка була трансформована у Ліцей економіки та бізнесу (з 1993 р. — Київський ліцей бізнесу), де Юрій навчався у 10 класі. Під час навчання у Ліцеї брав активну участь у різноманітних наукових заходах, олімпіадах, був президентом класу, переможець всеукраїнського конкурсу «Менеджер-відбір».

Освіта, післядипломне навчанняРедагувати

  • 1996 рік — закінчив бакалаврат Київський національний економічний університет з червоним дипломом, спеціальність — Міжнародна економіка;
  • 1997 рік — закінчив магістратуру КНЕУ з червоним дипломом, спеціальність — Управління міжнародним бізнесом;
  • 19972000 рр. — навчання в аспірантурі Інститут міжнародних відносин, кафедра — міжнародні економічні відносини;
  • Під час навчання в КНЕУ проходив практику в Університеті науки і техніки штату Айова (Iowa State University of Science and Technology), США, брав участь у міжнародних студентських конференціях.
  • 2002 рік — після складання 14-и кваліфікаційних іспитів та отримання необхідної практики став членом «Асоціації Присяжних Сертифікованих Бухгалтерів» (АССА) — однієї з найвідоміших міжнародних організацій з бухгалтерського обліку, з 2007 року — почесний член (Fellow) даної Асоціації.
  • 2004 року закінчив програму «MBA» міжнародної бізнес-школи «INSEAD» (Франція, Сінгапур). Після закінчення бізнес-школи пройшов практику в інвестиційному банку Merrill Lynch.
  • 2005 рік — асоційований член (ASI) Лондонського інституту цінних паперів та інвестицій (Securities & Investment Institute), сертифікат 3-го рівня, цінні папери, похідні фінансові інструменти (Certificate in Investments, Securities & Financial Derivatives).

