Вікіпедія:Кандидати у добрі статті

(Перенаправлено з Вікіпедія:Проект:Добрі статті)

Вибрані зображення · Вибрані портали · Вибрані списки · Вибрані статті · Добрі статті

Скорочення
ВП:ДС
Dobra kadydat.png
На цій сторінці відбувається вибір статей на статус доброї. Дивіться також споріднені проекти Вибрані статті і Вибрані списки.

Перед номінацією статті упевніться, що вона відповідає критеріям до добрих статей. Висувайте, будь ласка, статтю на добру лише у випадку, якщо ви є її основним автором або готові доробити її, якщо в ході обговорення виникнуть зауваження. Поставте на сторінку шаблон, який вказуватиме іншим користувачам, що стаття є кандидатом на отримання статусу доброї.

Добрі статті пізніше можуть стати вибраними, тоді вони перейдуть у цю категорію. Але частина добрих статей обраними, імовірно, не стануть через специфічність теми: вузька спеціалізація, відсутність зображень тощо.

Нові добрі статті обираються щотижня у п'ятницю. Стаття отримує статус, якщо в розділі «За» висловляться хоча б три користувачі, пропорція голосів «За» і «Проти» є не меншою, аніж 2:1, і при цьому немає заперечень або зауважень про необхідне доопрацювання. Новообрані статті позначаються шаблоном {{Добра стаття}}, який включає до відповідної категорії та позначає їх блакитним значком «плюс» — Dobra5.png у правому верхньому кутку, вилучаються зі списку голосування та заносяться до архіву.

Необрані статті залишаються в списку як кандидати на наступний тиждень, якщо тільки автор пропозиції чи основний автор не вирішать зняти її з номінації, або якщо кількість голосів «проти» не перевищить кількість голосів «за». Якщо стаття не набирає відповідної кількості голосів «за» чи «проти», то стаття знімається з голосування через два тижні з моменту виставлення.

Коли Ви віддасте свій голос за чи проти певної статті, будь ласка, не забудьте поновити біля неї «рахунок» відданих голосів.

Наступна дата обрання добрих статей: 24 лютого 2017 року.

Головна сторінка

Загальні проекти

«Зовнішні» проекти

Міжнародна співпраця

Тематичні проекти

Наукові проекти

Країнознавство

Українознавство

Географія


КандидатиРедагувати

Чорне дзеркало 1—0—0Редагувати

Пропонує: Стаття про популярний науково-фантастичний телесеріал. Вимогам до добрих статей відповідає --ivasykus (обговорення) 21:35, 20 лютого 2017 (UTC)

За кого/що        %за Початок Тривалість Статус Закінчення
Чорне дзеркало 1 0 0 100% 20 лютого 2017 триває
  •   За:
  1. --ivasykus (обговорення) 21:35, 20 лютого 2017 (UTC)
  •   Проти:
  •   Утримуюсь:
  •   Зауваження:
  1. Відсутній розділ "Епізоди". Назва є, а епізодів немає. --Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 08:12, 21 лютого 2017 (UTC)

Радянський карбованець 11—1—0Редагувати

Пропонує: Це головна сторінка до списка Пам'ятні, ювілейні і інвестиційні монети СРСР і серії з понад 160-ти статей пов'язаних з радянськими монетами. Довго працював над цією статтею і нарешті зважився її номінувати в добрі. Колекціонування радянських грошей завжди було дуже популярне серед нумізматів та боністів України, тому стаття має велику актуальність і в наш час. Також прошу шановне товариство врахувати, що в Укрвікі лише одна стаття про валюту має статус доброї (сторінка-переклад з російської про Угорську крону), а в вибраних — жодної. В Укрвікі величезна нестача статей з нумізматики і боністики, які мають повне розкриття теми. В покращенні статті допомагали Анатолій Коцюба і Mediafond.--Парус (обговорення) 06:05, 11 лютого 2017 (UTC)

