Вікіпедія:Перейменування статей/Пардубице → Пардубиці

Пардубице → Пардубіце

Тут взагалі неординарний випадок, оскільки в УРЕ [1] та в УЛІФ [2] (потрібно набрати для пошуку) вказане як Пардубіце, але при цьому місто прямо згадане як приклад як Пардубице в тексті правопису, §109.1.в). Тому, відповідно до ВП:ІГО авторитетні енциклопедії й довідники мають перевагу; крім того, це відповідатиме ВП:МОВА, де написано, що усі слова, які є в словнику УЛІФ, слід писати згідно зі словником. Але я в даному випадку скоріше проголосую  Утримуюсь або віддам невелику перевагу Пардубіце --Krupolsky (обговорення) 18:20, 8 квітня 2017 (UTC)

 Проти Усе ж вважаю правопис найголовнішим джерелом для мови. Якщо слова у правописі нема, то ще можна обговорювати, якщо ж слово там прямо подане як приклад, то не бачу причин писати інакше. На користь того, що таке написання не є помилкою, говорить і те, що в тому самому пункті правопису подано Лідице та Кошице (і вони ж є в такій самій формі в УЛІФі); також у правописі є пункт про те, що суфікси -ик, -ич, -иц пишуться з літерою и (§109 п. 4 б) 6)); у п.9 того ж параграфу -иця пишеться з и, і є приклад Дембиця, де той самий суфікс -иц.--Анатолій (обг.) 18:36, 8 квітня 2017 (UTC)

 ПротиЗгідно з правописом і аналогічними назвами має бути Пардубице. --Вальдимар 05:06, 10 квітня 2017 (UTC)

 Проти. -ице/-иця передаються через И.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:28, 10 квітня 2017 (UTC)

 За. Дійсно, в правописі (§109 п.1 в) Пардубіце написано через и ([3]), але подано в примітці, як приклад щодо правила передачі польського і чеського е в геогр.назвах із суфіксом -ц-. А от щодо § 109 п. 4 б, то там написано правило передачі російської и (цитую дослівно: б) Російське и передається через и...і у мови у пунктах 1.2.3.4.5.6.7.8), але аж ніяк не чеської і (чеськ. Pardubice) [4]. Якщо правопис однозначно не дає правило написання Пардубіце, а він не дає, бо немає такого правила, то слід писати за авторитетними джерелами. А цими АД є: в першу чергу Орфографічний словник [5], [6], а вже потім УЛІФ, і енциклопедія УРЕ. До речі, в контексті також згадується через і в Енциклопедії сучасної України та інших посібниках, статтях тощо. --Flavius1 (обговорення) 10:42, 11 квітня 2017 (UTC)

 Проти По-перше, оригінальна вимова [ˈpardubɪtsɛ] (ɪ = саме відповідник нашої И) чеське I дає звук [ɪ], а от звук [i], який відповідає нашому И, дає літера Í. Тобто вже потрібно шукати підстави для заміни оригінального И на І. По-друге, § 109 Правопису подає в п. § 109.4.б.6, що звук, позначений літерою и, передається в українській мові літерою И у суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ- (виділення моє), і в п. § 109.1 прямо згадує Пардубице. Перехід И в І в суфіксах аж ніяк не притаманний українській мові, принаймні я не міг згадати жодної слов'янської географічної назви, де на місці звуку [ɪ] (И) в суфіксі ми писали б І — NickK (обг.) 11:38, 11 квітня 2017 (UTC)

так у § 109.4.б. написано, що російська и передається через и і подано 8 умов, за яких пишемо так. Я би з вами цілком згодився, якби в пункті з'явилось правило щодо передачі польських чи чеських і. Питань би не було. А щодо прямої згадки правописом, то це у контексті приклада до іншого правила. А тому я привертаю вашу увагу саме до Орфографічного словника, в якому Пардубіце подано через і. Це ж не просто книжечка. До речі, щодо інших слов'янських геогр.назв, якщо згадали, то ось вам приклади Тепліце, Катовіце і Глівіце з тим самим суфіксом ... і пишеться аналогічно через і, як і Пардубіце і так само згадується в орфографічних словниках, УЛІФ, УРЕ тощо [7], [8], [9], [10], [11], [12]. Тобто ми маємо не одиничний випадок. --Flavius1 (обговорення) 12:31, 11 квітня 2017 (UTC)

Щодо орфографічного словника, то перші два невідомо звідки взяті й без вихідних даних, УЛІФ хоча б зрозуміло звідки. Там Пардубіце, не знаю чому). Катовіце й Глівіце не до теми, там хоча б у польському оригіналі [i]. А от чому Тепліце, а не Теплице, сказати важко, бо назва від слова теплий. Можливо, Пардубице звідти ж, звідки й Свенціцький (приклад до одного правила порушує інше), тут важко зрозуміти. Можливо, варто уточнити в мовознавців, що саме вони мали на увазі — NickK (обг.) 14:34, 11 квітня 2017 (UTC)

Чому ж без вихідних даних, якщо написано, що взяте з Орфографічного [13], [14] словника. Як треба, то піду в бібліотеку, а потім відсканую і пришлю. Це не проблема для мене. Проблема то в іншому.... Щодо Катовіце і Глівіце - чому не до теми, якщо ви якраз у попередньому коментарі сказали, що не пригадуєте слов'янські географічні назви із суфіксом, де на місці звуку [ɪ] (И) в суфіксі ми писали б І. Ось я їх і навів. Щодо "приклад одного порушує інше" - то це не новина в українському правописі. Якщо у вас є мовознавці, чи ті, хто займається цією проблемою ґрунтовно, то зверніться до них (я теж так зроблю), тому що тут складний випадок, як кажуть 50/50. І з цим я погоджуюся. Нижче я поки одну працю знайшов саме дослідниці слов'янських мов. Пошукаю ще. --Flavius1 (обговорення) 15:00, 11 квітня 2017 (UTC)

Я не знаю, що то за словники на російському сайті, там же на тому ж сайті є й дзеркало Вікіпедії, тому в мене й сумніви щодо його авторитетності, з друкованими словниками таких питань нема. Катовіце й Глівіце — польські назви, в польській цей суфікс вимовляється як -іце, а не -ице, як у чеській — NickK (обг.) 13:35, 12 квітня 2017 (UTC)

@NickK:, при всій повазі до вас, але покажіть, будь ласка, де в правописі зазначено, що польське -ice передається українським -іце? Виходить це суперечить тому ж правилу у 109 параграфі, яке говорить про суфікси -ик, -иц і на яке ви посилаєтеся. Розумієте до чого я веду. Ви ж згодні зі мною, що будова слова Тепліце, Глівіце, Катовіце і Пардубіце однакова чи ні? Тоді виходить одні слова ми повинні писати виключно за правописом, а інші за тим, як вони звучать? --Flavius1 (обговорення) 13:44, 12 квітня 2017 (UTC)

