Відкрити головне меню

У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Адам.

Вільгельм Адам
Wilhelm Adam
Bundesarchiv Bild 183-H04143, Wilhelm Adam.jpg
Народження 15 вересня 1877(1877-09-15)
Німецька імперія Ансбах, Королівство Баварія
Смерть 8 квітня 1949(1949-04-08) (71 рік)
ФРН Гарміш-Партенкірхен, Баварія
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність Імперська армія Німеччини Райхсгеер
Рейхсвер Рейхсвер
Вермахт Вермахт
Вид збройних сил Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Рід військ залізничні війська
інженерні війська
піхота
Освіта Баварська військова академія
Роки служби 18971938
19391943
Звання Generaloberst (Wehrmacht) 8.svg Генерал-полковник
Командування 7-й військовий округ
7-й армійський корпус
Truppenamt
Війни / битви
Нагороди
Медаль принца-регента Луїтпольда
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За заслуги» (Баварія)
Орден Альберта (Саксонія)
Великий офіцер ордена Заслуг (Чилі)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Орден Заслуг (Угорщина)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Вільгельм Адам у Вікісховищі?

Вільгельм Адам (нім. Wilhelm Adam; нар. 15 вересня 1877, Ансбах, Королівство Баварія — пом. 8 квітня 1949, Гарміш-Партенкірхен, Баварія) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник Вермахту (1939). Начальник військового управління Веймарської республіки (1930—1933) (нім. Truppenamt). В молоді роки проходив службу в інженерних військах. У часи Першої світової війни бився на Західному фронті. Після війни проходив службу у збройних силах Веймарської республіки. Командував дивізією, корпусом, округом. З 1938 року у відставки, вдруге покликаний до армії напередодні Другої світової, але активної участі у війні не брав.

БіографіяРедагувати

Вільгельм Адам народився 15 вересня 1877 року в баварському місті Ансбах у родині торговця Теодора Ігназія Адама та дружини Марії Маргарети Енгерер. 1897 році після завершення гуманістичної гімназії, поступив на військову службу волонтером у залізничний батальйон баварської армії. 1899 році йому присвоєне звання лейтенант. З вересня 1902 року проходив службу в баварському телеграфному батальйоні. З 1907 по 1910 року Адам проходив навчання у Баварській військовій академії, що дало йому кваліфікацію для отримання посади в Генеральному штабі.

З 1912 і до початку Першої світової війни командир саперного взводу та інженерної роти 3-го Баварського інженерного батальйону.

З початком війни у складі батальйону гауптман Адам брав участь у бойових діях на Західному фронті в Лотарингії та у Франції. Пізніше він служив у різних дивізійних та армійських штабах. У грудні 1917 року його підвищили в майори. В останні місяці війни командир 17-го Баварського інженерного батальйону. Адам був нагороджений кілька разів під час війни, в тому числі обома ступенями Залізного хреста.

Після закінчення війни та розпаду Німецької імперії Адам служив на різних посадах у Рейхсвері, на посадах, як-то офіцер зв'язку при Баварському військовому міністерстві та командир піхотного батальйону 20-го піхотного полку. З 1 жовтня 1925 року начальник штабу 7-ї дивізії, а з 1 квітня 1928 року — командир 19-го піхотного полку Веймарської республіки.

1 жовтня 1930 року генерал-майор Вільгельм Адам був призначений Начальником військового управління (Truppenamt — прихований орган військового управління збройними силами Веймарської республіки — аналог Великого Генерального штабу, забороненого Версальським мирним договором). 1 грудня 1931 року йому присвоїли звання генерал-лейтенант.

1 жовтня 1933 року генерала Адама призначили командиром 7-ї піхотної дивізії, по-суті баварська армія в мініатюрі, та одночасно командувачем військами VII військового округу. 1935 році у рамках ремілітаризації, розпочатої нацистами після приходу Гітлера до влади, Адам отримав звання генерала від інфантерії і посаду командувача VII корпусу. З 1 жовтня того ж року він прийняв керівництво над новоствореної Військової академією вермахту, що означало для нього опалу після інциденту коли він виступив з критикою свого начальника, військового міністра Вернера фон Бльомберга.

Весною 1938 року його перевели на посаду командувача 2-ю групою армій в Касселі навесні 1938 року що стало його останнім призначенням. У жовтні 1938 року, після Судетської кризи, подав рапорт на звільнення. 10 листопада 1938 році він був звільнений з дійсної військової служби і 31 грудня 1938 року вийшов у відставку у званні генерал-полковника.

26 серпня 1939 року Адам був знову покликаний на службу, але ніяких великих посад він не посідав. 1943 остаточно залишив військову службу.

8 квітня 1949 року Вільгельм Адам помер у Гарміш-Партенкірхені, у віці 71 року.

НагородиРедагувати

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Friedrich-Christian Stahl: Generaloberst Wilhelm Adam. In: Gerd R. Ueberschär (Hrsg.): Hitlers militärische Elite. Band 1. Primus, Darmstadt 1998, ISBN 3-89678-083-2, S. 1-8.
  • Gerd F. Heuer: Die Generalobersten des Heeres. Inhaber höchster deutscher Kommandostellen. Moewig, Rastatt 1988, ISBN 3-8118-1049-9, S. 1-8.
  • Fritz von Siegler: Adam, Wilhelm. В: Neue Deutsche Biographie (NDB). Том 1, Duncker & Humblot, Berlin 1953, S. 53 f.
  • Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати