Відкрити головне меню

Зміст

Шкідництво-2

Ahonc продовжує шкодити. На цей раз - прибирає у містах Донбасу посилання на ЛІТЕРАТУРУ. Зокрема на таку: 1. Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с. 2. Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8 3. Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939 - 1959 рр.) : монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. - Донецьк, 2008. - 192 c. та ін. Ця література показує картину ЗАСЕЛЕННЯ КРАЮ, МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В КРАЇ. Подають як загальну картину, так і конкретну інформацію по містах Донбасу, Східної України загалом. Вона близька до енциклопедичної за своїм обширом і охопленням теми. Крім того - це досить рідкісна сучасна аналітична картина Східної України, зокрема, Донбасу. Вилучення такої Літератури зі статей - очевидне зменшення їх інформативності.--Білецький В.С. (обговорення) 06:12, 6 грудня 2016 (UTC)

Але ж у вказаній книзі Пірка НЕМА інформації про міста, про які ви додаєте. Якщо це книга рідкісна, то це зовсім не значить, що вона має бути в кожній статті. Її можна вставити до статті про історію Донбасу чи населення Донбасу, але нема сенсу її вставляти у статті населені пункти.--Анатолій (обг.) 23:08, 6 грудня 2016 (UTC)
@Білецький В.С.: Ця книга про регіон у цілому, тож вона безумовно доречна в статтях на кшталт Історія Донецької області. У той же час, наприклад, до статті Світлодарськ (заснований 1968 року) книга про історію XVI—XVIII століть очевидного стосунку не має (це єдина книга, яка є в електронному вигляді, зробив повнотекстовий пошук, слова «Світлодарськ» у книзі немає). Якщо там є корисна інформація про саме ті міста, можливо, ви доповните на їх основі статті та додасте ці книги як джерело, або хоча б проставите конкретні сторінки про відповідні міста? Адже читачі очікують, що в списку літератури є інформація щодо теми статті — NickK (обг.) 23:50, 6 грудня 2016 (UTC)
@NickK:Книга Пірка В.О. не про Донецьку область, а про Донеччину як край, його заселення і господарське освоєння. Донецька область виникла у ХХ ст. Пірко В.О. пише про історію краю. Щодо Світлодарська і подібних молодих міст. Мешканцям цього міста, та й іншим, очевидно, цікаво що було на місці їх міста в XVI-XVIII ст. Для людей мислячих взагалі цікава історія краю, де вони чи то живуть споконвіку, чи то туди закинула їх доля. Цікавість людей не закіцнчується 1968 роком. Бо це ж люди, а не роботи. Про вчених, студентів, годі й говорити - книга Пірка В.О. відповідає на ряд питань - в цілому ж на приналежність регіону Запорозькій Січі і її нащадкам. Пам"ятаю, в Донецьку Интердвидение організовувало конфеенції щодо того - хто освоював і заселяв регіон Донбасу в XVI-XVIII ст. Після виходу книги В.О.Пірка ці потуги Интердвижения практично припинилися чи були смішними. Отже, книга в цілому цікава всім мешканцям краю (з 1968 року вони там живуть, чи раніше - в будь-якому краєзнавчому музеї будь-якого міста історію представлено з кам"яної доби, а не з часу заснування міста). А так як понад 90 % мешканців Донбасу мешкають у містах, то в першу чергу - мешканцям міст.--Білецький В.С. (обговорення) 05:43, 7 грудня 2016 (UTC)
@Білецький В.С.: Можливо, їм і цікаво, але ж вони цього не знайдуть у тій самій книзі Пірка. Я не заперечую, що це гарна книга, але список літератури в статті має безпосередньо стосуватися теми статті. Якщо в Пірка написано хоч щось про Світлодарськ, чи хоча б про місце, де зараз Світлодарськ — будь ласка, додайте цю інформацію до статті. Зараз це більше виглядає як література не по темі статті, бо стаття стоїть у списку літератури статті Світлодарськ, а згадки про Світлодарськ у статті немає (для порівняння, Бахмут там згадується разів 200). Багато читачів шукає у Вікіпедії саме якісні джерела щодо теми статті, але саме щодо теми статті, а не якісні джерела на інші теми — NickK (обг.) 07:45, 7 грудня 2016 (UTC)
@NickK: Ви коли небудь були у краєзнавчому музеї? Рекомендую. Ви там побачите не тільки зали, артефакти про саме місто з часів його заснування, але і про часи значно раніше - про МІСЦЕ, КРАЙ в якому те місто засновано з давніх часів. Ви ж наполягаєте - історія міста Світлодарська - з 1968 року. Так. Але ЩО БУЛО ТУТ РАНІШЕ? Масу людей цікавить саме це питання. І АД (Пірко та ін.) мають на нього відповідь. Ви ж хочите це вилучити. Тоді вилучіть в кожному музеї всі відділи про давню історію краю, місцевості в якій постало місто. Абсурд? - Ще й який! Але чому ж у КРАЄЗНАВЧОМУ МУЗЕЇ МІСТА це абсурд, а у СТАТТІ ПРО МІСТО (в т.ч. його історію) - ви допускаєте, навіть наполягаєте на такому абсурді? Можливо тому, що берете історію міста вузько - як тільки і тільки міста, а в світі панує інший - ширший підхід, якого дотримуються історики - історія місцевості, краю, де постало місто, тобто врахування передісторії, що, зрозуміло, дозволяє ширше, глибше, досконаліше зрозуміти умови, причини , процес виникнення міста та й передбачити його сучасне і майбутнє.--Білецький В.С. (обговорення) 08:49, 7 грудня 2016 (UTC)
@Білецький В.С.: Звичайно, я був у краєзнавчих музеях, і в різних містах. Але в краєзнавчих музеях зазвичай розповідають про те, що було саме на цьому місці сотні й тисячі років тому, а не деінде. Якщо людина йде в краєзнавчий музей Світлодарська, вона очікує дізнатися про те, що було на місці Світлодарська, а не на місці Краматорська чи Волновахи. І я не думаю, що в краєзнавчому музеї Світлодарська хтось розмістить експозицію, яка розповідає про різні міста Донбасу, але прямо каже: а що було на місці Світлодарська, ми не скажемо. Я згоден з широким підходом і сам намагаюся за можливості описати, що було на місці міста чи села до його заснування, але якщо в джерелі нема такої інформації про місто чи село, воно в статті про місто чи село не потрібне. Саме на це я хочу звернути увагу: якщо в джерелах ідеться про те, що було на цьому місці раніше, то таке джерело корисне, але якщо, скажімо, в книзі Пірка не зазначено, що відбувалося на місці сучасного Світлодарська, конкретно в статті про Світлодарськ воно не потрібне — NickK (обг.) 09:55, 7 грудня 2016 (UTC)
@NickK:У книзі Пірка В.О. не написано що було точно на місці Світлодарська раніше. Але описано що було в цьому регіоні загалом - скрізь. Так і в музеях - там немає експозицій що було за кам"яної доби на місці того ж Світлодарська, а показують картину цієї доби у всьому регіоні. Тобто спрацьомує аналогія. Що було в усьому регіоні (а це показується), те ж було і на місцевості кожного молодого міста. Міста ж які вже були в ті часи як правило згадані в роботі В.О.Пірка. Тобто книга корисна в будь-якому випадку - і для молодих міст (подається картина всього регіону) і для старих міст (вони безпосередньо згадуються).--Білецький В.С. (обговорення) 16:47, 7 грудня 2016 (UTC)
@Білецький В.С.: Якщо в книзі Пірка нема конкретно про Світлодарськ, то це вводить в оману читача. Читач бачить у статті про Світлодарськ книгу, очікує прочитати там про Світлодарськ, витрачає час на пошуки потрібної інформації і не знаходить там нічого про Світлодарськ. Це очевидно розчарує читача, чого нам не варто робити. Я бачу два рішення :
  • Якщо в цій праці є релевантна інформація, варто додати її до статті з посиланнями на конкретні сторінки, щоб читач не мусив шукати по всій книзі.
  • Інакше варто вилучити посилання зі статей про міста на ті праці, в яких нема конкретної інформації про ті міста, і залишити лише посилання на ті праці, в яких читач зможе знайти додаткову інформацію саме про ці міста — NickK (обг.) 17:04, 7 грудня 2016 (UTC)
@NickK: Якщо в КРАЄЗНАВЧОМУ МУЗЕЇ ЕКСПОЗИЦІЯ №... (ПРО ПЕРЕДІСТОРІЮ КРАЮ) не містить нічого конкретно про Світлодарськ, то це вводить в оману ВІДВІДУВАЧА? ВІДВІДУВАЧ бачить у НАЗВІ МУЗЕЮ Світлодарськ, очікує ПОБАЧИТИ там про Світлодарськ, ПРИХОДИТЬ І витрачає час на пошуки потрібної інформації і не знаходить У ЕКСПОЗИЦІЇ №...(ПРО ПЕРЕДІСТОРІЮ КРАЮ) нічого про Світлодарськ. Це очевидно розчарує НЕРОЗУМНОГО читача. РОЗУМНИЙ ВІДВІДУВАЧ ПЕРЕЙДЕ ДО ІНШИХ ЕКСПОЗИЦІЙ. ТАКИМ ЧИНОМ ЦЕЙ ВІДВІДУВАЧ ОТРИМАЄ ІНФОРМАЦІЮ І ПРО ПЕРЕДІСТОРІЮ І ПРО ІСТОРІЮ МІСТА, КРАЮ, РЕГІОНУ. За Вашою ж логікою, в музеї Світлодарська ВСЕ ЩО ДО 1968 РОКУ НЕ ПОВИННО МАТИ МІСЦЯ. (Зрозуміло глибину абсурду?). Я бачу такі кроки в нашій розмові:
  • Припинити розмову і згодитися з очевидністю користі всіх джерел(літератури) в статтях про міста: від найбільш конкретної про вулиці, будинки, пам"ятки міста тощо, до більш широкої - про загальну історію місцерозташування міста, передісторію місцевості.
  • Якщо щось неясно то:
  • Читати написане вище і по-пунктах відреагувати на викладені аргументи. Тоді розмова може бути конструктивна.В цьому нашому діалозі Ви ж, схоже, чуєте тільки себе. На аргументи не реагуєте. Що мінімум нечемно.
  • Не "забувати" висловлені аргументи і спершу обговорювати їх, а не натомість висувати все нові (це відомий психологічний прийом "сніжного кому").
  • Подивитися структуру написання статей про міста у паперових енциклопедіях і їх джерельну базу. Це - авторитетний аналог для Вікіпедії як такої. Тобто - вивчати досвід і його використовувати, а не творити з "0" свій звід правил та ще й мати його за "істину", а досвід інших - за "0".--Білецький В.С. (обговорення) 18:57, 7 грудня 2016 (UTC)
@Білецький В.С.: Добре, давайте облишимо аналогію з краєзнавчим музеєм, бо, схоже, ми уявляємо щось зовсім різне і відходимо занадто далеко від теми.
Повернуся до ваших аргументів. Ви стверджуєте, що це цінні праці з корисною інформацією — цього особисто я й не заперечував. Вони цінні, у них корсина інформація, але ми розходимося в думках саме з того питання, чи мають ці цінні праці бути в усіх статтях про Донеччину чи лише в деяких, до яких у цій праці є додаткова інформація. На мою думку, праця Пірка буде безумовно доцільною, наприклад, у статті Бахмут, бо там значна кількість інформації про це місто, і буде значно менш доцільною, наприклад, у статті Світлодарськ, бо цього міста там взагалі не згадується, а контекст треба ще добряче пошукати, ви ж пропонуєте безумовно додавати цю працю до всіх статей.
Давайте подивимося на енциклопедії, як ви пропонуєте. Світлодарськ тут поганий приклад, бо про нього мало інформації в енциклопедіях, тож я обрав більші міста та провідні енциклопедії: ЕУ, УРЕ, ЕІУ та ЕСУ (в УСЕ літератури нема взагалі):
Енциклопедія Донецьк Горлівка Краматорськ Єнакієве
ЕУ 7 назв:
  • Світличний К., Миронов М. Донецьк. К. 1966
  • Шульгин Н. Донецк за 50 лет. „Строительство и архитектура“, 1, 1967
  • Донецк. Историко-экономический очерк. Донецьке 1969
  • Кобець Г., Максимов О., Чистяков В. Донецьку 100 років. „Укр. Іст. Журн.“, 9, 1969
  • Історія міст і сіл Укр. РСР. Донецька обл. К. 1970
  • Северин С. Ландшафтная архитектура Донецка. „Строительство и архитектура“, 4, 1979
  • Килессо С., Кишкань В., Петренко В. Донецк. Архитектурно-исторический очерк. К. 1982
Без літератури Без літератури Без літератури
УРЕ 1 назва:
  • Миронов В. П. Город, в котором мы живем. Донецк, 1977.
1 назва:
  • Горловка. Биография города. Донецк. 1967.
Без літератури Без літератури
ЕІУ 3 назви:
  • Гонимов И. Старая Юзовка. Донецк, 1962
  • ІМіС УРСР. Донецька область. К., 1970
  • Беленко А.И. Все о Донецке: Путеводитель. Донецк, 1987.
3 назви:
  • Горловка. Биография города. Донецк, 1967.
  • ІМіС УРСР. Донецька область. К., 1970.
  • Артемьев В. Горловка. Путеводитель. Донецк, 1985.
4 назви:
  • ІМіС УРСР. Донецька область. К., 1970
  • Златокрылец Н.М. Краматорск: Путеводитель. Донецк, 1984
  • Коцаренко В.Ф. Краматорская быль. Краматорськ, 2002
  • Краматорськ. Web.: Інформаційний портал Краматорської міської ради (http://www.krm.dn.ua).
4 назви:
  • Арутюнов И.М. Енакиево: Путеводитель. Донецк, 1969.
  • ІМіС УРСР. Донецька область. К., 1970.
  • Арутюнов И.М., Яковенко А.Н. Енакиево: Путеводитель. Донецк, 1983.
  • Памятники истории и культуры Украинской ССР. Каталог-справочник. К., 1987.
ЕСУ 13 назв:
  • Земляк К. П., Критенко Г. П. Край Донецький. К., 1957
  • Світличний К., Миронов М. Донецьк. К., 1966
  • Дранко Н. С., Альтер М. С., Лисянский А. С. и др. Донецк: Истор.-экон. очерк. Д., 1969
  • Бородай А. С., Кишкань В. П. Донецк вчера, сегодня, завтра. Д., 1970
  • Миронов В. П. Город, в котором мы живем. Д., 1973; 1977
  • Бородай А. С. Донецк: Очерк. Д., 1973
  • Книга о Донбассе: Природа, люди, дела. Д., 1977
  • Памятные места Донбасса: Путеводитель. Д., 1979
  • Донецк: Истор.-краевед. очерк. Д., 1981
  • Килессо С. К., Кишкань В. П., Петренко В. П. и др. Донецк: Архит.-истор. очерк. К., 1982
  • T. Friedgut. Iuzovka and Revolution: Life and Work in Russia’s Donbass, 1869–1924. Vol. 1–2. Princeton; New Jersey, 1989
  • Юз и Юзовка. Д., 2000
  • Нікольський В. М. Підпілля ОУН(б) у Донбасі. К., 2001.
Без літератури 5 назв:
  • Златокрылец Н. М. Краматорск: Путеводитель. Д., 1984
  • Волошина Н. Е., Зеленская Л. И., Клименко Л. В., Коцаренко В. Ф. Малоизвестные стра­ни­цы истории города Краматорска. Краматорск, 1998
  • Коцаренко В. Ф. Краматорская быль. Краматорск, 2002
  • Бабкин В. Краматорск, опаленный войной. Краматорск, 2003
  • Гарин В. Б. Краматорск: город и люди. Краматорск, 2003.
Без літератури
Як видно, в цьому списку десь 90% праць цілком присвячені містам, від загальних до окремих аспектів (як-от Підпілля ОУН(б) у Донбасі), решта 10% — галузеві енциклопедичні видання, в яких є окремі гасла про відповідні міста (Історія міст і сіл або Пам'ятники історії і культури УРСР). Жодної праці, в якій подавалася б лише загальна картина, без інформації саме про предмет статті, в списку немає — NickK (обг.) 22:55, 7 грудня 2016 (UTC)
@NickK:

1. Що стосується порівняння з музеями - Ви його явно обходите, як дуже незручне для вас. Тобто вибираєте з усіх аргументів щось більш зручне, а інше ігноруєте - я вже писав про неприпустимість цього у цивілізованому обміні думками.

2. Щодо опису міст у паперових енциклопедіях. Подивився дві - Брокгауз-Ефрон та ЕСУ. Стаття про Київ. Ось що бачимо:

Брокгауз-Ефрон в статті «Киев» дає посилання на різну літературу – строго по Києву і загального характеру http://gatchina3000.ru/brockhaus-and-efron-encyclopedic-dictionary/051/51014.htm:
  • строго по Києву: В. Аскоченский, "К. с древним его училищем — академией" (К., 1856); Берлинский, "Краткое описание К." (СПб., 1820); "Обозрение К. в отношении к древностям" (изд. Ив. Фундуклеем, К., 1847); Н. Сементовский, "К., его святыня и т. д." (несколько изд.); та ін..
  • загального характеру: Максимович, "Собрание сочинений"; В. Б. Антонович, "Монографии по истории западной и южной России" (т. I);
  • І навіть просто відсилає до підшивок (колекцій) окремих журналів: статьи в "Киевской Старине", "Трудах Киевской Духовной Академии", "Киевских Университетских Известиях", "Киевских Епархиальных Ведомостях", "Трудах 3 археологического съезда в К.".
  • ЕСУ в статті Київ теж дає посилання на різну літературу – частіше строго по Києву, але й загалом про Київську землю, загального характеру http://esu.com.ua/search_articles.php?id=11194
  • строго по Києву: Закревский Н. Описание Киева. Т. 1–2. Москва, 1868; Андриевский А. Из жизни Киева в XVIII веке. К., 1894; Сементовский Н. Киев, его святыня, древности, достопамятности и сведения, необходимые для его почитателей и путешественников. К., 1900; Иконников B. C. Киев в 1654–1855: Истор. очерк. К., 1904; Справочник-путеводитель по Киеву и его окрестностям. Ежегодное издание. 1914–15. К., [Б. р.]; Шарлемань М. По Київу і його околицях. К., 1921; Київ та його околиця в історії та пам’ятках. К., 1926; Щербина В. Нові студії з історії Києва. К, 1926; та ін.
  • загального характеру: Похилевич Л. Сказания о населенных местностях Киевской губернии или статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся. К., 1864; Грушевський М. С. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV сторіччя. К., 1991; Звід пам’яток історії та культури України. Київ. Кн. 1, ч. 1–2, 1999;
  • І навіть не про Київ, а сусідні міста: Біла Церква, 2005;
  • І знову як у Ефрона – посилання на збірники (періодику) загалом: Київські збірники історії й археології, побуту й мистецтва. Зб. 1. К., 1930;

Що можна з цього винести: У паперових енциклопедіях різних часів в статтях про міста використовується різна література: 1. строго по місту; 2. Загального характеру; 3. Посилання на колекції журналів без прив"язки до статей; 4. Ніде ніяких посилань на сторінки не дається (нема такої практики).

