Відкрити головне меню

Вілянув (пол. Wilanów) — район (дільниця) Варшави, розташований на лівому березі Вісли та на півдні польської столиці. Площа дільниці становить 36,73 км2. На півночі межує з дільницею Мокотув (пол. Mokotów), на заході — з дільницею Урсинув (пол. Ursynów), на сході — з дільницею Вавер (пол. Wawer) (розташована на правому березі Вісли). На півдні проходить адміністративна межа Варшави. Станом на 31 грудня 2015 на території дільниці Вілянув проживає 30183 мешканця, серед них 1784 — тимчасові.

Вілянув
—  Дільниця Варшави  —
Вілянівський палац
Вілянівський палац
Герб Вілянув
Герб
Координати: 52°10′ пн. ш. 21°05′ сх. д. / 52.167° пн. ш. 21.083° сх. д. / 52.167; 21.083
Країна Польща
Воєводство Мазовецьке
Повіт/Місто Варшава
Головні місця Вілянівський палац, Музей Плакату
Уряд
 - Голова Рафал Мястовський
Площа
 - Повна 36,73 км²
Населення (2015)
 - Усього 30 183
 - Густота 821,8/км²
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Телефонний код(и) +48 22
Веб-сайт: wilanow.pl
Location of Wilanów within Warsaw
Location of Wilanów within Warsaw

Зміст

ІсторіяРедагувати

Вперше згадується в офіційних документах на початку XIII століття під назвою Мілянув (пол. Milanów). До кінця 30-х років XIV століття поселення Мілянув було власністю монахів-бенедиктинців, у 1338 воно перейшло у власність Тройдену, який мав титул князя черського та сохачевського. У цьому ж столітті власником поселення став мазовецький князь Казимир, який, в свою чергу, отримав його у володіння від лицаря Станіслава зі Стшельчикова. Власники Мілянова змінювалися досить часто. У 1677 Мілянув перейшов у власність руському воєводі Мареку Матчинському, який, до того ж, був коронним підскарбієм та другом короля Яна Собеського.

Ян Собеський за допомогою Матчинського збудував у Мілянові резиденцію, наближену за особистим бажанням короля до західноєвропейських зразків, яка отримала назву Вілла Нова (італ. Villa Nova). Західна архітектурна традиція гармонійно співіснує в ній з античною та польською. Від назви палацу й походить нинішня назва спочатку населеного пункту, а потім — і столичної дільниці. До моменту смерті короля Яна Собеського у 1696 Вілла Нова двічі перебудовувалася.

Після смерті Яна Собеського темпи розвитку палацу та всього поселення значно сповільнилися. Друга хвиля розвитку почалася у 1720, коли власницею стала дружина великого коронного гетьмана Ельжбета Сенявська. Вілянув активно розбудовувався і при її доньці, Ізабеллі Любомирській, і при онуці Александрі Любомирській (після укладення шлюбу — Потоцькій). Робота над палацом була повністю завершена у 1870. У 1892 став власністю графа Браницького, до часів Другої світової війни палац належав його нащадкам. В часи Першої та Другої світової війни був розграблений та частково зруйнований. У 1945 був націоналізований та включений до складу Національного музею у Варшаві.

На початку XIX століття були побудовані «філії» палацу Вілянув — Морисін (пол. Morysin), Натолін (пол. Natolin) та Ґуцін (пол. Gucin), названі на честь нащадків Станіслава Потоцького (чоловіка Александри Любомирської).

Наприкінці XIX століття Вілянув — популярне місце відпочинку серед жителів польської столиці. У 1891 до Вілянува почала прокладатися залізнична колія, у 189294 туди почали курсувати потяги — спочатку використовувалася кінна тяга, невдовзі потім її замінили локомотивами.

У 1951 включений до складу Варшави. З 1976 по 1994 — частина дільниці Мокотув. З 1994 по 2002 — столична ґміна Варшава—Мокотув. З 2002 — одна з вісімнадцяти дільниць Варшави.

Походження назвиРедагувати

Початкова назва — Міляново (пол. Milanowo), або Мілянув. У середньовічних записках зустрічаються також назви Милинов (пол. Mylynow), Мільоново (пол. Milonowo) та Мільонув (пол. Milonów). Походить від власних назв Мільон (пол. Milon) та Мілян (пол. Milan), які, в свою чергу, ймовірно, походять від імен Мілослав, Мілобрат та ін.