І не дивно, що в базі УЛІФ помилка (не в словнику, в електронній базі), навіть відносно друкованих тим же фондом паперових словників (під рукою Пардубице в словнику УОФ 2002 року, С. 559). Зміна в Правописі в формулюваннях саме цих прикладів була внесена 1990 року разом з втратою можливості відмінювання їх у художньо-публіцистичному стилі, тож УРЕ теж варто відкласти. Maksym Ye. (обговорення) 16:37, 11 квітня 2017 (UTC)

Ось ще знайшов Інструкцію з передачі українською мовою географічних назв і термінів Чехії Мінекоресурсів [15], там у розділі 2 подані правила передачі літер: чеське і передається українським і. До речі, там же (в інструкції) є цікавий розділ "Короткі відомості про звуки та графіку чеської мови". Так от там зазначено, що за правилами вимови в сучасній чеській мові є лише один чеський звук І, який за традицією передається двома чеськими літерами i та у. Наприклад, y у назві Louny (Лоуни) в транскрипції матиме такий вигляд [ˈlou̯nɪ], а i в назві Teplice ( Тепліце) такий — [ˈtɛplɪt͡sɛ]. Тому, як на мене, це логічно, що чеське у передається літерою и, а чеське і - українською літерою і (так в інструкції якраз і зазначено, що чеське i = укр. і, а чеське y = укр. и....тобто мова не про звуки, а про літери): Всетін - Vsetín, Vyškov - Вишков. Звідки взята ця інформація, доречна вона, чого немає цього в правописі і чи довіряти Інструкції чи ні (хоч інструкції розробило ДНВП "Картографія", які були затверджені Державною службою геодезії, картографії та кадастру). Але точно не відкидати, тим більше якщо вичерпної інформації стосовно особливостей чеської мови мінімально подано. До того ж, наукових праць замало щодо проблеми передачі, наприклад, саме чеських географічних назв, але поки одну статтю знайшов, де зазначено транскрибування чеського -ice українським -іце і, на щастя, наведено приклад саме Пардубіце [16], і один посібник з прикладом м. Дейвіце (аналогічної будови з Пардубіце) у праці "складні питання правопису", щоправда праця 80-го року [17].--Flavius1 (обговорення) 13:54, 11 квітня 2017 (UTC)

Останнє посилання: Паламарчук О. Л. Як перекладати чеські географічні назви // Культура слова. – 1982. – Вип. 23. – С. 93-95. Maksym Ye. (обговорення) 18:56, 11 квітня 2017 (UTC)

Не в тому справа, якого воно року, а в тому, що це поки єдине (яке мені трапилося) джерело, що описується бодай якось передачу українською чеських географічних назв. Знайдете більше про чеські географічні назви - покажіть тут. --Flavius1 (обговорення) 20:51, 11 квітня 2017 (UTC)

Ось знайшов ще публікацію [18] До питання відтворення чеських географічних назв українською мовою, де автор констатує, що український правопис не розв'язує багатьох проблем правописання чеських географічних назв. Приклади, що там наведені різні: у більші мірі через і подані, але є і з и такі, як-от: Літомнєржице, Дачице, Лісице, Будєйовице, але в той же час Гораждьовіце, Петровіце, Кршеловіце, Ємніце, Їлемніце, Каменіце, Летовіце, Прахатіце, Лідіце, Дебліце, Страконіце, Роудніце. Проте джерел праці мало. Надіслав я запит до Інституту мовознавства. Хочу почути їхню думку. --Flavius1 (обговорення) 11:12, 12 квітня 2017 (UTC)

 Проти Як в правописі 2015 року (а не 2007 як писали вище) § 109.1в (примітка) та § 109.4б-6 --くろねこ ^Обг. 17:16, 11 квітня 2017 (UTC)

Виходить, оце одна згадка в правописі міста Пардубице через и (і то в примітках до іншого правила) перевищує всі інші згадки в АД: Орфографічний словник, УРЕ, УЛІФ, Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Чехії, наукові статті фахівців, а також близько п'ятидесяти (а може й більше) згадок Пардубіце (це я ще і не шукав, а навмання навожу)? [19], [20], [21], [22], [23], [24], [25], [26], [27], [28], [29], [30], [31], [32], [33], [34], [35], [36], [37], [38], [39], [40], [41], [42], [43], [44], [45], [46], [47], [48], [49], [50], [51], [52], [53], [54], [55], [56], [57], [58], [59], [60], [61], [62]. --Flavius1 (обговорення) 17:49, 11 квітня 2017 (UTC)

На цьому ресурсі звертання до джерел велика рідкість, а дослідити перевагу завжди лінуються, тож я дуже підтримую коректний хід вашого обґрунтування. Скажімо, ім’я Тіціан наведено у вигляд Тиціан у прикладі до іншого правила, Гольфстрім забули уніфікувати за правилом -ри- до Гольфстрима, залишили також в іншому параграфі. Сант-Яго, як вимагає Правопис у двох параграфах, чи Сіверськодонецьк, взагалі ніхто не пише. Але є вагоме заперечення з величезним але. Зміна саме цих прикладів, а конкретно Пардубице, відбулася під час реформи 1990 року, тому не можна сказати, що забули, навпаки, зміни були спрямовані саме на цей пункт. Саме цей пункт намагаються переписати проекти (що 1999, що 2003 звертають увагу на відмінювання, але залишають -и- — зауваження про інші параграфи, що про суфікси -иц-, що про -и- взагалі некоректні). І оце міркування постійної уваги з боку унормування до назви змушує обережніше ставитися до належного пошуку авторитетних джерел. По-перше, джерела треба обмежити часом набуття чинності нового правопису (1990-93 рр.), по-друге, звертати увагу на те, чи дотримуються наведені видання правопису взагалі. Для довідки, скажімо, взяти якісь словники нормальні, паперові, з авторами і рецензентами (для прикладу: Пардубице / Український орфографічний словник, К.: 2002, С. 559, серія «Словники України»). Maksym Ye. (обговорення) 18:37, 11 квітня 2017 (UTC)

Я ж про те і писав вище, і згодився з тим, що у правописі одне порушує інше. А взагалі, то там цілковитий бардак. Він навіть не на половину відображає реалії сьогодення, і з нього такий собі помічник, десь на 10 %. До нього треба звертатися, я не заперечую. Є конкретні випадки, є конкретні норми щодо написання слів, а є і неоднозначність. Але не в тому справа, от на ВП:ЗА гарна думка прозвучала, щодо якої я цілковито згоден. Цитую: Якщо є значна перевага якогось варіанту в авторитетних джерелах, то це буде достатнім аргументом для того, щоб проігнорувати правописне правило. (до речі, в нашому випадку навіть правила такого немає) Підставою є те, що це мова визначає правопис, а не правопис мову. І якщо в живій мові широко використовується слово, яке суперечить якомусь правилу правопису, значить воно є винятком до нього, або ж чинний правопис через байдужість укладачів не містить потрібного правила. --Flavius1 (обговорення) 20:51, 11 квітня 2017 (UTC)

