Відкрити головне меню

Ві́льхівці (також Вільховець, пол. Olchowiec) — село Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща. Колишнє бойківське село, в рамках договору обміну територіями 1951 року все українське населення насильно переселено, зокрема до колгоспу Жовтневого району (Миколаївської області)[1].

село в Польщі[d]
Вільхівці
пол. Olchowiec


Координати 49°17′58″ пн. ш. 22°31′25″ сх. д.H G O

Країна Flag of Poland.svg Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Бещадський повіт
Ґміна ґміна Чорна
Дата заснування 1589
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-710
Автомобільний код RBI
Код SIMC 0347985
GeoNames 763309
Вільхівці. Карта розташування: Польща
Вільхівці
Вільхівці
Вільхівці (Польща)
Вільхівці. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Вільхівці
Вільхівці
Вільхівці (Підкарпатське воєводство)

Історія селаРедагувати

Село засноване на волоському праві до 1589 року у володіннях Кмітів. Під кінець ХІХ століття тут існували два фільварки) — в горішньому і долішньому кінцях села, корчма і млин[2].

З 1939 до 1951 село відносилось до Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області України (відійшло до Польщі відповідно до договору обміну територіями 1951 року).

Після примусового переселення в селі ніхто не оселився. В 1960-х роках, після прокладання шосе № 894 (воєводської дороги) з Гошова до Чорної, в селі організували держгосп і звели робітничий готель[2].

НаселенняРедагувати

У 1921 році у Вільхівцях було 55 будинків і проживало 232 мешканці (187 греко-католиків, 32 римо-католики, 12 юдеїв)[2].

Примусове переселення 1951 рокуРедагувати

 
Адміністративна карта новоутвореного Устрицького повіту, січень 1952 року

У 1951 році, після обміну територіями, з села насильно переселено 86 сімей, зокрема 85 сімей до колгоспу «Ґвардія Ілліча» Жовтневого району Миколаївської області[1].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Кляшторна, Наталя (2006). Акція-51. Останні свідки. Вінниця: ДП «ДКФ». с. 192. ISBN 966-7151-67-0. 
  2. а б в Кляшторна, Наталя (2006). Акція-51. Останні свідки. Вінниця: ДП «ДКФ». с. 166. ISBN 966-7151-67-0. 

ПосиланняРедагувати