Вислід такий: не треба ламати списи на очевидному - в описах будь-яких міст треба подавати різну літературу і джерела: 1. строго по місту (таких джерел повинно бути переважна більшість); 2. Загального характеру (узагальнюючі книги і фундаментальні статті з історії краю, в якому розташоване місто, міграційні процеси в краї тощо); 3. Слід розглянути питання і допускати в окремих випадках Посилання на колекції журналів без прив"язки до статей (якщо у цих журналах тематика переважно стосується міста винесеного в назву статті). --Білецький В.С. (обговорення) 20:26, 8 грудня 2016 (UTC)

@Білецький В.С.: Щодо краєзнавчого музею, то цей музей існує в різному вигляді в уяві кожного з нас, бо в реальності в Світлодарську нема краєзнавчого музею. Я розумію вашу аналогію, але я не можу аргументовано пояснити свою думку на цьому прикладі, оскільки вся дискусія існує виключно в уяві кожного з нас окремо, і в мене нема рівно жодних джерел чи конкретних фактів. Якщо ви дуже наполягаєте, я можу спробувати намалювати та детально описати умовні стенди краєзнавчого музею Світлодарська, які в моїй могли б бути зроблені на основі наведених вами книг. На це мені потрібно буде кілька годин часу, якого в мене зараз нема та який я витратив би краще на щось корисніше для енциклопедії.
Щодо літератури. Перш за все, книг про сусідні міста там нема, то взагалі-то Похилевича перевидали в Білій Церкві: Сказання про населені місцевості Київської губернії. Щодо решти, то за вашою схемою:
  1. Питань нема, такі джерела потрібні. Проблема в тому, що після ваших доповнень таких джерел переважна меншість, навіть у наведених мною великих містах, таких як Краматорськ (6 із 9), Горлівка (6 із 7), Єнакієве (6 із 8), про які очевидно існують окремі джерела.
  2. Тут згоден, але з дуже важливим уточненням: ці всі праці загального характеру мають детальну інформацію саме про ці населені пункти. У Максимовича, наприклад, майже весь другий том про Київ (307 з 524 сторінок), в Антоновича кілька праць з зібрання творів саме про Київ (наприклад, Киев, его судьба и значение с XIV по XVI столетие (1362 - 1569)), тобто читачеві очевидно, яка саме частина книги стосється теми. Проводячи аналогію, в статті про Київ немає жодної праці з історії Полісся чи взагалі півночі України в цілому. У наведених же вами працях для деяких міст зв'язок з містом можна знайти (наприклад, можна очікувати, що Бахмут буде в розділі про соляні промисли), але для багатьох це зовсім неочевидно (для того, щоб знайти потенційно корисну інформацію про Світлодарськ, треба перечитати всю книгу — і можна все одно не знайти).
  3. Якщо вся підшивка журналів стосується теми — питань також нема, така інформація корисна.
Тож моє основне зауваження залишається тим самим — не потрібно ставити всі ці праці до всіх статей, а потрібно залишити лише ті, в яких є додаткова інформація про ці міста. Як критерій можна було б використати те, що на основі літератури можна суттєво (хоча б кілька абзаців) доповнити відповідні статті — NickK (обг.) 00:58, 9 грудня 2016 (UTC)
@NickK:

1. Про музеї: Смішно і схоже на фрази з відомої казки "сон не є сон а несон - сон". Не можу бо уявити можу-не можу. Часу бракує для уяви - не уяви і т.п. смішні речі. Вам не смішно?

2. По містах і книгах:

За В.Пірком Степова Україна це: Нині на цій території розмістилися Луганська та Донецька області, південна частина Харківської, Дніпропетровська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, північно-західні райони Херсонської та північно-східні райони Запорізької областей. процеси Заселення стосуються всієї території. Відповідно у всьому, що розташовано на цій території (в першу чергу - міста, смт) треба для підвищення інформативності статей зазначити книгу В.О.Пірка. Вона стосується всієї цієї території.

Ви мабуть бачили, що пише сам В.Пірко: "Завдяки своєму розташуванню цей регіон здавна належав до числа залюднених. Однак від початку I тисячоліття до н.е. до середини II тисячоліття н.е. він став ареною напруженої боротьби осілих землеробських племен і степових кочівників. Серед них останніми були монголо-татари. Після їх спустошень за причорноморськими степами на тривалий час закріпилася назва «Дике поле». Проблема його освоєння в наступний період не була предметом спеціальних наукових досліджень. Необхідність її вивчення у нинішніх умовах диктується не тільки потребами науково-пізнавального, але й політичного характеру. Відсутність науково виважених висновків із зазначеної проблеми стала причиною появи в останні роки різного гатунку низькопробних публікацій, особливо на шпальтах періодичних антиукраїнських видань регіону, в яких применшується роль українського етносу в його освоєнні, натомість всіляко виправдовується колонізаторська політика царату в Північному Причорномор'ї. У деяких з них з метою прискорення його "європеїзації" пропонується навіть замість вживаної у минулому назви Новоросія застосовувати назву Нова Європа. Спростувати ці вигадки можна лише неупередженими дослідженнями ходу освоєння краю в XVI-XVIII ст., тобто на початковому етапі формування його поліетнічного складу населення та освоєння ним природних багатств регіону. "

Може саме внаслідок цієї важливості книги для спростування політичних вигадок про Новоросію і розгорілася ця дискусія? Я хочу як і В.Лірко донести максимально інформацію про заселення цього краю (В.Пірко дуже авторитетно на численних архівних матеріалах та ін. довів, що заселяли і освоювали цей регіон в основному українці - до 80-60% в різні періоди).

2. У книзі Пірко В.О. Заселення Донеччини у XVI-XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) / Український культурологічний центр. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. – 180 с. автор зосереджується не на всій Степовій Україні, а тільки Донецькій області, що дало можливість ширше описати процеси заселення саме цієї території. Цю книгу треба зазначити практично у Літературі до всіх населених пунктів Донеччини.

3. Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с.

В цій невеличкій брошурі коротко описано заселення і освоєння ряду міст Донеччини. Важливість та ж сама, що і у В.Пірка. Тільки інформація більш стисла. І краєзнавчого характеру.

4. Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945–1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с. та Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939 - 1959 рр.) : монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. - Донецьк, 2008. - 192 c.

Ці книги теж стосуються заселення територій. Ясно, що - міст, смт, сел, шахтарських поселень зокрема. Посилання слушні скрізь у н.п. Донбасу.

У вас підхід такий: "міста - окремо, території окремо". А у мене: "міста не можна відривати від територій". Це очевидно - жодне місто на Донбасі не є літаючим містом Джонатана Свіфта. Всі прив"язані до територій.

Вам треба почути, що зазначена література стосується територій, тенденцій, системних процесів. Саме цим вони цінні як джелела та література в описі кожного з міст на території Донбасу бо дозволяють дізнатися в якому історичному регіоні і часто як (для більш старих міст) сформувалися ці міста.

Ви намагаєтеся спримітизувати виклад звівши все від за В.Пірком, М.Алфьоговим, П.Лаврівим територій, тенденцій, системних процесів до окремих фактів про міста і відповідні посилання на саме ці факти. Посилання на такі факти теж може мати місце (займіться - зробіть, це тривалий процес) і воно без сумніву корисне. Але воно аж ніяк не протиставляється важливості системності опису, інформації стосовно системних підходів і джерел - тобто загальної інформації про край - зазначені території, тенденції, системні процеси.

Назагал ви мабуть уявляєте що ви робите і що відстоюєте. Картина все більш чітка. --Білецький В.С. (обговорення) 06:23, 9 грудня 2016 (UTC)

Логічна хиба ваших викладів у тому, що праця, яка розповідає про всю територію, не обов'язково повинна бути в статтях про всю територію. Візьмемо монографію Історія України-Руси Грушевського та пройдемося тими самими критеріями. Вона стосується всієї території України, включаючи всю територію Донецької області. Вона інформативна для читача щодо всього, що розташоване на цій території. Вона так само революційна в своїй галузі, але мала значно ширший вплив, вплинувши на всю українську історіографію. Вона так само мала значне політичне значення. Але хіба з цього випливає, що Історія України-Руси має бути в списку літератури до статті про кожний населений пункт України? А це саме те, що ви й пропонуєте.
На всяк випадок зазначу, що ніяких політичних цілей я не переслідую, мені не подобається передусім те, що в статтях про міста в списку літератури є книги, в яких про ці міста нема майже або зовсім ніякої інформації, і не треба приписувати до цього нічого політичного — NickK (обг.) 13:56, 9 грудня 2016 (UTC)
@NickK: Логічна (і не тільки) хиба ваших викладів у тому, що ви: 1. Щойно перешли на особистості і не відповідаєте на аргументи (або обираєте зручні для вас). 2. Присвоюєте з якогось дива собі право чи то "останньої інстанції" чи то "третейського судді". Відкрийте будь-який підручник про місто, територію - ви побачите що все починається з передісторії. А системні праці що показують процеси в цілому - то просто "карбункули", що дають можливість відкрити, зрозуміти, осмислити тенденції процесів (демографічних, економічних, урбаністичних, екологічних, політичних тощо). Тому - не бійтеся вчитися і слухати (та ще й чути) інших. 3. Щодо "не треба приписувати до цього нічого політичного" - це ви зробили самі і, як я думаю, вже давненько. Так чи інакше лакмусовий папірець зафарбувався.--Білецький В.С. (обговорення) 15:06, 9 грудня 2016 (UTC)
@Білецький В.С.: Я намагався розсудити конфлікт між вами й Агонком, адже саме для цього ви написали на цю сторінку. Якщо вам не подобається моє рішення, запросіть висловитися інших користувачів — NickK (обг.) 17:33, 9 грудня 2016 (UTC)
@NickK:між вами та агонком є суттєва різниця? десь я це вже бачив. Здається на Донбасі. Хтось там теж говорить, що намагається розсудити конфлікт.--Білецький В.С. (обговорення) 19:37, 9 грудня 2016 (UTC)

Об'єднання сторінок

Мадяризм має дублера Угризм. Оскільки найпоширенішим терміном є "мадяризм" (СУМ-11), чи не об'єднати під цією назвою?

--В.Галушко (обговорення) 19:34, 12 грудня 2016 (UTC)

@В.Галушко: Оскільки ви щойно створили дублікат Мадяризм, чи могли б ви спочатку приєднати свій внесок до статті Угризм? Приєднати свіжонаписану власну статтю до вже існуючої значно простіше, ніж робити це потім — NickK (обг.) 20:46, 12 грудня 2016 (UTC)
Тобто вручну перенести вміст, зробити перенаправлення і поставити на швидке вилучення для звільнення перейменування?
--В.Галушко (обговорення) 20:48, 12 грудня 2016 (UTC)
Так, коли це робить автор — набагато простіше, ніж адміністратору об'єднувати історії шляхом вилучення/перейменовування/відновлення і не залишає зайвих слідів цієї роботи в історії редагувань результату. --ReAlв.о. 21:12, 12 грудня 2016 (UTC)

Нова можливість редагування вікітексту

James Forrester (Product Manager, Editing department, Wikimedia Foundation) --19:31, 14 грудня 2016 (UTC)

  • Наразі цей редактор має один мінус, як для укрвікі, особливо для патрульних — у ньому немає вікіфікатора. Хоча... В стандартному редакторі теж немає вікіфікатора... принаймні якщо сторінку не перезавантажити кілька разів. А ще підпис важко знайти — треба, щоб для сторінок обговорень і простору назв "Вікіпедія" його вивели на панель окремою кнопкою.Piramidion 20:54, 14 грудня 2016 (UTC)

666666

Етимологія

Прошу звернути увагу на правки користувача Mykola Swarnyk на сторінці Вероніка струмкова. Він стверджує, що це слово має російське походження, хоча у словнику ЕСУМ всі запозичення з російської зазначені як «запозичення з російської мови». У статті «ібунка» цього нема. Цитую: «[ібунка], [їбунка] „вероніка струмкова“ (Veronica beccabunga) — рос. [ибунка]; — очевидно, результат видозміни і народно-етимологічного переосмислення латинської наукової назви beccabunga; пов'язання з нвн. Bunge, сер.-в.-нім. bunge непереконливе — Анненков, 376». Вислів «рос. [ибунка]» в ЕСУМ означає не джерело запозичення, а когнат (етимологічний родич). Я прибрав ОД зі сторінки, але якщо інші користувачі визнають доречним прибрати взагалі весь етимологічний розділ, його буде прибрано. Як скажуть адміністратори, так і буде.

--В.Галушко (обговорення) 13:35, 14 грудня 2016 (UTC)

Шановний, В.Галушко, прошу, давайте ще раз спробуємо вирішити це на СО статті. Я вніс там пропозицію, яка, маю надію, за підтримки іншими стане консенсусом. --Олег (обговорення) 15:03, 14 грудня 2016 (UTC)
Дякую, пане Галушко, за рекламу моєї скромної особи. Ваша турбота зворушує. Як і ваше старання реанімувати ідею «слов'янської єдності» через популяризацію та "українізацію" російських сороміцьких слів. Старайтесь і далі, старайтесь. Mykola Swarnyk (обговорення) 02:59, 15 грудня 2016 (UTC)
Прошу бути ввічливим, і не зачіпати інших користувачів. Мені вистачило одного блокування (подяка Fessor і Green Zero за те, що завдяки їхній виховній роботі я звільнився від своїх вад). Теорія праслов'янської мови прийнята світовою офіційною наукою — це всі знають. Українська мова багатша, ніж Ви думаєте. Ділюся досвідом: якщо на час забути, що знаєш російську мову і думати лише українською, контамінації і підтекст українського мовлення видаються зовсім іншими. Коли ми перестанемо щомиттєво посилатися на російську, тоді буде справжня україномовність.
--В.Галушко (обговорення) 11:09, 16 грудня 2016 (UTC)

Тиждень Донеччини №2

Всім привіт! Запрошую всіх зацікавлених долучатися. Буде весело  . — Шиманський હાય! 20:10, 18 грудня 2016 (UTC)

Вікіпедія і Google

Тут невеличке дослідження на тему відображення посилань на українську і російську Вікіпедії у пошуку Google, там є кольорові картинки і одне відносно смішне речення. Я в такому зовсім не експерт і буду дуже вдячна за пропорзиції, зауваження, питання. --Zlir'a (обговорення) 21:26, 20 грудня 2016 (UTC)

Дуже цікаво, дякую. --ReAlв.о. 22:12, 20 грудня 2016 (UTC)
«На гарфіку нижче», «для обілкового запису із уркаїнськими налаштуваннями».   --ROMANTYS (обговорення) 22:28, 20 грудня 2016 (UTC)
Там більше, я відразу Zlir'a на СО написав. --ReAlв.о. 22:47, 20 грудня 2016 (UTC)

Статті-дублери

В Українській Вікіпедії є дизамбіги «Склад» і «Склад (значення)». Обидві мають інтервікі з російським і анлійським сегментами. Вважаю наявність дублерів недоречною: у російській мові існують терміни состав і склад — в українській обсяги значень їхніх відповідників інші — склад, суміш, комора.

Визнаю доцільним об'єднати — зі збереженням історії редагувань й імен авторів.

--В.Галушко (обговорення) 18:35, 23 грудня 2016 (UTC)

Авторитетні джерела

Прошу звернути увагу на «Офірний цап». Назва зі стилістичного погляду дещо дивна. Слова «цап» і «козел», хоча і є синонімами, мають різні контамінації (як «черв» і «хробак»). Слово «цап» є менш офіційним, означає просто самця кози (це румунізм в українській мові). У статті ж мовиться про зворот, пов'язаний з Біблією, де краще вживання архаїзмів. Доречнішим було б «офірний козел».

Щодо слова «офірний»: у «Словарі Грінченка» я його не знайшов (є тільки «офіра», «охвіра»). Може, це пізніший полонізм (kozioł ofiarny)? Посилання на форум не може бути авторитетним джерелом.

kozioł ofiarny у Wikisłownik українською перекладений як «козел відпущення».

Цитати з «Книги Левіт» у перекладі митрополита Іларіона: «15 І заріже козла жертви за гріх, що належить народові, і внесе його кров за завісу, та й зробить із кров'ю його, як зробив був із кров'ю теляти, і покропить її на віко та перед віком.

16 І очистить він святиню з нечистости Ізраїлевих синів та з їхніх переступів через усі гріхи їхні. І так він зробить для скинії заповіту, що знаходиться з ними серед їхньої нечистости.»

--В.Галушко (обговорення) 13:51, 21 грудня 2016 (UTC)

Вам дуже погано вдається вдавати, що ви не вмієте користуватись пошуком за джерелами, навіть в радянських - офірний є http://sum.in.ua/s/ofirnyj --yakudza 14:18, 21 грудня 2016 (UTC)
Статтю в СУМ-11 знаю давно. Посилатися на неї не став — оскільки СУМ-11 часто критикують за зросійщеність лексики, там же стоїть помітка як «рідке».
--В.Галушко (обговорення) 14:54, 21 грудня 2016 (UTC)
Якщо брати за зразок СУМ-11, то мушу писати «Козел відпущення» (основна) і «Офірний козел» (додаткова). У статті «цап» словосполучення «офірний цап» не згадано.
--В.Галушко (обговорення) 14:58, 21 грудня 2016 (UTC)
Як на мене, найкращий варіант - "цап-відбувайло".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 17:00, 21 грудня 2016 (UTC)
Я не проти, але потрібно авторитетне джерело.
--В.Галушко (обговорення) 17:02, 21 грудня 2016 (UTC)
Мені дотепер це тільки в такій формі зустрічалося, а "офірний цап" я взагалі не зрозумів.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 17:07, 21 грудня 2016 (UTC)
Щоб не захаращувати місця для нових тем, пропоную перенести дискусію до Обговорення:Офірний цап
--В.Галушко (обговорення) 17:21, 21 грудня 2016 (UTC)
В СУМ-11 є козел офірний та козел відпущення. Цап не помічений. Відбувайло - це вульгарщина. Стилістично не підходить.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:07, 26 грудня 2016 (UTC)

Цікава статистика

Мабуть, усі знають про проект 10000 статей, що мають бути в усих розділах Вікіпедії. Я сьогодні провів невеличкий огляд міжмовного рейтингу (https://meta.wikimedia.org/wiki/List_of_Wikipedias_by_expanded_sample_of_articles), то виявляється, що за останній рік українська Вікіпедія 10 місяців з 12 була на першому місці з топ-20 вікіпедій по приросту (і два рази на третьому).

