Відкрити головне меню

Вірменська гіпотеза — теорія праіндоєвропейської батьківщини, яка базується на глоттальній теорії[en]. ЇЇ ще називають гіпотезою Гамкрелідзе-Іванова. За цією теорією праіндоєвропейська мова виникла на Вірменському нагір'ї за приблизно 4000 років до н. е.

Індоєвропейці

Індоєвропейські мови
Албанська  ·  Вірменська
Балтійські  ·  Кельтські
Германські  ·  Грецька
Арійські  ·  Італійські
Слов'янські  

мертві: Анатолійські ·  Палеобалканські (Дакська,
Фригійська, Фракійська) ·  Тохарські

Індоєвропейці
Албанці ·  Вірмени
Балти ·  Кельти ·  Германці
Греки ·  Індоарійці
Іранці ·  Романці ·  Слов'яни

історичні: Хетти ·  Кельти  ·  Германці  ·  Скіфи  · 
Іллірійці · 
Італіки  ·  Фракійці  ·  Тохари 

Протоіндоєвропейці
Мова ·  Суспільство ·  Релігія
 
Прабатьківщина індоєвропейців
Курганна гіпотеза ·  Анатолійська гіпотеза
Арктична гіпотеза · Вірменська гіпотеза · 
Курганна гіпотеза ·  Індійська гіпотеза · 
Теорія палеолітичної безперервності
Гіпотеза Меллорі
Гіпотеза неолітичної креолізації
 
Індоєвропеїстика

Гіпотеза про дві прабатьківщини індоєвропейців на території Вірменського нагір'я та в степах Східної Європи була сформульована ще у 1873 році Міллером і базувалася на близькості праіндоєвропейської мови з семіто-хамітськими та кавказькими мовами[1].

Вона ґрунтується на праці Тамаза Гамклерідзе та В'ячеслава Іванова «Індоєвропейська мова та індоєвропейці», де досліджується граматика і лексика гіпотетичної прамови всіх індоєвропейських мов, намічена реконструкція основних характеристик соціальної організації, релігії та матеріальної культури праіндоевропейців, а також — з використанням археологічних даних — розглядається питання про походження індоєвропейців[2].

КритикаРедагувати

Гіпотеза не була підтримана лінгвістами. Серед слабких місць теорії є:

  • некоректні зіставлення праіндоєвропейських коренів із семітськими і картвельськими, які є ключовою підставою для такої локалізації[3];
  • явна віддаленість вірменської мови від реконструйованої праіндоєвропейської мови, незважаючи на те, що вірмени мали б бути єдиними індоєвропейцями, які не мігрували і повинні були б краще за всіх зберегти індоєвропейську мову[4];
  • повна невідповідність запропонованої Івановим та Гамклерідзе схеми міграції до наявних археологічних даних[5];
  • на території Вірменського нагір'я нема половини й тварин, дерев і рослин, які вказані у списку флори і фауни Іванова-Гамклерідзе, і які вони рекоснтруювали в свій варіант праіндоєвропейської мови[6].

Книга, у якій була викладена теорія, після перекладу англійською мовою отримала критичні відгуки від інших індоєвропеїстів, у яких йшлося про відсутність фонологічної точності та непереконливість висновків, про наявність суперечностей і слабку аргументацію.

ПриміткиРедагувати

  1. Шрадер О. Сравнительное языковедение и первобытная история. Лингвистико-исторические материалы для исследования индогерманской древности. (1886). Изд. 3-е. М.: УРСС. 2011.
  2. Гамкрелидзе Т. В., Иванов Вячеслав Всеволодович. Индоевропейский язык и индоевропейцы, ч. 1 — 2. Тбилиси, 1984
  3. Дьяконов И. М. О прародине индоевропейских диалектов // Вестник древней истории. — Москва: Наука, 1982. — № 3—4. — С. 11—24, 3—30.
  4. Дьяконов И. М. О прародине индоевропейских диалектов // Вестник древней истории. — Москва: Наука, 1982. — № 3—4. — С. 11—24, 3—30.
  5. Дьяконов И. М. О прародине индоевропейских диалектов // Вестник древней истории. — Москва: Наука, 1982. — № 3—4. — С. 11—24, 3—30.
  6. Сафронов В. А. Индоевропейские прародины