Сучасний варіант — Вілянув — найімовірніше пов'язаний з палацом Вілла Нова, побудованим у XVII столітті.

Палац Вілла НоваРедагувати

 
Вілянівський палац. Художник Зиґмунт Фоґель. 1791-92

Палац Вілла Нова у Вілянуві є одним із найцінніших пам'ятників польської національної культури. Він був улюбленою літньою резиденцією короля Яна III Собеського. У 1805 там почав діяти один із перших музеїв Польщі — тоді Станіслав Потоцький, видатний діяч епохи Просвітництва, відкрив свою резиденцію для відвідувачів. Під час Другої світової війни та гітлерівської окупації Польщі у палаці розміщувалися місцеві відділи СС. 12 вересня 1944 останні власники палацу — представники роду Браницьких — були евакуйовані німецькими військами до Нєборова (пол. Nieborów), звідки після повалення нацистського режиму в Німеччині були вивезені співробітниками НКВС до СРСР. У 1945 був переданий у державну власність. У 1954 на території палацу були проведені генеральний ремонт і консервація багатьох пам'ятників.

Палац є одним з найкрасивіших пам'ятників європейського бароко. Тут також проводяться культурні події, а у прилеглих садах люблять прогулюватися жителі польської столиці. Є одним з небагатьох пам'ятників у Варшаві, що майже не постраждали під час Другої світової війни.

 
Церква св. Анни
 
Мавзолей Потоцьких
 
Парк біля Вілянівського палацу

Поділ на райониРедагувати

Офіційно Вілянув ділиться на вісім районів:

  • Вілянув Високі (пол. Wilanów Wysoki)
  • Вілянув Нізкі (пол. Wilanów Niski)
  • Вілянув Крулєвський (пол. Wilanów Królewski)
  • Блоні Віляновські (пол. Błonia Wilanowskie)
  • Повсінек (пол. Powsinek)
  • Завади (пол. Zawady)
  • Кемпа Завадовська (пол. Kępa Zawadowska)
  • Повсін (пол. Powsin)

Однак є ще традиційний поділ Вілянова, який значно відрізняється від офіційного. За ним район Завади ділиться на такі одиниці:

  • Надвілянувка (пол. Nadwilanówka)
  • Надвіслянка (пол. Nadwiślanka)
  • власне Завади
  • Бартики (пол. Bartyki)

Кемпа Завадовська визначена правильно.

Повсін ділиться на такі одиниці:

  • Замость (пол. Zamość)
  • Лятошки (пол. Latoszki)
  • Ліси (пол. Lisy)
  • Кемпа Лятошкова (пол. Kępa Latoszkowa)

На території району Блоні Віляновські розрізняють такі одиниці:

  • Воліца (пол. Wolica)
  • Натолінський парк (пол. Park Natoliński)

До складу району Вілянув Крулєвський входить Морисін.

Вілянув Нізкі та Вілянув Високі за традиційним поділом об'єднуються в один район.

КордониРедагувати

Вілянув межує:

Найголовніші місця та пам'ятникиРедагувати

  • Вілянівський палац
  • Палацово-парковий ансамбль у Натоліні (пол. Zespół pałacowo-parkowy w Natolinie)
  • Музей Плакату (пол. Muzeum Plakatu w Wilanowie)
  • Мавзолей Станіслава Костки й Александри Потоцьких (пол. Mauzoleum Stanisława Kostki i Aleksandry Potockich)
  • Вілянівський цвинтар (пол. Cmentarz w Wilanowie)
  • Храм Провидіння Божого (пол. Świątynia Opatrzności Bożej)
  • Церква св. Анни (пол. Kościół św. Anny)
  • Церква св. Єлизавети (пол. Kościół św. Elżbiety)
  • Варшавська мечеть
  • Містечко Вілянув (пол. Miasteczko Wilanów)
  • Затока червоних свиней (пол. Zatoka czerwonych świń)

Природні заповідникиРедагувати

  • Природний заповідник Морисін (пол. Rezerwat przyrody Morysin)
  • Скарпа Урсиновська (пол. Rezerwat krajobrazowy Skarpa Ursynowska)
  • Натолінський ліс (пол. Rezerwat przyrody Las Natoliński)
  • Завадовські острови (пол. Wyspy Zawadowskie)

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати