Вікіпедія:Перейменування статей/Дикобразові → Їжатцеві

ДикобразовіЇжатцеві ред.

В результаті обговорення на Обговорення користувача:Sehrg зроблена пропозиція паном zag перейменувати статтю за джерелом Миколи Шарлеманя "Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні. Назви хребетних тварин" (Київ: Держ. вид-во України, 1927. — С. 9–67. — (Словник зоологічної номенклатури. Ч. 2)). Але назва Дикобразові використовується у державних документах, зокрема існує Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, та деякими серйозними організаціями, наприклад, Київським зоопарком. Тому, можливо, назва їжатець є застарілою. Але наразі вона підтверджується, на мою думку, більш поважними джерелами. Якщо хтось має джерела з іншим вживанням, прошу такі навести. І, будь ласка, без пустих голосів, типу "мені подобається", "ця краща", і т.п.--Adept 17:12, 7 лютого 2011 (UTC)[відповісти]

К.В. Дубняк Російсько-український словничок термінів природознавства і географії, м. Кобеляк Полтавська обл. 1917 р.
дикобраз - їжатка. (белка - виверка)
головний редактор А.Е. Кримський - Російсько-український словник, 1924 рік, перевидано 2007 рік.
дикобраз - їжатець, їжатка. (белка - білка, білиця, вевірка)
Це архаїзми. У сучасній науковій термінології посилатись на такі видання - некоректно. Це - початок століття, навіть якщо і було перевидано (за гроші можна перевидати що завгодно!). -- Ykvach 20:26, 16 лютого 2011 (UTC)[відповісти]
ред. Євгений Желеховский, професор гімназії в м. Станіславі - малоруско-німецкий словар, 1886 рік.
їжатець - stahelschwein. (вивірка - eichhornchen)
Етимологічний словник української мови, том 2, Київ 1985 рік
[їжатець] (зоол.) «дикобраз, Hystrix»Ж, [їжатка] — похідні утворення від [їж] «їжак»; назви зумовлені зовнішньою подібністю тварин.
вевірка або вивірка - лат. viverra «тхір»; слов'янські форми виникли, очевидно, через варіантне подвоєння кореня іє. *ver- «вигинати, викривляти»--Sehrg 01:48, 11 лютого 2011 (UTC)[відповісти]
я свої приклади навів прямо у статті "їжатець" у розділі "Етимологія" та у розділі "Їжатець у літературі, словниках й науці". дякую Sehrg на нові приклади. До речі, і колеги з Київського зоопарку, і з управління біоресурсів Міприроди сказали, що менше всього думали про українські назви, просто переписали з чогось підручного, не аналізуючи. так ось щодо згаданих адміном серйозних організацій:
# на сайті київського зоопарку є такі перли як "гладеньконосові (наче є такий рід "гладеньконіс"), добре хоч не пряма калька "гладконосі" з рос. "гладконосые", бо так також пишуть, а мало би бути лиликові.
# калькування на тій самій сторінці міністерського переліку можна бачити по слову "Bovidae - Порожньорогі" (рос. "полорогие"!; всі знають, що ""Bos" - то рід з укр. назвою "бик", а родина - бикові, на крайній випадок "бичачі", але "бичачі" - теж калька з рос. "бычьи"). я вже промовчу щодо "Ленівець", "буйвол" та родину "Viverridae - віверрові" з родом "Viverra - цивета". --zag 14:21, 11 лютого 2011 (UTC)
  • В УРЕ та УРЕС їжатець також використовується. [1] --yakudza 14:38, 11 лютого 2011 (UTC)[відповісти]
    • Київ, довідник (ред. Федор Ернст, 800 ст.), Київ, 1930, розділ "КИЇВСЬКИЙ ЗООЛОГІЧНИЙ САД", 675 ст.: "Ліворуч містяться тварини та хижі птахи, що їх нечасто можна спостерігати в природі, через вночішній спосіб їхнього життя — це вовки, їжатці (дикобрази), сови, пугачі, а трохи далі — величезні представники хижих птахів — грифи, орлани-білохвости, орли (беркути, могильники);"--Sehrg 20:03, 12 лютого 2011 (UTC)[відповісти]
Для мене "їжатець" - не звикле. Знаю це слово із словників початку 20-го століття. У сучасній літературі зустрічав тільки "дикобраз". Як приклад словників - Маркевич, Короткий, 1983. Русизмом цей термін не вважаю. Як приклад: чеськ. dikobraz, словац. dikobraz. Тобто - термін прийнятий в слов'янських мовах. Підтримую "Дикобраз", "Дикобразові". -- Ykvach 20:35, 16 лютого 2011 (UTC)[відповісти]
Маркевич з Коротким публікували визначник прісноводних риб, але це було 1954 року.... може таки Маркевич і Татарко? тут не обговорюється поширення назви в інших мовах. а тема русизмів тут зовсім ні до чого.... те, що слово незвикле - то лише практика. я також його зустрічаю лиш 1-2 рази на рік, і тільки в текстах, бо на 500 км навкруги - жодного живого.... якщо колекціонувати назви в інших мовах, то ми лише побачимо, скільки мов мають свою унікальність. от в німецькій, напр., їжатець (Hystrix) буде "Ameisenigel" (= майже "єхидна"), а в болгарській - "мъначка".... --zag 19:35, 16 лютого 2011 (UTC)
Ой, перепрошую, мав на увазі Маркевич і Татарко... :) Ви - теріолог, це - ваша парафія! Я погоджуюсь із "іжатцем". -- Ykvach 13:01, 17 лютого 2011 (UTC)[відповісти]
  •   Проти Ви б ще відшукали як в кам'яному віці називали, в правилах вікіпедії закладено передовсім загальновживаність назви, древні словники нічого не значать. Значать сучасна вживаність в науці. Звичайно, мову змінили, але вікіпедія не для виправлення історичної несправедливості. Тим більше думаю, що в ті часи люди і не дуже знали, що існують Їжацеві. Зараз всі знають дикобразів і ніхто незнає їжаця, чи як там те створіння ви хочете назвати. Плюс якщо орієнтуватися на термінологію початку 20-го століття,так це масу термінів прийдеться міняти, так знаю що математичні терміни були інші раніше і ясно, що це лише викличе плутанину. Volodimirg 13:42, 22 лютого 2011 (UTC)[відповісти]

Це не стосується цього перейменування! ред.

Майже все вищесказане, крім критики "Конвенції", не стосується теми. Я переніс цю інформацію в обговорення по темі, Вікіпедія:Перейменування статей/Дикобраз → Їжатець.

З критикою "Конвенції", згодний. Пропоную за відсутності вартих довіри джерел залишити лише латинську назву, і дати інформацію про назву з Шарлеманя та конвенції в примітках до статті.--Adept 06:00, 17 лютого 2011 (UTC)[відповісти]