Кар'єраРедагувати

  • 1991 рік — перший досвід роботи у сфері фінансів Юрій отримав в 14 років, пройшовши практику на посаді помічника бухгалтера в ПАТ «Укрінбанк»;
  • 19921993 рр. — обіймав посаду аналітика в Українській фінансовій групі, працюючи у вільний від навчання на стаціонарі час;
  • 19951996 рр. — робота в ПАТ «Укрінбанк» на посаді спеціаліста 2-ї категорії управління зовнішньоекономічної діяльності міжнародних розрахунків;
  • 19982002 рр. — обіймав різні посади в підрозділі менеджмент-консалтингу провідної міжнародної компанії у сфері надання аудиторських і консультаційних послуг «PricewaterhouseCoopers» (Coopers & Lybrand до злиття з Price Waterhouse), остання з яких — старший консультант з питань фінансового управління, працював у відділі управлінського консультування. Основні напрямки роботи: фінансовий менеджмент, фінанси, інформаційні системи для фінансового менеджменту, загальна стратегія, фінансова стратегія. Працював в команді над проектами для найбільших вітчизняних та міжнародних компаній;
  • Травень-вересень 2001 року — паралельно з роботою в «PricewaterhouseCoopers» займався науковою діяльністю, обіймаючи посаду молодшого наукового співробітника у відділі стратегії міжнародної інтеграції Інституту економічного прогнозування НАН України. Однак звільнився і вирішив присвятити весь свій час консалтингу, продовжуючи свою роботу в компанії «PricewaterhouseCoopers»;
  • 2002 рік — погодився взяти участь у проекті з розробки стратегії НАК «Нафтогаз України» та проекті зі створення вертикально-інтегрованої нафтової компанії як помічник заступника голови правління (до виїзду на навчання за програмою МВА у 2003 р.). З того часу й досі співпрацює з цією компанією, займаючи різні посади — помічника заступника голови правління, керівника підрозділу корпоративних фінансів, головного радника голови правління, позаштатного радника голови правління, директора з розвитку бізнесу, головного комерційного директора, головного виконавчого директора. Займався залученням найбільших міжнародних кредитів компанії, та провів успішну реструктуризацію кредитів міжнародних банків та єврооблігацій на суму $1,6 млрд.
  • 20042005 рр. — після повернення з навчання за програмою МВА обіймав посади начальника Управління планування фінансово-господарської діяльності, начальника Управління корпоративних фінансів, заступника начальника Департаменту економіки та цінової політики НАК «Нафтогаз України». Однак звільнився за власним бажанням через упереджене ставлення вищого політичного керівництва країни до прізвища Юрія.
  • 20052006 рр. — робота в інвестиційно-банківському підрозділі лондонського відділення банку Merrill Lynch. За цей час брав участь у ряді операцій по злиттю і поглинанню компаній на ринку України, Росії та Східної Європи.
  • 2006 рік — намагався разом з партнерами створити новий високотехнологічний роздрібний банк . Однак проект не мав успіху через зміни у планах партнерів щодо розвитку цього проекту.
  • 20062007 рр. — став спочатку радником, а потім головним радником голови правління НАК «Нафтогаз України». Організував міжнародне фінансування. Був запрошений провести економічні розрахунки та відповідні переговори з ВАТ «Газпром» щодо ціни газу та тарифу на транспортування. Незгода з підписаними контрактами стала одним з факторів прийняття рішення звільнитися за власним бажанням. Після звільнення опублікував статтю в провідному українському щотижневику з детальним викладенням своєї позиції [3].
  • 20082010 рр. — обіймав посаду старшого віце-президента та головного операційного директору фонду приватних інвестицій «Амстар Європа», що входить до міжнародної групи фондів «Амстар» зі штаб квартирою в Денвері, США.
  • 20082014 рр. — був запрошений виступити як один з організаторів реструктуризації міжнародних боргів НАК «Нафтогаз України» (шляхом обміну на випущені єврооблігації) на посаді позаштатного радника голови правління НАК «Нафтогаз України». При цьому ця посада не заважала Юрію конструктивно критикувати політику уряду щодо врегулювання газового конфлікту з Росією, опублікувавши низку статей [4], [5] , присвячених даній проблемі. Після зміни керівництва компанії у 2010 році Юрій був залишений позаштатним радником, але нове керівництво не зверталося до нього за порадами.
  • 2010 року заснував інвестиційну компанію «ЕйВайЕй Кепітал» (AYA Capital). Певного розголосу набули імовірні плани компанії «ЕйВайЕй Сек'юрітіс» (AYA Securities), співвласником якої є Юрій Вітренко, взяти участь у реструктуризації боргів збанкрутілого державного підприємства «Вугілля України» наприкінці 2013 року [6] . AYA Capital, крім іншого, займається економічною аналітикою, національні та міжнародні огляди є у відкритому доступі на сайті ayacapital.com. Зокрема, в березні 2014 року опубліковані три спеціальні огляди: Економічні реформи: Чи вистачає нам розуміння найважливішого? [7] , [8]Перші кроки нового Уряду та Люстрація та амністія: на шляху до нової економічної системи [9], в яких аналітики компанії представили прогнози, рекомендації та застереження щодо дій нового керівництва країни. 2014 році був опублікований спеціальний аналітичний огляд Стратегія економічних реформ [10]  про те, яким має бути формат такої стратегії для України, який вибір щодо основних принципів реформ та економічної моделі має бути зроблено, а також про вимоги до успішної імплементації цієї стратегії [11]. У 2014 році повернувся до роботи в Нафтогазі, де наразі займає посаду директора виконавчого «Групи Нафтогаз».

