Вінсент із Бове (фр. Vincent de Beauvais; 1184(1184), Боран-сюр-Уаз, Франція — 1264, Ройомон) — домініканський монах, католицький богослов, енциклопедист, філософ та педагог.

Вінсент із Бове
фр. Vincent de Beauvais
XIV ст.
Основні відомості
Народження 1184(1184)
Боран-сюр-Уаз
Країна: Королівство Франція
Конфесія: католицтво
Смерть: 1264(1264)
Ройомон
Праці й досягнення
Рід діяльності: педагог, письменник
Основні інтереси: теологія
Традиція/школа: схоластика
Титул: чернець
Значні роботи:
Список
  • Speculum maius (1263)
CMNS: Вінсент із Бове у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився 1184 (1194) року в Боран-сюр-Уазі[1].

Близько 1228 року вступив до ордену домініканців, близько 1246 року став субпріором домініканського монастиря в Бове. З кінця 1240-х років був прийнятий до двору французького короля Людовика IX як бібліотекар та капелан.

Помер 1264 року в абатстві «Ройомон[ru]»[1].

Праці ред.

 
«Speculum majus»

Головною працею Вінсента є універсальна енциклопедія гігантського обсягу «Зерцало велике» (Speculum majus). Енциклопедія складається з 4 частин:

  • Зерцало природне (Speculum naturale)
  • Зерцало віронавчальне (Speculum doctrinale)
  • Зерцало історичне (Speculum historiale)
  • Зерцало моральне (Speculum morale)

Енциклопедія містила багато інформації з філософії, історії, природничих наук. У ній коментувалися уривки з античних авторів, богословські труди. Загалом «Велике зерцало» являє собою систематизацію знань того часу з різних питань. Написана латиною, складається з 80 книг і 9885 глав. Це найзначніша енциклопедія Середньовіччя.

У першій частині розглядається широке коло природничих дисциплін — астрономія, алхімія, біологія тощо. У другій ідеться про богословські питання; у третій розглядається історія людства від створення світу до 1254 року; в четвертій — підіймаються питання моральності та моралі.

Енциклопедія була перекладена на безліч мов і мала великий вплив та авторитет протягом декількох століть.

Іншими роботами Вінсента є «Про напучування дітей знатних громадян» (De eruditione filorum nobilum) і «Про моральне напучування правителя» (De morale principis instutione).

Трактат «Про напучування дітей знатних громадян», створений близько 1246 року, розглядає такі питання: як знайти хорошого вчителя, що заважає і що сприяє навчанню, про спосіб навчання та переваги навчання в ранньому віці, тощо. Впродовж деякого часу Вінсент з Бове був ченцем в цистерціанському монастирі Ройомон неподалік від Парижа, де читав лекції та прагнув донести до слухачів найкраще з античної та християнської спадщини. Трактат «Про напучування дітей знатних громадян» був написаний для допомоги придворним вчителям на прохання королеви.

Примітки ред.

  1. а б Cf. Henri-Louis Duclos (abbé), Histoire de Royaumont: Sa fondation par Saint-Louis et son influence sur la France, Tome Premier, Ch. Douniol, Paris 1867, 696 p.; p. 240—244.(фр.)

Джерела ред.

  • Католическая энциклопедия. Изд. францисканцев. М., 2002.(рос.)
  • Е. Д. Смирнова, Л. П. Сушкевич, В. А. Федосик, Средневековый мир в терминах, именах, названиях. Мн.: «Беларусь», 2001.(рос.)

Посилання ред.