За кого/що        %за Початок Тривалість Статус Закінчення
Радянський карбованець 11 1 0 91.67% 11 лютого 2017 триває
  •   За:
  1. --Парус (обговорення) 06:05, 11 лютого 2017 (UTC)
  2. З поваги до величезної роботи автора. --Юрій25031994 Обговорення 08:04, 11 лютого 2017 (UTC)
  3. Щире дякую автору за статтю! --Oleshko77 (обговорення) 09:21, 11 лютого 2017 (UTC)
  4. Дякую. Потужно! --Zheliba (обговорення) 06:29, 13 лютого 2017 (UTC)
  5. --Alex Kushnir (обговорення) 08:22, 13 лютого 2017 (UTC)
  6. Чудова, цікава й насичена стаття. Вона дійсно завелика, але виділення окремих частин з неї треба дуже добре обміркувати.--Brunei (обговорення) 16:47, 13 лютого 2017 (UTC)
  7. Вражає обсяг виконаної роботи. Щодо виділення окремих частин, то (в якості дискусії), можливо, статтю переназвати "Грошова система Радянського Союзу" (як на мене, ця назва за змістом більше підходить), а статтю "Радянський карбованець" зробити окрему?--Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення) 07:43, 14 лютого 2017 (UTC)
  8. --Mcoffsky (обговорення) 10:58, 14 лютого 2017 (UTC)
  9. Ого, яка стаття)) — Alex Khimich 11:04, 14 лютого 2017 (UTC)
  10. Всі мої зауваження враховано. --ROMANTYS (обговорення) 16:52, 15 лютого 2017 (UTC)
  11. --OlegVDV68 04:18, 21 лютого 2017 (UTC)
  •   Проти:
  1. ІМХО варто розбити. Вона надто довга… До кінця не осилив…--Анатолій (обг.) 22:44, 20 лютого 2017 (UTC)
  •   Утримуюсь:
  •   Зауваження:
  • Питання від незнавця: а який стосунок до статті про карбованець мають копійки, банківські білети, короткострокові зобов'язання etc.? --Олег.Н (обговорення) 07:15, 11 лютого 2017 (UTC)
У багатьох іншомовних сторінках про валюти поширена практика додавання інформації про розмінні монети до грошової одиниці, які були водночас в обігу. Так набагато цікавіше. Банківські, казначейські білети, зобов'язання — це і є карбованці, просто вони по різному, в різні часи, іменувалися Держбанком. Ці всі гроші нерозривно використовувалися в обігу.--Парус (обговорення) 07:57, 11 лютого 2017 (UTC)
  • Перше враження — аж занадто вона величезна. Поділити на декілька добрих :) статей недоцільно? --Юрій25031994 Обговорення 07:20, 11 лютого 2017 (UTC)
Згоден, стаття дуже велика. Тема доволі складна, тому і стаття не може бути малою. Робота зі створення цілої серії сторінок про радянські гроші — дуже складна й тривала за часом. Де на це все взяти сили? На мою думку набагато цікавіше коли все на одній сторінці. Створення безлічі статей буде негативно впливати на освітлення загальної картини щодо грошової системи окремої країни. Навіщо читачів обтяжувати бюрократією з купою сторінок? Це буде тільки відштовхувати.--Парус (обговорення) 07:58, 11 лютого 2017 (UTC)
Мені навпаки видається, що відштовхуватиме величезний обсяг. Мій браузер довго боровся із завантаженням сторінки, наприклад. І таке нерідко може бути. Але робота загалом величезна, якщо не хочете зменшувати — хай вже так буде, підтримаю як є. --Юрій25031994 Обговорення 08:04, 11 лютого 2017 (UTC)
Ще раз повторюю — Стаття не про історію Другої світової війни, а про гроші.--Парус (обговорення) 08:01, 12 лютого 2017 (UTC)
Я про це все знаю ітак, історію знаю достатньо. Просто не помітив цього. Дещо змінів текст. Йдеться про німецько-радянську війну, а не про весь світ загалом. Інформації, яка напряму вказує, що підвищення цін у 1939—1940 роках відбулось у зв'язку зі вторгненням до Фінляндії, Польщі і т.п. — не знайшов. --Парус (обговорення) 08:11, 11 лютого 2017 (UTC)
«Напередодні Німецько-радянської війни відбулося підвищення товарних цін». Знову за рибу гроші. Та що Ви так вчепились в отой термін «Великая Отечественная война», хіба іншими словами, і все до неї прив'язуєте. В 1939 прийшла Друга світова й СРСР в неї заліз на боці Гітлера. Менше мануфактури, більше танків. --ROMANTYS (обговорення) 19:12, 11 лютого 2017 (UTC)
@ROMANTYS Я знаю що СРСР був на боці Гітлера, але стаття не про історію Другої світової війни, а про гроші — нагадую вам це, якщо ви не помітили. Писати про військові дії треба у відповідних статтях, а не на сторінці про карбованець. Взагалі видалив інформацію про купівельну спроможність карбованця в ті часи, раз вона вас так дратує. Мабуть, те що в джерелах — суцільна брехня.--Парус (обговорення) 19:28, 11 лютого 2017 (UTC)

