Вільям Коноллі

ірландський політик

Вільям Коноллі (англ. William Conolly, 9 квітня 1662 — 30 жовтня 1729), також відомий як спікер Коноллі — відомий ірландський політик, комісаром прибутків Ірландії, юрист і землевласник, спікер Палати громад парламенту Ірландії.

Вільям Коноллі
Народився 9 квітня 1662(1662-04-09)
Баллішаннон, Донегол, Ольстер, Ірландія
Помер 30 жовтня 1729(1729-10-30) (67 років)
Поховання Tea Lane Graveyardd
Діяльність політик
Посада член Палати громад Ірландіїd і Member of the Privy Council of Irelandd
У шлюбі з Katherine Conollyd

Життєпис ред.

Кар'єра ред.

Вільям Коноллі народився в родині власника трактиру Патріка Коноллі в Баллішанноні, графство Донегол. Патрік Коноллі був уродженцем графства Монаган і належав до клану О'Конгалайх (ірл. — Ó Conghalaigh) з території, що колись нажела ірландському королівству Айргіалла (ірл. — Airgíalla). Патрік оселився в графстві Донегол, прийняв протестантську віру, перейшов до англіканської церкви. У нього було багато дітей, в тому числі: Вільям, Патрік, Х'ю, Фелім і Теді. Він відклав достатньо грошей, щоб відправити Вільяма до Дубліна вивчати право. Вільям Коноллі отримав юридичну освіту і став адвокатом в 1685 році у віці двадцяти трьох років.

Вільям Коноллі працював адвокатом у Дубліні. У 1694 році він одружився з Кетрін Конінгем — донькою генерала сера Альберта Конінгема. Конінгеми були ольстерською шотландською родиною, що походила з Маунтчарльза (вимовляється як «Маунт-чар-лісс»), що в графстві Донегол. Пізніше родина оселилася в замку Слейн у графстві Міт у 1780-х роках, де Конінгеми й досі проживають. У них не було дітей, і після смерті Кетрін у 1752 році маєтки успадкував Вільям Джеймс Коноллі, його племінник, син його брата Патріка.

Вільям Коноллі заробив свій капітал завдяки торгівлі конфіскованою в ірландців та католиків землею. Ця земля була конфіскована в ірландців та англо-ірландським католикам, що були прибічниками скинутого короля Англії, Шотландії та Ірландії Якова ІІ. Після перевороту — так званої «Славетної революції» почались так звані вільямітські або якобітські війни в 1688—1691 роках, в яких католики та ірландці (що були переважно католиками) підтримали Якова ІІ, а протестанти та англійці підтримали нового короля Вільгельма ІІІ Оранського. Яків ІІ програв і в Ірландії почались масові конфіскації земель та маєтків. Цим скористались авантюристи, що переподували конфісковані землі і стали скоробагатьками. Близько 600 000 ірландських акрів було конфісковано для продажу для оплати витрат на війну (еквівалентно 972 000 статутних акрів), майже 5 % площі Ірландії. Вільям Коноллі був найбільшим індивідуальним покупцем, зокрема купивши 3300 акрів у графстві Міт, які були призначені графу Альбемарл.

Вільям Коноллі побудував перший крилатий Палладіанський будинок в Ірландії — замок Кастелтаун-Хаус в Келбрідж, графство Кілдер. Будівництво почалось в 1722 році. Вільям Коноллі наказав, щоб кожна частина замку повинна бути зроблена з ірландських матеріалів. Його дублінський таунхаус знаходився на Кепел-стріт, тоді наймоднішій частині міста. Він також замовив будівлю колишньої митниці (нині на цьому місці стоїть готель «Кларенс») та будівлю ірландського парламенту, першу в світі будівлю, спеціально розроблену для двопалатного парламенту.

Вільям Коноллі був найважливішим із «гробарів» — керівників урядових справ у Палаті громад Ірландії на початку XVIII століття. Він був пов'язаний з поміркованою фракцією вігів і йому протистояла фракція Бродріка з Корка. Він був депутатом парламенту від округи Донегол з 1692 по 1703 рік, а потім від округи Деррі до своєї смерті в 1729 році. У 1703 і 1713 роках він також був обраний від Ньютауна Лімаваді, а в 1727 році від Баллішаннона, але кожного разу відмовлявся від депутатського мандату.