До того ж в § 109.4б-6 чи нового, чи старого правопису, написано літера И передається літерою и, а не звук звуком. Літера (!). В слові Pardubice латинська літера i. В правописі не сказано, що лат. і передається и. Якщо було б стосовно латинських, то було б так само скзано, як, наприклад, в примітці, на яку ви посилаєтеся, де згадано Пардубице і сказано, що Польське й чеське e, що виступає в географічних назвах із суфіксом -ц- (лат. -c-)... і т.д.. Тобто в правописі немає правила передачі польських і чеських латинських літер і. А здогадки, що латинське і дає звук [ɪ], а от звук [i] дає укр. И, а якщо укр И, то значить буква И .... - це все оригінальне дослідження. Над цим повинні мовознавці–слов'янознавці працювати, а не вікіпедисти. Нам треба або правопису дотримуватися, або АД, якщо правопис не дає однозначних відповідей. В цьому випадку правопис однозначно не на боці Пардубице і цьому є чисельні джерела.--Flavius1 (обговорення) 18:12, 11 квітня 2017 (UTC)

Узагалі-то [ɪ] — це неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття, що відповідає и, а [i] — це неогублений голосний переднього ряду високого підняття, передається як і. І ви ж не забувайте, що правопис коли йдеться про звуки, має на увазі літери на позначення відповідних звуків.--Анатолій (обг.) 15:42, 15 квітня 2017 (UTC)

Добре. Ну, може хоч ви мені тоді дасте відповідь стосовно того, яка будова у Катовіце і Пардубіце, і за яким правилом правопису у нас у всіх словниках Катовіце через і? Чи є правила передачі польських і? --Flavius1 (обговорення) 16:02, 15 квітня 2017 (UTC)

У правописі ж є польська Дембиця, там такий самий суфікс, як і в Катовице, тож обидва через и.--Анатолій (обг.) 20:37, 15 квітня 2017 (UTC)

Щойно спростовано. — Юрій Дзядик (о•в) 20:41, 15 квітня 2017 (UTC).

 За. У цьому цікавому випадку правописна зміна 1990-93 рр. дуже незначно заторкнула офіційну (пошук «Законодавство» rada.gov.ua), державну (site:gov.ua), наукову (scholar.google.com), освітню (site:edu.ua) сфери. У кожній базі в українських джерелах -і- переважає -и- в рази. Попри звичайний прескрипціонізм, краще слідувати за масивом джерел, а не за одним, хоча й основним, джерелом. Maksym Ye. (обговорення) 04:26, 12 квітня 2017 (UTC)

 Коментар Знов своє нерозуміння правил подають як недосконалість правопису... Та і яка невідповідність сьогоденню у нього? Недостатня суржикізація вимови? Правопис стоїть на позиції морфологічної адаптації слів до української мови. Слідування іншомовній вимові ж руйнує українську фонетичну систему.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:50, 12 квітня 2017 (UTC)

Катовіце вживається через і внаслідок морфологічної адаптації? Я це до того, що ви вважаєте, що -ице/-иця передаються через И. --Flavius1 (обговорення) 07:38, 12 квітня 2017 (UTC)

Повно публікацій з "Катовице".--ЮеАртеміс (обговорення) 13:00, 13 квітня 2017 (UTC)

Ну якщо ви навіть так кажете, то чого ж не пропонуєте перейменувати? --Flavius1 (обговорення) 13:34, 13 квітня 2017 (UTC)

Дуже "д'артаньянський" коментар. Ви впевнені, що ви знаєте правопис добре і можете пояснити логіку його побудови та можливі суперечливі моменти?--Divega (обговорення) 16:45, 15 квітня 2017 (UTC)

Думка Dzyadyk

Дійсно, дуже складний, неординарний (copyright Krupolskiy Anonim, 18:20, 8 квітня) випадок. Ситуація, у якій є дві протилежні точки зору, дві партії у Вікіпедії. Одна партія спирається на приклад, двічі наведений у офіційному правописі 2015, за Пардубице. Інша партія спирається безпосередньо на мову, тобто на УЛІФ та інші АД, у яких безумовну перевагу має Пардубіце.

Маємо як суперечності між АД, так і помилки в самих АД. Так, у статті (Ю. А. Могила, стор. 159) читаємо: «České Budĕjovice — Чеське Будєйовице, Moravské Budĕjovice — Моравське Будєйовице, Zelazná Ruda — Железна Руда, … , Mĕstec Kralové — Мнєстець Кралове». Насправді «Zelazná Ruda» це помилка, насправді «чеськ. Železná Ruda». За Гуглом, назва «Мнєстець Кралове» є лише у статті Ю. А. Могили, у мові 2 740 раз вживається (в українській Вікіпедії) «Местець Кралове» чи (Яндекс, за російським зразком) «Местець-Кралове». У мові не пишемо «Будєйовице», лише «Будейовице» чи «Будейовіце».

Я виходжу з правила Володимира Даля (цитата пізніше, сенс: словник має відповідати мові) та афоризму Козьми Пруткова (десь так: якщо на клітці слона написано тигр, не вір очам своїм).

Отже, Правопис це не Слово Боже. Якщо приклад чи настанова правопису суперечать джерелам мови, то у Вікіпедії ми маємо право і повинні застосувати правило en:WP:WEIGHT, і відкинути цей приклад як помилковий.

Пропоную швидкі і рішучі дії (в дужках додано 20:35, 15 квітня 2017 (UTC)).

1. Перейменувати статтю на Пардубіце
2. Написати листа в ІУМ про виявлену помилку (суперечливість, конфліктність прикладу) Правопису
3. Запропонувати ІУМ (для оптимізації, усунення конфлікту) застосувати правило дев'ятки до іце/ице
4. Запропонувати спільноті внести правило дев'ятки до іце/ице у ВП:Правила відтворення власних назв іншомовного походження як рекомендацію, у разі схвалення ІУМ — як правило

— Юрій Дзядик (о•в) 11:08, 20:35, 15 квітня 2017 (UTC).

Але ж правило дев'ятки не застосовується до власних назв. І ви справді вважаєте, що у правописі могли тричі помилитися, написавши Пардубице, Лідице, а потім іще й Дембицю через -иц? Я б іще повірив у це, якби там було тільки Пардубице.--Анатолій (обг.) 15:38, 15 квітня 2017 (UTC)

Лідице за правилом дев'ятки, Дембиця українізоване слово суфікс -иця, замість Дембіца. — Юрій Дзядик (о•в) 20:35, 15 квітня 2017 (UTC).

Я ж вам кажу — «дев'ятка» на власні не поширюється.--Анатолій (обг.) 20:42, 15 квітня 2017 (UTC)

Якщо вже писати листа, то залишивши стару назву і попросити роз'яснити, а відповідно до яких пунктів та чому було саме так, а не інакше, написано.--Divega (обговорення) 16:45, 15 квітня 2017 (UTC)

Стосовно перейменування -  Проти бо є однозначний приклад у правописі. --Divega (обговорення) 16:45, 15 квітня 2017 (UTC)

Проект підсумку

Згідно Правопису, § 90 пункт 5.а)3), перейменувати на Пардубіце.

