Відкрити головне меню

Вільям Петті-Фіцморіс (англ. William Petty-FitzMaurice), перший маркіз Ленсдаун, 2-й граф Шелберн (2 травня 1737 — 7 травня 1805) — британський державний діяч, член партії вігів, 14-й прем'єр-міністр Великої Британії.

Вільям Петті-Фіцморіс
William Petty-FitzMaurice
Вільям Петті-Фіцморіс
Прапор
14-й Прем'єр-міністр Великої Британії
4 липня 1782 — 2 квітня 1783
Монарх: Георг III
Попередник: Чарльз Вотсон-Вентворт
Наступник: Вільям Кавендіш-Бентінк, 3-й герцог Портлендський
 
Партія: Віги
Освіта: Оксфордський університет
Народження: 2 травня 1737(1737-05-02)
Дублін, Королівство Ірландія
Смерть: 7 травня 1805(1805-05-07) (68 років)
Лондон, Англія, Велика Британія
Громадянство: Королівство Велика Британія
Батько: Джон Фіцморіс
У шлюбі з: леді Софія Картерет (пом. 1771)
леді Луїза Фіцпатрік
Діти: син Джон Генрі Петті (1765)
син Генрі Петті-Фіцморіс (1780)
дочка Луїза Петті-Фіцморіс (1789)
 
Військова служба
Приналежність: Збройні сили Великої Британії
Рід військ: Сухопутні війська
Звання: полковник
Нагороди:

Медіафайли у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Народився 2 травня 1737 року в Дубліні, Ірландія у родині Джона Фіцморіса. Освіту здобув в Оксфорді. У подальшому служив в армії, дослужився до звання полковника.

Був двічі одружений, мав двох синів і одну дочку[1].

Помер 7 травня 1805 року в Лондоні[1].

Політична діяльністьРедагувати

Вперше став членом парламенту Великої Британії 2 червня 1760 року[1].

У 17821783 роках займав посаду голови палати лордів.

Кільки разів входив до складу кабінету. У 17661768 роках був державним секретарем у справах колоній і намагався провадити миротворчу політику стосовно Америки, але не мав схвалення решти членів уряду та вийшов у відставку[2].

У період з 4 липня 1782 до 2 квітня 1783 року очолював кабінет.

ПриміткиРедагувати