Він був спікером Палати громад Ірландії та комісаром прибутків Ірландії з 1715 року до своєї смерті в 1729 році. Його ім'я писалося «Коноллі», а не більш звичне Конноллі, що в кінцевому підсумку походить від ірландського прізвища і назви клану О'Конгайле (ірл. — O Conghaile). Після його смерті архієпископ Бултер оцінив прибутки Коноллі в 1729 році в 17 000 фунтів стерлінгів на рік, що на той час було величезною сумую. Його вдова Кетрін продовжувала жити в багатстві та розкошах в Каслтауні до своєї смерті в 1752 році. У 1740-х роках вона побудувала розкішні будинки «Чудовий Барн» і «Коноллі Фоллі». Потім їхні маєтки ненадовго перейшли до племінника Вільяма Коноллі — Вільяма Молодшого, а потім до його внучатого племінника Тома Коноллі, депутата парламенту, відомого як «Сквайр Том», який був одружений з леді Луїзі Коноллі. На його пам'ять назвали паб у Селбриджі «Бар спікера» (англ. — «The Speaker's Bar»). У Фірхаусі, Дублін, також є паб під назвою «Спікер Коноллі» (англ. — «The Speaker Conolly»), названий на його честь.

Багатство ред.

На момент смерті Вільям Коноллі вважався найбагатшою людиною в Ірландії. Його маєток площею 30 586 акрів у місці його народження в Баллішанноні, графство Донегал у 1718 році оцінили в 32 000 фунтів стерлінгів і 500 фунтів стерлінгів прибутків на рік. Його маєток площею 10 360 акрів у Ратфарнгемі, графство Дублін, у 1723 році оцінили в 62 000 фунтів стерлінгів. Його маєток площею 809 акрів Лейксліп, графство Кілдер у 1728 році разом з іншими об'єктами нерухомості в Дубліні оцінили в 12 000 фунтів стерлінгів. Його власність площею 2300 акрів у Селбріджі була куплена в 1709 році у Томаса Донгана, ІІ графа Лімерик. До своєї смерті він володів 148 487 акрами землі, що приносило прибуток 14 926 фунтів стерлінгів на рік. Резиденція Коноллі «Кліфф-Хаус» на березі річки Ерн між Белліком, графство Фермана і Баллішаннон, графство Донегал, була знесена в рамках схеми гідроелектрики Ерн, що побудувала гідроелектростанції Кліфф і Кетлінс Фолл. Кліфська гідроелектростанція була побудована на місці «Кліфф-Хаус» і введена в експлуатацію в 1950 році.

Галерея ред.

Джерела ред.

  • Walsh, P. The Life of William Conolly Irish Historical Monographs (2010) ISBN 978-1-84383-584-4
  • B.H. Blacker, 'Conolly, William (died 1727)', Dictionary of National Biography (1885—1900), Vol. 12.
  • S. Lewis, A Topographical Dictionary of Ireland, 2 vols (S. Lewis & Co., London 1837), I, pp. 319-20 (Google).
  • P. McNally, 'Conolly, William (1662—1729), Speaker of the Irish House of Commons', Oxford Dictionary of National Biography (2004).
  • The Conolly Papers — Public Record Office of Northern Ireland
  • Boylan, Lena, The Conollys of Castletown: A Family History, Irish Georgian Society Bulletin, Vol X!.4, Oct — Dec 1968.
  • Malcomson A.P.W.; Nathaniel Clements, Government and the Governing Elite in Ireland, 1725—1775, 4 Courts Press,2005, ISBN 1-85182-913-X
  • Wilson, Rachel, Elite Women in Ascendancy Ireland, 1690—1745: Imitation and Innovation (Boydell and Brewer, Woodbridge, 2015). ISBN 978-1783270392
  • Nelson D. Lankford, ed., An Irishman in Dixie: Thomas Conolly's Diary of the Fall of the Confederacy, University of South Carolina Press, 1988.