Докладно пояснення.

Правопис, витяги з § 90

5. Залежно від позиції та вимови в українській мові i, y (ігрек) передаються також літерами і, ї та и.

а) І пишеться:

3) після приголосних в особових іменах і в географічних назвах (крім випадків, зазначених у в, 3 — 5 цього ж пункту)

5) в усіх інших випадках після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним: бізнес, пілот, вібрація, академік, фінанси, графік, гіпопотам, логічний, гімн, кілограм, кіно, архів, хімія, хірург, література, республіка, комуніст, ніша.

в) И пишеться:

3) у географічних назвах після приголосних дж, ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним: Алжир, Вашингтон, Вірджинія, Гемпшир, Жиронда, Йоркшир, Лейпциг, Циндао, Чикаго, Чилі; але перед голосним і в кінці слова пишеться і: Віші, Шіофок;

5) у ряді інших географічних назв після приголосних д, т та в деяких випадках згідно з традиційною вимовою: Аргентина, Братислава, Бразилія, Ватикан, Единбург, Єгипет, Єрусалим, Китай, Кордильєри, Пакистан, Палестина, Сардинія, Сиракузи, Сирія, Сицилія, Скандинавія, Тибет та в похідних від них: аргентинець, аргентинський та ін.

Доповнення 18:59, 17 квітня 2017 (UTC). Правопис, витяги з Розділу «IV. Правопис власних назв»

§ 104. Фонетичні правила правопису слов’янських прізвищ

5. (...)

У польських, чеських і словацьких прізвищах і передається:

а) через і на початку слова та після приголосного: Івашкевич, Зволінський, Лінда, Міцкевич; Індра, Єдлічка, Мічатек;

§ 111. Іншомовні географічні назви

Про правопис решти іншомовних географічних назв див. розділ «Правопис слів іншомовного походження» (§ 86 — 100). Слов’янські географічні назви пишуться відповідно до правил, викладених у § 104.

Отже, згідно Правопису, § 90 пункт 5.а)3), підсиленим пунктом 5.а)5): Пардубіце.

Приклади Пардубице у § 109 стосуються правила щодо літери е, і суперечать правилу щодо літер і/и § 90. Отже, ці приклади є помилковими.

— Юрій Дзядик (о•в) 06:42, 17 квітня 2017 (UTC).

Доповнення. Згідно § 104 пункт 5.а) так само Пардубіце. 18:59, 17 квітня 2017 (UTC).

розрив репліки, див. нижче #продовження

Ви не той параграф читаєте. Чеська мова є слов'янською, отже треба читати § 109. Географічні назви слов’янських та інших країн.--Анатолій (обг.) 13:48, 17 квітня 2017 (UTC)

Це хибна думка, див. відповідь Максиму на репліку о 13:52. — Юрій Дзядик (о•в) 18:59, 17 квітня 2017 (UTC).

У параграфі 111 йдеться про решту географічних назв, тобто про ті, які не описані вище. Але слов'янські назви вже описані в попередніх параграфах, тому вони під решту не підпадають, отже цей параграф сюди не підходить. Чомусь ви цитуєте тільки ті параграфи правопису, які вам вигідні, повністю ігноруючи інші. У параграфі 109 щодо передачі слов'янських назв ідеться, зокрема про те, що и пишеться 6) у суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-: Зимовники, Тупик; Боровичі, Котельнич, Осиповичі, Углич; Бронниці, Гливиці, оз. Колвицьке, Луховиці; Митищі, Ртищево;. От саме за цим параграфом і виходить Пардубице, так само як і Лідице, Кошице та інші.--Анатолій (обг.) 19:07, 17 квітня 2017 (UTC)

Уточнюю, це § 109 пункт 4.б)6). Я про це вже писав про Дембиця / Дембіца, Пардубіце / Пардубиці, Тепліце / Теплиці. Пояснюю про різні рівні інтеграції. В українізованих суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ- пишемо и. В іншомовних суфіксах, наприклад множини -ице / -іце, які відсутні в українській мові, тощо, застосовуємо норму, подібну на правило дев'ятки — як не помиляюся, це § 90 пункт 5.в) та § 104 пункт 5.а). — Юрій Дзядик (о•в) 21:12, 17 квітня 2017 (UTC).

Ще одне ОД. У вас хибні умовиводи. Теплиці (до речі, стаття про польське село Cieplice), Кошиці — не українські назви населених пунктів, тобто НЕІНШОМОВНІ! Іншомовні — це назви, передані з інших мов, а не назви іноземних населених пунктів. Кошиці, Ряшів, Перемишль — українські (неіншомовні!) назви міст, а Кошице, Жешув, Пшемисль — іншомовні. По Дембиці — і українська, і іншомовна буде Дембиця.--Анатолій (обг.) 21:39, 17 квітня 2017 (UTC)

Вибач, ВП:ПДН неможливе, оскільки було кілька годин на виправлення можливого конфлікту редагувань. Як не будеш (вже вдруге підряд!) вандалити, повертаючи у мій текст негайно виправлені мною ж помилки, то ні в кого не буде враження про хибні умовиводи. Див. Теплиці (Чехія). — Юрій Дзядик (о•в) 06:22, 18 квітня 2017 (UTC).

Які ще кілька годин? Ви зробили редагування о 00:12, я став писати вам відповідь, пішов зробити собі чай, прийшов зберіг, виявився конфлікт (ви зробили редагування о 00:31), оскільки ваші редагування були зовсім незначні (у порівнянні з моїм текстом), вирішив конфлікт на свою користь.--Анатолій (обг.) 19:04, 18 квітня 2017 (UTC)

@Ahonc: Подумай уважно, маєш право відредагувати свої репліки. У шахах це називається: «король під загрозою, хід заборонено». Подумай кілька годин, щоб не залишити жодного приводу для санкцій. — Юрій Дзядик (о•в) 10:44, 20 квітня 2017 (UTC).

Про старовинну українську назву Дембиця та слабко інтегрований переклад Дембіца польської назви pl:Dębica читай наступний абзац (06:42, 17 квітня). Це вже третє коло. — Юрій Дзядик (о•в) 06:22, 18 квітня 2017 (UTC).

І переклад Дембиця, і українська назва теж.--Анатолій (обг.) 19:04, 18 квітня 2017 (UTC)

@Ahonc: Дякую за уточнення, коригую сказане вище. Дійсно, pl:Dębica має два переклади: фонетичний слабко інтегрований Дембіца, та повністю інтегрований Дембиця, який водночас є українською назвою колишнього українського міста. — Юрій Дзядик (о•в) 09:56, 20 квітня 2017 (UTC).

продовження репліки, див. вище #розрив

Дембиця — не переклад, а українська назва колишнього українського міста, розташованого у Підкарпатському воєводстві, до складу якого входять колишні українські етнічні землі: Лемківщина, західна Бойківщина, Посяння. Польська назва pl:Dębica, згідно тому ж § 90 пункт 5.а)3), перекладається як Дембіца. Основною назвою є старовинна українська, як основною назвою міста Лейпциг у польській мові є pl:Lipsk, у чеській cs:Lipsko.

