Відкрити головне меню


Вілла Кальдоньйо( італ. Villa Caldogno) — заміська вілла, створена архітектором Андреа Палладіо 1542 року.

Вілла родини Кальдоньйо
Вілла Кальдоньйо, вигляд від газона. Фото 2007 року.
Вілла Кальдоньйо, вигляд від газона. Фото 2007 року.
45°42′42″ пн. ш. 11°59′28″ сх. д. / 45.7117222° пн. ш. 11.9912222° сх. д. / 45.7117222; 11.9912222Координати: 45°42′42″ пн. ш. 11°59′28″ сх. д. / 45.7117222° пн. ш. 11.9912222° сх. д. / 45.7117222; 11.9912222
Країна Італія, Венето
Місто передмістя Віченци
Тип villa venetad
Площа 2,77 га
Стиль відродження, палладіанство
Автор проекту Андреа Палладіо
Архітектор Андреа Палладіо
Засновник родина Емо
Перша згадка 1542 р.
Будівництво 1542 —??? роки
Будівлі:
палац, сад бароко, бічні господарчі споруди
Статус  Світова спадщина ЮНЕСКО в Італії
Стан задовільний

Вілла родини Кальдоньйо. Карта розташування: Італія
Вілла родини Кальдоньйо
Вілла родини Кальдоньйо
Вілла родини Кальдоньйо (Італія)
Вілла родини Кальдоньйо у Вікісховищі?


ЗамовникРедагувати

Замовником вілли був венеціанський шляхетний пан Лоско Кальдоньо. У 16 столітті венецанські аристократи у зв'язку із значним скороченням морських перевозок і торгівлі морськими шляхами почали вкладати власні кошти у земельні ділянки на террафермі і у сільськогосподаські мануфактури. Лоско Кальдоньо був один із них, що мав земельну ділянку північніше міста Віченца, де мав шовкопрядильну майстерню. Він був добрим знайомим пана Годі, котрий був клієнтом архітектора Палладіо, для котрого той вибудував віллу. Логічно, що замовником Андреа Палладіо став і Лоско Кальдоньо.

Опис спорудиРедагувати

При створенні вілл Андреа Палладіо дотримувався власних певних настанов. Вілла повинна мала мати архітектуру, що нагадувала давньоримську. Звідси підмурки, на котрих і будували споруду самої вілли, трикутні фронтони ( порожні або зрідка чимось заповнені ), дотримання симетрії. Споруда віллі будувалась на підмурках. До входів підводили східці, кожен раз архітектор розробляв новий їх варіант.

Головний фасад мав отвори для вікон і дверей. Вілла мала риси невеликого палаца, але її фасади мали надзвичайно спрощений декор, що нагадував сільську простоту. Водночас Палладіо додавав якусь деталь, що була вказівкою на парадний вхід і парадний фасад. Такою деталлю могла бути невелика лоджія, портик з колонами тощо. Використання підмурків примушувало створювати східці, і Палладіо кожного разу робив окремі їх варіанти. Тобто, були майже стандартні архітектурні детали, али при їх використанні він кожного разу «грав імпровізації».

Лише заможний замовник отримував проект з бічними крилами-прибудовами, котрі призначались для господарського використання. Трохи більшим був і декор головного фісада. Лише поодинокі багатії-замовники отримували проект дійсно палацової споруди з парадним двором, декоративним садом, де розміщали садово-паркову скульптуру венеціанських майстрів-декораторів, іноді з додачею паркових павільйонів.

Вілла Кальдоньйо йшла по першому варіанту — був лише компактний головний корпус на підмурках без бічних крил і без пишного декора головного фасада. Сільська простота і елегантність досягались за рахунок пропорціонування і влучно використаного небагатого декора. Вказівкою на парадний вхід були потрійна лоджія, прикрашена грубим рустом і гранчасті сходинки. Протилежний фасад вілли, навпаки, мав спрощений і брутальний характер. Спрощений характер мали і бічні фасади, де розмістилі три ряди по п'ять вікон. Від декору були лише міжповерхові прості пояски та карниз.

Увесь палацовий декор мали лише інтер'єри споруди.

Точної дати початку робіт не збережено. За припущеннями роботи розпочали 1542 року. Віллу почали викорисовувати як житло у 1567 році. На головному фасаді збережений латинський напис, що сповіщав про закінчення робіт 1570 року, коли віллою володів вже син Анжело Кальдоньйо. Будівництво вілли не могло тривати так довго. Швидше за все це вказівка на закінчення декоративних стінописів у інтер'єрах споруди. До їх виконання були залучені два венеціанські художники-декоратори Джованні Антоніо Фазоло та Джованні Баттіста Зелотті, обидва епігони творчої манери художника Паоло Веронезе у її декоративно-святковому варіанті. Використані сюжети з життя полководця Сципіона Африканського та Софонісби. Інша серія фресок — побут шляхетного товариства під час життя на віллах з їх танцями, концертами, грою у карти тощо.


Галерея фотоРедагувати

 
Худ. Джованні Антоніо Фазоло. Фрески «Концерт» та Бенкет

Фрески вілли КальдоньйоРедагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вілла Кальдоньйо

ДжерелаРедагувати

  • G. Pendin, Storia di Caldogno, Vicenza, 1996
  • Renato Cevese, Ville della provincia di Vicenza, 2ª ed., Milano, 1980
  • M. Muraro, P. Marton, Civiltà delle ville venete, Udine, 1986
  • Federica Morello (a cura di), Giulio Carpioni dall'affresco all'incisione, catalogo della mostra (Caldogno, 2003), Urbana, Fratelli Corradini Editori, 2003
  • Albino Munaretto, Villa Caldogno: una villa veneta restituita, Vicenza, 2006