Вітренко Юрій Юрійович

український економіст та фінансист

Вітре́нко Юрій Юрійович (нар. 17 вересня 1976(19760917), Київ, Українська РСР) — український економіст та фінансист, з грудня 2020 року — виконувач обов'язків міністра енергетики України. Власник інвестиційної компанії AYA Securities. В минулому — виконавчий директор НАК «Нафтогаз України» (2014—2020).

Юрій Вітренко
Фото
Народження: 17 вересня 1976(1976-09-17) (44 роки)
  Київ
Громадянство: Україна Україна
Кар'єра
Кабінет Міністрів України в.о. Міністра енергетики України
НАК «Нафтогаз України» Виконавчий директор
Освіта Київський національний економічний університет
vitrenkolibrary.com
CMNS: Вітренко Юрій Юрійович у Вікісховищі

Член Наглядової ради «Укроборонпрому» (жовтня 2019 - січень 2020)[1][2]. Голова Наглядової Ради ПАТ «Укрнафта» (з квітня 2019 по червень 2020).[3]

У грудні 2020 року став першим заступником Міністра енергетики, на нього покладено тимчасове виконання обов'язків Міністра енергетики України.[4]

ЖиттєписРедагувати

Народився 17 вересня 1976 року в Києві у сім'ї Юрія Миколайовича та Наталі Михайлівни Вітренків. Уже після проголошення незалежності України його мати стала керівником Прогресивної соціалістичної партії України, народним депутатом України 2 та 3 скликань, кандидатом у президенти України 1999 та 2004 років тощо.

У 1980-ті роки батько Юрія працював у Держплані Української РСР та розпочав кар'єру в міністерстві. Мати на той час була доцентом кафедри статистики Інституту. Дитинство Юрій провів у Києві.

З 1991 року, після розлучення батьків, Юрій залишився жити з батьком[5]. У пресі згадується, що причиною розлучення Наталія Вітренко називала свою активну політичну діяльність.

З 5 років навчався в україномовній школі № 172, а також почав активно займатися у футбольній школі «Динамо». Після 8 класу вступив до економічного класу гімназії № 153, навчався у Київській школі менеджменту для «КРОК», яка була трансформована у Ліцей економіки та бізнесу (з 1993 р. — Київський ліцей бізнесу), де навчався у 10 класі.

ОсвітаРедагувати

  • 1996 рік — закінчив бакалаврат у Київський національний економічний університет із червоним дипломом, спеціальність — Міжнародна економіка;
  • 1997 рік — закінчив магістратуру КНЕУ з червоним дипломом, спеціальність — Управління міжнародним бізнесом;
  • 1997—2000 роки — навчання в аспірантурі Інституту міжнародних відносин, кафедра — міжнародні економічні відносини;
  • Під час навчання у КНЕУ проходив практику в Університеті науки і техніки штату Айова, США, брав участь у міжнародних студентських конференціях;

Кар'єраРедагувати

  • 1991 — практика помічником бухгалтера в ПАТ «Укрінбанк»;
  • 1992—1993 — аналітик в Українській фінансовій групі;
  • 1995—1996 — спеціаліст 2-ї категорії управління зовнішньоекономічної діяльності міжнародних розрахунків у «Укрінбанк»
  • 1998—2002 — старший консультант з питань фінансового управління у «PricewaterhouseCoopers».
  • 2001 — паралельно з роботою в «PricewaterhouseCoopers» був молодшим науковим співробітником у відділі стратегії міжнародної інтеграції Інституту економічного прогнозування НАН України.
  • 2002 — разом з іншими розробляв стратегії НАК «Нафтогаз України»
  • 2004—2005 — начальник Управління планування фінансово-господарської діяльності, начальник Управління корпоративних фінансів, заступник начальника Департаменту економіки та цінової політики НАК «Нафтогаз України».
  • 2005—2006 — робота в лондонському відділення банку Merrill Lynch.
  • 2006—2007 — радник, головний радник голови правління НАК «Нафтогаз України»[6].
  • 2008—2010 — старший віцепрезидент, головний операційний директор фонду приватних інвестицій «Амстар Європа», що входить до групи фондів «Амстар».
  • 2008—2014 —один з організаторів реструктуризації міжнародних боргів НАК «Нафтогаз України», позаштатний радник голови правління[7][8]. 2010 року залишився позаштатним радником.
  • 2010 року заснував інвестиційну компанію AYA Capital, що планувала взяти участь у реструктуризації боргів збанкрутілого держпідприємства «Вугілля України» наприкінці 2013 року[9].

У 2014 році повернувся до роботи в Нафтогазі, де наразі обіймає посаду директора виконавчого «Групи Нафтогаз».

НафтогазРедагувати

У середині 2000-х працював штатним та позаштатним радником голови правління.

2014 року повернувся до роботи в НАК «Нафтогаз України»[10].

З листопада 2018 — виконавчий директор НАК «Нафтогаз України»[11], у квітні 2019 очолив Наглядову раду ПАТ «Укрнафти»[12] У липні 2020 року звільнений з Нафтогазу[13].

29 квітня 2021 — став керівником Нафтогазу, замінивши на цій посади Андрія Коболєва[14]. У липні НАЗК вимагало від наглядової ради Нафтогазу розірвати контракт із Вітренком, назвавши його незаконним[15]. Окружний адміністративний суд Києва розглянув позов Вітренка проти цього припису, задовольнивши позов і зупишивни звільнення Юрія[16].

Родина та особисте життяРедагувати

Політичні поглядиРедагувати

  • У листопаді 2013 року в інтерв'ю виданню «Власть денег» Юрій висловив свою прихильність проєвропейським поглядам, підкресливши, що місце України — в Європейському Союзі[17].

ПриміткиРедагувати

  1. Указ Президента України від 11 жовтня 2019 року № 747/2019 «Про внесення зміни до Указу Президента України від 7 жовтня 2019 року № 734»
  2. Yuriy Vitrenko. www.facebook.com (uk). Процитовано 2020-04-15. 
  3. Структура компанії | Ukrnafta. www.ukrnafta.com. Процитовано 2020-04-15. 
  4. Юрій Вітренко очолив Міненерго. kosatka.media (ru). Процитовано 2020-12-22. 
  5. Юрій Вітренко: Ми зможемо провести зиму без російського газу. Українська правда (uk). Процитовано 2019-09-12. 
  6. Економічне обгрунтування розрахунку ставки транзиту газу та вартості імпортного газу. 
  7. Формула ціни на газ і транзит: що підписала Україна і що робити далі. 
  8. «Газовий» конфлікт-2009: об’єктивні причини та прогнози. 
  9. Юрій Вітренко не коментує, що його компанія пропонувала викупити борги "Вугілля України" з дисконтом 70%. 
  10. Історія від першої особи. Як ми почали захищатися від Росії та «Газпрому». 
  11. "Нафтогаз" понизив Вітренка на посаді. ukranews_com (ua). Процитовано 2018-11-16. 
  12. Результати загальних позачергових зборів акціонерів ПАТ «Укрнафта». 
  13. Вітренко завершив свою роботу в Нафтогазі. www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2020-12-13. 
  14. Вітренко призначили главою "Нафтогазу" замість Коболєва. РБК-Украина (ru). Процитовано 2021-04-28. 
  15. НАЗК вимагає від наглядової ради "Нафтогазу" звільнити Вітренка. РБК-Украина (ru). Процитовано 2021-07-05. 
  16. Вітренко залишається головою "Нафтогазу". Суд заблокував новий припис НАЗК. РБК-Украина (ru). Процитовано 2021-07-05. 
  17. Юрий Витренко: Непослушный сын. 

ПосиланняРедагувати