Коли економіка падає? При воєнних тратах більше 10% ВВП? Маєте:Українська друга світова » Міф 10.У 1941-му Радянський Союз не готувався до війни: «Воєнні асигнування СРСР у 1939 році становили 26% видаткової частини бюджету або 12,2% усього національного доходу країни». --ROMANTYS (обговорення) 08:07, 11 лютого 2017 (UTC)

Я не економіст, щоб відповісти на це питання. Забавно, як тільки міг обходив "совок" в статті і всерівно йдуть звинувачення в ньому. Але звідки тоді брати інформацію про радянські гроші? Що робити з тим, що вони випускалися в СРСР?   --Парус (обговорення) 08:32, 11 лютого 2017 (UTC)
  • «Я не економіст» — І я також, АЛЕ... 1). Девальвація (від лат. de — префікса, що означає рух униз, та лат. valeo — маю значення) — офіційне зменшення золотого вмісту грошової одиниці чи зниження курсу. 2).Карбованець після грошової реформи 1947 року: «золотий вміст карбованця становив 0,222168 г чистого золота». 3). Карбованець після грошової реформи 1961 року: «Було підвищено також золотий вміст карбованця: він дорівнював 0,987412 г чистого золота». 4) «Таким чином, карбованець був девальвований щодо золота і долара США в 4,6 раза». Щось математика «не грає? --ROMANTYS (обговорення) 19:12, 11 лютого 2017 (UTC)»
@ROMANTYS Інформація про те що, що карбованець був "девальвований в 4,6 раза" взята з книги «Деньги. Кредит. Банки.» [1] Це не моя вигадка. Мабуть її автор-економіст помиляється та погано вчився, або ми помиляємося. Теж видалив цю інформацію. --Парус (обговорення) 19:24, 11 лютого 2017 (UTC)
  • Победа Великой Октябрьской социалистической революции обеспечила условия для осуществления в СССР экономической программы Коммунистической партии и создания новой социалистической денежной системы. Однако иностранная интервенция и гражданская война помешали реализовать намеченные планы. Советское правительство было вынуждено выпускать бумажные денежные знаки (т. наз. расчетные знаки) для покрытия дефицита в государственном бюджете в связи с ростом расходов на оборону и мириться с наличием в обращении старых бумажных денег, денежных знаков Временного правительства и разных суррогатов денег. Победа Великой Октябрьской социалистической революции обеспечила условия для осуществления в СССР экономической программы Коммунистической партии и создания новой социалистической денежной системы. Однако иностранная интервенция и гражданская война помешали реализовать намеченные планы. Советское правительство было вынуждено выпускать бумажные денежные знаки (т. наз. расчетные знаки) для покрытия дефицита в государственном бюджете в связи с ростом расходов на оборону и мириться с наличием в обращении старых бумажных денег, денежных знаков Временного правительства и разных суррогатов денег. – порівняйте з текстом у своїй статті і скажіть, чи все ок за АД.--З повагою, TnoXX parle! 08:18, 11 лютого 2017 (UTC)
Ну так в текст внесені зміни. Чи не достатньо? Я не економіст, щоб писати власні дослідження з фінансових тем. --Парус (обговорення) 08:32, 11 лютого 2017 (UTC)
В тому то і справа, що не внесено зміни, а дослівно перекладено.--З повагою, TnoXX parle! 10:07, 11 лютого 2017 (UTC)
@TnoXX Моя мета запропонувати статтю, ну а далі вирішуйте, достойна вона чи ні... --Парус (обговорення) 09:01, 12 лютого 2017 (UTC)