Поправка. pl:Dębica має два переклади; див. вище (19:04, 18 квітня та 09:56, 20 квітня). — Юрій Дзядик (о•в) 10:25, 20 квітня 2017 (UTC).

Лідице підлягає § 90 пункт 5.в)5) (після приголосних д, т). Кошице підлягає § 90 пункт 5.в)3).

— Юрій Дзядик (о•в) 06:42, 17 квітня 2017 (UTC).

• Будь ласка, залиште правопис у спокої в цьому випадку. Однозначно наведені приклади в тексті й покажчиках перетворюють такі довільні міркування на натягування сови на глобус. Через наявність прикладів цю номінацію неможливо обґрунтувати ані іншими правилами, ані винятками. І якщо обґрунтовуєте зовнішніми джерелами, то й обґрунтовуйте належним чином, але тільки не своєрідно зрозумілими загальними правилами правопису. Обґрунтування зовнішніми джерелами саме по собі цілком достойне й достатнє.
• (Повторюсь, цей пункт знаходиться під постійною увагою мовознавців під час унормувань, що зовсім виключає випадкову помилку. Для прикладу, його пропонували переформулювати 95-го року, додавши згадку словацької й суфіксів -іц-, -иц (Мовознавство, 1995). У проектах Німчука (1999) й Русанівського (2003) було запропоновано змінити Пардубице на Пардубиці.) Maksym Ye. (обговорення) 07:41, 17 квітня 2017 (UTC)

• «Обґрунтування зовнішніми джерелами саме по собі цілком достойне й достатнє» — це для Вас, для мене, але лише для однієї партії серед учасників дискусії. Учасники з іншої партії (Агонк, НікК, ще дехто, див. вище) з цим не погоджуються. Агонк вважає (цитую по пам'яті): «Правопис це Конституція для мови», тобто, як я сприймаю його точку зору, автор(и) Правопису це немовби Самодержець, Вождь чи Політбюро ЦК: милостиво дає для мови вказівки, які беззаперечно виконуються.
• Прошу навести повний текст, читаються лише три рядки, без Пардуб?це: «У § 109 текст примітки в п. 1 змінити так: "Польське, чеське й словацьке e, що виступає в географічних назвах із суфіксами -ц-, -іц-, -иц- (лат. -c, -ic), эберігається: Белце, Келце, Дудинце, Кошице, "» (кінець третього рядка). — Юрій Дзядик (о•в) 11:28, 17 квітня 2017 (UTC).

• «...Собранце, Лідице, Пардубице. Ці географічні назви відмінюються тільки у множині...» Ця пропозиція і знайшла потім місце в цитованих проектах. Maksym Ye. (обговорення) 13:52, 17 квітня 2017 (UTC)

• «виключає випадкову помилку» — отже, це не випадкова помилка? Дуже серйозне твердження, прошу бути обережним: колись це була стаття 58 КК, шкідництво, зараз теж є загроза фізичного переслідування. — Юрій Дзядик (о•в) 11:28, 17 квітня 2017 (UTC).
• «У проектах Німчука (1999) й Русанівського (2003) було запропоновано змінити Пардубице на Пардубиці» — це повна українізація назви, подібно до Мартин Сайдик. Слово Пардубиці не є внутрішньо суперечливим і настільки конфліктним, як Пардубице, яке є взагалі несумісним з § 90. Якби слово Пардубице було винятком з правила § 90, вого мало бути вказаним у самому § 90. Я схильний вважати його просто помилкою, яких зараз безліч, а не шкідництвом. — Юрій Дзядик (о•в) 12:06, 17 квітня 2017 (UTC).

• Це однозначно не була і не є випадкова помилка, але цілком характерне для реформ 1990-93 рр. рішення. Те, що ви намагаєтеся застосувати параграф 90 для передачі слов’янських назв, дуже й дуже сумно. Не робіть так, це неправильно, адже параграфи 86-100 тільки для неслов’янських мов. Суто правописно примітка про ці назви сформульована абсолютно коректно, а номінацію обґрунтувати можна чим завгодно, тільки не правописом. власне єдиним чином — масивом джерел. Ми ж не пишемо Сант-Яго, як рекомендує правопис, але робимо це зовсім не тому, що автори правописної реформи помилилися, а за більшістю джерел. Так само і тут, у більшості джерел правописна зміна не знайшла підримки мовців. Maksym Ye. (обговорення) 13:52, 17 квітня 2017 (UTC)

• (це також відповідь Ahoncу, 13:48). Це поширена, але помилковова думка, що «параграфи 86-100 тільки для неслов’янських мов». Розділ «III. Правопис слів іншомовного походження» стосується слів походження з будь-яких мов з латинським алфавітом (хоча є і В’єнтьян, § 93). Норми §§ 104-111 не суперечать, а повторюють або доповнюють Розділ III. Зауважу, що §§ 104-111 стосуються не лише слов’янських власних назв, а усіх іншомовних, навіть корейських, в’єтнамських, бірманських, індонезійських, § 106 1.д). — Юрій Дзядик (о•в) 18:59, 17 квітня 2017 (UTC).

• Ви помиляєтеся. Див. § 105 та § 111 та уважніше назви параграфів для імен та географічних назв. Maksym Ye. (обговорення) 19:14, 17 квітня 2017 (UTC)

• От тільки зауважу, що в § 90 безпосередньо згадується слов’янська словацька назва Братислава. Яку суто гіпотетично так слід було б писати за правилом про сполучне -и- з параграфів щодо слов’янських назв (аналогічно Владивостоку). ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 22:50, 17 травня 2017 (UTC)

• От тільки не треба тут кримінальним кодексом погрожувати. Будь-які такі погрози можуть спричинити безстрокове блокування. — Це написав, але не підписав користувач Ahonc (обговорення • внесок) 13:46, 17 квітня 2017.

• Тю, ти шо, не прочитав вище (11:28), це ж історія, 1934 рік, ст. 54-7. Вона не діє. Хоча обережність ніколи не є зайвою, існує загроза від психів. Інформування про існування небезпеки це пряма протилежність погрозі, чи це не ясно? — Юрій Дзядик (о•в) 17:32, 17 квітня 2017 (UTC).

Доповнення, витяги з ВП:МОВА

… якомога точніше дотримуватися норм літературної української мови та чинного нині в Україні правопису, датованого 1993 р. (Остання редакція: Український правопис … 2015)

1. Усі слова, які є в орфографічному словнику Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, слід писати згідно зі словником.

Якщо "дотримуватися норм мови та чинного нині в Україні правопису", то норми для правопису і/и у § 90. Норми § 109 не стосуються і/и, але Пардубице у прикладах § 109 суперечить нормам § 90. Правопис суперечить сам собі, отже, містить помилку.

У online словнику УМІФ однозначно: Па́рдубіце – іменник середнього роду (місто в Чехії). Помилку виправлено, що неможливо зробити у друкованому виданні чи його електронній копії.

