Ві́нтерів зако́нфонетичний закон у балтійських і слов'янських мовах, що його 1976 року відкрив В. Вінтер[en] (стаття вийшла 1978 року). Суть закону полягає в тім, що «праіндоєвропейську послідовність "коротка голосівка + дзвінка змична шелестівка" відображено "подовженою акутованою голосівкою + дзвінкою змичною" в балто-слов'янській мові, у той час як праіндоєвропейську послідовність "коротка голосівка + дзвінка придихова змична" відображено "короткою голосівкою + дзвінкою змичною шелестівкою"»[1]. Даний закон не пояснює, чому утворилася саме акутована голосівка, а не циркумфлексована[2].

Матасовичеву гіпотезу, що дію Вінтерового закону обмежував відкритий склад, не підтверджують матеріали[3].

Суть ред.

Закон діяв здебільшого в закритому складі[4]:

Інколи дія Вінтерового закону поширювалася й на відкриті склади. Щоб це пояснити, Р. Матасович припустив, що на час дії закону такі слова ще містили ларингали, які вплинули на зміну[3]:

Винятки ред.

Якщо слово містило в собі сполуки -*ndn- або -*ngn-, то подовження голосного не відбувалося[3]:

Для слова ходъ > хід Ф. Кортланд припустив, що воно містило сполуку -*zd-, яка стримувала дію закону[3]:

Відносна хронологія ред.

Вінтерів закон діяв після втрати кінцевих шелестівок[5], адже в такій позиції його рефлексів немає:

Діяв до збігу приголосних *b, *d, *g, *gw з *bh, *dh, *gh, *gwh і до злиття в спільнослов'янській мові > [а][6].

Значення ред.

По-перше, Вінтерів закон пояснив різницю між рефлексами *b, *d, *g, *gw, перед якими закон діяв, і *bh, *dh, *gh, *gwh, перед якими не було жодного ефекту. По-друге, було роз'яснено різницю рефлексів між та : перше подовжилося в (> лит. [о], латис. [ā], укр. [а]), а друге в (> лит. [uо] = латис. [uо], але укр. [а]). Тобто та злилися в слов'янських мовах в одну фонему [а][6].

Акут у слові за Вінтеровим законом є ключовим аргументом на користь глотальної теорії[ru].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Kortland, Frederik (1988). Remarks on Winer's law. Studies in Slavic and General Lingulstics (Англійською). Amsterdam. с. 387. Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 5 березня 2018. 
  2. Sukač, Roman (2013). Introduction to Proto-Indo-European and Balto-Slavic Accentology [Вступ до протоіндоєвропейської та балто-слов'янської акцентології] (Англійською). Cambridge scholars publishing. с. 164. 
  3. а б в г Derksen, Rick (2002). On the reception of Winter's law (Англійською). Leiden University. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 7 березня 2018. 
  4. Kortlandt, Frederik (2009). Baltica & Balto-Slavica (Англійською). Amsterdam - New York: Editions Rodopi B.V. ISBN 978-90-420-2652-0. 
  5. Sukač, Roman (2013). Introduction to Proto-Indo-European and Balto-Slavic Accentology [Вступ до протоіндоєвропейської та балто-слов'янської акцентології] (Англійською). Cambridge scholars publishing. с. 135. 
  6. а б Quiles, Carlos (2009). A Grammar of Modern Indo-European, Second Edition (Англійською). с. 464-465.