Не певен, що це можна якось відсвяткувати, але, здається, привід для радості тут є) --BogdanShevchenko (обговорення) 10:30, 23 грудня 2016 (UTC)

Є таке, в тому числі завдяки 5 Місячнику і постійному приверненню уваги до цих статей під час тематичних тижнів. В наступному році можна і треба продовжити традицію і провести Місячник у березні.--Сергій Липко (обговорення) 11:19, 23 грудня 2016 (UTC)
Так, було б добре. Можна було б ще зробити пару тижнів покращення статей у таких категоріях як хімічні елементи або музичні жанри, де в нас якось бідненько. Але загалом, приємно, коли бачиш, що зусилля дають результат, та ще й який. --BogdanShevchenko (обговорення) 13:15, 23 грудня 2016 (UTC)
Я от трохи хочу про сузір'я написати. Бажано, щоб місяць був до Східної Європи.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 21:13, 23 грудня 2016 (UTC)
Так, з сузір'ями теж трохи біда. Було б добре --BogdanShevchenko (обговорення) 10:04, 24 грудня 2016 (UTC)
@BogdanShevchenko:Там я, до речі, свого часу розпочав перекладати з англійської статті про ізотопи окремих елементів, наприклад, ізотопи нобелію, а потім зайнявся іншими темами. Я можу це зробити для всіх елементів, таблиці в мене на комп'ютері вже перекладені, а лише залишилось доперекласти текстові частини. І якби добре понаписувати статті про хімічні елементи, то можна було би на основі цих статей про ізотопи в скороченому вигляді робити розділ "ізотопи" і давати посилання через шаблон "main".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:09, 25 грудня 2016 (UTC)
О, це пречудово. Я і сам думав зайнятися ізотопами, як підтягну ще деякі статті з ядерної фізики, але якщо у вас вже щось перекладене, то це просто прекрасно) Може, до речі, вставити якісь вижимки (наприклад, ізотопи з найбільшими періодами напіврозпаду) з цих табличок в статті про елементи, якщо вони вже є, а в окремих статтях давати повні таблиці з текстом? --BogdanShevchenko (обговорення) 11:44, 26 грудня 2016 (UTC)
@BogdanShevchenko: Я подивився статті про елементи і для більшості з них ще взагалі немає розділу "Ізотопи". Для багатьох вже є текстова частина. Я думаю що її так і треба залишати і просто давати посилання на окрему статтю про ізотопи. Скорочену таблицю не треба давати, бо вона буде тільки збивати з пантелику, неуважні читачі будуть думати, що це і є всі ізотопи. Мене трішки зупиняє, що я не до кінця впевнений в перекладі й точності деяких формулювань і не хочу, щоб одні й ті самі помилки переносилися на 118 статей. Я от написав статтю "ізотопи водню". Може подивитеся? Мене цікавить лише пояснення до таблиці і розділ "нотатки" після нього. Там треба перевірити переклад і трішки доперекласти. Воно приблизно повторюється для всіх 118 елементів. Ще можна брати за зразок як це зроблено в статті "ізотопи урану" автора @Jarozwj:. А я би тоді все впевнено поширив на 118 статей і постворював би окремі розділи у всіх статтях про елементи, де цих розділів ще немає. А Ви собі тим часом дописували б фундаментальні статті, це потрібніше. І вже коли я постворював би ці всі статті про ізотопи, то їх тоді поперевіряли б.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 09:13, 27 грудня 2016 (UTC)
@Oleksandr Tahayev: Буквально нещодавно бачив цю статтю, і хочу сказати, що вона дуже мені подобається — про кожен нуклід розписано і виглядає дуже добре. Щодо пояснень знизу таблиці і нотаток, особисто я розділ "нотатки" приєднав би до пояснень, тому що зараз не зрозуміло, чому деякі з коментарів до таблиці в нотатках, а деякі — в поясненях. Ну і, деякі з пояснень, що стосуються конкретних ізотопів, переніс би у розділи, що стосуються цих ізотопів — хоча для статей, де таких окремих розділів нема, цього, звісно, не зробити. Проте все це лише моя точка зору, тому, звісно, це все не категорично. Сама ж стаття, повторюся, дуже хороша. --BogdanShevchenko (обговорення) 12:58, 27 грудня 2016 (UTC)

День в історії

Пропоную в рубриці «День в історії», див. наприклад Вікіпедія:Проект:Цей день в історії/27 грудня подавати річниці від дня народження чи смерті лише ювілейні, тобто кратні 5 і 10 рокам.

При цьому ухил робити на українських персон.

--Perohanych (обговорення) 17:22, 27 грудня 2016 (UTC)

Отакої

Оце називається — вгадайте, яку ж країну ми мали на увазі  --Fessor (обговорення) 22:05, 31 грудня 2016 (UTC)

Football team

Hello. Sorry for writing in English. Is the article Футбольний_клуб in the correct wikidata item? Please check d:Q15944511 and d:Q476028. Xaris333 (обговорення) 02:38, 1 січня 2017 (UTC)

Hi. Yes, it seems to be. We don't have a separate article for "football team" term.--Piramidion 04:30, 1 січня 2017 (UTC)

Нові проекти в новому році

Вітаю усіх з Новим роком!

Проект «тематичний тиждень» в новому році розпочинається з Тижня античної міфології. До речі, ви знаєте, що новий день у стародавніх греків починався з заходом сонця. Майже як у вікіпедистів  .

Приєднуйтесь:

Злагоди і натхнення вам у новому році. З повагою, --Павло (обговорення) 07:38, 1 січня 2017 (UTC)

Дивина

Сьогодні на своїй сторінці обговорення прочитав повідомлення, що стаття Шнурко-Табакова Елліна Володимирівна номінована на вилучення, ред.№ 19346486.

Поставив її на вилучення FlamebergUA. Як видно із Обговорення користувача:FlamebergUA, його обліковий запис створений у 2009 році. Однак першою і єдиною дією цього користувача стала дана постановка на вилучення, див. Спеціальна:Внесок/FlamebergUA.

Постановка на вилучення статті є, як для новачка, досить нетривіальною дією. Створити обліковий запис сім років тому лише для того щоб сьогодні поставити на вилучення статтю? Дивно, чи не правда? Впевненість, із якою зроблені редагування для постановки статті на вилучення, свідчать про те, що цей вікіпедист може мати й інші облікові записи. Цікаво, які? Я так розумію це питання до чекюзерів: @NickK:, @RLuts:, @VictorAnyakin:. --Perohanych (обговорення) 09:35, 15 грудня 2016 (UTC)

ЧЮ не можуть перевіряти всіх, тобто відповідати на запитання «хто це ще може бути» шляхом аналізу всіх підряд облікових записів. Запит має містити (обґрунтований) перелік записів для перевірки. --ReAlв.о. 09:41, 15 грудня 2016 (UTC)
ЧЮ, як я розумію, бачать зв'язок між IP адресою і ніком і можуть з'ясувати з якої IP адреси вносив редагування FlamebergUA. Далі можуть з'ясувати, яких ще користувачів редагування асоціюються з цією IP адресою. Можливо є ще якісь, відомі чекюзерам прикмети і способи для встановлення ляльководів. --Perohanych (обговорення) 09:47, 15 грудня 2016 (UTC)
Як на мене, «яких ще користувачів редагування асоціюються з цією IP адресою» — безпідставне дослідження параметрів редагувань невизначеного кола осіб. Незалежно від мого ставлення до існування чи не-існування статті. --ReAlв.о. 12:46, 15 грудня 2016 (UTC)
@Perohanych: Як видно, користувач раніше редагував російську (у 2009 та 2012) та англійську (в 2010). І от людина зацікавилася редагуванням української Вікіпедії. Що в цьому дивного? Якщо ви маєте конкретні підозри на тотожність іншому користувачеві, можете подати запит на ВП:ЗЧ. Якщо ж це перевірка заради «раптом щось знайдеться», то таких перевірок не робиться. Сама по собі номінація на вилучення першим редагуванням порушенням не є — NickK (обг.) 10:23, 15 грудня 2016 (UTC)
@NickK: звучить непереконливо. Людина в 2009 створила акаунт, зробила за сім років по два редагування в російській і англійській вікіпедіях і раптом вирішила щось відредагувати в українській. Така поведінка редактора вікіпедії виглядає дивною. А чи були випадки, коли подавався запит на виявлення тотожності користувачів A і B, натомість в процесі перевірки виявлялася тотожність A і C ? --Perohanych (обговорення) 10:35, 15 грудня 2016 (UTC)
@Perohanych: погоджуюсь з @NickK: - підстав для перевірки недостатньо (хоча це можна іще обговорити на відповідній сторінці) а пояснення користувача цілком логічні й не викликають якихось зауважень через порушення ним правил. Доцільність вилучення статті пропоную обговорювати у відповідній сторінці.--vityok (обговорення) 12:25, 15 грудня 2016 (UTC)

Прошу вибачення, якщо я з якихось причин не маю права тут писати, але, якщо все ж таки мене тут згадали, вважаю за необхідне відреагувати. По-перше: мої дії на Вікі, якщо я вірно розумію правила (їх об'єм є досить великим, тому новачку, мені, досить важко орієнтуватись в тому, як саме все тут облаштовано), жодних правил не порушують. Я є власником лише одного облікового запису, при цьому 2 чи 3 рази ставив не увійшовши в систему позначки "Нейтральність статті сумнівна" на деяких статтях про українських політиків, які очевидно написані на замовлення. Наче це теж не є порушенням? По-друге, закиди щодо моєї "впевненості" в діях теж не зовсім зрозумілі: очевидно, що статтю про цю особу я знайшов через гугл, чим був чесно кажучи дуже здивований, адже, як я думав раніше, Вікіпедія не є набором даних про всіх громадян України, і має бути якась, наче, значимість як підстава для створення статті, окрім особистого знайомства автора статті із цією особою? Можливо я помиляюсь, і шановні панове із значно більшим досвідом роз'яснять мені, що саме я порушив і чому таке обурення викликає можлива участь у такій, як з'ясовується, закритій вікі-спільності людей, для яких значення окремих статей не є таким очевидним. Дякую за увагу. FlamebergUA (обговорення) 11:46, 15 грудня 2016 (UTC).

@FlamebergUA: дякую за пояснення. --Perohanych (обговорення) 20:23, 15 грудня 2016 (UTC)
  • Та все ок з номінацією, справді, небагато значимості, бо результати діяльності АПІТУ не сильно відображаються у ЗМІ... Пероганич заінтересована особа як гендиректор АПІТУ, більше того, з видаленням цієі голови правління постане питання значимості Пероганича, якого у рувікі вже видалили...😊--Сергій Липко (обговорення) 11:38, 16 грудня 2016 (UTC)
@Сергій Липко: Навіщо ви так? Ми ж одну справу все таки робимо, пишемо і розвиваємо Українську Вікіпедію і сестринські проекти. Я маю на увазі весь колектив авторів Української Вікіпедії. Якщо навіть деякі директори заводів і музеїв Росії у нас значимі, за якісь там справжні чи надумані заслуги перед РФ, то люди впізнавані в Україні тим паче важливі. Треба нам бути дружнішими. Особисто для мене головне щоб українська вікі розвивалася, а питання хто значимий хто ні, хто на якій посаді (в реалі чи у вікі), ці питання для мене в самісінькому кінці списку моїх пріоритетів.--Сергій1992 (обговорення) 19:08, 16 грудня 2016 (UTC)
Правила є правила: вторинні джерела, рецензіі, ордени, преміі, звання все вирішують.--Сергій Липко (обговорення) 21:33, 16 грудня 2016 (UTC)
Які правила? Там вже шановні вікіпедісти вигадали новий критерій ВП:БІО - "сукупність досягнень". А ви кажете "правила". --FlamebergUA (обговорення) 10:21, 19 грудня 2016 (UTC)
Та перестаньте, що Ви видумуєте? Більше ніде у світі крім колишнього Радянського Союзу немає оцих всіх заслужених артистів та державних премій і якось пишуть вони про них статті. Якщо є вторинні джерела, то цього достатньо для значимості, а спеціальні критерії потрібні коли начебто людина чогось досягла, а джерел немає. І щоб відсіяти зовсім незначиме, про що можуть бути джерела, тобто може бути на сайті Районної ради інформація про її депутатів, але депутати райради не заслуговують на статтю. Стаття, яку Ви поставили на вилучення, це інший випадок.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 21:16, 19 грудня 2016 (UTC)
Про кого "про них" пишуть статті? Про артистів? Відкриваємо все те ж ВП:БІО , дивимось основні/додаткові критерії, і розуміємо, що більшість активних артистів незалежно від премій дійсно мають достатню значимість згідно ВП:БІО для створення статті. Пані Шнурко-Табакова ж, згідно дописів її шанувальників, відповідає новоствореному незатвердженому критерію "сукупність досягнень". Я і там, і тут прошу: із посиланнями хтось може пояснити значимість? "А в отвєт тішіна". Я розумію вже, що статтю вилучати не будуть, але таке рішення нічого спільного із загальними принципами Вікіпедії не має. Що значить "Якщо є вторинні джерела - цього вже достатньо"? Я не розумію, навіщо взагалі існує тоді ВП:БІО. "Шоб було"? --FlamebergUA (обговорення) 15:42, 4 січня 2017 (UTC)

Іспанська фонетика

Створив статтю Софія Вергара. Якщо траплятимуться червоні посилання «Софія Верґара», прохання перенаправити їх на сторінку. Перейменовувати «Вергара» на «Верґара» не слід — іспанський [ɣ] вимовляється ближче до «г».

--В.Галушко (обговорення) 16:08, 17 грудня 2016 (UTC)

По-перше, ви й самі можете знайти ці посилання (див. «Посилання сюди» в бічній панелі). По-друге, варто також зробити редирект, якщо помилкова назва поширена. artem.komisarenko (обговорення) 07:14, 20 грудня 2016 (UTC)
Зробив перенаправлення з "Софія Верґара" на "Софія Вергара". Такий варіант дійсно зустрічається. Тільки ще треба дивитися, чи то про неї йде мова.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 09:53, 20 грудня 2016 (UTC)
Технічно, це "білоруське" ге. Воно трохи "грубіше", але так - зовсім не "священне" ґ.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:30, 6 січня 2017 (UTC)

Фотовиставка у Хмельницькому

 
як це було у музеї

Традиційно, Вікімедіа Україна по завершенню конкурсів Вікі любить Землю та Вікі любить пам’ятки готує фотовиставку найкращих робіт. 3 — 10 грудня цього року така виставка проходила у Національному музеї історії України. У січні виставка робіт переможців приїде у Хмельницький музей-студію фотомистецтва (попередня дата відкриття — 26 січня). Запрошуємо місцевих вікіпедистів та учасників конкурсу допомогти з організацією та розказати про конкурс на відкритті. --AnnaKhrobolova (WMUA) (обговорення) 14:27, 7 січня 2017 (UTC)

AnnaKhrobolova (WMUA) я переправляв листа Антанані від ХмОДА, може зверніться до них напряму? В листі є телефони. Напишіть мені на jphwra ukr.net, я Вам перешлю того листа. От і побачимо співпрацю в дії з органами влади. --Jphwra (обговорення) 14:37, 7 січня 2017 (UTC)
Jphwra вона підписана на розсилку правління і листа бачила. але зараз питання таки чи є волонтери, які можуть там працювати. з Києва не дуже зручно (і час, і гроші) постійно їздить --アンタナナ 16:44, 7 січня 2017 (UTC)

Портал:Мовознавство

Чому Портал:Мовознавство є перенаправленням на Портал: Українська мова, а не самостійною сторінкою? У багатьох мовних розділах існують портали, присвячені лінгвістиці. У нас чомусь нема.

Не все добре і з порталом «Українська мова» — у списку нових статей багато сторінок, що не мають жодного стосунку до теми. Інтервікі чомусь іде на англомовну статтю про українську мову — аналогічного порталу нема.

--В.Галушко (обговорення) 18:03, 7 січня 2017 (UTC)

Українська мова на StackExchange

Вітаю, дорогі друзі!

Зараз іде робота над створенням сайту щодо Української мови на StackExchange. Було б добре, щоб вийшло, бо дуже зручний інтерфейс у цієї мережі і високо цінується в Гуглі, тобто посилання звідти на інші украйномонві сайти піде ним на користь. Пропоную зобов'язатись (commit) поставити/відповісти на 10 запитань на беті, яку запустять одразу після того як набереться певна кількість зобов'язавшихся. Важливо, щоб серед зобов'язавшихся було не менше 100 людей, які вже мають хоча б 200 репутації на якомусь з інших сайтів цієї мережі, тому запитуйте ваших друзів, особливо програмістів, бо вони часто мають таку репутацію на StackOverflow, і запрошуйте їх теж зобов'язатись.

Переходити сюди. --Igor Yalovecky (обговорення) 06:37, 8 січня 2017 (UTC)

Не знаю, що і робити

Користувач 194.44.176.22 повставляв у купу статей посилання на книги у розділ Література. Книги ніби і непогані, але вони не прив'язані до тверджень статті, наприклад, незрозуміло до чого це тут або яку корисну інформацію містить книга за цим редагуванням, бо у статті не змінено ні слова. Тобто ніби і не вандалізм, і по темі, але ж це ніяк не впливає на якість статей. Оскільки це анонім, то не впевнений, що він зреагує на моє звернення (схоже на досвідченого користувача).--Divega (обговорення) 20:24, 9 січня 2017 (UTC)

Користувач робить корисну роботу. Джерела до статті зазначаються у розділі «Джерела» або «Примітки». У розділі «Література» мають зазначатись література за основною темою, додаткова література для глибшого вивчення предмету статті. Розділ же «Посилання» призначено для зовнішніх посилань на веб-сайти, де можна отримати додаткову інформацію (не обов'язково енциклопедичного характеру і не обов'язково авторитетну). Багато користувачів, на жаль, не розрізняють ці розділи і все в купу зіштовхують. Див. настанову ВП:ССС. -- Green Zero обг 20:35, 9 січня 2017 (UTC)
Оскільки додаються різні книжки різних авторів у статті на різні теми, це не спам-проштовхування одного автора. Декілька таких доповнень я відпатрулював, бо додано україномовні книжки по темі саме в літературу для додаткового читання Там, де її було небагато. Головне не забувати ВП:НЕКАТАЛОГ і не перевантажувати статтю. --ReAlв.о. 14:09, 10 січня 2017 (UTC)
ReAl я це розумію, але питання саме про "не каталог". Наприклад, це редагування явно надало надлишкову літературу, я прибрав зайве (на мою думку). Де проходить та межа, де посилання явно зайве? Зважаючи на об'єм вставок користувачем користувач просто вставляє все, що попадає під руку видане в Україні за цією темою, але я вже бачив приклади таких джерел по статтям, у яких я знаюсь, тому там може бути реальне сміття (рівень інформативності джерела на рівні "чув де звін, та не зна де він", хоча ніби назва статті нормальна), тому така масовість і викликає у мене питання. --Divega (обговорення) 19:41, 10 січня 2017 (UTC)
Divega я теж патрулював ці доповнення, таке враження, що в когось на руках кілометровий список л-ри виданої в Львові, ось він їх і розпихує під статтями. В принципі, я би сказав, що дуже влучно це робиться. Наразі, максимум, що можна попросити його це слідувати ВП:НЕКАТАЛОГ. — Alex Khimich 19:54, 10 січня 2017 (UTC)
Alex Khimich у наведеному мною посиланні є Вінниця, Харків, Львів. Схоже просто якийсь довідник виданого в Україні.--Divega (обговорення) 20:12, 10 січня 2017 (UTC)

Книжкова Шафа

Всім вітання! Прошу ознайомитись із пропозицією проекту вікторини Вікіджерел та висловити свою думку в обговоренні. --Arxivist (обговорення) 10:25, 11 січня 2017 (UTC)

Виділення міток жовтим тлом

Побачив таке на Вікісховищі і мені таке нововведення здалося корисним. Гляньте, як це виглядає в нових редагуваннях — якщо таке виділення заважає — цю зміну можна скасувати. Але може його, все ж, варто залишити? Мітки для того й призначені, щоб привертати увагу, зокрема — у випадку редагування з мобільного пристрою чи коли виявлено можливий вандалізм — на такі редагування варто звертати увагу, але я особисто часто їх пропускав у нових редагуваннях чи деінде якраз тому, що вони зливаються з рештою тексту. В кого які думки? Прошу адміністраторів не скасовувати цю зміну, доки спільнота не висловиться, інакше ніхто насправді не знатиме про що йдеться чи як воно виглядатиме саме в нас.--Piramidion 21:45, 11 січня 2017 (UTC)

З іншого боку — з нашою системою патрулювання, яка теж трохи надмірно використовує виділення кольорами, "нові редагування" стали трохи занадто кольоровими. Принаймні в мене склалося таке враження.--Piramidion 21:48, 11 січня 2017 (UTC)

Найбільш редаговані і найбільш відвідувані статті минулого року

Не можу завершити останній Віківісник, через те, що не можу знайти списка найвідвідуваніших у 2016 статей.

