Вірменське Відродження

Вірменське Відродження, Вірменський Ренесанс (вірм. Հայկական վերածնունդ) — умовний термін[1][2][3][4] в культурознавстві та історичній науці, що позначає період історії вірменської культури з X по XIV століття.

Історія Вірменії
Zvartnots img 6965.jpg
Держави та утворення
Айраратське царствоВелика ВірменіяМала Вірменія
ЦопкСофенаМарзпанська ВірменіяВірменський емірат
Анійське царствоСюнікВаспураканТашир—Дзорагет
АрцахХаченКарсЦарство Варажнуні
КесунЕдесаМелітенаПірКілікія
Шах-АрменідиХамсАрранЧухур-СаадКарабах
Вірменська областьЕріванська губернія
Єлизаветпольська губерніяПерша Республіка
Вірменська РСРРеспубліка ВірменіяНКР
Війни та битви
Війни: ПарфіяТуреччинаГрузіяАзербайджанКарабах
Битви: ТигранакертАрташатРандеяАварайр
ВарнакертСеванМанцикертГарніБітліс
СардарапатАпаранКаракіліс
Релігії
ПоганствоМітраїзм
Вірменська апостольська церква
ПавликіаниТондракійціКатолицизм
Географія
Вірменія (ЗахіднаСхідна)
Вірменське нагір'яКілікія
Династії
ГайкідиЄрвандідиАрташесіди
АршакуніАрцрунідиБагратуні
РубенідиХетумідиЛузіньяниКюрикіди
Національно-визвольний рух
АрменаканГнчакДашнакцутюнФідаї
ЦегакронАСАЛАМіацум
Тематичні статті
ВірмениЕтногенезКультураМоваВірменське питання
ГеноцидВірменофобіяАмшенціДіаспора
СтолиціМатенадаранВірменознавствоВірменське ВідродженняШляхта
Хронологія

Портал «Вірменія»

Настав момент після вигнання арабів з Вірменії, коли 885 року внаслідок низки повстань вірменам нарешті вдалося відновити Вірменське царство на чолі з Ашотом I Багратуні, відзначивши початок нової золотої доби у вірменській історії[5]. Таким чином вже з середини IX[6] та X століття виникають передумови для вірменського Відродження[4]. В цей час виникли сприятливі умови для розвитку торгівлі, ремесел, відродження міського життя. При Ашоті III (953—977) столиця царства — місто Ані, перетворилася на одне з найбільших і найкрасивіших міст Сходу. Особливого розквіту Ані досяг протягом царювання Гагіка I (989—1020).

Діячі Вірменського ВідродженняРедагувати

Художня літератураРедагувати

 
Григор Нарекаці (рукопис 1173 року)

ІсторіографіяРедагувати

Богослов'яРедагувати

МовознавствоРедагувати

 
Ованес Воротнеці і Григор Татеваці, середньовічний рукопис

ФілософіяРедагувати

ПравоРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е Encyclopedia Americana. — Americana Corporation, 1965. — Т. 2. — С. 270.
  2. Краткая литературная энциклопедия / Гл. ред. А. А. Сурков. — М., 1968. — Т. 5. — С. 38.
  3. А. В .Десницкая, С. Д. Кацнельсон. Помилка: не задано параметр |заглавие= в шаблоні {{Статья}} // История лингвистических учений: средневековый Восток. — Л. : Наука, 1981. — С. 11.
  4. а б в г д Армянская Советская Социалистическая Республика — стаття з БСЭ (3 видання)
  5. Вірменське Відродження — стаття з Британника
  6. Литературный энциклопедический словарь. — М. : Сов. энциклопедия, 1987.
  7. Григор Магистр — стаття з БСЭ (3 видання)

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Армяне / Варданян Л.М., Саркисян Г.Г., Тер-Саркисянц А.Е.. — Наука, 2012. — С. 59. — 648 с. — ISBN 978-5-02-037563-5.
  • Чалоян В. К., Армянский ренессанс, Москва, 1963