Вімінаціум

	Історія Сербії;
	Старчево; Винча;
	Сербія у Римській імперії;
	Біла хорватія; Білі серби; Рашка; Дукля/Зета; Захумл'є; Травунія; Сербська імперія; Моравська Сербія; Земля Бранковича; Битва на Косовому полі; Сербська деспотовина;
	Перша Габсбурзька Сербія; Друга Габсбурзька Сербія;
	Перше сербське повстання; Друге сербське повстання;
	Сербське князівство; Сербське королівство; Сербський фронт; Королівство Югославія; Сербія (1941–1944); Ужицька Республіка; \| СР Сербія;
	ФР Сербія; Сербія;
	Цей шаблон: переглянути; обговорити; редагувати;

Вімінаціум
Вімінаціум
	44°43′58″ пн. ш. 21°13′50″ сх. д. / 44.73277778002777438° пн. ш. 21.23055556002777777° сх. д.Координати: 44°43′58″ пн. ш. 21°13′50″ сх. д. / 44.73277778002777438° пн. ш. 21.23055556002777777° сх. д.
Країна	Сербія
Розташування	Сербія
Тип	археологічна пам'ятка і Муніціпії Стародавнього Риму
	Вімінаціум Вімінаціум (Сербія)
	Медіафайли у Вікісховищі

Віміна́ціум (лат. Viminacium або Viminatium)' — давньоримський військовий табір, місто і столиця римської провінції Мезія, руїни якого знаходяться на сході сучасної Сербії, у районі сучасного міста Костолац, за 12 км від міста Пожаревац.

Місто засноване у I столітті н. е. і за оцінками налічувало близько 40 000 жителів, що робить його одним з найбільших міст відповідної епохи. Місто знаходилося на римській дорозі Віа Мілітаріс (лат. Via Militaris). В ньому функціонував свій монетний двір, що виготовляв монети виключно для потреб міста.

Вімінаціум був спустошений племенами гунів у V столітті, але був заново відбудований імператором Юстиніаном. Після захоплепння міста племенами слов'ян у VI столітті Віміна́ціум був зруйнований остаточно.

Місце археологічних розкопок займає 450 га й налічує зруйновані храми, вулиці, площі, амфітеатр, палаци, іподром і римські лазні^[1]. Перші розкопки у Вімінаціумі провів у 1882 р. Михайло Валтрович, який очолював тоді першу у Сербії кафедру археології.