  • Стаття дійсно велика, як і праця - наразі, якщо не враховувати списки, то це найдовша стаття в УкрВікі. Але все-таки стаття на 0,5 МБ не є чимось нормативним. Хоча зараз вона таки виглядає органічно, але, наприклад, частину інформації про карбованці РСФСР на мою думку можна було б винести в окрему статтю без втрати цієї органічності. Я уявляю, з якою швидкістю ця стаття буде завантажуватися з інтернетом 2G (а він у нас далеко не є рідкістю). З іншого боку, нема сенсу переносити інформацію, меншу за 100 Кб через незначний вплив на швидкість, тож в будь-якому разі «шматувати» статтю по-малому не треба --Krupolsky (обговорення) 09:06, 11 лютого 2017 (UTC)
От, виявляється, я так не один вважаю. За посилання на статистику найбільших статей дякую :) --Юрій25031994 Обговорення 11:04, 11 лютого 2017 (UTC)
@Krupolsky Ви маєте рацію, стаття дуже велика. Дещо змінив свою думку щодо цього. Можливо у деяких читачів стаття буде довго завантажуватися. У мене вона миттєво з'являється на моніторі, без будь-яких проблем, тому не можу нічого сказати з цього приводу. Я не проти того, щоб зі статті зробити ще кілька сторінок. При цьому нові статті треба створити рівноцінними, щоб не була змарнована вся праця. Це доволі складна і тривала робота. Але хто це буде робити? Працюючи над цією статтею, я дещо виснажився, до того ж в мене є й інші плани. Нехай вже буде як є. --Парус (обговорення) 12:48, 13 лютого 2017 (UTC)
  • «Основною метою радянського уряду була побудова комуністичного суспільства, в якому гроші будуть відсутні. Але в період Громадянської війни, коли економіка країни була зруйнована, про повне скасування грошей не могло бути й мови.» — коли «стаття не про історію Другої світової війни, а про гроші» й зовсім не має політичного спрямування, то бажано розвинути й пояснити цю фразу. Бо Громадянська війна давно минула (а, може, ні?), економіка була відновлена (а, може, ні?), а «про повне скасування грошей не БУЛО й мови». 74 роки «була побудова комуністичного суспільства», економіка працювала, щодалі, то комунізм все ближче, а навіть спроб відміни грошей не було. Правда громадянам СРСР при поїздках за кордони СРСР видавали настільки мізерні суми в валюті (відмінили), що вони шукали і везли ерзац-замінники — горілку, ікру. --ROMANTYS (обговорення) 16:22, 12 лютого 2017 (UTC)
  • «З кінця 1920 року поступово скасували плату за користування поштою, телеграфом, телефоном, перестали оплачуватися перевезення залізничних вантажів і майже всіх пасажирів. Була скасована плата за продукти і товари широкого вжитку. Основним джерелом постачання населення став продовольчий пайок. Сфера дії грошей в роки військового комунізму вкрай звузилася і зосередилася головним чином на ринках.» — То чому б, коли «Основною метою радянського уряду була побудова комуністичного суспільства, в якому гроші будуть відсутні», саме в той момент не відмінити гроші, котрі «зосередилася головним чином на ринках»? Бо хто на ринках? Класові вороги, пекулянти. Ала раптом «Постановою Раднаркому від 28 червня 1922 року розрахункові знаки повинні були бути вилучені з обігу і до 1 жовтня того ж року обміняні на грошові знаки.» А де ж «побудова комуністичного суспільства»? Може відміна грошей — утопія, котрою годували маси? --ROMANTYS (обговорення) 16:36, 12 лютого 2017 (UTC)