Список найбільш редагованих зробив на моє прохання EpochFail, див. m:User talk:EpochFail#Research:Top edited English Wikipedia articles in 2016.

З проханням про список найбільш відвідуваних звертався до Ендрю Уеста, який уклав такий список для ен-вікі, однак результату не отримав, див. en:User talk:West.andrew.g#2016’s most-read Ukrainian Wikipedia articles.

Може хто із наших допоможе? --Perohanych (обговорення) 03:10, 12 січня 2017 (UTC)

Війна редагувань

Війна редагувань на Шаміль Басаєв. Слово «повстанець» тут недоречне — це не термін, а суб'єктивна оцінка.

--В.Галушко (обговорення) 13:23, 12 січня 2017 (UTC)

  • Взагалі було б непогано визначитися з визначенням для нього, бо за нього йде постійна війна:
    • 4 вересня 20083 лютого 2009: чеченський повстанець, один з лідерів самопроголошеної республіки Ічкерія
    • 3 лютого 2009 — 8 лютого 2009: чеченський сепаратист, член терористичних операцій, один з лідерів самопроголошеної республіки Ічкерія.
    • 8 лютого 2009 — 16 квітня 2014: чеченський повстанець, лідер сепаратистського руху, один з лідерів самопроголошеної республіки Ічкерія.
    • 16 квітня 2014 — 13 грудня 2014: чеченський повстанець, борець за незалежність та один з лідерів самопроголошеної республіки Ічкерія
    • 13 грудня 2014 — 26 грудня 2014: чеченський террорiст (sic), один з лідерів самопроголошеної республіки Ічкерія
    • 26 грудня 2014 — 8 січня 2015: чеченський терорист, один з лідерів самопроголошеної республіки Ічкерія
    • 8 січня 2015 — 30 березня 2015: один з лідерів республіки Ічкерія
    • 30 березня 2015 — 6 квітня 2015: чеченський терорист, один з лідерів самопроголошеної республіки Ічкерія
    • 6 квітня 2015 — 30 травня 2015: чеченський повстанець, один з лідерів самопроголошеної республіки Ічкерія
    • 30 травня 2015 — 7 червня 2015: чеченський террорист (sic), один з лідерів самопроголошеної республіки Ічкерія
    • 7 червня 2015 — 14 жовтня 2015: чеченський військовик, один з лідерів самопроголошеної республіки Ічкерія
    • 14 жовтня 2015 — 24 жовтня 2015: чеченський терорист, учасник численних збройних конфліктів, один з лідерів самопроголошеної республіки Ічкерія
    • 24 жовтня 2015 — 17 листопада 2015: чеченський (самоназва - Noxçi) патріот, учасник численних збройних конфліктів, один з лідерів Республіки Ічкерія
    • 17 листопада 2015 — 14 червня 2016: чеченський воїн, учасник численних збройних конфліктів, один з лідерів Республіки Ічкерія
    • 14 червня 2016 — 27 липня 2016: чеченський вояк, учасник численних збройних конфліктів, один з лідерів Республіки Ічкерія
    • 27 липня 2016 — 6 листопада 2016: чеченський бойовик і терорист, учасник численних збройних конфліктів, один з лідерів Республіки Ічкерія
    • 6 листопада 2016 — 12 січня 2017: чеченський бойовик, учасник численних збройних конфліктів, один з лідерів Республіки Ічкерія
    • 12 січня 2017 — : чеченський повстанець, учасник численних збройних конфліктів, один з лідерів Республіки Ічкерія
  • Пропоную перенести це обговорення на Обговорення:Шаміль Басаєв та запросити туди авторів цих версій. Можу зразу дати свою пропозицію: як на мене, варто уникати і назви бойовик (некоректно, бо він трохи більше, ніж пересічний учасник бойової групи), і назви повстанець (він не був учасником повстання чи заколоту), а точніше описати його діяльність: наприклад, чеченський військовий лідер, чеченський військовий командир, чеченський військовик тощо. І прибрати учасника численних збройних конфліктів: він передусім відомий участю в чеченських війнах, і він брав участь не в усіх збройних конфліктах підряд, а конкретно на Кавказі — NickK (обг.) 15:35, 12 січня 2017 (UTC)

Держредагування

Щойно дзвонив журналіст газети «Вєсті», цікавився редагуваннями, які роблять державні чиновники. У зв'язку з цим маю три питання:

  1. Чи правильно розумію, що подібних юзербоксів у нас немає?
  2. Журналіст послався на https://twitter.com/uagovedits . Був здивований тим, кому таке може бути цікаве. Хто знає, ким і як це зроблене?
  3. Чи можна поставити на подібне слідкування (через Твітер або сторінку спостереження) редагування статей, що належать до певної категорії? --Perohanych (обговорення) 10:38, 11 січня 2017 (UTC)
@Perohanych: Це потрібно вам чи газеті «Вести»? Взагалі я не розумію, навіщо ви давали свій телефон журналістові газети «Вести», але то ваше право — NickK (обг.) 20:45, 11 січня 2017 (UTC)
@Perohanych: цікаво. — Юрій Дзядик в) 22:16, 11 січня 2017 (UTC).
@NickK: Це цікаво мені. Журналістові я відповів, що найбільше, чим можуть допомогти державні службовці, це звільненням знань і дав приклад сайту Адміністрації Президента України. Ще журналіст просив прокоментувати список найчастіше редагованих у 2016 статей. А телефон мій можна легко знайти погугливши. Не настільки завищую свою значимість, щоб ховати свої контакти (згадався анекдот про невловимого Джо :) --Perohanych (обговорення) 02:56, 12 січня 2017 (UTC)
@Perohanych: Добре, тоді відповідь особисто вам, бо журналістам газети «Вести» я нічого не хочу відповідати: ви самі побачили, до чого це призводить.
1. Ні, немає. Але можна створити (є Категорія:Користувачі за професіями), і такі користувачі вже є (можете зробити пошук сторінками користувачів, дехто зазначив, що працює в держустановах)
3. Так. Наприклад, Спеціальна:Пов'язані редагування/Категорія:Міста УкраїниNickK (обг.) 09:47, 12 січня 2017 (UTC)

Ось ця публікація. Збрехали — написали «Правда, как рассказал «Вестям» основатель «Викимедиа Украина» Юрий Пероганич, в украинском сегменте энциклопедии эта конструкция автоматически исправляется на правильную — «в Украине». Це брехня. Я говорив про те, що в російській Вікіпедії слідкують за тим, щоб було «на Украине» а не «в Украине». Крім того у нас можна вводдити і на Україні. При цьому автоматичної заміни не проводиться. Виходить, що зробили і мене брехуном. Попросив журналіста, коли має таку можливість — щоб виправив хоч у електронній версії. --Perohanych (обговорення) 09:20, 12 січня 2017 (UTC)

Після моєї скарги щойно вибачилися і замінили на «Правда, как рассказал «Вестям» основатель «Викимедиа Украина» Юрий Пероганич, в российском сегменте энциклопедии тоже следят за этой конструкцией, и каждый раз все равно меняют на "на Украине"». --Perohanych (обговорення) 10:45, 12 січня 2017 (UTC)
@Perohanych: Завдяки інтерв'ю газеті «Вести» ви потрапили в такі видання як Russia Today, Одна Родина (найпопулярніші теги Россия-Украина, хунта, война) або TJournal.ru. Можливо, вам і потрібна така реклама, але сумніваюся, що ГО «Вікімедіа Україна» потрібна така реклама: поряд з неправдивим твердженням на українсько-російську тематику у пропагандистських ЗМІ агресора. Фактично ви допомогли росіянам використати ГО «Вікімедіа Україна» в пропаганді, будь ласка, не робіть такого — NickK (обг.) 16:00, 12 січня 2017 (UTC)
без коментарів. Це все є у Вести_(газета). [1][2][3][4] [5] --Ілля (обговорення) 16:28, 12 січня 2017 (UTC)
Сьогодні з подивом прочитав статтю в одному російському Інтернет-виданні. Стверджують, що анонімні правки статті Ілля Муромець роблять співпрацівники Міноборони України, фальсифікуючи походження багатиря. Читаю статтю в укрвікі: у розділі «Життя» наведені обидві версії місця народження. Глянув історію редагувань — там здебільшого випадки вандалізму з відкотами. Може, стабілізувати статтю на теперішній версії і написати на якомусь російськомовному ресурсі спростовування з доданням відмінностей у версіях? Це елементарний наклеп.
--В.Галушко (обговорення) 16:16, 12 січня 2017 (UTC)

Ілля Муромець

Повертаючися до теми статті Ілля Муромець. Стаття потребує істотного перероблення. Я згоден сам виконати роботу, джерела є. Тільки з одною умовою: не втручатися у мої редагування, всі побажання залишати на СО.

Питання:

1) Про кого має бути ця стаття? Про билинну постать чи ченця Іллю? У статті помилка: Ілля Чобіток і Ілля Муровлянин — різні особи.

2) Чи треба наводити докази чернігівського походження Іллі? Версія, що називає батьківщиною богатиря район Мурома, недостатньо обґрунтована.

  • Муромська земля за часів Володимира була населена переважно фінськими, а не слов'янськими племенами. Сам топонім «Муром» пов'язаний з етнонімом «мурома».
  • Топонім Карачарово має явно тюркське походження. За часів Володимира ніяких тюрків там не було, назва, очевидно, пізнього, вже московського походження: помістя отримав якийсь татарин на прізвисько Карачар (Каражар, Караджар).
  • Ілля Муромець не міг сидіти на печі — таких печей тоді ще не було, користувалися вогнищами-кам'янками.

Не виключене, що прототипами богатиря послугували кілька осіб. У Росії на образ міг вплинути відомий розбійник Смутного часу Ілійко Муромець. В Україні — Ілля Чобіток.

--В.Галушко (обговорення) 20:38, 13 січня 2017 (UTC)

Гоголь український письменник?

Перенесено у Обговорення:Гоголь Микола Васильович --yakudza 18:45, 14 січня 2017 (UTC)

Давос 2017, 17-20 січня

Тема: Відповідальність та Відповідальне Лідерство (Responsive and Responsible Leadership) Це для статей у Вікіпедії та на головну. Докладніше про МЕФ 2017 - у Вікіновини.

1) Що вразило. Xi Jinping, «China's growth in 2016 will be 6.7 %, one of highest in the world». Китай друге місце за ВВП, причому відрив від третього місця (Японія) майже втричі.

ВНП 2015: 1. США 18 037 2. Китай 11 008 3. Японія 4 123 4. Німеччина 3 36311. Респ. Корея 1 378 12. Австралія 1 339 13. Росія 1 33119. Швейцарія 67124. Польща 477 25. Бельгія 455 … (Україна ген-ген далі)

2) Що збентежило.

Учасники, доповідачі на літеру P (П): немає Петра Порошенка, Віктора Пінчука.

На літеру K є Віталій Кличко (Vitaliy Klitschko, немає Павла Клімкіна.

З політиків ще помітив: Сі Цзіньпін (Xi Jinping), Джо Байден (Joseph R. Biden Jr), Джон Керрі (John F. Kerry), Федеріка Могеріні (Federica Mogherini), Абдалла II (His Majesty Abdullah II Ibn Al Hussein), ще деякі арабські королі і шейхи.

Юрій Дзядик в) 12:54, 17 січня 2017 (UTC).

Статті про роки в областях і критерії значимості

Користувач @Микола Василечко: наполягає на тому, що статті (включаючи й евентуальні) про конкретний рік у конкретній області (не країні, а саме області) можуть існувати у Вікіпедії. Я ж вважаю, що такі статті не відповідатимуть критеріям значимості з точки зору їх наповнення. От наприклад 1950 в Одеській області. Або, скажімо, 1999 у Черкаській області. Насправді в конкретній області відбувається за рік не так і багато подій, що відповідають критеріям значимості. Якщо одна-дві відбудеться, то цього замало для такої статті -- достатньо лише статтю по даній події, ну і можна категоризувати за роком в облласті. І я не бачив у жодному мовному розділі статей (не категорій!) по конкретних роках в області -- тільки в країні. Тому такі статті, як на мене, приречені на те, щоб або бути занадто короткими, або містити події, які носять лише новинний, але не енциклопедичний, характер. В принципі, бувають і винятки з цього -- але проблема в тому, що опонент наполягає на наявності червоного посилання на евентуальну статтю такого типу в кожній відповідній категорії по області (категорія-то якраз цілком може існувати). Детальніше тут. І ось, власне, диф: ред.№ 19525159. Таке червоне посилання може спонукати когось недосвідченого в питаннях КЗ написати статтю, яка буде приречена на вилучення -- а це марно витрачений час. Домовитися з опонентом, як видно, тут нереально (тим більше що він ще й на особистості переходить), тому залучаю решту спільноти до обговорення цього питання--Unikalinho (обговорення) 15:54, 17 січня 2017 (UTC)

А чому й не може? Стаття 2016 у Тернопільській області, наприклад, існує. Можна на прикладі цієї статті розглянути і вирішити, що саме треба робити — NickK (обг.) 16:04, 17 січня 2017 (UTC)

Прем'єр-міністр доручив органам виконавчої влади сприяти розвитку україномовного розділу "Вікіпедії"

Привіт усім! Прем'єр-міністр доручив органам виконавчої влади сприяти розвитку україномовного розділу "Вікіпедії". Трохи історії питання — квітневий пост Гройсмана, обговорення у кнайпі, після якого було звернення з пропозиціями від Вікімедіа Україна. Деталі трохи згодом. --Ілля (обговорення) 13:31, 16 січня 2017 (UTC)

Популістські дурниці. Особливо четвертий пункт (конкурси з розміщення наукових робіт в українському розділі «Вікіпедії»): оприлюднювати наукові дослідження у Вікіпедії прямо заборонено (ВП:ОД), а якщо мова про передрук публікацій з авторитетних (наукових) видань, так вони там зазвичай захищені авторським правом (отже, фактично, їх заборонено розміщувати у вільному доступі, принаймні, у повному обсязі). --Olvin (обговорення) 14:33, 16 січня 2017 (UTC)
Наскільки я розумію, четвертий пункт є бюрократичною назвою Вікіпедія:WikiBioContest-2013 та Вікіпедія:WikiPhysContest-2016NickK (обг.) 14:36, 16 січня 2017 (UTC)
Під час зазначених конкурсів наукові роботи у Вікіпедії не розміщувалися. Принаймі я, як член жюрі, стежив, щоб такого не було. А якщо таке пропонується, то автор пропозиції (чи то сам Гройсман, чи хтось із його помічників) не розуміється на цьому питанні. Отже, краще аби вони трималися подалі. --Olvin (обговорення) 16:42, 16 січня 2017 (UTC)
Треба також розуміти, що МОН України проводить "конкурси наукових робіт" (для школярів, студентів etc). Але це лише бюрократична назва, яка зрозуміла для МОН (чогось дуже зарозумілого він, на жаль, не зрозуміє, а ми поки не маємо адекватної назви для цього), а от суть та правила конкурсу будуть встановлюватись нами, а не МОНом, звісно. --Kharkivian (обг.) 21:34, 16 січня 2017 (UTC)
так, під «науковою роботою» мають на увазі саме конкурси із розміщення статей та фото, але за нашими правилами. держава їх не проводитиме й не нагороджуватиме. сприяння передбачає листа на підпорядковані установи, який не потрапить у «спам». а щодо того чи це популізм далебі від нас самих залежить, як написав артем: тут. ніхто й нічого за нас робити не буде, але мало б бути простіше на чисто бюрократичному рівні --アンタナナ 22:49, 17 січня 2017 (UTC)

Шановні педоцентристи, нагадую, що крім Вікіпедії існують й інші Вікі-проекти, зокрема Вікіджерела де можна й варто розміщувати наукові статті (не як перша публікація, звісно ж) та Вікіпідручник. artem.komisarenko (обговорення) 20:14, 16 січня 2017 (UTC)

Євробачення 2017: Потрібен фотограф

Привіт усім! Цього року Україна приймає пісенний конкурс Євробачення 2017, який пройде 9-13 травня 2017 року у столиці. Для нас, така подія має особливе значення, адже під час неї можна сфотографувати учасників конкурсу та відомих гостей для Вікіпедії та Вікісховища.

