Вільям Пірс Роджерс
Вільям Пірс Роджерс (англ. William Pierce Rogers; 23 червня 1913, Норфолк, Нью-Йорк, США — 2 січня 2001, Бетесда, округ Монтґомері, штат Меріленд, США) — американський політик і державний діяч.
| Вільям Пірс Роджерс | |
|---|---|
 | |
| Народився |
23 червня 1913[1][2][…] Норфолк, Сент-Лоуренс, Нью-Йорк, США |
| Помер |
2 січня 2001[1][2][…] (87 років) Бетесда, Монтґомері, Мериленд, США |
| Поховання | Арлінгтонський національний цвинтар[4] |
| Країна |
 США |
| Діяльність | дипломат, адвокат, політик |
| Alma mater | Колгейтський університетd і Cornell Law Schoold |
| Знання мов | англійська[5][6] |
| Учасник | Друга світова війна |
| Посада | генеральний прокурор США, державний секретар США і заступник Генерального прокурора США |
| Військове звання | лейтенант-коммандерd |
| Партія | Республіканська партія США |
| Конфесія | пресвітеріанство |
| Автограф |
 |
| Нагороди |
 |
Біографія ред.
Закінчив Колгейтський університет і юридичний факультет Університету Корнелла. З 1938 по 1942 працював обвинувачем в основному в справах про організовану злочинність в Нью-Йорку. У 1942 вступив на службу у флот. Служив на авіаносці USS Intrepid (CV-11), брав участь у битві за Окінаву. Його останнім званням було капітан-лейтенант.
Після війни працював юристом в комісіях Сенату США. У 1950 Роджерс став партнером в Нью-Йоркській юридичній фірмі Dwight, Royall, Harris, Koegel & Caskey.
З 1953 обіймав посаду заступника міністра юстиції в адміністрації президента Ейзенхауера. З 1957 по 1961 — міністр юстиції США. На цій посаді завзято боровся з расовою сегрегацією, підтримував жорсткі заходи щодо забезпечення виконання закону 1957 Civil Rights Act, що передбачав створення змішаних біло-чорних шкіл. Був близьким радником Ніксона, який обіймав посаду віце-президента при Ейзенхауері.
З 1961 по 1969 займався приватною юридичною практикою. З 22 січня 1969 по 3 вересня 1973 займав посаду державного секретаря в адміністрації Ніксона. Серед іншого, намагався домогтися тривалого миру в Арабо-ізраїльському конфлікті, запропонувавши так званий план Роджерса. Вважався лояльним співробітником Ніксона, незважаючи на те, що частина його повноважень була узурпована президентським радником з національної безпеки Генрі Кіссінджером. Нагороджений Президентською медаллю свободи і вийшов у відставку в 1973.
Очолював президентську комісію з розслідування причин загибелі шатла Челленджер.
Помер від хвороби серця в 2001, похований на Арлінгтонському національному цвинтарі.
Література ред.
- В. І. Головченко. Роджерс Вільям Пірс // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
Примітки ред.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ https://ancexplorer.army.mil/publicwmv/index.html#/arlington-national/
- ↑ https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/215926627
- ↑ CONOR.Sl
Посилання ред.
- Вільям Пірс Роджерс на сайті Find a Grave (англ.)