Вірменське кладовище (Ростов-на-Дону)
Вірменський цвинтар (рос. Армянское кладбище, офіційна назва — Пролетарський цвинтар рос. Пролетарское кладбище) — цвинтар в Ростові-на-Дону. Розташоване у Пролетарському районі Ростова-на-Дону.[1]
| Вірменський цвинтар Пролетарський цвинтар рос. Армянское кладбище (Ростов-на-Дону), трансліт. Армянское кладбище | |
|---|---|
| Інформація про цвинтар | |
| 47°17′30″ пн. ш. 39°43′13″ сх. д.H G O | |
| Країна |
 Росія |
| Розташування | Пролетарський район |
| Відкрито | 1749 |
| Тип | вірменський |
| Площа | 1,4 квадратний кілометр |
 | |
  Вірменський цвинтар Пролетарський цвинтар Вірменський цвинтар Пролетарський цвинтар (Ростовська область) | |
Історія ред.
Відкрито у 1749 році, спочатку називалося Вірменським, ця назва переважає досі.
Площа кладовища становить приблизно 14 гектарів. Воно має регулярне планування; центральні алеї, прокладені від південних і західних його воріт, що ведуть до церкви Святого Карапета (Сурб-Карапет). Побудований у 1875 році, на сьогодні є єдиним збереженим у Ростові-на-Дону давньовірменським храмом. Біля церкви похована Акулина Погосівна Аладжалова — благодійниця, на її кошти побудований цей храм.
За багато років існування кладовище піддавалося нападам вандалів, за радянських часів через неналежний догляд перебувало у занедбаному стані. В наш час ведеться реставрація збережених пам'яток та впорядкування території.[2]
На Вірменському кладовищі знаходяться братські могили воїнів, загиблих у роки Другої світової війни, та встановлено пам'ятник з написом «Слава героям, полеглим в боях за свободу і незалежність нашої Батьківщини 1941-1945».[3]
Цікаво, що багато пам'ятників на Вірменському кладовищі виконані відомим італійським скульптором Сельвестром Антоніо Тонітто. Він жив у Ростові-на-Дону на вулиці Великій Садовій і був власником майстерні з виготовлення надгробних плит і пам'ятників.
Відомі люди, поховані на кладовищі ред.
- Аванесов Акім Карпович (1883—1966) — радянський художник.
- Готьян Федір Сергійович (1904—1958) — радянський літератор, поет, педагог і музикант.
- Бухман Петро Іванович (1872—1948) — засновник і перший директор Ростовського науково-дослідного онкологічного інституту.
- Лавров Костянтин Олександрович (1903—1962) — учений-медик, доктор медичних наук, професор, зав. кафедрою гістології Ростовського медичного інституту.
- Мішулін Василь Олександрович (1900—1967) — генерал-лейтенант танкових військ, Герой Радянського Союзу.
- Чалхуш'ян Григорій Христофорович (1861—1939) — російський юрист і громадський діяч.
- Чубаров Георгій Іванович (1864—1930) — один із засновників театрального мистецтва Нахічевані, меценат, незмінний голова «Товариства любителів драматичного мистецтва».
- Шапошников Ілля Галустович (1895—1953) — диригент і композитор.
На цвинтарі також похований протоієрей Іоан Домовський (1840—1930) — настоятель православного храму Олександра Невського в Нахічевані, шанується в народі як «святий».[4]
Діяльність ред.
З 1998 року кладовище перейшло у статус діючого. На ньому здійснюють як традиційні поховання, так і поховання урн з прахом в родинні могили.
Час роботи: щодня з 09:00 до 19:00 з травня по вересень і з 09:00 до 18:00 з жовтня по квітень.
Примітки ред.
- ↑ Армянское кладбище (Ростов-на-Дону). Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 7 червня 2022.
- ↑ На армянском кладбище в Ростове необходимо навести порядок. Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 9 січня 2017.
- ↑ Братская могила воинов ВОВ - Ростов-на-Дону, Армянское кладбище. Архів оригіналу за 5 лютого 2017. Процитовано 9 січня 2017.
- ↑ Русский святой на Армянском кладбище (Иоанн Домовский). Архів оригіналу за 23 січня 2017. Процитовано 9 січня 2017.
Посилання ред.
- Пролетарское кладбище, Ростов-на-Дону [Архівовано 8 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- АРМЯНСКОЕ КЛАДБИЩЕ КАК ПАМЯТНИК КУЛЬТУРЫ [Архівовано 3 січня 2017 у Wayback Machine.]
- ОБ ОБЪЕКТАХ КУЛЬТУРНОГО НАСЛЕДИЯ (ПАМЯТНИКАХ ИСТОРИИ И КУЛЬТУРЫ) ГОРОДА РОСТОВА-НА-ДОНУ [Архівовано 14 листопада 2017 у Wayback Machine.]