Вікіпедія:Перейменування статей/Стародубський під'їзний шлях → Стародубська під'їзна колія
Стародубський під'їзний шлях → Стародубська під'їзна колія ред.
Неправильна калька з російської. «Путь» стосовно залізниці перекладається як «колія» (поезд на втором пути — поїзд на другій колії). --Анатолій (обг.) 22:30, 16 грудня 2016 (UTC)
- Перейменувати без розмов, це цілком очевидний випадок, не потребує обговорення. І новозибківську також. Mykola Swarnyk (обговорення) 05:07, 17 грудня 2016 (UTC)
- Якщо залізниця тупикова, то під'їзна колія, якщо між двома гілками - сполучна лінія, саме в цьому під'їзна колія. --Zvr (обговорення) 16:49, 17 грудня 2016 (UTC)
- ! Як що треба перелічити рейки тоді — колія, як що є якесь розгалуження — тоді гілки, як що це більш загальне поняття — то шлях → дивись міністерство шляхів сполучень[1]. --ℵntonyahu(talk) 9:35, 19 грудня 2016 (EET/KYVT)
- До речі, не гілки, а вітки (від укр. віти). Див. СУМ-11. --ЮеАртеміс (обговорення) 08:10, 19 грудня 2016 (UTC)
- Яка "колія", де ви мову вчили?? там що, обов'язково є одноколійне полотно? А як що там дво-трьохколійна гілка, то буде «Стародубські під'їзні коліЇ» ?! --Konstantin-Ross (обговорення) 16:07, 22 червня 2017 (UTC)
- До речі, не гілки, а вітки (від укр. віти). Див. СУМ-11. --ЮеАртеміс (обговорення) 08:10, 19 грудня 2016 (UTC)
- ! Як що треба перелічити рейки тоді — колія, як що є якесь розгалуження — тоді гілки, як що це більш загальне поняття — то шлях → дивись міністерство шляхів сполучень[1]. --ℵntonyahu(talk) 9:35, 19 грудня 2016 (EET/KYVT)
! Пропоную шановним дописувачам не плутати допоміжні рйкові колії, які зазвичай йдуть до фабрик/заводів/шахт/складів і не є окремими залізницями із → побудованими окремими приватними підприємствами чи навіть акціонерними товариствами[2], які прокладені за відокремленими проектами, та мають свої історичні назви; також зауважу, що окремі залізниці найчастіше прокладені по відомим з продавніх часів дорогам/ШЛЯХам, від яких частково запозичили назви, а Новозибківський та Стародубський під'їзний шлях — саме такі залізниці !! --ℵntonyahu(talk) 12:51, 17 грудня 2016 (EET/KYVT)
- ну тоді вони можуть бути лініями як Металургійна ширококолійна лінія (LHS), але ніяк не шляхами. Шляхами залізничні лінії не називають. До того ж у вас не наведено жодного україномовного джерела у статті. --Анатолій (обг.) 19:42, 17 грудня 2016 (UTC)
- В даному контексті "шлях" цілком зайвий, а "лінія" в принципі могла б бути, якщо така офіційна назва, але звучить дещо претензійно. "Новозибківські Магістральні Під'їзні Авіалінії". Краще колія. Адже колія в українській мові - це якраз і є синонім залізниці. У словнику Грінченка "шлях" - це просто широка дорога, а "колія" - це якраз "залізниця", і лише в другу чергу "рейки", окрім свого первісного значення сліду колеса (Грінченко Б. СУМ.- Т.2, с. 270). В російській - так, "путь", "путейский", "не стой на путях" - це вкорінене залізничне. А в українській - це значення якраз за "колією". Чи вона приватна, чи державна, коротка чи довга - "шлях" не підходить, бо це пряма калька з російської, а "колія" підходить, бо це «залізниця». Погугліть і побачите тексти про колію через Перемишляни і Бережани до Тернополя - це не "під'їзна колія" від сарая до семафора, є тексти і про "євроколію" від Львова до Варшави. Чому вона "під'їзна" - це загадкове питання. І заберіть, будь ласка, "small широколійна", бо це неможливо витримати. Mykola Swarnyk (обговорення) 03:32, 18 грудня 2016 (UTC)
- Анатолій, Польські гілки не є прикладом.
Mykola Swarnyk, так і є "шлях" - це також і широка дорога, але, (як я вже зауважив вище) деякі залізниці перейняли назви таких вже відомих з давніх давен ШЛЯХів; також зверніть Вашу увагу що ці залізниці є історичними, тому сучасні поняття до них не слід застосовувати автоматично. --ℵntonyahu(talk) 10:32, 19 грудня 2016 (EET/KYVT)- Чому не є прикладами? Щодо шляху, то не наведено ЖОДНОГО україномовного джерела ні у статті, ні тут на те що це шлях.--Анатолій (обг.) 19:48, 19 грудня 2016 (UTC)
- Анатолію, україномовних джерел Ви теж (нажаль) не навели, особливо таких, що би конкретно торкалися до теми обговорювання, я хочаб логику намагався довести до Вікі-загалу, надав приклад української сторінки з використанням, та посилання на офіційні назви підприємств з і-нету. Подивіться. --ℵntonyahu(talk) 15:39, 20 грудня 2016 (EET/KYVT)
- У нас повнісінько прикладів грубезних російських кальок і суржикомовних "історичних" назв, особливо на сході і півдні (напр. "Мілове", "Вуглегірськ"). І особливо в назвах підприємст, і особливо в "стратегічних" галузях, як от залізниця. Ось, до речі, якраз і "Міністерство шляхів сполучення" є таким самим мовним покручем. Але це не значить, що українською мовою ці явища неможливо назвати (див. наведені джерела) - треба лише чітке розуміння і бажання бути українцями в Україні, а не якимось фарбованим лисом. Дещо мене дивує, що таку довжелезну вітку назвали "під'їзною" і так і залишили, коли вона нею перестала бути... От може власник почитає цю дискусію і замислиться? --Mykola Swarnyk (обговорення) 00:09, 30 грудня 2016 (UTC)
- Гілка ця (Стародубська) перешита вже на широку, яка проходить майже як і старий шлях, стаття саме про існуючий раніше вузькоколійний шлях, саме про історичну приватну залізницю, а не про сучасність.
Автор прочитав дискурс, але залишається при своїй думці. --ℵntonyahu(talk) 22:58, 11 січня 2017 (EET/KYVT)
- Гілка ця (Стародубська) перешита вже на широку, яка проходить майже як і старий шлях, стаття саме про існуючий раніше вузькоколійний шлях, саме про історичну приватну залізницю, а не про сучасність.
- У нас повнісінько прикладів грубезних російських кальок і суржикомовних "історичних" назв, особливо на сході і півдні (напр. "Мілове", "Вуглегірськ"). І особливо в назвах підприємст, і особливо в "стратегічних" галузях, як от залізниця. Ось, до речі, якраз і "Міністерство шляхів сполучення" є таким самим мовним покручем. Але це не значить, що українською мовою ці явища неможливо назвати (див. наведені джерела) - треба лише чітке розуміння і бажання бути українцями в Україні, а не якимось фарбованим лисом. Дещо мене дивує, що таку довжелезну вітку назвали "під'їзною" і так і залишили, коли вона нею перестала бути... От може власник почитає цю дискусію і замислиться? --Mykola Swarnyk (обговорення) 00:09, 30 грудня 2016 (UTC)
- Анатолію, україномовних джерел Ви теж (нажаль) не навели, особливо таких, що би конкретно торкалися до теми обговорювання, я хочаб логику намагався довести до Вікі-загалу, надав приклад української сторінки з використанням, та посилання на офіційні назви підприємств з і-нету. Подивіться. --ℵntonyahu(talk) 15:39, 20 грудня 2016 (EET/KYVT)
- Чому не є прикладами? Щодо шляху, то не наведено ЖОДНОГО україномовного джерела ні у статті, ні тут на те що це шлях.--Анатолій (обг.) 19:48, 19 грудня 2016 (UTC)
- Анатолій, Польські гілки не є прикладом.
- В даному контексті "шлях" цілком зайвий, а "лінія" в принципі могла б бути, якщо така офіційна назва, але звучить дещо претензійно. "Новозибківські Магістральні Під'їзні Авіалінії". Краще колія. Адже колія в українській мові - це якраз і є синонім залізниці. У словнику Грінченка "шлях" - це просто широка дорога, а "колія" - це якраз "залізниця", і лише в другу чергу "рейки", окрім свого первісного значення сліду колеса (Грінченко Б. СУМ.- Т.2, с. 270). В російській - так, "путь", "путейский", "не стой на путях" - це вкорінене залізничне. А в українській - це значення якраз за "колією". Чи вона приватна, чи державна, коротка чи довга - "шлях" не підходить, бо це пряма калька з російської, а "колія" підходить, бо це «залізниця». Погугліть і побачите тексти про колію через Перемишляни і Бережани до Тернополя - це не "під'їзна колія" від сарая до семафора, є тексти і про "євроколію" від Львова до Варшави. Чому вона "під'їзна" - це загадкове питання. І заберіть, будь ласка, "small широколійна", бо це неможливо витримати. Mykola Swarnyk (обговорення) 03:32, 18 грудня 2016 (UTC)
Примітки ред.
- ↑ Министерство путей сообщения // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Общество подъѣздныхъ желѣзныхъ путей въ Россіи
Підсумок ред.
Ось тут вживається Стародубський і Новозибківський під'їзні шляхи, але в статті є одночасно назви Південні під’їзні шляхи і Південні під'їзні колії, тому його не можна вважати авторитетним. У СУМ-11 щодо слова під'їзний вживається і колія і шлях. У сучасних Правилах обслуговування залізничних під'їзних колій вживається тільки колія. Враховуючи те, що відсутні джерела про оригінальну назву і керуючись правописом Перейменувати. --Basio (обговорення) 08:32, 24 березня 2017 (UTC)
Особиста думка ред.
Не згоден. Не можу підтримати такої дії як «Перейменувати» ці статті, бо по-перше: на часі вживається і колія і шлях, по-друге: треба брати до уваги що це Назви, а не Термін, — це є власні імена!
Ці назви є оригінальними назвами — назвами приватних підприємств, тобто фірм!! А до власних імен дещо інши правила мови.
До речі й до сучасності ці приватні підприємства не мають ніякого стосунку, бо історичні, їх вже не було на той час коли з'явилися ці "Пправила обслуговування ..." --ℵntonyahu (talk) 15:39, 26 травня 2017 (EET/KYVT)