— Юрій Дзядик (о•в) 11:28, 17 квітня 2017 (UTC).

• Це не словник, це електронна база з помилками, особливо у власних назвах. У словниках УМІФ, на основі яких збирали базу, Пардубіце пишеться відповідно до правописного написання як Пардубице. (Процитував вище один з таких словників.) Це дуже погане джерело, щоб на його основі будувати концепції перейменування. Єдиний спосіб належного обґрунтування — за масивом джерел (у мережі традиційно: «Законодавство», урядові сайти, освітні сайти, «Книги», «Академія», де абсолютно переважає Пардубіце з -і-, на відміну від правопису.) Maksym Ye. (обговорення) 13:59, 17 квітня 2017 (UTC)

Якщо припустити, що ваше трактування правопису є правильним, то як ви будете передавати Pardubický kraj? З одного боку воно походить він Pardubice, яке ви пропонуєте писати через і, з іншого у параграфі 104, на який ви посилаєтеся, чітко написано, що у чеських суфіксах -ицьк пишеться и.--Анатолій (обг.) 19:28, 17 квітня 2017 (UTC)

Звісно, Пардубицький край, це прикметник від Пардубіце, суфікс -ицьк, чергування голосних. Що тут складного? Що невідомий тип чергування голосних? Так це різні рівні інтеграції перекладу в українську мову, мовознавцям потрібно дослідити. — Юрій Дзядик (о•в) 19:42, 19:51, 17 квітня 2017 (UTC).

O_O Я чув про чергування голосних е — і, о — і, о — е. Але щоб и з і чергувалося вперше чую…--Анатолій (обг.) 19:53, 17 квітня 2017 (UTC)

Я твої думки читаю, вже відповів о 19:51, а ти затер відповідь. — Юрій Дзядик (о•в) 20:03, 17 квітня 2017 (UTC).

Конфлікт редагувань… Ви кажете «звісно», а потім кажете, що мовознавцям треба це дослідити. Тобто виставляєте беззаперечним факт, який ще треба дослідити… Ми так дійдемо до того, що придумаємо новий правопис української мови — дзядиківку. Пропоную припинити дискусії, а то вже пішли цілковиті ОД. Нехай ще інші користувачі висловляться, бо інакше серед купи флуду загубляться вагомі аргументи.--Анатолій (обг.) 20:31, 17 квітня 2017 (UTC)

Зауваження: До того, хто буде підбивати підсумок щодо цього перейменування, який, скоріше за всього, буде враховувати аргументи «проти», що стосуються правопису (§ 109.4.б.6), прошу врахувати, що цей підсумок автоматично потягне за собою череду перейменувань згідно цього ж правила у правописі назв Тепліце, Катовіце, Глівіце і подібних, які так само повинні підпадати під дію цього правила. Прошу з обережністю до цього підійти. --Flavius1 (обговорення) 11:54, 17 квітня 2017 (UTC)

Там поки що проблем немає: Тепліце, Катовіце, Глівіце. Але слід врахувати, що насправді Пардубіце, Тепліце, Катовіце, Глівіце це множина: чеськ. v Pardubicích, v Teplicích, сіл. szl:Katowicy, szl:Glywicy. Тому чеськ. v Pardubicích, v Teplicích має варіанти перекладу, або незмінюване як іноземне: у Пардубіце, у Тепліце, або як українізоване, згідно з згаданими вище проектами Німчука (1999) й Русанівського (2003): у Пардубицях, у Теплицях. — Юрій Дзядик (о•в) 12:35, 17 квітня 2017 (UTC).

Так у правописі ж написано, що вони невідмінювані.--Анатолій (обг.) 13:46, 17 квітня 2017 (UTC)

Невідмінювані Пардубіце, Тепліце. Нагадую: згідно з згаданими вище проектами Німчука (1999) й Русанівського (2003) — це українізовані Пардубиці, Теплиці, повністю інтегровані у мову, як Сайдик. Вже сказано, що ці переклади не суперечать українській мові. Лише Пардубице є дикий суржик, суміш несумісного, очевидна особисто для мене помилка. На жаль, нині в Україні помилки це страшенна пошесть, але про це у нас (зокрема в уквікі) можна говорити, тому є надія виправити, і то добре. Он у росвікі досі рішенням АК:800 (у проекті було чорним по білому, у рішенні сірим по сірому нечітко, але я уточнив, ніхто не заперечив, що так воно і є) заборонено виправляти, якщо десь 2+2=3, навіть за обговорення кожному блокування та топік бан, ото справжнє нещастя, абсолютне зло для Вікіпедії бути невільною. — Юрій Дзядик (о•в) 19:14, 17 квітня 2017 (UTC).

Оскаржений підсумок

• Не перейменовувати. Назва «Пардубице» вказана як приклад в українському чинному правописі (§109.1.в.Примітка). Згідно з офіційним правилом ВП:МОВА (преамбула і №2) назви у Вікіпедії пишуться «відповідно до правил чинного українського правопису». Тому залишено «Пардубице». --Намѣсникъ (обговорення) 03:18, 28 квітня 2017 (UTC)

  Ви не врахували правило ВП:ІГО, за яким написано, що правопис географічних назв повинен узгоджуватись з наступними джерелами: Орфографічними словниками НАН України (зокрема електронна версія УЛІФ) і Авторитетними енциклопедіями (зокрема УРЕ, УРЕС, УСЕ). В разі суперечностей між зазначеними джерелами - обирається та назва, яка найбільше відповідає: сучасному українському правопису. По-перше, суперечностей немає між зазначеними джерелами відповідно до ВП:ІГО. По-друге, згідно з тим самим правилом ВП:МОВА (ви чомусь до другого пункту перейшли, оминувши перший) зазначено, що з метою підвищення якості інформаційного ресурсу, усім дописувачам бажано дотримуватись таких правил: 1) Усі слова, які є в орфографічному словнику Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, слід писати згідно зі словником. З огляду на вищенаведене, я оскаржую підсумок. --Flavius1 (обговорення) 04:42, 28 квітня 2017 (UTC)

  Я врахував все, що треба було врахувати. Є субординація правил. ВП:МОВА (правило) вище за ВП:ІГО (пораду). У вікіпедії правопис вище від будь-яких словників (ВП:МОВА; преамбула і №2). Коли в правописі прямо вказано як слід писати, та ще й наведено приклад, всі інші розмірковування (навіть слушні і логічні) не мають значення. --Намѣсникъ (обговорення) 04:51, 28 квітня 2017 (UTC)

  Якщо для вас пріорітет ВП:МОВА, то відповідно до субординації оминати перший пункт не треба, бо він вище за другий, якщо вже на то пішло. Але це правило ВП:ІГО спеціально розроблено для географічних назв, а ВП:МОВА для всіх. Щодо правопису, то слово вказано в примітці як приклад до іншого правила. Та й у самому підсумку ви жодним словом не омовились щодо аргументів "за" і оминули взагалі ВП:ІГО, і відповідно АД, наче ніхто про це не говорив. Відповідно до рішення Арбітражного комітету № 26 була рекомендація щодо підсумків перейменування, які повинні бути детально обґрунтовуваними задля уникнення непорозумінь щодо мотивів такого рішення.--Flavius1 (обговорення) 05:00, 28 квітня 2017 (UTC)