Від Вікімедіа Україна можна відправити фотографа, який отримає акредитацію на усі дні конкурсу, тому прошу зголошуватися бажаючих тут:Євробачення 2017

Знання англійської мови є бажаним.--Taras r (обговорення) 20:40, 18 січня 2017 (UTC)

@Pavlo1 та Anntinomy: а може ще якийсь тематичний місячник / тиждень організувати? щоб статті були --アンタナナ 21:13, 18 січня 2017 (UTC)
Чом би й ні. Я, правда, в темі як свиня в помаранчах. Час є. Подивлюсь деінде — може щось і зваяємо   Ганю, в тебе ідеї є якісь? --Павло (обговорення) 07:36, 19 січня 2017 (UTC)
  • Уточню ще: я цікавився досвідом австрійських (2015) і шведських (2013, 2014 у Данії, 2016) колег: акредитація поширюється на тиждень конкурсу та на тиждень прес-конференцій перед конкурсом, тобто орієнтовно 1—13 травня 2016. Найкращі фото виходять під час прес-конференцій, що передують Євробаченню: зазвичай учасники там уже в образі, але освітлення значно краще, ніж під час виступу, тож дуже бажано бути присутнім тиждень, що передує конкурсу (прес-конференції всіх учасників рознесені в часі). Знання англійської мови дуже бажане, щоб можна було пояснити прес-секретарям учасників, що ми хочемо їх сфотографувати чи записати на відео, але нам на це потрібно кілька хвилин, за які ми можемо зробити щось таке: File:Marija Jaremtjuk - Tick-Tock presentation (English).webm. Кому цікаво дізнатися більше, то можна почитати пости шведа, який це робив: за 2014 (англійською) та за 2016 (український переклад)NickK (обг.) 21:58, 18 січня 2017 (UTC)

Запрошення до участі у Wikimedia CEE Spring 2017

Минулого року українська спільнота непогано попрацювала над участю України у CEE Spring 2016 і нас чекають 2017-го теж.

Будь ласка, зголошуйтеся в локальні організатори! Треба підписатися на список розсилки локальних організаторів, https://lists.wikimedia.bg/mailman/listinfo/ceespring-localorganisers, додати нашу спільноту у список учасниць на Мета-вікі й долучитися до обговорення конкурсу, зокрема незнищенних територіальних питань, на відповідній сторінці обговорення (Talk:Wikimedia CEE Spring 2017/Participants). Там же є інформація про те, що очікується від локальних оргів. Після зголошення почнеться робота і над усім іншим.

Від імені міжнародних організаторів, -- Ата (обг.) 22:26, 16 січня 2017 (UTC)

Я можу пообіцяти, що сам створю багато статей, навіть більше ніж того року. Нехай хтось займеться організаційною діяльністю заради таких людей як я.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:01, 19 січня 2017 (UTC)

Шаблон coord

Зробив невеличкий інструмент, для зручності в постановці координат. Кому цікаво, він тут: khimich.org/coordAlex Khimich 02:29, 19 січня 2017 (UTC)

Раджу доробити інструмент, щоб була можливість його запускати з параметрами, хай за змовчанням показує на Вінницю, а з параметрами — на будь-яку локацію, скажімо на Київ. --Perohanych (обговорення) 18:13, 19 січня 2017 (UTC)

Ще раз про доручення Гройсмана

Якщо держава підтримує, треба такою підтримкою користуватися. Добре, що таке доручення з'явилося, Вікіпедії і іншим вікіпроектам воно не повинно пошкодити, скоріше навпаки. Навіть як привід звернути увагу масмедіа — і то вже добре. Тому хвала організаторам.

Однак є питання. Так розумію, що доручення Гройсмана з'явилося як реакція на лист ВМУА або доповідну записку Департаменту інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ за підсумками круглого столу. Якщо був лист ВМУА до КМУ, то чому членам організації ВМУА не доведений текст цього листа? Чому його текст не обговорювався?

І друге питання — чи відомий текст доручення Гройсмана? Якщо так, чому не опублікований, або принаймні не розісланий членам організації ВМУА? Якщо таке доручення пішло в ЦОВВ, то треба з'ясувати в які і хто готує міністерські накази / доручення по реалізації доручення Гройсмана, і разом з ними правильно сформулювати саме те, що нас цікавить. --Perohanych (обговорення) 08:11, 18 січня 2017 (UTC)

ми ще очікуємо скан доручення і коли він буде, тоді викладемо його і текст звернення ВМУА з додатком --Ілля (обговорення) 09:43, 18 січня 2017 (UTC)
Доручення Гройсмана з'явилося як реакція на лист ВМУА та багатомісячну роботу ВМУА з Кабміном (листи, зустрічі, круглі столи тощо). Не знаю, чи потрібно все це оприлюднювати: з одного боку зрозумілий інтерес до цього, з іншого боку, не хотілося б переводити це в площину публічного тролінгу Кабміну вікіпедистами. Розпорядження Гройсмана, звісно, має бути публічним, але от оприлюднення робочих листів, де є пропозиції, ще не підтримані КМУ, або ж ще не втілені, може зашкодити — NickK (обг.) 10:41, 18 січня 2017 (UTC)
Проекти листи до органів влади варто обговорювати хоча б серед членів організації ВМУА. Все ж колективний розум — велика сила. --Perohanych (обговорення) 12:47, 18 січня 2017 (UTC)
Було відкрите обговорення в Кнайпі, куди ж відкритіше? — NickK (обг.) 18:25, 18 січня 2017 (UTC)
@Perohanych: проблема в тому, що наш лист - це те, що було погоджено на початок 2017 року. Тобто ми лише перевірили формулювання і дати. Але я би звернув Вашу увагу на п. 7, який можна трактувати дуже широко, що дає нам великі можливості для роботи на місцях. У Вас є конкретні пропозиції яким чином це можна реалізувати? Надсилайте на Правління. --Kharkivian (обг.) 21:00, 18 січня 2017 (UTC)
 
Резолюція Прем'єр-міністра України від 14.01.2017 №817/1/1-17

Отримав копію листа Вікімедіа Україна з резолюцією Прем'єр-міністра України від 14.01.2017 №817/1/1-17. На що відразу звернув увагу — це відсутність пропозиції внести зміни до постанови КМУ, яка визначає вміст сайтів центральних органів виконавчої влади, з метою використання для публікацій на цих сайтах ліцензій CC BY чи CC BY-SA. --Perohanych (обговорення) 17:54, 18 січня 2017 (UTC)

@Perohanych: Це саме те, про що я казав. Переговори з саме цього питання (вільних ліцензій) з КМУ ще тривають, саме тому його й немає в рішенні. Тому, будь ласка, дайте змогу ГО «Вікімедіа Україна» спокійно і без тиску попрацювати над цим питання, і, будь ласка, не трольте КМУ: якщо цим займатиметься окремо купа вікіпедистів з різними позиціями кожен, це не допоможе, а лише зашкодить — NickK (обг.) 18:25, 18 січня 2017 (UTC)
ГО «Вікімедіа Україна» це хто конкретно? З яких ще питань, не охоплених листом ВМУА до КМУ, йдуть переговори? Це щоб я не тролив. :) --Perohanych (обговорення) 18:37, 18 січня 2017 (UTC)
@Perohanych: Конкретно відповідальний Ilya як голова Правління, він також залучає інших членів організації залежно від потреби. За себе можу сказати, що теж був залучений у певні моменти, зокрема, я допомагав готувати деякі робочі матеріали. Якщо ви хочете працювати з Кабміном, як член організації, будь ласка, координуйте свої дії з Іллею, бо Кабмін тролити від імені вікіпедистів чи вікімедійців узагалі погана ідея — NickK (обг.) 19:04, 18 січня 2017 (UTC)
Не розумію, про який тролінг іде мова. Сьогодні вранці надіслав в КМУ Запит на інформацію:
Прошу відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації” надати:
  1. Текст пропозицій громадськості, спрямованих на розвиток україномовного розділу «Вікіпедії»,
  2. Текст доручення Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з дорученням органам виконавчої влади вжити у 2017 році заходів для їх реалізації.
Був приємно здивований, що відповідь отримав того самого дня. відразу опублікував. Замість вдячності — звинувачуєте мене у тролінгу. --Perohanych (обговорення) 19:20, 18 січня 2017 (UTC)
Я ж не про вас, а про те, що якщо зараз ви чи інші вікіпедисти почнуть кожен окремо вимагати від КМУ вільних ліцензій чи чогось не переліченого в цьому документі, то це буде тролінгом — NickK (обг.) 19:45, 18 січня 2017 (UTC)
А ви впевнені, що та резолюція є CC0? Якщо навіть припустити, що це документ, виданий органом державної влади (але це як мінімум PD-UA-exempt), там у листі також є лист ВМУА. Де докази, що він CC0?--Анатолій (обг.) 19:45, 18 січня 2017 (UTC)
@Ahonc: Мав сумніви, яку ліцензію вибрати. Тому, якщо Ви впевнені, поправте на те що доцільніше. --Perohanych (обговорення) 07:51, 19 січня 2017 (UTC)
Щойно побачив, що Ви вже отримали відповідь і опублікували на Вікісховищі. Тому звернення ВМУА я опублікував там же
Вільне ліцензування сайтів органів державної влади не ввійшло до затвердженого переліку і ще у процесі роботи. Ми працюємо над формулюванням спільно із юристами Creative Commons і мали спільну зустріч із ДСІВ та МЕРТ щодо цього у грудні. --Ілля (обговорення) 19:07, 18 січня 2017 (UTC)

Щось подібне треба запропонувати НАНУ і іншим академіям як офіційним, так і неофіціним. Принаймні попросити у них на умовах CC BY біографії академіків, як свого часу домовилися з АНВШ. --Perohanych (обговорення) 07:57, 19 січня 2017 (UTC)

Ніколи не розумів людей, для яких форма важливіша за зміст, а буква відірвана від духу. Маю на увазі постановку Агонком доручення Кабміну на вилучення із Вікісховища --Perohanych (обговорення) 19:18, 19 січня 2017 (UTC)

Знову про Іллю Муромця

Почав переписувати статтю Ілля Муромець. Прошу не втручатися у процес редагування: всі зауваження й побажання прохання залишати на СО. Змінив картку на «Міфічний персонаж», оскільки билинного Іллю треба відділяти від його прототипа Іллі Печерського — про нього потрібна окрема стаття.

@Perohanych: коли стаття буде доведена до належного вигляду, Ви можете показати її нашим «друзям» з Росії, показавши тим самим, що ми теж вміємо писати об'єктивні статті.

Чи писати про цей забавний випадок у якомусь розділі? Наприклад («Скандал у зв'язку з правками українських чиновників у статті „Ілля Муромець“»).

--В.Галушко (обговорення) 20:05, 19 січня 2017 (UTC)

Поясніть, кому і яким чином показувати статтю, яку Ви взялися переписувати і чому саме я це маю робити. --Perohanych (обговорення) 21:42, 19 січня 2017 (UTC)
Дякую, не треба.
--В.Галушко (обговорення) 12:08, 20 січня 2017 (UTC)

Завантаження однойменних файлів

Зіткнувся з такою проблемою. Помилково завантажив кілька десятків невільних файлів (переважно пам'ятники полеглим у Німецько-радянській війні) до Вікісховища. За порадою вирішив перенести до української Вікіпедії на умовах Fair use. Однак програма завантаження не дозволяє створювати файли з іменами, які вже є на Вікісховищі. З іншими вантажити неохота, щоб не міняти сторінки, на яких ці фали вже використовуються. Та й з Вікісховища однойменні файли скоро будуть видалені. --Perohanych (обговорення) 18:10, 19 січня 2017 (UTC)

@Perohanych: Є два варіанти:
  • Або перезавантажити локально з-під облікового запису адміністратора (адміністратори можуть перезаписувати)
  • Або перезавантажити локально під іншим ім'ям (це може зробити будь-хто) і потім перейменувати (це можуть зробити адміністратори або перейменовувачі файлів) — NickK (обг.) 11:15, 20 січня 2017 (UTC)

Якщо я правильно розумію, немає сенсу, оскільки на відміну від російської Вікіпедії, для Fair use в нашій Вікіпедії не можна вантажити зображення високої якості. --Perohanych (обговорення) 13:33, 20 січня 2017 (UTC)

Обмеження розміру стосується зображень двовимірних творів, бо має стосунок до їх комерційної цінності (фото у великій роздільності з Вікіпедії можна використати замість оригінального). Для тривимірних творів зображення в великій роздільності не має стосунку до їх комерційної цінності (фото пам'ятника у великій роздільності не можна використати замість пам'ятника, а роздільність залежить від фотографа, дозвіл від фотографа тут є, і фотографувати може кожен) — NickK (обг.) 14:28, 20 січня 2017 (UTC)
Вік живи — вік учися! :) --Perohanych (обговорення) 15:02, 20 січня 2017 (UTC)

Cпеціальні операції «Бумеранг» та «Хвиля»

До уваги тих, хто пише про Євромайдан. На Вікіджерелах викладені плани операцій «Бумеранг» та «Хвиля», повністю розпізнані, вичитані; в статтях можна посилатись на них. Багато хто помилково вважає, що Вікіджерела не може бути АД в статті. Власне Вікіджерела — це дійсно не АД для Вікіпедії, але Вікіджерела майже не мають власних текстів (окрім довідок, бібліографій, нечисленних власних перекладів Вікіджерел), а містять сторонні тексти в тому вигляді, в якому вони взяті в оригіналі з точністю до формату (тобто, вичитані в текст скани, здебільшого). artem.komisarenko (обговорення) 10:59, 23 січня 2017 (UTC)

Стосовно Вікімарафону

Збираюсь під час Вікімарафону додати принаймні 50-60 статей загальним обсягом до 1 мегабайта, про окремі плавальні дисципліни на Олімпійських іграх та чемпіонатах світу. Може ще знайдуться люди, які будуть створювати статті, наприклад, про населені пункти або з футбольного інкубатора. То разом можна створити багато статей.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:22, 23 січня 2017 (UTC)

Категорія:Сторінки з недійсними властивостями Вікіданих

У цю категорію потрапило кілька моїх статей, але щось не збагну, про які недійсні властивості йде мова. Може, хто підкаже? --Микола Василечко (обговорення) 03:34, 24 січня 2017 (UTC)

Не знаю які саме сторінки Вас цікавлять. Із тих, що навмання продивився, можу припустити, що це картка посилається на відсутній модуль «WikidataCache». Треба або дописати цей модуль, або виправляти картки, аби вони обходилися без нього. На жаль, зараз не маю часу із цим розбиратися детальніше. --Sergento 08:59, 24 січня 2017 (UTC)
@Микола Василечко: Ця категорія виникає, коли картка намагається отримати з Вікіданих властивість, якої там немає. Наприклад, у випадку статей про футболістів проблема виникала тоді, коли картка намагалася отримати поточний клуб, а на Вікіданих був просто список клубів без виділення поточного. Якщо ви наведете точніші статті, можу спробувати знайти конкретніші причини. @Sergento: До WikidataCache це не повинно мати стосунку — NickK (обг.) 13:41, 24 січня 2017 (UTC)
О, від мого попереднього запису бачу, що статей у цій (нествореній) категорії побільшало: було щось із 70, а вже стало більше 1100. Конкретні статті, через які я й звернув увагу на цю категорію: Галайчук Ігор Йосифович, Дейкало Ігор Миколайович, Клекот Степан Михайлович та ще були, але вже шукати ліньки серед тої тисячі. --Микола Василечко (обговорення) 16:58, 24 січня 2017 (UTC)
@Микола Василечко: Знайшов причину: видавало помилку, коли в картці та на Вікіданих було одне й те саме зображення, бо була перевірка на те, щоб узяти з кількох зображень перше (а воно було одне). Переробив шаблон, тепер цієї проблеми не повинно бути, і в статтях нічого виправляти не потрібну — NickK (обг.) 18:21, 24 січня 2017 (UTC)
Дякую. Статей у категорії поменшало до 453. Значить, ще щось у якихось шаблонах не гаразд. --Микола Василечко (обговорення) 20:12, 24 січня 2017 (UTC)
Велика проблема була з фільмами, виправив (воно перевіряло, чи не є оригінальна назва україномовною, у випадках, коли не було зазначено оригінальної назви взагалі). Зараз фільми підуть з цієї категорії, і подивимося, що там залишиться — NickK (обг.) 11:43, 25 січня 2017 (UTC)

Шаблон:Астрономи

В шаблоні є бібліоінформація. Є Вікіпедія:Посилання на джерела - їй шаблон не відповідає. Треба виправити (принаймні прибрати слова «на сайте Астронет.»). Дякую за увагу. --Д-D (обговорення) 10:04, 27 січня 2017 (UTC)

Некоректна виконавиця на колажі найвідоміших музикантів України

Справа така існує колаж українських музикантів, фактично найвизначніших українських музикантів ось він. І серед цих достойних українських музикантів присутня проросійська виконавиця Валентина Лисиця, вона підтримує агресію РФ в Україні, їздила і грала для бойовиків на Донбасі джерело. Також вона має расистські погляди. Крім того по її ж словам вона на половину росіянка і на половину полька. Виходить вона тільки народилася в Україні, потім поїхала закордон, тобто відношення її до України віддалене. Цей колаж використовується на 4 сторінках української вікіпедії і 9 сторінках інших мовних розділів (в англійському двічі). Крім того він присутній на сторінці Українці. В нас є всі формальні і фактичні підстави її видалити з цього зображення (колажу) та замінити іншою музиканткою або музикантом.--Сергій1992 (обговорення) 17:01, 16 січня 2017 (UTC)

просто зауважу, що існує Шаблон:Image array. можна простіше підбирати й міняти світлини за потреби --アンタナナ 21:06, 18 січня 2017 (UTC)
@Сергій1992: Можете також скористатися ВП:БР та замінити її на будь-яку іншу людину. Автор цього колажу не володіє українською та вибирав фактично довільних людей — NickK (обг.) 13:56, 29 січня 2017 (UTC)

«Тиждень Дніпропетровщини — 2017» продовжено

  Тиждень Дніпропетровщини — 2017
Шановні вікіпедисти! За спільною згодою дописувачів Тиждень Дніпропетровщини — 2017 продовжено до 4 лютого. Долучайтесь, ще є час з написати чи покращити важливі і корисні енциклопедичні статті про цей чудовий край. З повагою, --Павло (обговорення) 07:47, 30 січня 2017 (UTC)

Список найпопулярніших статей 2016

Опублікував тут: Вікіпедія:Список найпопулярніших статей 2016.

Може хто візьметься зробити аналіз того, скільки з 1000 статей на які теми. Наприклад 179 статей про людей, з них 31 про жінок, стільки-то про історичні події, стільки то про географію і т.д. Виокремити окремі розділи, як зробив про людей.

