Віллі Меркль
Віллі Меркль (нім. Willy Merkl; 1900—1934) — німецький альпініст, керівник-учасник двох експедицій на вершину Нанга-Парбат (8125 м) Кашмірських Гімалаїв (1932, 1934). Загинув від переохолодження і виснаження під час сходження, імовірно, 16 липня 1934 року в висотному таборі (7100 м) після тривалої негоди.
| Віллі Меркль | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Громадянство |
.svg){kind=small} Німеччина |
| Народження |
6 жовтня 1900 Німеччина |
| Смерть |
16 липня 1934 гора Нанга-Парбат |
| Спорт | |
| Вид спорту | альпінізм |
| Участь і здобутки | |
Коротка біографія ред.
Точних біографічних відомостей про ранні роки життя немає. Віллі Меркль народився в Німеччині 6 жовтня 1900 року. Наприкінці Першої світової війни був призваний в армію, служив рядовим. На початку 1920-х закінчив технічний коледж у Нюрнбергу. Працював технічним інспектором на залізниці в Аугсбурзі. У 1920-х роках здійснив близько сорока першопроходжень нових альпіністських маршрутів в східних і західних Альпах, з яких багато разом зі своїм другом Вільгельмом Вельценбахом[1][2].
Серед найвідоміших альпійських маршрутів які він пройшов: східна стіна вершини Флешбанк[en], діретіссіма західної стіни Тотенкірхл[de] (по «каміну дюльфера»), північна і північно-західна стіни Кляйне-Хальт[de], західне ребро Предігтштуль[de]. Здійснив першосходження на Міїхлштурзхорн (нім. Miihlsturzhorn) по південній стіні, Саухорн (нім. Sauhorn) по північному гребеню і Ротхорн (нім. Rothorn) по північному контрфорсу. Географія місць його сходжень охоплювала такі місця Альп як Берхтесгаден, Лофер, Леоганг, Таннгайм, Карвендель. У 1924—1926 роках Меркль їздив у Доломіти, де пройшов маршрут Treussriss на Кляйнсте-Цінне[nl], першим здолав південну стіну Пунта-Чіветта[it], а трохи пізніше її північний гребінь, здійснив друге сходження на Торре-дель-Диявол (італ. Torre del Diavolo) (2598 м) (масив Cadini di Misurina[it]). 1928 року став учасником першого сходження на Монблан по гребеню Peteret ridge[2].
1929 року разом з Волтером Рехом (англ. Walter Raech) і Фріцом Бехтольдом[de] здійснив низку сходжень на Центральному Кавказі, зокрема на вершини Гюльчі-Тау, Ельбрус, Коштан-тау (першопроходження північного гребеня) і Ушбу (третє сходження)[2].
Віллі Меркель був членом Німецько-австрійського[en], Австрійського[en], Англійського і гімалайського альпіністських клубів[2].
У 1932 і 1934 роках він очолив німецькі альпіністські експедиції на вершину Нанга-Парбат Кашмірських Гімалаїв (другу і третю на гору).
У 1938 році (після смерті) щоденники Віллі Меркля опублікував його зведений брат доктор Карл Херрлігкоффер[de] — керівник багатьох наступних німецьких експедицій на цю вершину, в тому числі експедицій 1953, під час якої Герман Буль здійснив сходження на її вершину, а також 1970 року, під час якої Райнхольд Месснер разом з братом Гюнтером досяг вершини по Рупальській стіні[ru], в книзі «Шлях Віллі Меркля на Нанга-Парбат» (нім. Willy Merkl ein Weg zum Nanga Parbat)[3].
На честь Віллі Меркля названі кулуар і льодове поле на Рупальській стіні Нанга-Парбат, а також відомий готель Хатина Віллі Меркля в Гедешнітсзе[de], який перебуває на утриманні Німецького Альпіністського союзу.
Примітки ред.
- ↑ Jonathan Neale. Tigers of the Snow: How One Fateful Climb Made The Sherpas Mountaineering Legends. — Thomas Dunne Books, 2002. — С. 102, 139. — ISBN 978-0312266233.
- ↑ а б в г Fritz Bechtold. WILLY MERKL 1900-1934 / Kenneth Mason // The Himalayan Journal. — The Himalayan Club, 1935. — No. 07. Архівовано з джерела 4 березня 2016. Процитовано 27 лютого 2016.
- ↑ Karl Herrligkofer unter Mitarbeit Fritz Schmitt. Willy Merkl ein Weg zum Nanga Parbat. — Rother; Auflage: o.A (1938). — 236 с. — ISBN 978-0100132337.
Література ред.
- Karl M. Herrligkoffer. NANGA PARBAT. — London : Elek Books, Ltd, 1954. — 254 с.
Посилання ред.
- WILLY MERKL. THE ATTACK ON NANGA PARBAT, 1932 / Kenneth Mason // The Himalayan Journal. — 1933. — Т. 05. Архівовано з джерела 4 березня 2016. Процитовано 27 лютого 2016. — Звіт Віллі Меркля про експедицію на Нанга-Парбат 1932 року
- Triumph über den Tod (нім.). Süddeutschen Zeitung. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 березня 2015. Велика стаття про експедиції на Нанга-Парбат
- Nanga Parbat Trekking Guidebooks, Books, External Links, DVDs (англ.). Mountains of Travel Photos. Архів оригіналу за 9 грудня 2015. Процитовано 2 березня 2015. Найбільший каталог статей, книг, фільмів тощо на тему сходжень на Нанга-Парбат