  Другий пункт ВП:МОВА уточнює перший. Це послідовність викладу, а не субординція правил. Авторитет правопису — аксіома, яка не обговорюється. Раз в правописі «Пардубице» — далі немає про що говорити. Вам не подобається правопис — ваше право (мені він теж не подобається). Але правил слід дотримуватися. ---Намѣсникъ (обговорення) 05:11, 28 квітня 2017 (UTC)

  От тому, будь ласка, слідуйте правилом не вибірково, а як слід, узгоджуючи їх. ВП:МОВА не може охопити усі простори назв. От тому були розроблені інші, зокрема ВП:ІГО. І в наступних випадках краще якісно обґрунтовуйте, враховуючи усі аргументи (з вашого підсумку цього не видно). --Flavius1 (обговорення) 05:14, 28 квітня 2017 (UTC)

  Куди ж якісніше? Вам найголовніша інструкція (правопис) чітко каже як треба (навіть приклад дає)! А ви вперлися. Гадаю, що тут жодна аргументація вас не задовольнить. --Намѣсникъ (обговорення) 05:30, 28 квітня 2017 (UTC)

  Тут вперлися ви. Ви не читаєте те, шо я вам пишу і на яких підставах я оскаржив підсумок? Ви повинні були, як підбивальник підсумку, обґрунтовувати його детально з урахуванням усіх аргументів, з огляду на складну ситуацію. А ви жодним чином не обмовились і згадкою про ВП:ІГО і її вмісту, жодним чином не обмовились згадкою пункту №1 ВП:МОВА - неначе їх не існує для вас. Так не можна. Приміром, якби ваш підсумок починався з того, що дійсно ВП:ІГО зазначає, що усі слова повинні узгоджуватися і т.д. і т.п, але з огляду на те, що відповідно до ВП:МОВА, як основного правила, на відміну від поради ВП:ІГО і т.д. і т.д. А також з урахуванняи того то і того то...Підсумок такий.... Оце було би обґрунтування. А ви оминули це. --Flavius1 (обговорення) 05:46, 28 квітня 2017 (UTC)

  Я не вважаю ваші аргументи вагомими, а зауваження щодо стилю суттєвими. У справі з цим конкретним перейменуванням досить однозначного прикладу з правопису. --Намѣсникъ (обговорення) 06:03, 28 квітня 2017 (UTC)

  Ви повинні у підсумку пояснювати чому деякі (аргументи) вагомі, а чому інші ні. А не тут зараз. Я ще раз вам це повторюю. Згідно свого рішення Арбком рекомендував через отаке непорозуміння детально і обґрунтовувати їх. Ви цього не зробили. І мені шкода, що ви цього так і не зрозуміли. --Flavius1 (обговорення) 06:10, 28 квітня 2017 (UTC)

  Я все вже роз'яснив. І ви все розумієте. Просто не хочете правописного припису, бо позиція така. Буває. --Намѣсникъ (обговорення) 06:23, 28 квітня 2017 (UTC)

  Ви дійсно не розумієте. Моя позиція вас взагалі не повинна стосуватися. В будь-якому разі я з нею і залишуся. Але ви не бачите помилку у своєму підсумку, і не хочете визнавати її через впертість. Це також буває. І це погано, адже такі оскарження можливі і у майбутньому допоки ви не зрозумієте, що підсумок треба обґрунтовувати (тим більше, якщо складне обговорення) детально з урахуванням усіх аргументів: подобаються вам вони чи ні. У деяких свої підсумках я так само не враховував аргументи і нечітко виписував підсумок на що мені тикнули оком і я визнав помилку. Це треба мати мужність. --Flavius1 (обговорення) 06:29, 28 квітня 2017 (UTC)

  @Flavius1: а як там ваш запит до Інституту мовознавства?--Анатолій (обг.) 19:18, 28 квітня 2017 (UTC)

  @Ahonc: відповідь ще не прийшла, хоча ми 11.04 надіслали. Я одразу спільноту повідомлю, коли прийде і якщо прийде. --Flavius1 (обговорення) 04:29, 29 квітня 2017 (UTC)

• @Намѣсникъ: Замість підсумку обговорення викладено власну точку зору, і використано дуже поверхові, кілька разів спростовані у цьому обговоренні аргументи. Така манера (нічого не читаю, бо усе знаю і розумію) несумісна з нормами підведення підсумків. — Юрій Дзядик (о•в) 10:01, 28 квітня 2017 (UTC).

  Ну ви теж виклали власну точку зору, що воно не підпадає § 109 п. 4.б)6), а також ОД про чергування и — і.--Анатолій (обг.) 19:18, 28 квітня 2017 (UTC)

Перепрошую. По-перше, двічі помилкова класифікація. (1) Хибно застосовувати § 109 п. 4.б)6) до Катовіце, Глівіце тощо з суфіксом -іце. Це не точка зору, а простий висновок, який ніхто не може заперечити. (2) У перекладах іншомовних слів існує неоднозначність, інколи дрейф і/и, напр. Сілезія — Силезія, Дембіца — Дембиця тощо, це не ОД, а неспростовний факт. По-друге, кожен має право викласти власну точку зору, якщо вона не суперечить фактам. Заборонено робити з неї підсумок, забиваючи великим цвяхом усю дискусію, не розглядаючи жодного іншого аргументу. Тому ніякого "ви теж" тут немає. — Юрій Дзядик (о•в) 10:38, 29 квітня 2017 (UTC).

«…кожен має право викласти власну точку зору, якщо вона не суперечить фактам. Заборонено робити з неї підсумок, забиваючи великим цвяхом усю дискусію». Серйозно? А чого ж тоді ви намагаєтеся назвати вашу точку зору «проектом підсумку»? Тож я виправлю ваш «заголовок». «Сілезія — Силезія» — це не чергування, а зміна норм правопису. Ви ж стверджували, що відбувається зміна Пардубіце — Пардубицький. Оце чергування, бо в споріднених словах змінюється написання.--Анатолій (обг.) 12:04, 29 квітня 2017 (UTC)

• Що у оскарженому підсумку вірно: Згідно з офіційним правилом ВП:МОВА (преамбула і №2) назви у Вікіпедії пишуться «відповідно до правил чинного українського правопису». Що у оскарженому підсумку не враховано: у обговоренні кілька разів усебічно доведено, що правила (§ 90, § 104) Правопису однозначно вимагають «Пардубіце», і що приклад «Пардубице» (у § 109, який не стосується и/і) суперечить як правилам, так і словникам. — Юрій Дзядик (о•в) 10:10, 28 квітня 2017 (UTC).