Такі списки важливі, щоб розуміти на які статті звертати найбільшу увагу, в першу чергу доводити до стану добрих і обраних. --Perohanych (обговорення) 09:09, 25 січня 2017 (UTC)

Цікавий список, очевидним є те, що увагу слід приділяти статтям, які перетинаються зі шкільною програмою. — Alex Khimich 20:51, 26 січня 2017 (UTC)
Згоден. Наприклад є багато статей про мовні явища, але написані вони лише стосовно української мови. Я колись додав до статті Давальний відмінок (не знаю, чи вона входить до тисячі) інформацію про японську мову. Треба буде ще зробити для інших відмінків, і аби ще хто написав написав про інші мови.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 11:19, 27 січня 2017 (UTC)
Останню в першій тисячі статтю подивилися за рік 42 тис. разів. Давальний відмінок подивилися 11 тис. разів. Але це дуже добра відвідуваність — більш ніж у 10 разів перевищує середню відвідуваність окремої статті. --Perohanych (обговорення) 11:47, 27 січня 2017 (UTC)
Щось я не розумію. Ось є сторінка Корисні копалини України. 82 918 переглядів за 2016 рік. У Вас вона відсутня в переліку. А дані ось тут: https://tools.wmflabs.org/pageviews/?project=uk.wikipedia.org&platform=all-access&agent=all-agents&range=last-year&pages=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Чому пропустили? Як взагалі той список створювався?--Білецький В.С. (обговорення) 17:51, 28 січня 2017 (UTC) Інший приклад. Андрухович (№ 1000 у Вас). 46 225 https://tools.wmflabs.org/pageviews/?project=uk.wikipedia.org&platform=all-access&agent=all-agents&range=last-year&pages=%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 А у Вас 42990 В чому тут причина?--Білецький В.С. (обговорення) 18:15, 28 січня 2017 (UTC)
  • Отже, нас читають школярі для копіпасти в реферати й не читає політично-свідомий прошарок, навколо статей для якого тут ламаються основні списи. Отже Савченко менш популярна, аніж білки, а Порошенко - на одному рівні з клітиною. Яценюк і Тимошенко у 8й та 9й сотні відповідно. А ще нас читають вчителі, бо серед нульового представлення чинного уряду є стаття про міністра МОН Гриневич (ще є Насалик, але значно нижче). Гройсман і герой мемів Кива (цей популярніший за Сашу Грей) завершують наш політичний пантеон. Власники нашої країни Коломойський, Ахметов, Пінчук, Аваков, Пашинський відсутні серед статей з більше ніж 43 тисячами просмотрів. Здається, варто подивитися на нашу Вікі очима наших читачів: очима школярів віку Вікіпедії та вчителів. І саме їх питати, чого вони хочуть тут.--Brunei (обговорення) 14:27, 27 січня 2017 (UTC)
    Схожа картина у Вікіджерелах. Найбільш популярні — невеликі твори шкільної програми (великі школяри очевидно не читають). artem.komisarenko (обговорення) 20:16, 27 січня 2017 (UTC)
    @Brunei: Треба писати не про те, що можна видати за реферат (хоча і це потрібно), а про те, що цікаво читати. Крім Саші Грей (до речі, цікаво як вона в інших Вікіпедіях) людей цікавить спорт, а в нас про нього дуже мало написано, окрім деяких галузей. Треба десь знайти людей, які будуть писати життєписи спортсменів, всіх підряд, без цього нікуди. Для цього не потрібно знати вишку. Треба на віківишколах це показувати. Але взагалі то треба дякувати тим людям, які пишуть про що їм цікаво і молитися, щоб вони продовжували це робити.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 19:01, 31 січня 2017 (UTC)
    Звісно, що я не закликаю нікого писати для рефератів. Більше того, я займаюся боротьбою з копіпастами, рефератами та іншими збоченнями нашої освіти, але на інших майданчиках. Просто в нас тут так багато політики в обговореннях, а політично активні читачі читають щось інше, а не укрвікі. Принаймні, таке складається враження з наведеної статистики. --Brunei (обговорення) 19:06, 31 січня 2017 (UTC)
    Це нічого страшного. Якщо їм цікава кнайпа як форум, то нехай сперечаються, тільки ще щоб трохи часом статті писали. Для мене, наприклад, влада нашої країни це якісь просто рекетири 90-х років, це навіть не бізнес, тим більше не політика. По суті звичайно тут нічого немає. Коли народився і які посади обіймав, але це ж все симулякри.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 19:28, 31 січня 2017 (UTC)

Регіональні енциклопедії

Грубі порушення ВП:КРВИЛ: Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/1 лютого 2017. Скільки ще це триватиме? Відповідність критеріям далі нікуди, орденоносець і науковець-лауреат нагороди з опублікованою довідкою у АД-довіднику, з монографіями і посадою проректора. Повторюється у тисячний раз, і після рішення арбітражу, в якому було написано, що в таких випадках будуть вживатися обмеження до користувача. І ще і хамить там тим, хто висловлюється проти вилучення. Тут давно вже мав бути пожиттєвий бан.--Igor Balashov (обговорення) 06:02, 2 лютого 2017 (UTC)

  • Де там "орденоносець"?? "Відмінник освіти" - це не орден, а усього-навсього значок.Який зараз навіть вигляд змінив з медалеподібного на звичайний ромбик. І далі ви перекручєте і перебільшуєте. Не з "монографіями", а з однією (1) монографією. Ну і проректор з навчальної роботи - це не ректор. --Grifon (обговорення) 08:29, 3 лютого 2017 (UTC)
    Орденоносець інший, критерії значимості почитайте, ВП:КЗП, там достатньо одного того, що вона є в тому словнику, "Важливим критерієм значимості нині живої особи є наявність статей про неї у відомих бібліографічних довідниках", а Тернопільський енциклопедичний словник - це відомий довідник.--Igor Balashov (обговорення) 08:45, 3 лютого 2017 (UTC)
    ТЕС - це якраз невідомий широкому загалу словник, особливо за межами Тернопільської області. До того ж, це комерційне видання, складене маловідомими неавторитетними у цій царині авторами. Серед авторів ТЕС, мабуть, немає жодного академіка. Про що ви мені розказуєте? Якби не дискусія навколо п. М.Боднар, то я б і надалі ніколи не знав про ТЕС.--Grifon (обговорення) 13:24, 3 лютого 2017 (UTC)
    Зрештою, усе, що написане про пані М.Бондар у ТЕС, воно без змін і доповнень скопіпащено у статтю у Вікіпедії, практично 1 до 1. Жодне з "досягнень", зазначених у ТЕС, не підходить під критерії Вікіпедії. Навіть за сукупністю. Ви хоч розумієте, що таке "проректор"? Це тимчасова посада, це не науковий ступінь. Сьогодні вона проректор, а завтра - пішла на пенсію, і все. Отже, мотивувати створення статті про пані Боднар у Вікіпедії з вищими критеріями наявністю статті про неї у виданні з нижчими критеріями - це нелогічно і не відповідає духу Вікіпедії. З повагою, --Grifon (обговорення) 13:42, 3 лютого 2017 (UTC)
    Ти — брехун! Це не комерційне видання, редакція заснована і словник виданий під егідою Тернопільської обласної ради. Маловідомі неавторитетні у цій царині автори отримали всеукраїнські та регіональні премії за це видання, і хто ти такий, щоб оцінювати діяльність відомих усій Україні істориків, письмеників, краєзнавців? Візьми окуляри і читай, хто автори словника! А ось тобі перший академік, автор статей, про статті якого знаю, навіть не заглядаючи у ТЕС. --Микола Василечко (обговорення) 14:23, 3 лютого 2017 (UTC)
  • Я не знаю, кого ви там обзиваєте, у всякому разі це порушення етики вікіпедиста і буде відповідним чином оскаржено. А що стосується ТЕС, то головою його редакційної колегії є Яворський Геннадій Іванович, якщо не помиляюсь? Котрий не є ані академіком, ані доктором наук, ані навіть кандидатом наук, а просто управлінець, краєзнавець, громадський і культурно-освітній діяч. Ну і ще на момент виходу ТЕС - депутат обласної Ради. Отже, які висновки з цього можна зробити? Неакадемічне, містечкове, вдповідно - неавторитетне для решти України джерело.--Grifon (обговорення) 15:56, 3 лютого 2017 (UTC)
    Значить, переглянув я авторів статей у ТЕС. З тих, про кого є статті у Вікіпедї, знайшовся таки 1 (один) «академік», ну але, вибачте, академік не АН України, а академік Української екологічної АН, що погодьтеся, далеко не одне й те саме. А також знайшовся 1 (один) справжній доктор медичних, здається, наук. Ну от, власне, і все. Усі інші автори — «краєзнавці», «діячі культури», навіть кандидатів наук там, наскільки я розумію, немає. То про яку "авторитетність" цього видання у всеукраїнському масштабі можна говорити? --Grifon (обговорення) 19:00, 3 лютого 2017 (UTC)
    @Brunei: бачите, які провокативні дії, чи ні? --Микола Василечко (обговорення) 19:14, 3 лютого 2017 (UTC)
    Ну, якщо Бруней не бачить, то я ще раз скажу: Grifon, ти сам себе оббріхуєш. Ось тобі докази:
    1) Андрейчин Михайло Антонович — академік кількох академій, низка звань і відзнак;
    2) Мельничук Богдан Іванович — письменник, драматург, редактор, журналіст, краєзнавець, десятки нагород;
    3) Уніят Віктор Богданович — краєзнавець і журналіст, багато книжок і нагород;
    4) Гасай Єфрем Олександрович — краєзнавець і дослідник, зібрав тисячі даних про репресованих комуністичним режимом краян;
    5) Головин Богдан Петрович — історик, педагог, публіцист, громадсько-освітній діяч;
    6) Медведик Петро Костьович — літературознавець, фольклорист, етнограф, бібліограф, мистецтвознавець, краєзнавець;
    7) Олещук Ігор Андрійович — громадсько-політичний діяч, багатолітній в'язень радянських таборів;
    8) Ониськів Михайло Михайлович — краєзнавець, журналіст, літературознавець, громадсько-політичний діяч;
    9) Свинко Йосип Михайлович — науковець, педагог, краєзнавець, громадський діяч;
    10) Хаварівський Богдан-Роман Васильович —архівіст, педагог, краєзнавець, громадсько-культурний діяч, літератор;
    11) Смоляк Олег Степанович — вчений у галузі мистецтвознавства, педагог, диригент;
    12) Дуда Ігор Микитович — мистецтвознавець, краєзнавець, педагог, діяч культури;
    13) Лавренюк Венедикт Антонович — музеєзнавець, етнограф, фольклорист, громадський та культурно-освітній діяч;
    14) Шаварин Микола Михайлович — священик, теолог, публіцист
    15) і десятки-десятки інших авторів образив — хто? — якийсь Grifon, який навіть правопису не знає добре — досить тільки глянути на його внесок... Тут ... я написав багато того, так що Brunei може мене навіть заблокувати. --Микола Василечко (обговорення) 20:12, 3 лютого 2017 (UTC)
    Ще раз, шановний, вп'яте чи вшосте до Вас звертаюся, що згідно ВП:Е прошу до мене звертатися на "Ви". По-друге, шановний академік не значиться серед авторів статей у ТЕС. А інші шановані автори ТЕС, окрім пана Свинко Йосип Михайлович, не є академіками. То що, сказати, що автор не є академіком - це, по-Вашому, образа? Ні, це не обрАза, а констатація факту. І що я назвав їх маловідомими, - це також не образа. Бо вони реально є такими. І навіть те, що вони є авторами ТЕС, не робить їх широковідомими. От і все. На цьому крапка.--Grifon (обговорення) 21:09, 3 лютого 2017 (UTC)
    Ось для прикладу. На сторінці ТЕС написано, що він начебто створюється за зразком Енциклопедії сучасної України. Так от, у цій Енциклопедії сучасної України Головна Редакційна Колегія складається з поважних, відомих людей: Дзюба - академік НАНУ, інші співголови - академік, член-кореспондент, секретар - директор Інституту енциклопедичних досліджень НАН України! Решта - також дійсні академіки, професори. Оце я розумію. І та енциклопедія, котру видають вони - дійсно є, на відміну від ТЕС, авторитетним джерелом (АД) --Grifon (обговорення) 21:25, 3 лютого 2017 (UTC)
    А я тобі кажу, візьми і читай томи ТЕСу, то й побачиш авторів. (образа вилучена) я тобі навіть гасла наведу: Бакалюк Олег Йосипович, Бігуняк Володимир Васильович, Боднар Ярослав Ярославович, Вадзюк Степан Несторович, Васильєва Наталя Аврумівна, Волков Костянтин Степанович, Гетьман Іван Ілліч, Гнатюк Михайло Степанович, Грошовий Тарас Андрійович, Гудима Арсен Арсенович і т. д. --Микола Василечко (обговорення) 21:17, 3 лютого 2017 (UTC)
    Знову порушення ВП:Е :) Цікавий у Вас метод популяризації свого художнього твору. Але будете читати його самі :) ---Grifon (обговорення) 21:32, 3 лютого 2017 (UTC)
    пане Бруней - Кр19яктам вчергове бризкає через зуби зверхністю - вам це видно? чи нинька певним вибраним особам дозволено каляти на царських ослонах ? --Л. Панасюк (обговорення) 21:39, 3 лютого 2017 (UTC)
  • Не ображайтеся пане Грифоня але ви тупо женете образи і викликаєте хвилю. Навмисне чи ні - не знаю. Однак ваша тіпа вищість навіть в пивнушці не толерувалася б. --Л. Панасюк (обговорення) 21:30, 3 лютого 2017 (UTC)

Скільки це може тривати? Я вважаю що цей користувач має бути позбавлений доступу до сторінок номінацій на видалення на завжди (топік-бан). Є практика накладання заборони користувачам на створення статей, хто заважає вводити те саме на номінації на видалення статей. Це буде дуже логічно.--Сергій1992 (обговорення) 21:15, 2 лютого 2017 (UTC)

Сергію... там уже два нових акаунти опробовувані (відступні площадки задіяні))))--Когутяк Зенко (обговорення) 21:40, 2 лютого 2017 (UTC)
  • Куку, живі адміни є? Чому реакції немає? — Alex Khimich 22:55, 2 лютого 2017 (UTC)
  •   Вимагаю від усіх користувачів цієї дискусії дотримуватися ВП:Е та ВП:НО. Інакше доведеться застосувати санкції.--Brunei (обговорення) 17:11, 3 лютого 2017 (UTC)

Just Note: В нас багато хто забуває в усіх цих дискусіях про значимість, що значимість є також в регіональних діячів, подій тощо. Це окремо підкреслено в правилах. На жаль, багато хто читає через три рядки і робить висновки на кшталт «кандидати незначимі». Апофеозом було видалення статті про чернігівського історика, дослідника спадщини чернігівщанина Кониського, мовляв, «та він тільки в вашому сраному Чернігові друкувався». artem.komisarenko (обговорення) 13:02, 4 лютого 2017 (UTC)

ВП:ЗППП

Будь ласка, поточніть: подача заявки не потребує попередження номінанта? Принаймні Вікіпедія:ЗППП ніц не каже. Дякую. --Д-D (обговорення) 12:17, 6 лютого 2017 (UTC)

«попереднього попередження», як у випадку ЗППА? Ні там, ні Вікіпедія:Патрулювання#Позбавлення прав патрульного обмежень нема, на відповідних сторінках обговорень навіть не було подібних пропозицій. Можливо, такі пропозиції десь і були, але у правила не внесено. --ReAlв.о. 15:05, 6 лютого 2017 (UTC)

Ukrainian Language на Stack Exchange

Перепрошую, що пишу це тут. Просто оскільки я різних людей знаходив у різних місцях, то не маю іншого способу повідомити всіх окрім як написати в усі ці місця. Обіцяю більше не підіймати цю тему в кнайпі.

Stack Exchange — всесвітньо відомий сайт питань і відповідей (хоча відомий він здебільшого технічними розділами). Писати питання і відповіді може будь-хто, всі матеріали публікуються під вільною ліцензією CC-BY-SA-3.0. Але оскільки це все ж комерційна платформа, вона висуває доволі жорсткі умови для нових розділів (треба їм довести, що тема популярна, збирає розумних людей тощо). Я намагаюся відкрити розділ про українську мову. Більшість перешкод ми вже подолали і попереду остання — приватна бета.

Отже, останні новини щодо Ukrainian Language на Stack Exchange:

  1. Сьогодні-завтра запуск приватної бети (орієнтовно 7 лютого) — тритижневий етап, коли потрібно довести адміністрації Stack Exchange, що тема варта відкриття і стягає розумних людей.
  2. Всі, хто вже приєднався, будь ласка, прочитайте інформацію тут.
  3. Все ще можна приєднатися, натиснувши «Commit!» (до початку) чи «Visit!» (після початку) тут.

Sasha1024 (обговорення) 17:25, 7 лютого 2017 (UTC)

Алгоритм рейтингу «Місяць за місяць»

Який алгоритм підрахування кількості переглядів на внесок користувача? Наскільки я зрозумів, сумується кількість відвідувань за місяць у створених статтях. Так?

Отже, я маю понад 500 статей з середнім місячним переглядом 100. Має бути 50 000, але на лічильнику втрічі більше.

Внесок користувача у поліпшені ним статті не враховується? Одна з сторінок, переписаних мною, набрала 20 915 переглядів у місяць (32-ге місце), але це ж не відбивається на особовій статистиці?

--В.Галушко (обговорення) 17:52, 7 лютого 2017 (UTC)

Наскільки пам'ятаю, для кожної статті визначається пропорційний внесок кожного редактора. Скажімо Ваш внесок у якусь статтю становить 20%. Якщо її переглянули 100 000 разів, то завдяки Вам цю статтю переглянуто 20 000 разів. --Perohanych (обговорення) 20:08, 7 лютого 2017 (UTC)

Відставання від росіян

@В.Галушко: Єдине що нам потрібно "показувати" росіянам це те як ми скорочуємо відставання від їхнього мовного розділу вікіпедії. Читав я статті рос вікіпедистів в яких вони поливають нашу вікі брудом, проста бравада та ще й смішна. Нам треба не реагувати на російські висловлювання з питання "об'єктивності" тих чи інших статей. Натомість нам потрібно ліквідувати двократну перевагу російського мовного розділу по статтях, оце справді буде успіх. А по історичних, політичних і культурних питаннях ми все рівно ніколи не дійдемо з ними згоди, це трата часу в пустоту.--Сергій1992 (обговорення) 10:18, 22 січня 2017 (UTC)

Згоден з тим, що не треба реагувати на російські висловлювання з питання "об'єктивності" тих чи інших статей. Стосовно наздогнати й перегнати - ніхто не проти, але для цього нам потрібно принаймні уп'ятеро! збільшити число активних редакторів див ru:Служебная:Статистика і Спеціальна:Статистика. Як на мене — задача цілком реальна, але дуже не проста. --Perohanych (обговорення) 10:30, 22 січня 2017 (UTC)
@Perohanych: Так звичайно ліквідувати відставання повністю це надзвичайно складна задача, вирішення якої розтягнеться на роки. Але треба починати з малого ось наприклад якщо ми за кількістю створених статей не будимо відставати (хоча б сильно відставати) від росіян, то принаймні відсоткове співвідношення між нашими вікіпедіями буде поступово скорочуватися, ось порівняння приросту вікіпедій за останні кілька тижнів. Щоб 2 кратна перевага зберігалася, росіянам треба писати в два рази більше статей за нас. Думаю в цьому році цілком можливо досягти 51% від кількості статей в російській, тобто статистично ліквідувавши двократну перевагу. А потім по трішки, по трішки і до 60% підтягуватися. Нам треба популяризувати написання статей в Українській Вікіпедії. В мене є одна ідея з цього приводу (ще в зародку), думаю найближчім часом про неї написати.--Сергій1992 (обговорення) 12:18, 22 січня 2017 (UTC)
З ростом числа статей темпи «природнього» зростання сповільнюються, адже все більше зусиль витрачається на редагування вже існуючих статей. Кардинально може допомогти перегнати росіян лише ботозаливки, як це успішно роблять нідерландці, шведи, в'єти та інші. --Perohanych (обговорення) 11:08, 23 січня 2017 (UTC)
Я думаю, що Ви праві стосовно необхідності ботозаливок. Просто в нас дуже мало справді активних користувачів, а із них небагато знають як це робити. Зараз це вже простіше зробити. Мені ось порадили стазавантажувач. Можете спробувати залити якісь статті. Я не згоден, що обов'язково треба писати вручну. Є якісь речі, про які напишеш ненабагато краще ніж ботом, а то й гірше, але в сто разів менше. Наприклад про маленькі населені пункти. Все одно їх ніхто не буде писати вручну. Нехай краще пишуть життєписи історичних діячів, які бот справді добре не напише.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 00:45, 24 січня 2017 (UTC)
Супер! Добродію, ось за це посилання дуже дякую. Мені воно справді допоможе. --Микола Василечко (обговорення) 02:33, 24 січня 2017 (UTC)

@Perohanych: Щодо успішності — дивлячись що вважати мірою успіху. Якщо лічильник, то безумовно успіх є, велика й красива цифра. Але якщо вважати успіхом відвідуваність, то ні, ботопедії не стають популярнішими.