  • 1). «Основною метою радянського уряду була побудова комуністичного суспільства, в якому гроші будуть відсутні.» 2). «Щоб затвердити свої гроші, більшовики вдалися, перш за все, до насильницьких методів. З 1920 року заборонялося зберігання приватними особами готівкової іноземної валюти, золота і срібла. Таким чином, радянські гроші нав'язувалися населенню як єдиний законний засіб платежу.» Де неправда? --ROMANTYS (обговорення) 16:42, 12 лютого 2017 (UTC)
  • «Незважаючи на припинення в 1920 році громадянської війни в Європейській частині країни (РРФСР, БССР і УРСР), інфляція дедалі зростала, тому потрібні були нові випуски паперових грошей більших номіналів.[5] Згідно з декретом РНК від 16 червня 1921 року, в червні — серпні того ж року вийшов ще один тираж розрахункових знаків РРФСР із зазначенням дати «1921» різних номіналів: 100, 250, 1000, 5000, 10 000, 5000 і 10 000 карбованців.» А як себе почував «продовольчий пайок», котрий став «Основним джерелом постачання населення»? Ним же розраховувались за роботу. Він зростав? Ні?--ROMANTYS (обговорення) 16:49, 12 лютого 2017 (UTC)
@ROMANTYS Я не шанувальник тривалих дискусій. Тому взагалі видалив ці місця. Нехай буде лише опис грошей. Написане — не моя вигадка. Де ще проблеми? --Парус (обговорення) 17:00, 12 лютого 2017 (UTC)
  • «Великим досягненням для радянського грошового обігу того часу вважався великий розмір купюр номіналом 25 000, 50 000 і 100 000 карбованців та факт того, що вони були розрізані поштучно. «Радзнаки» номіналами від 100 до 1000 карбованців друкувалися аркушами, до кас їх привозили рулонами. Касирам доводилося різати їх вручну. У ті дні у розрахункових кас безлічі підприємств з'явилися оголошення, які зобов'язували одержувачів грошей самостійно нарізати собі необхідну суму з листів.» — ну не дивина? Замість відмінити гроші й повністю перейти на «продовольчий пайок», народу платять рулонами туалетного паперу, котрі самим же й треба нарізати по розміру. --ROMANTYS (обговорення) 16:56, 12 лютого 2017 (UTC)
@ROMANTYS Тут я не зрозумів. Ви мене звинувачуєте в нейздісненних ідеях комуністів? Не я друкував ті гроші, вводив воєнний комунізм і тому подібне. --Парус (обговорення) 17:00, 12 лютого 2017 (UTC)
Коли Ви пишете в статті одне твердження («Основною метою радянського уряду була побудова комуністичного суспільства, в якому гроші будуть відсутні.»), а за декілька абзаців — зовсім протилежне (Щоб затвердити свої гроші, більшовики вдалися, перш за все, до насильницьких методів), то бажано пояснити спільноті розбіжність. Де та межа, за котрою гроші раптом стали потрібними, як Гітлер став поганим? --ROMANTYS (обговорення) 17:15, 12 лютого 2017 (UTC)
@ROMANTYS Я вже видалив ту інформацію. Стаття ітак завелика, якщо я буду пояснювати про невтілені ідеї комуністів — вона почне знову зростати. Я не веду тут ніякої пропаганди. Намагався, наскільки це було можливо, вказати причини появи окремих видів грошей, що не вдалось... --Парус (обговорення) 17:24, 12 лютого 2017 (UTC)
На мою думку, бажано було змінити текст, принаймі так: «Основною метою радянського уряду декларувалася побудова комуністичного суспільства, в якому гроші мали бути відсутні. Але в період Громадянської війни, коли економіка країни була зруйнована, про повне скасування грошей, на їх думку, ще не могло бути й мови.» Видалили — Ваше право. --ROMANTYS (обговорення) 17:33, 12 лютого 2017 (UTC)