  У підсумку не було належного обґрунтування чому саме так, а не інакше. Обговорення одне з найважчих. Цей підсумок повинен бути таким, аби комусь в голову через місяць не прийшло поставити знову на перейменування, посилаючись на ВП:ІГО, адже в такому випадку номінатор буде абсолютно правий, якщо це зробить (адже настанови є, АД є) з огляду на те, що ні слова не було у попередньому підсумку стосовно цього. Тобто воно не враховано і дає підстави для іншого перейменування. У самому обговоренні я і зазначив, що підсумок стосовно цієї назви безпосередньо стосуєтсья інших назв, такі як Тепліце, Катовіце, Глівіце. І до цього треба обережно ставитися. --Flavius1 (обговорення) 10:17, 28 квітня 2017 (UTC)

  Не зовсім так, адже Тепліце, Катовіце та Глівіце у правописі не подані як приклади, тож там слід розглядати окремо.--Анатолій (обг.) 19:13, 28 квітня 2017 (UTC)

  Так у цьому обговоренні наполягають більшість на §109 п. 4 б) 6), і ви так само. Якщо ж ви тільки на примітці іншого правила наполягаєте, то це дуже слабкий аргумент - адже примітка не стосується написання слова Пардубіце через и або через і. От тому я і застеріг. --Flavius1 (обговорення) 04:33, 29 квітня 2017 (UTC)

  Якщо є Кошиці, то чому й не бути варіанту Пардубиці (Див. тут? --Д-D (обговорення) 07:33, 30 квітня 2017 (UTC)

  Гарні приклади, Пардубиці українська назва. Повністю підтримую. Потрібно провести рейтингове голосування. Лише Пардубице не має права на існування, ця назва суперечить правилам Правопису, це неграмотний чесько-український суржик. Дехто не відчуває мовних помилок на слух, не здатен. Розумію; я теж, наприклад, не здатен танцювати у ритмі, і навіть ритмічно плескати долонями. Але ж я і не повчаю у Вікіпедії інших танцям за підручниками. — Юрій Дзядик (о•в) 08:15, 30 квітня 2017 (UTC).

  Але варіант Пардубіце більш уживаний в джерелах за Пардубиці та Пардубице взагалі. Та й в УЛІФ і УРЕ подано лише Пардубіце. Тому пропонований варіант буде суперечити і ВП:ІГО. Я думаю в цьому конкретному випадку треба зробити виключення і перейменувати на Пардубіце. Треба закрити очі на те, що приклад Пардубице приведений в правописі, тим більше у примітці до іншого правила. У нас є випадки, коли енциклопедії і словники суперечать правопису. Наприклад, Сант-Яго. Жоден академічний словник не подає так. І наша стаття у вікі Сантьяго хоч і прямо суперечить правопису, але слідує за словниками та енциклопедіями.--Flavius1 (обговорення) 10:01, 30 квітня 2017 (UTC)

Покажу наочно перевагу:

• Пошук по сайтах (gov.ua): більше 900 результатів з Пардубіце [63] проти 176 [64] з Пардубице;
• Освітні сайти (edu.ua): близько 90 результатів Пардубіце [65] проти 20 з Пардубице [66];
• «Книги»: сім сторінок книг з Пардубіце [67] проти 2-х сторінок з Пардубице [68];
• Весь пошук українською — 148 з Пардубіце [69], незначна перевага у 180 з Пардубице [70].

Як бачите - перевага Пардубіце очевидна.

Крім того, на боці Пардубіце ВП:МОВА (Особливої ретельності вимагають заголовки статей. Адже Вікіпедія є гіпертекстовою системою, яка дозволяє читачеві зручно і швидко знаходити потрібну йому інформацію. Однак нормальне функціонування гіпертекстової системи можливе лише за умови дотримання усіма без винятку дописувачами спільного стандарту написання слів у заголовках статей і посиланнях на них. З метою підвищення якості інформаційного ресурсу, усім дописувачам бажано дотримуватись таких правил: 1) Усі слова, які є в орфографічному словнику Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, слід писати згідно зі словником.) та ВП:ІГО (Правопис географічних назв повинен узгоджуватись з наступними джерелами: 1) Орфографічними словниками НАН України (зокрема електронна версія УЛІФ); 2) Авторитетними енциклопедіями (зокрема УРЕ, УРЕС, УСЕ)). В словнику УЛІФ, енциклопедії УРЕ та інших АД подано тільки Пардубіце.

На боці Пардубице лише згадка у правописі та суперечне правило. Проте, вікі має випадки, коли і АД, і вікіспільнота іноді ігнорують правопис, як я вже вище писав стосовно прикладу Сант-Яго. --Flavius1 (обговорення) 15:14, 30 квітня 2017 (UTC)

По Сантьяго не було обговорення. Просто ніхто не додумався її перейменувати. З подібних випадків було лише по Сєвєродонецьку і Набережних Човнах (і там теж приклад був на інше правило) обговорення.--Анатолій (обг.) 15:45, 30 квітня 2017 (UTC)

А такого обговорення і не буде, а якщо навіть і хтось наважиться, то успіхів не буде. Усі академічні словники і енциклопедії подають не так, як пропонує правопис Сант-Яго.--Flavius1 (обговорення) 16:05, 30 квітня 2017 (UTC)

Панове, в статті також вказана вимова слова в МФА. Там И. Тож просування І це 100% русифікація. Є правило про суфікс. Не розумію, чого для декого воно "суперечне".--ЮеАртеміс (обговорення) 09:53, 13 вересня 2017 (UTC)

• Пояснення. Пардубице, МФА: [ˈpardubɪtsɛ], ɪ, 'В українській мові звук [ɪ] — один з найбільш поширених звуків, його передають за допомогою літери «и»'. — Юрій Дзядик (о•в) 11:20, 13 вересня 2017 (UTC).

• Пардубиці? — авторитетний вчений та авторитетне джерело каже за „Пардубиці“. --Arxivist (обговорення) 07:37, 23 вересня 2017 (UTC)

 Коментар насправді непроста ситуація. Дивно, що більшість джерел (у тому числі УЛІФ) суперечать правопису. Але з врахуванням теперішньої «транслітоманії» (чеська i читається як и, а не і!), я думаю, все цілком закономірно. --В.Галушко (обговорення) 20:37, 30 серпня 2018 (UTC)

Підсумок

Реформа орфографії дала однозначну відповідь для цього міста. Див. 151 сторінку нового правопису.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:19, 16 вересня 2019 (UTC)

Польське, чеське й словацьке закінчення -e, що наявне в географічних назвах із суфіксами -ц-, -іц-, -иц- (лат. -c-, -ic-) і виражає значення множини, в українській мові передаємо закінченням -і з відповідним граматичним значенням: Кéльці, Кóшиці, Лíдиці, Пáрдубиці. Ці географічні назви відмінюємо: Кóшиці — Кóшиць, Кóшицям… Назви на зразок Закопáне мають форму прикметника середнього роду (однина) й, отже, їх відмінюємо за зразком: Закопáне, Закопáного, Закопáному і т. ін.

• Чудовий, знаменний підсумок! Крига скесла! — Юрій Владиславович (о•в) 00:49, 17 вересня 2019 (UTC).