Найяскравішим прикладом ботопедії є себуанська Вікіпедія, яка нині має 3,8 мільйонів статей та має 2-ге місце за кількістю статей, і написана майже винятково ботами. Перевіримо, чи допомогло їй це стати відвідуванішою (спад відвідувань передусім через ефект від зміни формули підрахунку в 2015):

  • Себуанська (99% статей створені ботами): у рік до заливки (2012) вона в середньому була на 90-му місці з 1,1 млн відвідувань на місяць, у рік активної заливки (2016) вона в середньому була на 86-му місці з 0,7 млн відвідувань на місяць. Кількість статей (грудень 2016 до грудня 2012) зросла з 43 тисяч до 3,7 мільйонів (у 84 рази), кількість відвідувань впала на 40%.
  • Інша ботопедія — шведська (83% ботів). Станом на 2012 мала 12-те місце з 111 млн відвідувань, у 2016 — 15-те місце з 89,9 млн відвідувань. Кількість статей зросла в 6,7 разів, відвідування впали на 20%.
  • В'єтнамська ботопедія (65% ботів). У 2012 були на 22-му місці з 48,9 млн відвідувань, у 2016 так і лишилися на 22-му місці, але з 45,7 млн відвідувань. Кількість статей зросла в 2 рази, відвідуваність упала на 7%.
  • Для порівняння українська (15% ботів): в 2012 була на 23-му місці з 45,6 млн на місяць, у 2016 була на 22-му місці з 43,6 млн на місяць . Кількість статей зросла з 443 тисяч до 670 тисяч (у 1,5 рази), кількість відвідувань впала на 4%.

Тож, як видно, самі по собі ботозаливки не є панацея. Натомість серйозне зростання відвідуваності в тих вікі, де йде активне створення нових статей людьми та зростає кількість активних користувачів:

  • турки (3% ботів, +22% активних користувачів, +20% відвідуваності),
  • корейці (1% ботів, +12% активних користувачів, +12% відвідуваності),
  • гінді (12% ботів, у 3,1 рази більше активних користувачів, у 2,2 рази вища відвідуваність),
  • азербайджанці (2% ботів, +40% активних користувачів, у 2,8 разів вища відвідуваність),
  • бенгальці (10% ботів, у 2,6 разів більше активних користувачів, у 2,3 рази вища відвідуваність)

Звісно, є винятки, але тенденція така, що відвідуваність ботопедій не збільшується попри збільшення кількості статей, натомість збільшується відвідуваність тих Вікіпедій, де є зростання за рахунок збільшення кількості активних користувачів. Тож залежить від того, що є нашою метою: якщо накрутка лічильника, то так, можна зробити бездумну ботозаливку на кшталт в'єтнамської чи шведської, якщо ж збільшення відвідуваності, то боти цього не дадуть — NickK (обг.) 15:01, 23 січня 2017 (UTC)

@NickK: дякую за цікавий аналіз. Погоджуюся. Але зауважу що ботозаливки бувають різні. Наприклад заливка в українській Вікіпедії всіх населених пунктів України чи муніципалітетів Франції була на мій погляд корисною. І дійсно, маєте рацію — якщо ставити за мету перегнати росіян за числом відвідувань, то ця місія здійсненна хіба що через 50 років, і то у разі, коли на політичній карті з'явиться українсько-китайський кордон. Мова ж у цьому розділі йде про те, як перегнати саме по числу статей, що набагато реальніше в осяжній перспективі. --Perohanych (обговорення) 17:13, 23 січня 2017 (UTC)
Заливки бувають різні. З одного боку, десь половина залитих у 2008 році статей про населені пункти України була доповнена людьми: з 27 тисяч статей про села України, які при заливці мали розмір 2-3 Кб, 55% мають понад 3 Кб, а 11% більші за 10 Кб. Натомість з 39 тисяч французьких муніципалітетів, які при заливці мали розмір 5-7 Кб, лише 2% мають понад 7,5 Кб, і лише 0,5% більші за 10 Кб. Це не означає, що їх не треба було заливати, звісно, але сплеску людської активності навколо цієї теми не вийшло.
Задачу мати вищу відвідуваність, ніж руВікі, навряд чи варто ставити, а от прагнути збільшити хоча б частку відвідуваності з України цілком варто. І для цього потрібні написані людьми статті. Накрутити лічильник, як це зробили себуанці чи шведи, теоретично можливо, але, як видно, від цього Вікіпедія не отримує більше читачів — NickK (обг.) 17:47, 23 січня 2017 (UTC)
Дякую за конкретні приклади «Кількість статей зросла … , відвідування …». Це відповідає моїй впевненості (отриманій спостереженнями «через плече» за тим, як люди Вікіпедією користуються), що бото- та людино-у-режимі-бото- заливки шкодять. Ботом можна створити каркас статті, але без ручного допилювання і розвитку тільки інші боти нею і цікавитимуться. --ReAlв.о. 15:19, 23 січня 2017 (UTC)
@NickK: @ReAl: Я подивився чисто залиті ботом муніципалітети Франції, ще б люди так писали. В середньому десь 14-15 відвідувань на місяць. Це виходить сумарно десь приблизно пів мільйона читачів муніципалітетів. А так ці статті вручну ніхто не став би писати і не було би цих пів мільйона читачів. Я вважаю, що треба було би зробити ботостатті про всі маленькі населені пункти, бо ніхто їх вручну не буде писати. Навіть якщо хтось і буде писати, то вони не вийдуть кращими, ніж статті про муніципалітети Франції. Нехай краще ці люди потратять час на доповнення двох відсотків статей. Замість того, щоб створити 200 стабів, нехай вони краще за цей самий час одну зі створених ботом статей доповнять до доброї.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 00:29, 24 січня 2017 (UTC)
У мене таке питання: відвідуваність вичисляється зовнішня чи внутрішня+зовнішня — відвідуваність Вікіпедій самими ж користувачами включена в статистику відвідуваності? --Микола Василечко (обговорення) 15:49, 23 січня 2017 (UTC)
@Микола Василечко: Наскільки я знаю, так, включена, при реєстрації відвідуваності ніяк не розрізняють зареєстрованих і незареєстрованих користувачів — NickK (обг.) 16:28, 23 січня 2017 (UTC)
Зареєстрованих 350k, більше одного редагування на місяць роблять менше 3k. Всі інші можуть і логінитися, але для якихось власних налаштувань. Я зайшов редагувати чи почитати — як відрізнити? Можу щось відредагувати, потім якийсь час читати щось для себе, потім знову дрібничку відредагувати. А можу зовсім не редагувати, але читати для того, щоб потім редагувати (роблю локально нотатки в gedit+wiki highlight, див. знімок екрана у статті) — як це все відрізнить статистика? --ReAlв.о. 16:59, 23 січня 2017 (UTC)
Тоді ця статистика для мене, наприклад, неважлива. Скажімо, коли я створюю (чи, зрештою, редагую) статтю, то для вікіфікації інколи доводиться пошукати і відкрити до кількох і навіть кільканадцяти статей, щоб скопіювати їхню назву (і тільки), а статистика — спрацювала, хоч я ані не читав статтю, ні не зацікавився нею. Отже, чим більше редагувальників у мовному розділі, тим, відповідно, й більша статистика відвідуваності... Це перше. Друге, щодо відсотків відвідування української та російської: засіб зміни кількості не в діяльності чи бездіяльності вікіпедистів, а у банальних налаштуваннях браузерів щодо мови. Хочемо змінити цей дисбаланс: треба навчити користувачів налаштовувати браузери, бо зазвичай при інсталяції стоять англійська і російська мови (особливо, якщо віндовз російськомовний), якщо користувач не змінив мовних налаштувань, то росмійська Вікіпедія буде йому в пошуковиках (які теж більшість не українізовують у налаштуваннях — людям просто байдуже, таке наше суспільство, попри славні Україні) лізти повсякчас, а українською й не запахне... Я де тільки засяду за чужий комп за можливості зразу змінюю ці налаштування: додаю українську за замовчуванням, а російську викидаю з пріоритетів. Це крапля в морі, але й ця крапля камінь точить... Будьмо! --Микола Василечко (обговорення) 18:12, 23 січня 2017 (UTC)
@Микола Василечко: Zlir'a вже показала що налаштування браузера не впливають на результати видачі, тому таки справа в наявності статтей. --Буник (обговорення) 18:17, 23 січня 2017 (UTC)
Мій практичний досвід сидіння за різними (чужими) комп’ютерами і спостереження за результатами — інший. Але це мій власний досвід, я статистики досліджень не вів, тому заперечувати не буду, але мене це дослідження мало переконало. --Микола Василечко (обговорення) 18:29, 23 січня 2017 (UTC)
Це настільки неетично, отримавши доступ до чужого комп'ютера, порпатися і ньому і щось у ньому змінювати! І чому я не здивований??--Grifon (обговорення) 17:43, 3 лютого 2017 (UTC)
Маленьке питання. Скільки зараз налічується людей, що вважають себе українцями?
--В.Галушко (обговорення) 17:43, 23 січня 2017 (UTC)
В Україні — 37 млн. Меншин в Україні небагато — всього 5 млн. Який відсоток з них віддає перевагу українській? Навіть більшість українських вікіпедистів не працює в Українській Вікіпедії. Може, спочатку добитися, щоб в Україні вона стала найвідвідуванішою?
--В.Галушко (обговорення) 18:34, 23 січня 2017 (UTC)
Може. Пропонуйте як, саме це ми й обговорюємо тут — NickK (обг.) 18:43, 23 січня 2017 (UTC)
Головна причина не від нас залежить. Україна досі залишається переважно російськомовною країною. Навіть більшість україномовних матеріалів в Інтернеті являють собою незграбні автопереклади російських текстів. Редакторів у нас мало, тому за валовим продуктом нам не угнатися. Ми можемо лише писати те, чого нема у Російській Вікіпедії. Більше цікавих, маловідомих фактів, менше відволікатися по дрібницях, на зразок правопису і національності етнічних українців в інших країнах. У нас навіть нема пристойних статей про половину літер української абетки. Поменше воєн редагувань, більше статей на актуальні теми. Нема таких статей, як «Стилус», «Двонаправлений лічильник», та інших цікавих речей з інформатики. Чи не можна якимось чином дізнатися, що саме цікаво українцям, і що вони насамперед хочуть читати українською мовою?
--В.Галушко (обговорення) 19:05, 23 січня 2017 (UTC)
В.Галушко, колись Гугл-Трендс показував ці речі, але вони його погубили, тепер там статистику можна дивитись то попкорну типу 50 сірих відтінків і т.п., зате дизайн гламурний, матеріальний. Також, є Яндекс Вордстат, раніше, це була гірша альтернатива, зараз, знається, найкраща... — Alex Khimich 22:53, 23 січня 2017 (UTC)
@В.Галушко: Не треба всепропальщіни. Нюнями ми справі не допоможемо. Два дні назад я дивився статистику більшість вікіпедистів з території України редагують саме Українську Вікіпедію. Співвідношення з російською в півтора рази більше. Хоча переглядів російської з території України більше, цей показник коливається 2,5-3 перегляди рос на один перегляд нашої. Особисто я невисокої думки про вікіпедистів з України які редагують чужі розділи, як там у вірші Тараса Шевченка "Розрита могила", цей вірш досі дуже актуальний.--Сергій1992 (обговорення) 19:17, 23 січня 2017 (UTC)
Все, насправді, просто. Справа радикально може бути вирішена (в нашому випадку!) тільки системністю і компетентністю. Фаховий матеріал "під ногами лежить" (нагнутися тільки треба і підібрати) і редактори дуже навіть є. Відкриймо Українські енциклопедії, Список українських енциклопедій - ось він фаховий матеріал, над яким довго і ретельно працювали команди фахівців. Звернімося до редакторів паперових енциклопедій - зорганізуймо тематичний семінар, творчу зустріч, індивідуальні зустрічі теж можуть бути результативними. Далі - дозвіл на заливку матеріалів з цих енциклопедій. Після дозволу - організація навіть маленьких груп вікі-редакторів буде дуже результативною - дасть і якість і кількість контенту. І то - швидко (не треба чекати 50... років). Якщо йти саме цим шляхом - успіх гарантовано. Десятки галузей і підгалузей (фахові енциклопедії), десятки регіонів (регіональні енциклопедії), а також основні енциклопедії (ЕСУ тощо) - все це дасть нове дихання УкрВікі. І що цікаво - всі це знають, всі могли переконатися на прикладі МГЕ, ЕУ що все це цілком здійснено. Але чомусь ... знаходяться причини, щоб це не робити... Чому так? Ось де питання. Може все ж візьмемося - системно і фахово? --Білецький В.С. (обговорення) 19:46, 23 січня 2017 (UTC)
Для того щоб з України відвідували українську Вікіпедію більше ніж російську - досить и і 10 років, якби з'явилася політична воля на державному олімпі. А от догнати за відвідуваністю російську вікіпедію глобально (при теперішньому нашому відставанні у 20 разів - у них мільярд, у нас 50 млн переглядів місячно) то це справа щонайменше 50 років. --Perohanych (обговорення) 21:43, 23 січня 2017 (UTC)
Юрію Йосиповичу! Це нелінійна функція. Процес націєтворення (а цей проект - його частина) - має латентний і "вибуховий" періоди. Думаю, що сьогодні ми ще в латентному, а може дель на початку "перегину" кривої. Це можна статистично проаналізувати.--Білецький В.С. (обговорення) 22:34, 23 січня 2017 (UTC)
В мене є пропозиція як можна збільшити кількість редакторів в Українській Вікіпедії. Відомо що серед українських вікіпедистів чимало адміністраторів сайтів, груп у соціальних мережах, блогерів, активних форумчан. Пропоную створити рекламний банер (картинку) на якому буде запрошення нових редакторів до Української Вікіпедії, і щоб всі охочі могли розповсюджувати цей банер по сайтам, соціальним мережам, блогам, форумам і тд. Де завгодно якби побільше українців його побачило. Ось приблизна заготовка такого банеру (картинки).--Сергій1992 (обговорення) 22:26, 23 січня 2017 (UTC)
@Сергій1992: Треба якось хитріше робити. Наприклад, коли десь заходить розмова про недоліки української Вікіпедії, то обов'язково нагадати, що вони самі можуть це виправити. Ще є такий користувач @Сергій Липко:. Він рекламує Вікіпедію для читачів, а треба її рекламувати перед ними, як перед потенційними дописувачами. Ще треба якось звернути на це увагу якихось патріотичних журналістів. Вони також про неї говорять як про літературу, може ще про її відмінність від російської. Взяти от Донія, Скрипіна, Яневського, Корчинського, Макарова, Дроздова. Я не чув від них заклику писати Вікіпедію. Про мовні закони іде мова, але це ніщо без українськомовного контенту. Вікіпедія це ж основне джерело української мови в інтернеті, а вони все зводять до співаків. Нехай Вікімедія до них звертається. Хай хтось із них звернеться до своїх глядачів.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 19:19, 31 січня 2017 (UTC)
Так само, як Вікіпедія кошти збирає з банером, так само можна і банер написати на місяць щось по типу «Не знайшов що шукав? Напиши, це заощадить час твоїм дітям!» — Alex Khimich 22:57, 23 січня 2017 (UTC)

Наздогонимо, і що далі? Наздогнати англійців? Навіщо мірятись зростом? Можна і в ширину рости. У нас є багато статей, які відсутні у російській Вікіпедії. У нас деякі статті кращі. Але аби наздогнати — треба не балакати тут, а іти писати і виправляти статті. Також не треба сваритись. Да і писати треба про те, що буде дійсно цікаве читачам. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 10:56, 24 січня 2017 (UTC)