  • «Назва «червінець» виникла в результаті тривалого обговорення, в ході якого тверду радянську валюту пропонували назвати «федералом», «рублем», «гривнею». На назві «червінець» зупинилися в розрахунку на те, що це слово в свідомості людей асоціювалося з твердим золотим забезпеченням грошей і мало б викликати довіру.» — в багатьох допитливих людей виникне законне питання: чому ж слово «рубль» або «гривна» «в свідомості людей НЕ асоціювалося з твердим золотим забезпеченням грошей». І тому пропоную подати в такому виді: «Назва «червінець» виникла в результаті тривалого обговорення, в ході якого тверду радянську валюту пропонували назвати «федералом», «рублем», «гривнею». На назві «червінець» зупинилися в розрахунку на те, що це слово в свідомості людей асоціювалося з твердим золотим забезпеченням грошей (царський червінець) і мало б викликати довіру.»--ROMANTYS (обговорення) 17:52, 12 лютого 2017 (UTC)
  • «Під час випуску паперових червінців зразка 1922 було заявлено про їх твердий золотий вміст, відповідний колишній монетній стопі Російської імперії: 1 карбованець містив 17,424 часткою чистого золота.» — щось тут з орфографією не в ладах. Виправіть.--ROMANTYS (обговорення) 17:59, 12 лютого 2017 (UTC)
  • «Ці грошові знаки можна віднести до творів мистецтва в мініатюрі; їх відрізняє висока художня майстерність, чіткість ліній.[5] Їх оформлення мало важливе соціально-політичне значення і відображало докорінні соціально-політичні зміни, які відбулися в перші роки Радянської влади» — про котрі саме зміни згадано?--ROMANTYS (обговорення) 18:07, 12 лютого 2017 (UTC)
  • «З 24 лютого 1924 року згідно з декретом ЦВК і РНК СРСР від 22 лютого в обіг стали надходити нові монети — мідні, номіналом 1, 2, 3 і 5 копійок та срібні, номіналом 10, 15, 20 копійок, полтиник і 1 карбованець» — додав би «полтиник (50 копійок)» --ROMANTYS (обговорення) 18:16, 12 лютого 2017 (UTC)
  • Ви будете думати, що це придирки, але знову проблеми з арифметикою: «Новий світло-золотистий монетний сплав називався «алюмінієва бронза» (Бр.А-5: Cu95% Al10%).» — 95+10=105% --ROMANTYS (обговорення) 18:25, 12 лютого 2017 (UTC)
  • «стаття не про історію Другої світової війни, а про гроші», Монети зразка 1935 року: «22 червня 1941 року Німеччина раптово напала на СРСР. Почалася Німецько-радянська війна, що стало серйозним випробуванням міцності грошової системи СРСР.» — а напад 19.09.1939 СРСР на Польщу «серйозним випробуванням міцності грошової системи СРСР» НЕ СТАВ?--ROMANTYS (обговорення) 18:35, 12 лютого 2017 (UTC)
@ROMANTYS Повидаляв суперечливі і незрозумілі місця.--Парус (обговорення) 06:12, 13 лютого 2017 (UTC)
  • Казначейські і банківські білети зразка 1937 і 1938 років: «На темно-синій купюрі в 5 карбованців — льотчик з парашутом на тлі літака, що вказувало на значні успіхи радянської авіації 30-х років XX століття» — Ви впевнені, що то саме льотчик? Керувати літаком з таким мішком-парашутом на пузі проблема ще та. Скорше десантник. --ROMANTYS (обговорення) 18:49, 12 лютого 2017 (UTC)
@ROMANTYS На всіх сайтах і у джерелах з описом цієї купюри вказується що це саме льотчик. Щоб написати про десантника — потрібні джерела, які це підтвердять. Так, логічно — керувати літаком з парашутом не зручно. Але й логічно і це — льотчик теж повинен вміти користуватися парашутом, щоб врятуватися. Після підбиття або несправності літака — льотчики стрибали з парашутом. В інтернеті багато фактів, які це підтведжують. --Парус (обговорення) 06:12, 13 лютого 2017 (UTC)
@Коцюба Анатолій Миколайович Видалив.--Парус (обговорення) 19:22, 13 лютого 2017 (UTC)

Завершені голосуванняРедагувати

Архів добрих статей