Вікіпедія:Проект:Енциклопедія історії України/Статті/КАРБОНАРІЇ

КАРБОНАРІЇ (від італ. сarbonaro, буквально — вугляр) — члени таємних революц. орг-цій, поширених в Європі в 1-й пол. 19 ст., метою яких було повалення абсолютних монархій (див. Абсолютизм) шляхом збройного повстання, підготовленого вузьким колом підпільників (без широкої участі нар. мас), і утворення демократ. республік. До складу цих орг-цій входили представники різних сусп. верств. К. очолили революцію 1820—21 у П’ємонті, брали участь у революц. повстаннях 1831 у Романьї, Модені та Пармі (усі — в Італії). 1833 К. утворили єдиний керівний центр у Парижі (Франція).

5 листоп. 1833 польс. демократи К.Борковський, С.Гощинський, І.Кульчинський та ін. заснували орг-цію К. в Галичині. Їй був підпорядкований «Союз друзів народу», до якого належали 12 укр. студентів Львів. ун-ту (І.Сілецький, Р.Крижанівський, М.Мінчакевич, Т.Кульчицький, К.Слоневський та ін.). 1834 австрійс. влада викрила львів. орг-цію, 7 осіб було ув’язнено. Від 1835 львів. К. увійшли в новозасновану орг-цію «Співдружність польського народу».


ДжерелаРедагувати

Автор: Ф.І. Стеблій.; url: http://history.org.ua/?termin=Karbonarii; том: 4