@Khodakov Pavel: В мене є знайомий який інколи каже фразу "Навіщо мірятись зростом? Можна і в ширину рости." І таки дуже виріс і не посперечаєшся  +--Сергій1992 (обговорення) 19:11, 24 січня 2017 (UTC)
У мене таке враження, що досить багато хто не бажає ліквідувати відставання від росіян та інших. І знаходить масу причин цього (нема грошей, нема (та і не треба?) роботів (будемо руками все робити...), ми - за якість, а не кількість, нема достатньо редакторів (а "шукаємо" їх серед непрофесіоналів), нам треба 50... років....) Що це? Що в основі такого настрою? ......Ліньки, короткозорість, неспроможність, комфортність вічного плачу і небажання (боязнь) перемагати, чи (не дай Боже) переконання?--Білецький В.С. (обговорення) 07:03, 25 січня 2017 (UTC)
Переважна більшість тих хто тут — бажають. І роблять для цього все що вміють. Тих хто тут — звинувачувати не треба. Винні не ті що тут, а ті що не тут. А зробити стільки скільки зробив пан В.Білецький кожен хоче, але не кожен може. --Perohanych (обговорення) 20:08, 25 січня 2017 (UTC)
@Білецький В.С.: Люди просто не бачать якоїсь підтримки і ентузіазму з боку громадськості. Відсутнє співробітництво всередині самої Вікіпедії. Навіть немає підтримки з боку організацій, які захищають українську мову. А я от можу сказати, що навіть нинішніми силами можна було би наздогнати російську Вікіпедію. Я знаходжу шляхи як пришвидшити роботу. От на статтю Плавання на Чемпіонаті світу з водних видів спорту 2015 — 50 метрів вільним стилем (жінки) в мене пішло 40 хвилин. Вийшло не гірше, ніж в англійській і російській Вікіпедіях. На окремі збірні країн на цьому чемпіонаті думаю буде йти не більш як по 10 хвилин. Припускаю, що за рік міг би повністю написати про всі чемпіонати світу, окремі дисципліни на Олімпійських іграх і збірні на цих іграх. Але насправді спортом у нас займається кілька людей. Мені було б, наприклад, цікавіше писати про мистецтво, перекладати статті з фарсі про історію Ірану і т. ін. А щоб писати такі от статті про спорт не потрібно знати вищої математики, перської мови, культурології тощо. Дивіться, зараз якось вмовили нашу бездарну владу пообіцяти підтримувати Вікіпедію. Можна, наприклад, організувати тиждень і конкурс географічних статей використати цю обіцянку влади, щоб вони забезпечили широку інформаційну підримку серед шкіл. А перед. Знайдіть спеца з СЕО]]цим провести такі самі віківишколи як будуть під час вікімарафону і їм також організувати інформаційну підтримку. Якби щось таке вимальовувалося, то я міг би оформити сторінку до цього місяця-конкурсу. Але я не хочу, щоб було як під час вікіолімпіади. Що я все організовував сам і ніякої підтримки з боку Вікімедії не було. Це вони вже потім підхопили і встановили призи, вже під час самої вікіолімпіади. А банер вивісили про якийсь там тиждень шнурків чи ще чогось, а не про вікіолімпіаду. А я потім дивився, що в списку тем, які цікавили українців за рік, Олімпіада була на десятому місці. І ми краще написали про неї, ніж росіяни, які ще й дотепер не подороблювали таблиць по окремих дисциплінах.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:19, 25 січня 2017 (UTC)
  1. Щоб українська Вікіпедія зростала, потрібно, щоб вона була авторитетною, і не лише для українців, але й для читачів з-поза кордону. А для цього слід писати високояксні статті. У свою чергу, це досягається неухильним дотриманням стандартів Вікіпедії. У тому числі, слід дотримуватися критеріїв значимості.--Grifon (обговорення) 17:43, 3 лютого 2017 (UTC)
Знайдіть спеца з СЕО, щоб він розробив на рівні МедіаВікі вбудування в html-заголовки усіх сторінок Української Вікіпедії пошукові автопереклади keyword'ів для пошуковиківавтоперекладені на англійську і російську тощо. Це не складно зрозуміти, але не треба цим хизуватися, бо результат буде видно одразу у коді, який може одразу бути знехтуваний.--Avatar6 (обговорення) 19:42, 8 лютого 2017 (UTC)

Іменування категорій

Оскільки попередні обговорення (тут і тут), по суті, нічого не дали, і на цьому ґрунті продовжують виникати конфлікти, переважно за участі PsichoPuzo, пропоную вирішити це питання простим голосуванням. Термін голосування — 1 тиждень. Його результат, звісно, оскарженню не підлягає, хіба що через інше змістовне обговорення або інше голосування.

Отже, перший варіант іменування категорій з використанням двокрапки і підпросторів, на кшталт:

І другий варіант без двокрапки і підпросторів, аналогічні приклади:

Виберіть який варіант Вам більше до душі і проголосуйте у відповідному розділі. Але раджу спершу прочитати обговорення, на які я дав посилання вище. Коментарі до голосів вітаються — можливо, вони допоможуть комусь прийняти відповідне рішення.--Piramidion 14:58, 2 лютого 2017 (UTC)

Я напевно пропустив, але відколи стали приймати рішенням голосуванням в Кнайпі без обговорення? "Його результат, звісно, оскарженню не підлягає" - оце взагалі потішило. Чим це регламентується? --DixonD (обговорення) 15:12, 5 лютого 2017 (UTC)
Ви напевно пропустили два обговорення вище, посилання на які я дав, і які ні до чого путнього не привели попри підсумок до першого обговорення?--Piramidion 16:13, 5 лютого 2017 (UTC)
Категорія:Шаблони:Картки:Мистецтво та культураКатегорія:Шаблони:Картки:Культура і її підкатегорія Категорія:Шаблони:Картки:Мистецтво як і в основному просторі назв Категорія:Культура і підкатегорія Категорія:Мистецтво--Avatar6 (обговорення) 05:18, 8 лютого 2017 (UTC)

За перший варіант

  1. --Piramidion 14:58, 2 лютого 2017 (UTC)
  2. --Basio (обговорення) 15:15, 2 лютого 2017 (UTC)
  3. Прочитав обидва обговорення. В першому обговорили та підбили підсумок. Користувач PsichoPuzo ігнорує його з формального боку - бо воно не в Кнайпі й не оголошено. Ок, проводять друге обговорення, там теж усі одностайні. Якщо треба, давайте тут проведемо, як потрібно. --Brunei (обговорення) 17:01, 2 лютого 2017 (UTC)
  4. Per above. --SteveR (обговорення) 18:12, 2 лютого 2017 (UTC)
  5. Моя позиція висловлена в попередніх обговореннях. Я не знаю, наскільки культурними є наші шаблони карток та яка їх мистецька цінність, а от Шаблони:Картки:Мистецтво та культура достатньо чітко визначає тему категорії — NickK (обг.) 18:24, 2 лютого 2017 (UTC)
  6. Для уникнення плутанини та для однозначності назв, бо назви як Категорія:Шаблони персоналій не завжди очевидні та коректні, мало які у персоналі й є шаблони; а от Категорія:Шаблони:Персоналії однозначно дає зрозуміти, що мається на увазі --Krupolsky (обговорення) 19:07, 2 лютого 2017 (UTC) Так, і за другим варіантом, наприклад, Категорія:Шаблони:Мистецтво має бути Категорія:Мистецькі шаблони, Категорія:Шаблони:Історія - Категорія:Історичні шаблони, і вже існує Категорія:Військові шаблони України --Krupolsky (обговорення) 19:16, 2 лютого 2017 (UTC)
  7. -- Green Zero обг 19:32, 2 лютого 2017 (UTC)
  8. --Микола Василечко (обговорення) 20:28, 2 лютого 2017 (UTC)
  9. --Mykola Swarnyk (обговорення) 09:07, 3 лютого 2017 (UTC)
  10. --Oleshko77 (обговорення) 09:08, 3 лютого 2017 (UTC)
  11. --Andriy.v (обговорення) 10:20, 3 лютого 2017 (UTC)
  12. Перший варіант відповідає німецькій системі, другий - англійській. Підтримую німецьку систему категоризації, яка відрізняється продуманістю і симстематичністю на противагу хаотичної, невпорядкованої і безсистемної англійської. --yakudza 16:30, 3 лютого 2017 (UTC)
  13. --ReAlв.о. 19:49, 3 лютого 2017 (UTC)
  14. Перший варіант іменування категорій з використанням двокрапки і підпросторів змістовно / семантично виглядає так:
    І другий варіант без двокрапки і підпросторів, — так:
    НМСД перший варіант у змістовному / семантичному вигляді формально уніфікованіший і зрозуміліший.-- Володимир Ф (обговорення) 17:12, 4 лютого 2017 (UTC)
    Ось тільки це до фактичної технічної реалізаці немає жодного стосунку.--PsichoPuzo (обговорення) 10:48, 7 лютого 2017 (UTC)
  15. --Fessor (обговорення) 18:19, 4 лютого 2017 (UTC)
  16. --Олег (обговорення) 04:04, 5 лютого 2017 (UTC)
  17. --AndriiK (обговорення) 04:49, 5 лютого 2017 (UTC)
  18. per NickK --アンタナナ 12:42, 5 лютого 2017 (UTC)
  19. --MMH (обговорення) 16:45, 5 лютого 2017 (UTC)
  20. Схема іменування з підпросторами здається більш узгодженою, але для досягнення максимального ефекту необхідно виконати такі умови:
    1. Прописати всі можливі підпростори простору Категорія на сторінках просторів Вікіпедія або Довідка, де це буде необхідним.
    2. Категорії для статей, а не для шаблонів чи будь-чого іншого, мають відрізняються тим, що містяться у просторі найвищого рівня Категорія, а не у будь-якому з його підпросторів.
    3. Комусь доведеться пильно стежити і виправляти некоректні назви категорій, а також самовільне створення підпросторів.
    Іще таке питання до @PsichoPuzo: до чого Ви згадували шаблон {{Категорія шаблонів}}, якщо він не дає змоги зрозуміти призначення категорії без переходу на її сторінку? --Рассилон (обговорення) 08:55, 6 лютого 2017 (UTC)
  21. -- DonDrakon (Обговорення) 08:52, 7 лютого 2017 (UTC)

За другий варіант

  1. Плутанина з просторами, якої краще уникати. — Alex Khimich 18:10, 2 лютого 2017 (UTC)
    Як щодо «програмістського» Категорія:Шаблони.Картки.Мистецтво та культура  ? Бо «Історичні шаблони», «Військові шаблони» вносять плутанину з сенсом. --ReAlв.о. 19:49, 3 лютого 2017 (UTC)
    Ну, якщо вже як програмістський, то так — Категорія->Шаблони->Картки->Мистецтво та культура, але це плутатина.
  2. Схема з двокрапкою примітивна. Початково виникла від схеми включення Категорія:Шаблони та Категорія:Історія, хоча категорії простору шаблонів взагалі не повинні перетинатися з категоріями основного простору за нормальних умов, бо категорії основного простору повинні містити лише об'єкти основного простору, тобто статті - приклад Категорія:Шаблони:Історія, яка не повинна бути включена до категорії Історія. Стосовно «традиції», до якої намагаються апелювати, то тут взагалі чудово. Була ця схема від початку, бо клонували ру-вікі, яка в плані технічної реалізації на сьогодні місцями відсталіша від нашої, потім у 2010 році було створено {{категорія шаблонів}} та ще частку масиву шаблонів заголовків категорій, які дозволяють розгорнуто описати призначення тієї чи іншої категорії, налаштувати її властивості за потреби та впорядковувати їх через службову приховану категоризацію. У 2012 році було впорядковано великий масив категорі за допомогою ботів постійна версія № 9738071 великим колективом користувачів. Потім у 2015 році знов вилізли й, без власне обговорення, просто перелік накидали що вони перейменовують відкотили те попереднє впорядкування як показано у 1 наведеному обговоренні. Далі веселіше, цей ідіотизм з двокрапкою напхали у основний простір, хоча навіть самі обстоювали використання цієї моделі лише поза його межами. Наводять за взірець німецьку вікіпедію, хоча вона у цьому плані також відстала, у них тих шаблонів немає, тому єдиним ідентифікатором категорії є її назва. Замість підбору кращої назви мозок частини користувачів відмовляється сприймати щось крім моделі з двокрапкою, хоча без неї це можна зробити набагато ліпше, й дозволяє не городити багатоповерхові конструкції у дальніх відгалуженнях категоризації, яка досить поганенька й потребує ґрунтовного впроядкування у службових просторах. Чудовий приклад Обговорення категорії:Шаблони де раз у пару років клонують російську систему. Ще яскравий приклад, як адепти двокрапки у назві категорії самі не можуть розібратися у цій системі тут, тому так, вона породжує багато зайвих проблем й плутанини. Подив викликає те, що за перший варіант, серед іншого, голосують ті хто майже взагалі не працює з простором шаблонів або категорій, або ті хто складніше за навігаційну таблицю нічого не писав, не знає як працює шаблон документації і т.д. --PsichoPuzo (обговорення) 12:11, 4 лютого 2017 (UTC)
  3. Варіант з двокрапкою не має сенсу, тому що він лише імітує ієрархію замість того, щоб просто давати назву категорії, що легше читається людиною. Категорія:Шаблони:Картки:Мистецтво та культура - класичний приклад, який можна продовжувати далі: Категорія:Шаблони:Картки:Мистецтво та культура:Образотворче мистецтво, Категорія:Шаблони:Картки:Мистецтво та культура:Образотворче мистецтво:Живопис і т.п. Оці всі складові назви є насправді дублюванням системи категорії, які систематизують сторінки, у даному випадку шаблони, у той же час вони не можуть замінити зв'язки між категоріями через те, що система категорій не є деревом. Тому давайте використовувати речі за їхнім призначенням і не оглядатися на "старшого брата". --DixonD (обговорення) 15:06, 5 лютого 2017 (UTC)
    Ви помиляєтесь. Така структура не заради ієрархії, а заради зрозумілості: зрозуміло, що це категорія, де перебувають шаблони, а саме - картки, і далі - яка тема. Жодної подальшої ієрархії бути не може, а буде Категорія:Шаблони:Картки:Образотворче мистецтво, Категорія:Шаблони:Картки:Живопис і т. д. І цікаво — яким боком Вам назва категорії Категорія:Мистецькі та культурні шаблони карток може бути зрозуміліша, аніж варіант з підпросторами?--Piramidion 16:18, 5 лютого 2017 (UTC)
    "що це категорія, де перебувають шаблони, а саме - картки, і далі - яка тема." - от власне, для цього існує категоризація. Ви б "підпростори" брали у лапки, оскільки такого поняття не існує, вони технічно ніяк не визначаються. "Яким боком" - лівим, напевно, а може правим, я не знаю. Ви зі всіма таким тоном розмовляєте? --DixonD (обговорення) 07:06, 6 лютого 2017 (UTC)
    Ні, лише з тими, хто насміхається з моїх слів (див. вище, де Вас "потішила" констатація факту).--Piramidion 11:06, 6 лютого 2017 (UTC)
    Ось ті, для кого технічно ніяк не визначається і нехай беруть в лапки, а в українській Вікіпедії з ними технічно працюють щонайменше шаблони {{категорія шаблонів}} (і·о·д·р··#) та {{Навігація для категорій}} (і·о·д·р··#), створюючи другий вимір навігації по категоріям, автокатегоризуючи підкатегорії шаблонів і автосортуючи їх у категоріях шаблонів за темами. І, сподіваюсь, загалом повинен працювати рушій - а не робокористувачі. Бо людині притаманна творча робота, а не заповнення однотипних шаблонних таблиць. І людині легше читається і більш зрозуміла назва теми у називному відмінку.--Avatar6 (обговорення) 05:18, 8 лютого 2017 (UTC)
  4. Повне нерозуміння скільки двокрапок працює у вікі-розмітці.--Dim Grits 10:34, 7 лютого 2017 (UTC)
    Вікі-розмітка тут нідочого - двокрапка у ній працює лише на початку рядка чи на початку тега вікі-посилання. А у назвах категорій - пунктуаційно-семантичний розділювач, який створює другий вимір навігації у просторі (2D, тобто просторі назв Категорія:).--Avatar6 (обговорення) 05:18, 8 лютого 2017 (UTC)
  5. Позаяк це вже не обговорення. Незрозуміло, скільки може таких двокрапок бути?..--H3tm8n (обговорення) 09:12, 9 лютого 2017 (UTC)
    Ніщо не обмежує кількість - це звичайний пунктуаційний знак, який в даному випадку використовується у якості семантичного розділювача. На практиці - в назвах категорій більше двох зустрічається лише в категоріях на кшталт К:Шаблони:Картки:Особи:Спорт (24). Здебільшого, завдяки тому, що "[[Категорія:Шаблони:Картки:<тема>"]] замість "[[Категория:Шаблоны-карточки:<тема>"]] в рувікі.--Avatar6 (обговорення) 09:53, 9 лютого 2017 (UTC)

Коментар

  Коментар Обговорення сформульовано некоректно, тупо щоб закидати шапками певного користувача. Жодного формулювання правил чи настанов куди це виноситься. Чудовий підхід! Ще й одразу заблокували за «війну редагувань» коли адмін почав pov-pushing з використанням адміністративних прав без завершення обговорення. Як було так і залишилось: ВП:рівність користувачів та деякі рівніші.--PsichoPuzo (обговорення) 12:11, 4 лютого 2017 (UTC)

Ви займаєтесь pov-pushing від самого початку, попри обговорення, на які Вам вказували, і в яких ніхто крім Вас не підтримав пропонованої Вами схеми іменування. "Мистецькі шаблони" — чим вони мистецькі? "військові шаблони України"? Вони використовуються у військових цілях і належать Україні? Вам складно зрозуміти алогічність контексту пропонованих Вами назв?--Piramidion 14:10, 4 лютого 2017 (UTC)
А може ви перечитаєте наведений фактаж та спробуєте запропонувати нормальну альтернативну назву без використання двокрапки? Крім того, це не відміняє основних моментів у коментарі викладених вище. --PsichoPuzo (обговорення) 14:14, 4 лютого 2017 (UTC)

Це вже агонія — "запропонуйте мені те, що я не взмозі запропонувати". В меморіз разом з пісточницею.--Avatar6 (обговорення) 19:18, 8 лютого 2017 (UTC)   Коментар@Piramidion, NickK та Yakudza:, шановні адміністратори і учасники голосування, сподіваюсь що редагування ред.№ 19719386 шаблону {{категорія шаблонів}} (і·о·д·р··#), яке без жодного коментаря/пояснення відкинуло до версії за 24 вересня 2016 (див. історію редагувань і описи редагувань іх авторів) вам пояснить, що опоненту начхати на користувачів, іх роботу на протязі місяців і років, і усю українську Вікіпедію разом узяту, бо вона не копіює англійську, а пропонує власні шляхи автоопрацювання категоризації службових категорій замість пропозиції користувачам бігати як роботам по категоріях шаблонів, заповнюючи параметри шаблону {{категорія шаблонів}}. --Avatar6 (обговорення) 06:59, 9 лютого 2017 (UTC)

Підсумок

Отже, загалом підтримано саме схему іменування з двокрапками і "підпросторами". Було >80% голосів на підтримку, і <20% голосів проти. Але навіть якщо не сприймати це як голосування, то як у перших двох обговореннях, так і в цьому консенсус очевидний. Ще раз наголошую, що це — не ієрархія, і кількість двокрапок обмежена. Можливо, деякі речі ще треба обговорити, може змінити вже наявні назви категорій, замінивши "шаблон:картка:" на "шаблон-картка:", але це вже інше питання, яке слід обговорювати окремо, як і все інше. Основне завдання цієї схеми іменування — уніфікація і зрозумілість, щоб не було "мистецьких", "військових", "історичних шаблонів" тощо.

І якщо хтось справді не зрозумів, навіщо я у формулюванні цієї пропозиції наголосив на тому, що це рішення не можна оскаржити окрім як через інше обговорення/голосування — то це для того, щоб не було війн редагувань з аргументацією "те обговорення не мало сили" чи "а мені так не подобається" чи ще щось таке. Якщо комусь щось не подобається — започатковуйте обговорення. Можливо, щось треба уточнити, може десь треба зробити виняток — все це треба вирішувати через обговорення, не через війни редагувань. --Piramidion 07:50, 10 лютого 2017 (UTC)