Вінярський Михайло Борисович

Віня́рський Миха́йло Бори́сович (нар. 21 листопада 1912(19121121), Бобринець — 30 березня 1977) — український радянський кінорежисер, лауреат премії імені М. Ломоносова.

Михайло Борисович Вінярський
Народився	21 листопада 1912(1912-11-21) Бобринець
Помер	30 березня 1977(1977-03-30) (64 роки) Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Берковецьке кладовище
Громадянство	СРСР
Діяльність	кінорежисер
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії
Роки активності	1935 — 1974
Жанр	соціалістичний реалізм
Нагороди
IMDb	ID 0899151

Біографія

Народився 21 листопада 1912 у місті Бобринці. У 1935 році закінчив режисерський факультет ВДІКу (майстерня Сергія Ейзенштейна).

1935 року на практиці у знімальній групі «Аерограду» під рукою Олександра Довженка.

Навчання у Довженка тривало й після закінчення ВДІКу — Михайло Вінярський потрапив до режисерської лабораторії на Київській кінофабриці (РЛККФ). 1936 найбільш підготовлені режисери-лаборанти Вінярський та Ю.Солнцева отримали право на постановку першої повнометражної художньої картини — «Висунська республіка»; згодом зйомки цього фільму були унеможливлені.

До 1941 року і після війни працював на Київській студії художніх фільмів, з 1954 року — на Одеській кіностудії. З 1962 року — режисер Київської студії науково-популярних фільмів.

Могила Михайла Вінярського

Помер на 65-му році життя 30 березня 1977 року. Похований в Києві на Берковецькому кладовищі (ділянка № 28, 50°29′48.85″ пн. ш. 30°23′28.20″ сх. д.).

Творчість

Працював в ігровому й документальному кінематографі. Зняв фільми:

• «Аероград» (як режисер-практикант, 1935);
• «Тінь біля пірсу» (1955);
• «Координати невідомі» (1957);
• «Мрії здійснюються» (1959).
• «Вирок виносить історія» (1963);
• «Шлях до одного гола» (1965);
• «Шлях до антиречовини» (1966);
• «Техніка безпеки на залізницях» (1968);
• «Воді бути чистою» (1974).

Джерела

• persons.com.ua^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Повість полум'яних літ Олександра Довженка