Вілла Медічі в Пратоліно

будівля в Італії

Вілла Медічі в Пратоліно (італ. Villa Medicea di Pratolino) — заміська садиба (за 12 км на північ від Флоренції), пейзажний парк-музей зі скульптурами і декількома павільйонами.

Вілла Медічі в Пратоліно
Зображення
Країна  Італія
Адміністративна одиниця Валья
Замовник Франческо I Медічі
Статус спадщини частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d]
Площа 26,53 га і 210,35 га
Мапа
CMNS: Вілла Медічі в Пратоліно у Вікісховищі

Координати: 43°51′36″ пн. ш. 11°18′09″ сх. д. / 43.86000000002777455° пн. ш. 11.302500000027777105° сх. д. / 43.86000000002777455; 11.302500000027777105

Історія виникнення ред.

 
Вілла в Пратоліно в 16 столітті, зруйнована.

Вілла і парк побудовані у 16 столітті герцогом Тосканським Франческо І для коханки Б'янки Капелло. Будівництво і створення парку йшло у 1569—1581 рр.

Сад мав ознаки стилю маньєризм. Скульптури саду створив відомий скульптор доби — Джамболонья, головну будівлю і павільйони — архітектор Бартоломео Амманаті за проектом Бернардо Буонталенті (1536 — 1608), архітектора і садівника.

Франчєско І узяв шлюб з Б'янкою Капелло, тому після смерті Б'янки вілла залишилась майном родини Медічі.

Садиба в добу бароко ред.

У 1697 р. в парку садиби архітектор Антоніо Ферри побудував театр, вистави і концерти якого мали популярність. В театрі грали відомі музиканти доби бароко — Алессандро Скарлатті та Доменико Скарлатті, Георг Фрідріх Гендель, Бернардо Пасквіні.

Після смерті останнього в роду бездітного Медічі у 1737 р. майно родини успадкував представник Лотарінгської гілки. Спадкоємці (Франц І, Леопольд ІІ) нечасто відвідували віллу і та почала занепадати. Частка скульптур парку була перевезена в сади Боболі біля палаццо Пітті.

Садиба в 19 столітті ред.

Володар вілли герцог Фердинанд ІІІ почав реконструкцію парку у 1821—1824 рр. Парк доби маньєризму і будівлю вілли 16 століття зруйнували, перепланувавши сад на модний пейзажний парк, залишивши декілька скульптур попередньої доби на давніх місцях.

Володар Павло Демідов Сан Донато (1839—1885) ред.

 
Павло Демідов Сан Донато

У 1860 р володарем садиби став Павло Демідов, власник заводів в Нижньому Тагілі (Російська імперія). Після закінчення університету і подорожі за кордон деякий час жив в Україні в місті Кам'янець-Подільський та в Києві. Отримав (придбав за гроші ?) титул князя Сан Донато і оселився в Італії.

Садиба в 20 столітті ред.

Після смерті Павла Демідова садибу успадкувала його дочка Марія Павлівна, дружина князя Семена Абамелек-Лазарєва. Вона отримала громадянство Італії. Марія Павлівна і мешкала в садибу до смерті у 1955 р. В добу 2-ї світової війни вілла зазнала руйнацій, але не була знищена. За заповітом вілла відійшла князю Павлу Карагеоргійовичу, регенту в тодішній Югославії. В 1969 р. майно вілли та частка колекції Демідових була продана на аукціоні Сотбіз. У 1980 р. віллу придбав уряд Італії і створив там парк-музей. Будинок вілли використовують для виставок. На віллі існує «Театр Пратоліно», де відбуваються вистави для дітей.

Збережені частини Вілли Медічі в Пратоліно ред.

  • Восьмикутна каплиця, арх. Бернардо Буонталенті , 1580 р.
  • Грот Амура, арх. Бернардо Буонталенті , 1577 р.
  • Фонтан Юпітера, відновлено за Демідових.
  • Сходинки з фонтаном бога природи Пана.
  • Велетенська скульптура алегорія гір Аппенін, скульптор (Джованні да Болонья)Джамболонья. Вона порожня всередині і має сходинки до голови.
  • Лоджия Монтілі, арх. Луїджи де Камбре-Діньї, 1820 р.
  • Вольєр для птахів.
  • Ставок.
  • Paggeria, корпус для пажів, перебудований під палацове приміщення в 19 ст. за Павла Демідова.

Галерея ред.

Посилання ред.

Джерела ред.

  • Webster Smith, «Pratolino» The Journal of the Society of Architectural Historians 20.4 (December 1961), pp. 155–168
  • Isabella Lapi Bini, Le ville medicee. Guida Completa, Giunti, Firenze 2003.
  • Daniela Mignani, Le Ville Medicee di Giusto Utens, Arnaud, 1993.
  • Використані матеріали російської, української вікіпедій.