Діяльність у НафтогазіРедагувати

  • У 2002 році під час роботи в НАК «Нафтогаз України»  розробив стратегію  створення вертикальної інтегрованої нафтової компанії (ВІНК), яка б включала  ПАТ «Укрнафта». У 2004 році було прийняте рішення про створення ВІНК на базі НАК «Нафтогазу» [12]. Однак з того часу це рішення не вдалося реалізувати у повній мірі, зокрема через тривалий конфлікт між державою та міноритарними акціонерами ПАТ «Укрнафта».
  • У середині 2000-х працював, зокрема, над залученням інвестицій у Нафтогаз, а з 2008 займався реструктуризацією його боргових зобов'язань, працював штатним та позаштатним радником голови правління.
    З 2014 року, після Української Революції Гідності, Юрій Вітренко повернувся до роботи в НАК «Нафтогаз України» [13], де він сформулював стратегію оборони в «газовій війні», яку веде Росія  проти України та очолив реалізацію зазначеної стратегії. Обіймаючи посади: головного радника голови правління Нафтогазу, директора з розвитку бізнесу, головного комерційного директора «Групи Нафтогаз», Вітренко  став причетним до багатьох резонансних ініціатив [14], що мають на меті реформувати енергетичну галузь і гарантувати енергетичну безпеку України [15] . Загальний фінансовий результат від змін у комерційній діяльності Нафтогазу за керівництва Вітренка у 2014 – 2018 роках склав 56,73 млрд доларів [16] Серед найважливіших досягнень Юрія Вітренка - успішні арбітражні справи проти «Газпрому», які були вирішені за правилами Арбітражного інституту Торгово-промислової палати Стокгольма, і диверсифікація постачання газу, яка дозволила Україні позбутися критичної залежності від «Газпрому». Україна в особі Нафтогазу виграла найбільший комерційний арбітраж в світовій історії. Це відвернуло фінансову катастрофу для цілої країни. Рішення арбітражу скасувало зобов’язання заплатити «Газпрому» біля 84 мільярдів доларів за контрактом на поставку газу [17]. Вітренко ініціював і успішно впровадив проекти з розвитку конкурентного оптового газового ринку в Україні та його інтеграції з Європейським Союзом, а також проект з наближення корпоративного управління до міжнародних стандартів [18] . З листопада 2018 року Юрій Вітренко  був призначений на посаду виконавчого директора НАК «Нафтогаз України» [19]  та в квітні 2019 очолив Наглядову раду ПАТ "Укрнафти" [20].

Особисте життяРедагувати

  • Дружина — Ірина. Зі своєю майбутньою дружиною Юрій познайомився ще під час навчання в університеті. Ірина також закінчила КНЕУ з дипломами з відзнакою та потім отримала освіту за кордоном. Працювала у міжнародних корпораціях на керівних посадах в Україні, Польщі та Великій Британії. Юрій та Ірина виховують трьох дітей: Христину (2004 р.н.), Григорія (2007 р.н.) та Маргариту (2015 р.н.).

Хобі та стиль життяРедагувати

  • Вітренко з дитинства займається спортом. Тренувався у ФК «Динамо» (Київ). Займається гірськими лижами, Член Українського гірськолижного клубу. Захоплюється гольфом та бере участь у змаганнях з цього виду спорту. Захоплюється кайт-серфінгом.

Політичні поглядиРедагувати

  • В листопаді 2013 року в інтерв'ю виданню «Власть денег» Юрій висловив свою прихильність проєвропейським поглядам, підкресливши, що місце України — в Європейському Союзі [21].

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

  1. Указ Президента України від 11 жовтня 2019 року № 747/2019 «Про внесення зміни до Указу Президента України від 7 жовтня 2019 року № 734»
  2. Юрій Вітренко: Ми зможемо провести зиму без російського газу. Українська правда (uk). Процитовано 2019-09-12. 
  3. Економічне обгрунтування розрахунку ставки транзиту газу та вартості імпортного газу. 
  4. Формула ціни на газ і транзит: що підписала Україна і що робити далі. 
  5. «Газовий» конфлікт-2009: об’єктивні причини та прогнози. 
  6. Юрій Вітренко не коментує, що його компанія пропонувала викупити борги "Вугілля України" з дисконтом 70%. 
  7. Економічні реформи: Чи вистачає нам розуміння найважливішого?. 
  8. Перші кроки нового Уряду. 
  9. Люстрація та амністія: на шляху до нової економічної системи. 
  10. Стратегія економічних реформ. 
  11. Презентація Стратегії економічних реформ. 
  12. ВІНК: пряма із зиґзаґами. 
  13. Історія від першої особи. Як ми почали захищатися від Росії та «Газпрому». 
  14. Стаття про позов щодо вартості та умов транзиту газу територією України. 
  15. Як нам виграти війну/Юрій Вітренко про протистояння з Газпромом, загрозу припинення транзиту і спільний план дій. 
  16. Великі гроші. Кількісні результати змін у комерційній діяльності «Нафтогазу». Спойлер: це більше 45 % ВВП України. 
  17. Стокгольмський арбітраж: що ж отримав «Нафтогаз» і втратив «Газпром»?. 
  18. Як ми покращили систему корпоративного урядування. 
  19. "Нафтогаз" понизив Вітренка на посаді. ukranews_com (ua). Процитовано 2018-11-16. 
  20. Результати загальних позачергових зборів акціонерів ПАТ «Укрнафта». 
  21. Юрий Витренко: Непослушный сын.