Вікіпедія:Перейменування статей/Ярчув → Ярчів

ЯрчувЯрчів ред.

Початок суперечки тут. Користувач:Бучач-Львів пропонує на перейменуванні статті Ярчув на Ярчів. Користувач наводить низку аргументів з цього приводу:

Користувач зазначає, що назва Ярчів зустрічається в україномовних джерелах, тому має бути за основну україномовну назву для села. --Lystopad (обговорення) 09:16, 9 квітня 2019 (UTC)[відповісти]

  •   Проти бо правопис каже передавати ów як ув. Винятком є лише Краків--DiMon2711 09:42, 9 квітня 2019 (UTC)[відповісти]
  • Також проти. І було обговорення по місту, винуватець в курсі якому, там аргументі ті самі були. Взагалі за такі речі треба блокувати, а не по голівці поблажливо гладити. Бо ці перейменування без обговорень вже дістали!!! --Jphwra (обговорення) 10:00, 9 квітня 2019 (UTC)[відповісти]
  •   За Доволі очевидний випадок нерозуміння чи небажання розуміти трагедію української людности Лемківщини, виселеної шовіністично-комуністичними колами повоєнної Польщі у співпраці з совковими кагебістами. Звичайно, в радянські часи все це замовчувалось і створювалась видимість незаймано-новонароджених польських «Жешувів», «Хелмів», «Тарнувів», так ніби українці ніколи ніде не були і не могли бути без супроводу наставника-політрука. Дуже шкода, що дехто далі вперто ідентифікує себе з цим совковим шумовинням і бореться, щоб ці назви ніде не звучали. Це мотивація. А щодо джерел — у наш час зовсім неважко відслідкувати шлях носіїв української ідентичності: в документах Акції «Вісла» задокументовано автентичні українські географічні назви, зокрема тут: Акція «Вісла». Документи Автор: Упоряд. Євген Місило Опубліковано: Нью-Йорк, 1997 Сторінок: 564 с. звідси можна скачати текст і знайти на с. 459 назву «Ярчів». Переконаний, що таких свідчень можна знайти ще кілька. Це опубліковані документи найбільш авторитетного в справі «Акції Вісла» автора Євгена Місила, з яким маю приємність бути знайомим особисто. Гранично акуратний і зважений дослідник. Mykola Swarnyk (обговорення) 18:45, 11 квітня 2019 (UTC)[відповісти]
  • Прокоментую ще одне джерело, знайдене користувачем @Бучач-Львів:: Гміна Ярчів // Краса нашої землі — вчора і сьогодні. — Zamość, 2012. — Вид. I. — С. 8. — ISBN 978-83-931579-8-3. Виглядає, що у поляків, принаймні в даному виданні, є розуміння української культурно-історичної причетності до цих теренів (церкви названі церквами, села/ґміни мають традиційні українські назви Ярчів, Лащів, сама брошура трьома мовами — польською, англійською та українською). З якого ж дива нам самим позбавляти себе своєї ідентичності? Шануймо чуже, але не відмовляймось від свого! Mykola Swarnyk (обговорення) 06:05, 12 квітня 2019 (UTC)[відповісти]
  • І ще одне друковане джерело, наведене в обговоренні статті к-чем @Бучач-Львів: — а саме наукова робота Володимира Сергійчука Етнічні межі і державний кордон України// ПП Сергійчук М. І., 2008—560 с. Сергійчук — визначний вітчизняний історик, дослідник репресій, голодоморів, виселень. Пише про депортацію поляками українців з с. Ярчів, Ярчів-колонія. Аргументація зрозуміла. Mykola Swarnyk (обговорення) 06:17, 15 квітня 2019 (UTC)[відповісти]

  За, деякі пояснення надав нижче, також, за аргументами Lystopad, які він висловив тут ред. № 24884377 — Alex Khimich 16:40, 13 квітня 2019 (UTC)[відповісти]

  Коментар

  • По факту, проблема куди глибша чим трансліт назв за правописом. По факту — українізація імен Закерзоння, потребує комплексного обговорення. Польща особливо не париться у Вікіпедії з українськими назвами міст, які «етнічно» їм «належать», пишуть, немов це їхні — pl:Lwów а не Львів, pl:Kalinów Nowy а не Новий Калинів і т. ін. — Alex Khimich 16:52, 9 квітня 2019 (UTC)[відповісти]
    Я Вам більше скажу: щороку їздили на економічний форум у Криницю Гурську, а вже другий рік — у Криниця-Здруй… Стільки років знав, що ВМБ Польщі у Свиноусті. Цьогоріч поїхали на круглий стіл у Свіноуйсьце… Виявляється це Українська вікіпедія задає мовні тренди. Не українські, явно   --82.207.20.35 12:01, 12 квітня 2019 (UTC)[відповісти]

Підсумок ред.

Хлопці, ви жартуєте… Хоча, нами тепер керує клоун, мабуть так і треба…
За правилами іменування топонімів спочатку розглядаємо АД, а за їхньої відсутності — правопис (а якщо врахувати, що там Ряшів поданий як Жешув, то у випадку Закерзоння і він нечинний). За результатами пошуку перших п'яти сторінок гугла (далі не гортала ту російську маячню, даруйте) + джерела, наведені Бучач-Львів і Микола Сварник, маємо таке:

Вага джерел За Ярчув За Ярчів
АД Міжурядовий протокол Кабміна Національний банк репресованих
Матеріали минулорічної міжнародної науково-практичної конференції
Сивіцький М. Історія польсько-українських конфліктів т.1, с.33
Докторська дисертація Р. В. Губаня
Друкована стаття із посиланнями на держархіви
Ще одна історична стаття
Етнічні межі і державний кордон України// ПП Сергійчук М.І., 2008 - 560 с.
Євген Місило Опубліковано: Нью-Йорк, 1997 Сторінок: 564 с.
Не АД, але популярне УНІАН-погода
GISMETEO
Невідомо що, але з посиланнями на серйозну літературу
Видання Об'єднання українців «Закерзоння» 2014 року
Військові звіти, видані українською діаспорою
Українська газета, яка видається в Польщі
Українсько-польська періодика
Книга пам’яті. м. Львів, 1994. – стор. 75.
Гміна Ярчів // Краса нашої землі - вчора і сьогодні. — Zamość, 2012. — Вид. I. — С. 8.
Інше якісь музики
бронювання готелів
Блог укр. політика
сайт сокальської райради

Зауваження: 1)джерело Бучач-Львів pslava не рахувала, бо він підозріло недоопрацьований; 2) у другій колонці показано взагалі всі (!) українськомовні джерела за Ярчув, а деякі дрібні згадки про Ярчів я не врахувала; 3) сайти, поруч з якими опинився документ Кабміна, ясно показують, хто керує цією країною. Перейменовано. --Nina Shenturk (обговорення) 00:26, 27 квітня 2019 (UTC)[відповісти]