Новак Віллен Захарович
радянський і український кінорежисер, актор
(Перенаправлено з Віллен Захарович Новак)
Віллен Захарович Новак (нар. 3 січня 1938, с. Глезне, Житомирська область, УРСР, СРСР) — радянський і український кінорежисер, актор. Народний артист України (1999). Член-кореспондент Національної академії мистецтв України (2002)[2].
| Новак Віллен Захарович | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Народився |
3 січня 1938 (86 років) Любарський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР | ||||
| Країна |
 СРСР Україна | ||||
| Діяльність | кінорежисер, актор | ||||
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | ||||
| Членство | НСКУ | ||||
| Нагороди |
| ||||
| IMDb | ID 0636927 | ||||
| |||||
Життєпис ред.
Закінчив Київський кінотехнікум (1956) і Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого (1971, майстерня Войтецького). Працював інспектором кінопрокату.
З 1971 р. — режисер Одеської кіностудії художніх фільмів. У пострадянський час працював також на інших студіях.
Роботи удостоєні нагород та премій ряду вітчизняних і зарубіжних кінофестивалів.
Член Національної Спілки кінематографістів України.
Фільмографія ред.
Поставив стрічки:
- «Ринг» (1973. Приз VI Всесоюзного кінофестивалю спортивних фільмів, Мінськ, 1976)
- «Червоні дипкур'єри» (1977. Приз XI Всесоюзного кінофестивалю, Єреван, 1978)
- «Камертон» (1979, т/ф, 2 с)
- «Вторгнення» (1980)
- «Третій вимір» (1981, т/ф, 3 а)
- «Дві версії одного зіткнення» (1985)
- «В Криму не завжди літо» (1987)
- «Гу-га» (1989)
- «Дике кохання» (1993, відео)
- «Принцеса на бобах» (1997, Гран-прі МКФ фільмів про кохання у Варні-97 (Болгарія). Приз кінофестивалю «Золотий вітязь» (1998.), за сценарієм Мареєвої)
- «Зупинка на вимогу» (2000, т/с, у співавт., Росія)
- «Особисте життя офіційних людей» (2003, 4 с.)
- «Стріляй, негайно!» (2008)
- «Чому я живий»[3] (2021) та ін.
Акторські роботи:
- «Ар-хі-ме-ди!» (1980, епізод)
Відзнаки та нагороди ред.
- Орден «За заслуги» III ст. (2004);[2]
- Відзнака Президента України — ювілейна медаль «20 років незалежності України» (2016).[4]
Примітки ред.
- ↑ Указ президента України 491—2020
- ↑ а б Одеське відділення Національної Спілки кінематографістів[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ У вільному доступі з’явився фільм «Чому я живий», створений Одеською кіностудією за підтримки Держкіно. usfa.gov.ua (uk-Uk) . Процитовано 14 вересня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 1 грудня 2011 року № 1093/2011 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «20 років незалежності України»»
Посилання ред.
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Новак Віллен Захарович |
- Новак Віллен Захарович - Національна академія мистецтв України [Архівовано 28 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія вітчизняного кіно: Новак Віллен Захарович(рос.)[недоступне посилання з квітня 2019]
- Новак Віллен на сайті IMDb (англ.)
- Фільмографія на (kino-teatr.ru)(рос.)
Література та джерела ред.
- Спілка кінематографістів України. — К., 1985. — С. 113;
- Брюховецька Л. Молоді режисери українського кіно. — К., 1985;
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 424. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 440—441. — ISBN 5-88500-071-9.
- Хто є хто в Україні. — К., 2000. — С. 337;
- Кинословарь. Т.2. — СПб., 2001. — С. 379.