Відкрити головне меню

Вільхівка (Іршавський район)

Вільхі́вка — село в Україні, в Закарпатській області, Іршавському районі.

село Вільхівка
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Іршавський район
Рада/громада Вільхівська сільська рада
Код КОАТУУ 2121986401
Основні дані
Населення 1857
Площа 4,930 км²
Густота населення 380 осіб/км²
Поштовий індекс 90141
Телефонний код +380 3144
Географічні дані
Географічні координати 48°15′48″ пн. ш. 23°03′56″ сх. д. / 48.26333° пн. ш. 23.06556° сх. д. / 48.26333; 23.06556Координати: 48°15′48″ пн. ш. 23°03′56″ сх. д. / 48.26333° пн. ш. 23.06556° сх. д. / 48.26333; 23.06556
Середня висота
над рівнем моря
178 м
Місцева влада
Адреса ради 90141, Закарпатська обл., Іршавський р-н, с.Вільхівка, вул.Центральна,26а , тел. 45-2-45
Карта
Вільхівка. Карта розташування: Україна
Вільхівка
Вільхівка
Вільхівка. Карта розташування: Закарпатська область
Вільхівка
Вільхівка
Мапа

У південно-західному напрямі від Вільхівки, в урочищі Галині Гори – поселення епохи неоліту. Закарпаття є третім місцем у Карпатському басейні, де відомий обсидіан – природний матеріал вулканічного походження, яким торгували первісні люди. Сірий і чорний обсидіан відомий тут з ХІХ століття.

Обсидіан виявили під час опису експонатів музейного фонду. І це змінило чимало. Сьогодні музей став єдиним в Україні власником археологічного експонату, вік якого сягає 8 тисяч років.

Вперше Вільхівка згадується в писемних джерелах другої половини XVI століття. Село було відоме як центр гончарного промислу. У 1910 році в селі жило 1255 жителів, в основному українці, зі значною німецькою меншиною.

Церква Покрови пр. богородиці. 1839.

У 1751 р. згадується дерев’яна церква з двома дзвонами, оздоблена старими образами, мальованими на дошках та полотні. В 1775 р. говорять про дерев’яну церкву, збудовану вірниками в 1574 р. на подарованій ділянці.

Тепер в селі на високому схилі стоїть мурована базилічна церква. Над входом дві дати: 1846 – рік завершення будівництва та дата останнього ремонту у 1981 р. У вівтарі на стіні є напис про малювання церкви у 1974 р. за священика Василя Кормоша, голови церковної общини Ю. І. Кормоша, помічника І. В. Кормоша, касира В. В. Похила, церківника І. М. Березная, дяка П. І. Кормоша. Малювання виконали Д. В. Мешко, Є. Д. Мешко та О. М. Селіванов.

У каркасній дзвіниці біля церкви є три дзвони, виготовлені Октавом Вінтером у 1921 р.

На бетонному хресті 1913 р. виписано ім’я майстра – Миколи Керечанина.

Уродженцем села є заслужений майстер народної творчості України Газдик Василь Іванович.

ПосиланняРедагувати